Ухвала від 12.02.2025 по справі 360/150/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

12 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 360/150/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення органу державної влади,

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, третя особа ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 07.11.2023, який затверджено начальником Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.01.2023 як потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві, якому Головним управлінням продовжено щомісячні страхові виплати з 18.08.2023 до 08.03.2025.

12.04.2024 ОСОБА_1 звернувся засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення страхових виплат у зв`язку з встановленням нового захворювання.

При проведенні попереднього розгляду документів з метою призначення страхових виплат ОСОБА_1 , Головним управлянням встановлено, що Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 07.11.2023 складено на відокремленому підрозділі «шахта Карбоніт» Державного підприємства «Первомайськвугілля».

Згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 дійсно працює на Відокремленому підрозділі шахта «Карбоніт» Державного підприємства «Первомайськвугілля» з 12.06.2013, запис про звільнення відсутній. Проте згідно з наказом від 09.04.2022 № 205/к з працівниками ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» призупинено дію трудових договорів з 07.04.2022, а наказом від 05.12.2022 № 61/а, виданим ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» - ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника дільниці з видобутку вугілля № 3 за угодою сторін 05.12.2022.

Також згідно відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 з 14.04.2022 за основним місцем роботи перебував у трудових відносинах з приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» на посаді майстра гірничої дільниці відповідно до наказу № 70/6 від 13.04.2022. Наказом № 27/9 від 06.02.2023 ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажання, у зв`язку з виходом на пенсію його з 06.02.2023. Однак вказані записи про трудову діяльність у приватному акціонерному товаристві «ДТЕК Павлоградвугілля» трудовій книжці НОМЕР_1 відсутні. При цьому, перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» також свідчать дані з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5).

На підставі наказу № 219/СХ від 23.03.2023 Про створення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 », відповідачем створено комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 на підставі повідомлення Державної установи Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва П-3 286/2 від 09.02.2023.

Позивач зауважує, що відповідачем не в повній мірі було з`ясовано обставини по справі та за результататами роботи комісії 07.11.2023 складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, відповідно до якого хронічне професійне захворювання ОСОБА_1 виникло на ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля».

Водночас при проведенні розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , комісією не враховано роботу останнього в шкідливих умовах на ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в якості майстра гірничого дільниці з 13.04.2022 по 06.02.2023.

Листами за № 1200-1105-8/11342 від 30.04.2024, № 1200-1105-8/15788 від 17.06.2024 та № 1200-0905-8/29850 від 21.11.2024 Головне управління зверталось із запитами до Клініки професійних захворювань Державної установи Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва щодо врегулювання порушеного питання та отримання медичних висновків про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 за останнім та передостаннім місцями роботи у встановлений законодавством строк.

Листом № 03/949 від 25.11.2024 Державна установа Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва повідомила Головне управління, що рішенням ЛЕК установи № 22/581 від 29.05.2024 Медичний висновок лікарсько-експертної комісії лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 08.02.2023 № 5/79 Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) від 08.02.2023 № 61 ОСОБА_1 (тобто документи, на підставі яких створювалась комісія з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 та за результатати роботи якої складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4), визнані недійсними на підставі наданих нових відомостей щодо професійної діяльності ОСОБА_1 .

Листом від 11.12.2024 № 03/992 Державна установа Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва надіслала копію медичного висновку ЛЕК від 29.05.2024 № 22/581 на адресу Головного управління.

Головним управлінням направлено запит до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці за № 1200-0905-8/32075 від 17.12.2004 про надання роз`яснень щодо чинності акту за формою П-4 від 07.11.2023 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням з Клініки професійних захворювань Державної установи Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва медичного висновку лікарсько-експертної комісії за № 22/581 від 29.05.2024 про визнання недійсним рішення ЛЕК № 5/79 від 08.02.2023 про встановлення хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника ВП Шахта Карбоніт ДП Первомайськвугілля ОСОБА_1 та визнання недійсним повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 за № 61 від 08.02.2023.

Однак Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці листом № СХ/З.1/14047-24 від 20.12.2024 повідомило позивача, що оскільки діючим Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 не передбачено скасування, або визнання недійсним акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, а тому у Міжрегіонального управління законодавчих підстав для скасування зазначеного акту немає.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 03.02.2025 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишено без руху. Запропоновано представнику позивача усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

нормативного обгрунування щодо повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на звернення до суду із цим позовом із посиланням на відповідну норму закону, що передбачає право його звернення до суду для вирішення публічно-правового спору;

обґрунтування залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, зазначивши, на стороні позивача чи відповідача виступає вказана особа, а також яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки останнього;

документу про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На виконання вимог ухвали суду представником позивача 07.02.2025 надано платіжну інструкцію від 06.02.2025 № 230 про сплату судового збору та заяву про усунення недоліків позовної заяви, в обґрунтування якої зазначено таке.

