Ухвала

від 10.02.2025 по справі 320/60749/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

10 лютого 2025 року м. Київ № 320/60749/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 пільговий стаж за Списком №1 здійснити перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.04.2024 року.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 26.12.2024 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

В ухвалі судом були зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення, зокрема шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, зокрема із визначенням належних відповідачів по справі.

Від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідо до якої в якості відповідача визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 25.03.2024 відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

При цьому, правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, обов`язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, які порушили її права, в чому конкретно полягає порушення її прав, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.

Тобто, вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Відтак, суд звертає увагу позивача, що заявлена ним вимога «зарахувати позивачу пільговий стаж по списку №1 та здійснити перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1…», не відповідає жодному способу захисту порушеного права, встановлених статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області прийнято рішення від 25.03.2024 №930040316418, саме яким було відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому без скасування вказаного рішення відновлення порушених прав позивача не можливо.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Отже, позивачу також слід визначити належного відповідача по справі або можливого залучення співвідповідача, оскільки від юридично правильного сформованого змісту позовних вимог до належного відповідача залежить ефективність судового захисту.

Наведена обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.

Із урахуванням викладеного, суд, з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, уважає за доцільне, згідно із частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом подання до суду позовної заяви з уточненням прохальної частини позову із способами захисту, що відповідають частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та уточненням належних відповідачів (разом із примірниками для відповідачів).

Керуючись статтями 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

продовжити ОСОБА_1 на п`ять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки визначені в цій ухвалі не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.