Рішення

від 12.02.2025 по справі 560/15478/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/15478/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 лютого 2025 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000173/2 від 24.07.2024 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000521 від 24.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів.

Відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 МК України та за наявності необхідних документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий позивачем перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару.

Ухвалою суду від 25.10.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що документи, подані на виконання ч.2-3ст.53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо дійсної вартості та правильності визначення митної вартості оцінюваних товарів. Зокрема, заявлений рівень митної вартості 1,0588 дол.США/кг не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 1,62 дол.США/кг.

Банківські платіжні документи №1111JBKLO4 від 09.04.2024 та №1121JBKLO4 від 25.04.2024 виписані раніше, ніж подані до митного оформлення. Рахунок-проформа №DG-EE-WKL231101-1 від 14.05.2024 та інвойс містять реквізити іншого рахунку, який до митного оформлення не надано.

Таким чином, як вказує відповідач, ідентифікувати, що банківські платіжні документи стосуються оцінюваного товару не можливо, що суперечить положенням частини 2статті 53 МКУ.

Відповідач також вказує на те, що сума сплати за товар не відповідає вартості товару.

Так, за товар сплачено 100% в загальній сумі 50 000,00 дол.США, проте до митного оформлення заявлена фактурна вартість товару - 47578,58 дол.США.

Крім того, перевізник не є особою, яка надає інформацію про вартість транспортування. Довідки, надані під час митного оформлення, щодо транспортно-експедиційних витрат, видані ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс ЕЙЧ.Ді», не відповідають фактичним перевізникам, згідно з автотранспортними накладними CMR.

До митного оформлення не була надана заявка на перевезення, передбачена договором про надання транспортно-експедиційних послуг, а також інші документи, зазначені у зовнішньоекономічному контракті.

Звертає увагу суду, що до позовної заяви додано копії документів, які не були надані до митного оформлення. А саме: акт здачі-приймання робіт №868 від 16.07.2024 по перевезенню контейнера №MSKU1982762, акт здачі-приймання робіт №867 від 16.07.2024 по перевезенню контейнера №MRSU6316630, митні декларації країни відправлення товару №531620240161105049 та №531620240161105044, банківська платіжна інструкція, що підтверджує оплату за послуги з перевезення за №1883 та №1835від 30.07.2024, заявка від 20.06.2024 до договору №К010623-23 від 01.06.2023, договір про надання послуг №1/3008-22 від 30.08.2022 між ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «Імтрекс» та ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс ЕЙЧ.Ді», лист від компанії «XINYI GLASS (GUANGXI) COMPANY LIMITED» від 14.05.2024 щодо вартості перевезення вантажу, сертифікат якості №С24МА5МYQLA80018.

Подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості товару: комісійної винагороди посередника, вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, витрат на транспортування товару з Китаю до Польщі.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначає, що сторонами було погоджено поставку товару на адресу ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» на загальну суму 50 000,00 дол.США. Компанія «XINYI GLASS (GUANGXI) COMPANY LIMITED» видала проформу інвойс за № DG-EEWKL231101 від 30.11.2023. Згідно з умовами, зазначеними в цій проформі, оплата за товар повинна була здійснюватися на банківський рахунок бенефіціара «Xinyi Group (Glass) Company Limited», і передбачалася 100% оплата.

ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ», відповідно до умов проформи інвойсу № DG-EE-WKL231101 від 30.11.2023, здійснило 100% оплату за узгоджений товар двома платежами на рахунок бенефіціара «Xinyi Group (Glass) Company Limited». Зазначене підтверджується банківськими платіжними документами № 1111JBKLO4 від 09.04.2024 та № 1121JBKLO4 від 25.04.2024 на загальну суму 50 000,00 дол.США, а також банківськими протоколами про оплату № 1111 від 09.04.2024 та № 1121 від 25.04.2024.

Позивач зазначив, що з технічних та виробничих причин поставка товару за проформою інвойсом № DG-EE-WKL231101 від 30.11.2023 не відбулася. Проте 14.05.2024 на основі цієї проформи продавець видав дві нові проформи інвойс та відповідні комерційні пропозиції № DG-EE-WKL231101-1 та № DG-EE-WKL231101-2 від 14.05.2024. У цих комерційних пропозиціях було зазначено, що 100% оплата за товар вже здійснена та зарахована за рахунок раніше зроблених платежів, підтверджених банківськими платіжками № 1111JBKLO4 від 09.04.2024 та № 1121JBKLO4 від 25.04.2024.