Відповідно до пункту 54 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (надалі - Порядок № 337) контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та територіальні органи Пенсійного фонду України відповідно до компетенції.

Порядком № 337 не передбачено скасування, або визнання недійсним акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. Натомість пунктом 57 Порядку № 337 встановлено, що зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, територіальним органом Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини четвертої статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Також відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відтак, звертаючись до суду з цим позовом, Головне управління вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин пункти 54, 57 Порядку № 337.

Головне управління звертає увагу, що у разі нескасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4, який за нормами статті 30 Закону № 1105-ХIV є підставою для здійснення страхових виплат, у Головного управління відсутні правові підстави для відмови ОСОБА_1 у перерахунку страхової виплати, що призведе до неправомірних виплат з бюджету Пенсійного фонду України.

Також представником позивача в поданій заяві наведено обґрунтування залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача з огляду на те, шо судове рішення про скасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 07.11.2023, може вплинути на права та інтереси ОСОБА_1 , зокрема на його право щодо перерахунку страхових виплат у зв`язку з встановленням нового захворювання.

Перевіривши зміст адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Отже, за змістом наведених норм до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкту владних повноважень надано такому суб`єкту законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18) сформульовано правову позицію згідно якої, поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах. Держава в особі відповідних органів може брати участь в судових процесах, в тому числі в якості позивача, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, виходячи, в першу чергу, із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб`єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів.

Отже, за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої.

Винятком є компетенційний спір, під час розгляду якого суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів.

При цьому під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

Також для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.

Наведене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 листопада 2019 року по справі № 826/3115/17.

Згідно пред`явленого позову вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із затвердженням Східним міжрегіональним управлінням управління Державної служби України з питань праці акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 07.11.2023.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвеорджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за №337 (далі Порядок № 337).

Так, пунктом 117 цього Порядку визначено, що за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою (пункт 118 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 119 Порядку № 337 акт за формою П-4 складається протягом трьох днів після закінчення розслідування у семи примірниках і надсилається роботодавцем: територіальному органові Держпраці; хворому; територіальному органові Пенсійного фонду України; первинній організації відповідної профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня); вищому профспілковому органу; лікарю-профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я; підприємству (установі, організації).

Акт за формою П-4 разом з матеріалами розслідування зберігається на підприємстві (в установі, організації), в територіальному органі Держпраці та територіальному органі Пенсійного фонду України протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства, а в інших організаціях - не менше строку, передбаченого для вжиття визначених у ньому профілактичних заходів.

Отже, Порядком № 337 не визначено право Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на звернення до суду із позовом щодо оскарження акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4.

Водночас, позивач в обґрунтування повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на звернення до суду із цим позовом в заяві про усунення недоліків посилається на пункт 57 Порядку № 337, яким передбачено, що рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, територіальним органом Пенсійного фонду України, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Тобто, зазначена норма Порядку № 337 передбачає можливість оскарження органом Пенсійного фонду акта за формою Н-1 розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), тоді як позивачем в спірних правовідносинах оскаржується акт за формою П-4.

За змістом пункту 3 Порядку № 337, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

хронічне професійне захворювання (отруєння) - захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника виключно або переважно впливу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов`язаних з роботою;

гостре професійне захворювання (отруєння) - захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Тобто, законодавцем розмежовано поняття хронічне професійне захворювання (отруєння) та гостре професійне захворювання (отруєння), за результатами розслідування яких складаються різні за своєю суттю та змістом акти П-4 та Н-1 відповідно.

Крім того, аналіз норм Порядку № 337 дає підстави для висновку про різні процедури та строки проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, що оформлюється актом Н-1 та розслідування обставин і причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєнь), що оформлюється актом П-4. Відповідно, оскарження акта П-4 не входить до повноважень територіального органу Пенсійного фонду України.

Зважаючи на те, що право Головного управління Пенсійного фонду Укарїни в Луганській області на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 07.11.2023, затвердженого начальником Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці не закріплено у жодному нормативно-правовому акті, суд дійшов висновку про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не має права на звернення до суду.

За наведених обставин, зазначений спір не підлягає розгляду в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Позивачем при зверненні до суду надано платіжну інструкцію №230 від 06.02.2025 про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження по справі, суд роз`яснює позивачу його право на звернення до суду з клопотанням щодо повернення судового збору, сплаченого при зверненні з даним позовом.

Керуючись статтями 122, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення органу державної влади.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяК.Є. Петросян