Ухвала

від 12.02.2025 по справі 320/40913/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

12 лютого 2025 року 320/40913/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Головенко О.Д., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, заступника голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації - голови робочої групи Чуздюка Олега Олексійовича та Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасувати рішення, дій і зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, заступника голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації - голови робочої групи Чуздюка О.О. та Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, оформлене листом, яким на зареєстровану через Центр надання адміністративних послуг заяву ОСОБА_1 від 06.07.2024 за вх. № 63109-008765398-452-86, як особі з інвалідністю 1 групи "Б" та особі, яка потребує постійного стороннього догляду, відмовлено у наданні адміністративної послуги зі складання акту встановлення факту догляду онуком - ОСОБА_2 за ОСОБА_1 , членом сім`ї якого остання є;

- зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію у строк 5 робочих днів прийняти адміністративний акт, яким задовольнити вимоги заяви ОСОБА_1 від 06.07.2024, поданої і зареєстрованої через Центр надання адміністративних послуг за вх. № 63109-008765398-452-86, шляхом надання ОСОБА_1 адміністративної послуги зі складання акту встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_2 за ОСОБА_1 , про складання якого остання просила;

- визнати протиправними повторні дії Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.07.2024, вчинені без згоди ОСОБА_1 працівниками Управління, як членами робочої групи, щодо повторного входу до житла ОСОБА_1 за адресою: квартира АДРЕСА_1 , у здійсненні повторної перевірки 25.07.2024 заяви ОСОБА_1 , поданої і зареєстрованої через Центр надання адміністративних послуг від 06.07.2024 за вх. № 63109-008765398-452-86, у здійсненні моніторингу та повторної оцінки якості умов проживання/отримання ОСОБА_1 соціальної послуги у вказаній квартирі, у складанні акту від 25.07.2024, вчинені з метою, з якою це повноваження не передбачено законом у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 розпочала реалізацію свого конституційного права на залишення території України у супроводі особи чоловічої статі - ОСОБА_2 через нездатність ОСОБА_1 до самообслуговування (особа з інвалідністю 1 групи);

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації і бездіяльність винного в порушенні пункту 1 частини шостої статті 13 Закону України "Про соціальні послуги" заступника голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Чуздюка О.О. , триваючу з 10 до 24 липня 2024 р. щодо обов`язку після виходу членів робочої групи за адресою: квартира АДРЕСА_1 09.07.2024 та здійснення перевірки - розглянути та вирішити вимогу про надання адміністративної послуги зі складання акту встановлення факту догляду, заявлену у зареєстрованій через Центр надання адміністративних послуг заяві ОСОБА_1 від 06.07.2024 за вх. № 63109-008765398-452-86 - особи з інвалідністю 1 групи "Б" та як особи, яка потребує постійного стороннього догляду у зв`язку з нездатністю до самообслуговування;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду, розмір якої остання визначає виходячи з розміру сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначено на день подання цього позову, що розрахований законодавцем у ч. 2 ст. 382 КАС України, позаяк такий розмір позивач застосовує за аналогією.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Басай О.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

12.09.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Басая О.В.

Ухвалою суду від 12.09.2024 визнано заявлений позивачем відвід судді Басая О.В. необґрунтованим. Матеріали адміністративної справи № 320/40913/24 вирішено передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог ч. 1 ст. 31 КАС України.

Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Басая О.В. у адміністративній справі № 320/40913/24.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 було задоволено заяву про самовідвід, а справу передано на визначення складу суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 справу було прийнято до провадження та розпочато розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

10.02.2025 від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Головенко О.Д.

Ухвалою суду від 11.02.2025 визнано заявлений позивачем відвід судді Головенко О.Д. необґрунтованим. Матеріали адміністративної справи № 320/40913/24 вирішено передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог ч. 1 ст. 31 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 справа розподілена судді Леонтовичу А.М., передана згідно реєстру.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви судом встановлено, що заявлений позивачем відвід обґрунтовується наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді.

В обґрунтування заяви про відвід заявник вказує, що суддя ігнорує положення Конституції України, що кожна людина, її життя і здоров`я, є найвищою соціальною цінністю, бо замість позову позивача, тобто позову людини похилого віку розглядає позови юридичних осіб, які надійшли до суду після цього позову, а ці юридичні особи згідно з Конституцією України не є найвищою соціальною цінністю. На думку позивача є всі ознаки непрямої дискримінації, а тому вважає, що наявні підстави для відводу судді.

Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Крім того, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу положень частини четвертої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Суд також зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Доводи позивача побудовані лише на його суб`єктивних припущеннях.

З аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, не погодження з процесуальними діями, вчиненими суддею під час підготовки до розгляду даної адміністративної справи.

Зокрема, заявник зазначає про ігнорування положення Конституції України, що кожна людина, її життя і здоров`я, є найвищою соціальною цінністю, бо замість позову позивача, тобто позову людини похилого віку розглядає позови юридичних осіб, які надійшли до суду після цього позову, а ці юридичні особи згідно з Конституцією України не є найвищою соціальною цінністю. На думку позивача є всі ознаки непрямої дискримінації, а тому вважає, що наявні підстави для відводу судді.

Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді у справі.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальними діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Головенко О.Д., у справі №320/40913/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, заступника голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації - голови робочої групи Чуздюка Олега Олексійовича та Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасувати рішення, дій і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Леонтович А.М.