Ухвала

від 11.02.2025 по справі 320/3353/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 лютого 2025 року м. Київ № 320/3353/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Києво-Святошинського районного суду Київської області

Територіального управління Державної судової адміністрації України в

Київській області

Бучанської районної ради Київської області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Бучанської районної ради Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення зборів суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області №21 від 09.12.2024р. припинити автоматизований розподіл справ на присяжного ОСОБА_1 до прийняття рішення про його увільнення на сесії Бучанської районної ради Київської області та направити розпорядження в.о. голови Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо увільнення з числа присяжного ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київський області, розпорядження в.о.голови Києво-Святошинського районного суду Київської області В.В.Лисенка №6 від 10.12.2024р. «Про увільнення присяжного ОСОБА_1 », подання начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області С.В.Шевченко від 10.12.2024р. вих.№03-13/2556/24 до Бучанської районної ради Київської області про виключення зі списку присяжних та переглянути список присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області для заміни ОСОБА_1 , рішення Бучанської районної ради Київської області від 24.12.2024р. №294-24-VIII про внесення змін до рішення Ради від 18.11.2022р. №212-16-VIII «Про затвердження списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області», в частині виключення зі списку присяжних ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Києво-Святошинського районного суду Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02892161), що полягають в порушенні принципу верховенства права, обов`язку діяти в правовій державі лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, недотриманні Конституції та законів України, незаконному увільненні ОСОБА_1 від виконання обов`язків присяжного, у відмові ОСОБА_1 в доступі до інформації про нього, яка не є державною або іншою захищеною законом таємницею, приховуванні, незаконному використанні доповідних записок суддів О.Г.Скрипник, І.О.Фінагеєвої стосовно нього, відмовлені у задоволенні його запитів від 20.12.2024р. (вх.№5708 20.12.2024р.) і від 27.12.2024р. (вх.№5831 30.12.2024р.) в частині ненадання інформації: коли збори суддів скликались у 2024 році; хто, коли, з якого приводу і яким чином був ініціатором скликання зборів суддів 09.12.2024р. та розгляду питання стосовно нього; хто із суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області приймав участь в зборах суддів 09.12.2024р. та яким чином; ненаданні протоколу з результатами поіменного голосування суддів «за»/»проти»/«утримались» за рішення щодо направлення розпорядження про його увільнення з числа присяжних та доповідних записок суддів О.Г.Скрипник, І.О.Фінагеєвої стосовно нього; необґрунтованому віднесенні цієї інформації до інформації з обмеженим доступом, приховуванні даної інформацію, та зобов`язати Києво-Святошинський районний суд Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02892161) утриматися від порушення статей 1, 8, 19, 21, 22, 32, 40, 43, 68 Конституції України, ст. 66, ч. 3 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 2 ч. 1, п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26268119), що полягають в порушенні принципу верховенства права, обов`язку діяти в правовій державі лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, недотриманні Конституції та законів України, у необґрунтованій та безпідставній відмові ОСОБА_1 в задоволені запиту від 24.12.2024р. (вх.№інф/К162-24 25.12.2024р.) щодо невідкладного виправлення неточної, неповної і застарілої інформації у поданні до Бучанської районної ради Київської області від 10.12.2024р. №03-13/2556/24 про його виключення із списку присяжних та його перегляд у зв`язку вибуття ОСОБА_1 на підставі незаконного розпорядження в.о.голови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.12.2024р. №6, оскільки він не посилався на жодні причини для увільнення від виконання обов`язків присяжного, не подавав заяву, відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону «Про судустрій і статус суддів», в ігноруванні викладених ним обставин і вимог п. 3 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», на які безпосередньо посилався та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26268119) утриматися від порушення статей 1, 8, 19, 21, 22, 43, 68 Конституції України, ст.ст. 64, 66, ч. 3 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 2 ч. 1, п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- визнати протиправними дії Бучанської районної ради Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43961534), що полягають в порушенні принципу верховенства права, обов`язку діяти в правовій державі лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, недотриманні Конституції та законів України, ігноруванні вказаної в запиті ОСОБА_1 до Бучанської районної ради Київської області від 18.12.2024р. (вх.№12/06-05 18.12.2024р.) інформації щодо відсутності передбачених законодавством обставин та підстав для увільнення його від виконання обов`язків присяжного суду, заперечень щодо виключення його із затвердженого рішенням Бучанської районної ради Київської області VIII скликання від 18.11.2022р. №212-16- VIII списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області, неповідомлені про дату, час і місце засідання Бучанської районної ради Київської області, не запрошені його на засідання за його проханням і не наданні слова, несвоєчасному розгляді його заяви від 23.12.2024р. (вх.№249/06-04 24.12.2024р.) виконувачем обов`язки голови Бучанської районної ради Київської області Хахуліним Владиславом Костянтиновичем, не інформуванні про матеріали, що надійшли від ОСОБА_1 , не оголошені його заяви та запиту, приховуванні інформації з даного приводу на пленарному засіданні позачергової 24 сесії Бучанської районної ради Київської області VIIІ скликання 24.12.2024р., прийнятті незаконного рішення №294-24-VIII про виключення ОСОБА_1 із списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області з порушенням реєстрації депутатів без вільного обговорення та не персональним голосуванням за відсутніх депутатів, яке не відповідає Конституції і законам України, що призвело до порушення законних прав і охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , та зобов`язати Бучанську району раду Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43961534) утриматися від порушення ст.ст. 1, 3, 8, 19, 21, 2при наданні оскаржуваної відповіді, управлінням було роз`яснено порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України відповідно до норм діючого законодавства. Зауважив, що на час звернення позивача із заявою видача паспорта громадянина України регламентовано, зокрема, Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства

- стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), з Києво-Святошинського районного суду Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02892161) 130 110 (сто тридцять тисяч сто десять) гривень, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26268119) 65055 (шістдесят п`ять тисяч п`ятдесят п`ять) гривень, з Бучанської районної ради Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43961534) 130 110 (сто тридцять тисяч сто десять) гривень, на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 202 року становить 3028,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання позову немайнового характеру, поданого фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (1211,20*0,8= 968,96).

Вказаний позов містить вимоги немайнового характеру та майнового характеру.

За подання цього позову до суду позивач судовий збір не сплатив, просив суд звільнити від сплати судового збору.

З приводу цього суд зазначає таке.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Стаття 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, тощо).

Як підставу звільнення від сплати судового збору, позивачем зазначено, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, у даному випадку предметом розгляду не є поновлення на роботі, відтак положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" не розповсюджуються на позивача в частині звільнення від сплати судового збору, і за звернення із заявою про забезпечення позову повинен сплачувати судовий збір.

Суд зауважує, згідно діючим законодавством України виконання функцій присяжного не є професійною діяльністю, відтак посилання на пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» є безпідставним.

Щодо посилань в частині пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", яким визначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду

Отже, положення пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані при зверненні до суду за оскарженням не будь-якого рішення суб`єкта владних повноважень, таким рішенням повинна бути заподіяна шкода.

Відповідно до частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання, вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Зважаючи на викладене, суд вказує на непоширення приписів пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" на частину заявлених позовних вимог щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди та зазначає, що вищевказана норма не підлягає застосуванню, враховуючи предмет та підстави заявленого позову.

Згідно частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд зазначає, що за своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.

Водночас слід враховувати, що у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.

Суд наголошує, що враховуючи невизначеність позовної вимоги про оскарження бездіяльності відповідача, суд не може дійти висновку чи пов`язані заявлені позивачем вимоги між собою.

Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, його юрисдикційну належність, характер вимог та їх взаємопов`язаність між собою, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України та/або з поясненнями щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.

У пункті 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Колеснікова І.С.