Рішення

від 11.02.2025 по справі 320/9834/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2025 року № 320/9834/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр» до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр» (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22 літера А, код ЄДРПОУ 32751347) звернулось до Київського окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.12.2023 року № 818310410, яким позивачу донараховано податкове зобов`язання по орендній платі на землю в сумі 697 776,17 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 69 777,62 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням контролюючий орган за результатом проведеної перевірки донарахував позивачу податкові зобов`язання з плати за землю (орендної плати) за січень-квітень 2023 року, у зв`язку з твердженням про відсутність підстав для коригування (зменшення) податкових зобов`язань.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було видано наказ від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації». При цьому, згідно п. 9 листа від 13.12.2022 №22/9.2-9370-22 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на адресу обласних, Київської міської військових адміністрацій, Міністерства оборони (до відома) Перелік не застосовується для цілей звільнення від оподаткування відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу У країни. Відтак, винесене податкове повідомлення-рішення є законним і обґрунтованим.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві на підставі підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями (надалі - ПК України) проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з плати за землю за податковий період рік 2023.

Як вбачається з акту камеральної перевірки, ТОВ «Техно-Центр» подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю від 21.07.2023 року № 9180490116, згідно з якою сума земельного податку за січень-квітень 2023 року становить 0 грн., за травень 2023 року становить 134 187,73 грн. При цьому, у вказаній декларації визначено щомісячну суму земельного податку за травень-грудень 2023 року у розмірі 166 392,78 грн.

За результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві встановлено, що сума задекларованого земельного податку за січень-травень 2023 року є нижчою, ніж встановлено під час проведення камеральної перевірки. У зв`язку з чим, контролюючим органом донараховано земельний податок на суму 697 776,17 грн., та відповідно до п. 123.3 ст. 123 ПІК України застосовано штрафні санкції на суму 348 888,09 грн. (697 776,17 грн. x 50%).

За результатами камеральної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2023 рік від 18.08.2023 № 55111/Ж5/26-15-04-14-03/32751347.

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 08.12.2023 №779930410, яке було отримано платником - 12.12.2023.

ТОВ «Техно-Центр» було подано до ДПС України скаргу, за результатами розгляду якої ДПС скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.10.2023 № 630210410 в частині застосування штрафної санкції на суму 279110,47 грн, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишена без змін, а скаргу- частково задоволено.

На підставі Рішення про розгляд скарги від 12.12.2023 № 36592/6/99-00-06-03-02-06 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 12.12.2023 № 15611/8) стосовно ТОВ «Техно-Центр» було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2023 № 818310410.

Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

Податковий кодекс України визначає плату за землю як обов`язковий платіж у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII Податкового кодексу України - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з положеннями статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, воєнний стан в України подовжувався і діє на момент винесення даного рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що мав законні підстави зменшити податкові зобов`язання зі сплати за землю за період з 01.01.2023 по 06.05.2023 року на відповідні суми, що і було зроблено позивачем, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації зі сплати за землю за 2023 рік.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими твердженнями позивача з огляду на наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 р. був прийнятий Закон України № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:

"Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Таким чином, за змінами підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): 1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та: розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації; 2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями, як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

11.04.2023 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" № 3050-IX (набрав чинності 06.05.2023 р.), яким підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладено в наступній редакції:

"69.14. За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.".

Тобто, вказаними змінами встановлено пільгу для платників орендної плати лише за земельні ділянки, які знаходяться на території активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Суд зазначає, що спірні земельні ділянки позивача розташовані на території міста Києва.

У період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 м. Київ було віднесено до переліку територій, де велись активні бойові дії (пункт 2.11 підрозділу 2 розділу І Переліку).

Отже, позивач мав пільги щодо сплати земельного податку у період з 24.02.2022 року по 30.04.2022 року.

Натомість, матеріалами справи встановлено, що позивачем не було нараховано у податковій декларації суму орендної плати за землю за період січень-червень 2023 року, тобто за період, коли активні бойові дії на території м. Києва вже не велись.

З огляду на викладене, оскільки земельні ділянки, які перебувають в оренді у позивача, знаходяться на території м. Києва, що не включена відповідно до Переліку до території активних бойових дій в період січень-червень 2023 року, то позивач не мав права на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

За таких обставин відповідачем правомірно донараховано податкове зобов`язання по орендній платі на землю в сумі 697 776,17 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 21.12.2023 року № 818310410.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finlad" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spai№" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність винесення оскаржуваного рішення від 21.12.2023 року № 818310410.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача, є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр» (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22 літера А, код ЄДРПОУ 32751347) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.