Компанія «XINYI GLASS (GUANGXI) COMPANY LIMITED» у своєму листі від 25.07.2024 зазначила, що ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» не має заборгованості перед «XINYI GLASS (GUANGXI) COMPANY LIMITED» за поставлений товар відповідно до інвойсів № DG-EE-WKL231101-1 та № DG-EE-WKL231101-2 від 14 травня 2024 року. Загальна сума платежів у розмірі 47 578,58 дол.США була зарахована як частина попередніх платежів, а різницю у сумі 2 421,42 дол.США буде зараховано як передоплату на наступне замовлення товару.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості була виключно наявність розбіжностей, які не було спростовано декларантом під час митного контролю, а також відсутність інформації про включення окремих складових до митної вартості товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

14.06.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Xinyi Group (Glass) Company Limited» (далі - продавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» (далі - покупець) укладено контракт купівлі-продажу №14/06/2023-ЕЕ, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити у власність (продати), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити (купити) автомобільне скло в асортименті з логотипом SAFE GLASS. Загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови постачання, а також інші характеристики зазначені в інвойсах або специфікаціях, які є невід`ємною частиною до контракту і узгоджуються сторонами окремо на кожну партію товару, що поставляється.

Відповідно до п.2.1 контракту постачання продукції буде здійснюватися за цінами, зазначеними в проформа-інвойсах, що додаються до кожної партії товару, погодженої за номенклатурою та кількістю між сторонами.

Загальна сума контракту становить суму всіх інвойсів за цим контрактом (п.2.2 контракту).

Пунктом 2.3 контракту визначено, що ціни на товар, що проставляється за кожною окремою специфікацією в рамках цього контракту, є твердими протягом 30 календарних днів з дати видачі комерційної пропозиції щодо кожної окремої специфікації і включають маркування товару та стандартне експортне пакування товару, придатне для транспортування та всіх видів навантаження.

Згідно п.3.3 контракту умови доставки товару підпадають під дію Інкотермс 2010 та встановлюються в інвойсах.

Відповідно до п.4.1 контракту покупець сплачує на рахунок продавця суму в розмірі 40% від суми зазначеної у рахунку проформі як передоплату, та решту суми в розмірі 60% протягом 7 банківських днів з моменту отримання покупцем скан-копії коносаменту.

23.07.2024 на митний пост Хмельницький Хмельницької митниці (надалі - відповідач, митний орган) товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» подало для митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA400040019733U6 для розмитнення товару поставленого компанією «Xinyi Group (Glass) Company Limited» по контракту №14/06/2023-ЕЕ від 14.06.2023 фактурною вартістю 47578,58 євро.

Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД).

До вищевказаної митної декларації товариством були надані, зокрема, копії таких документів:

- пакувальні листи від 14.05.2024;

- рахунок-проформа № DG-EE-WKL231101-1 від 14.05.2024;

- рахунок-проформа № DG-EE-WKL231101-2 від 14.05.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) № DG-EE-WKL231101-1 від 14.05.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) № DG-EE-WKL231101-2 від 14.05.2024;

- домашній коносамент № UTRUST24050798 від 19.05.2024;

- накладну УМВС № 23045 від 09.07.2024;

- автотранспорту накладну №00007964 від 19.07.2024;

- автотранспорту накладну №00007965 від 19.07.2024;

- декларацiю про походження товару № DG-EE-WKL231101-1 від 14.05.2024;

- декларацiю про походження товару № DG-EE-WKL231101-2 від 14.05.2024;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 1111JBKLO4 від 09.04.2024;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 1121JBKLO4 від 25.04.2024;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 798 від 16.07.2024;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 799 від 16.07.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №798/2/234 від 16.07.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №799/2/234 від 16.07.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 14/06/2023-ЕЕ від 14.06.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.07.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 16/02/2024 від 16.02.2024;

- договір (контракт) про перевезення № K010623-33 від 01.06.2023.

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 24.07.2024 №UA400000/2024/000173/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000521.

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст.53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема:

- заявлений рівень митної вартості товарів (1,06 дол.США/кг) не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби в максимально наближений час (1,62 дол.США/кг.);

- сума сплати за товар не відповідає вартості товару;

- банківські платіжні документи виписані раніше, ніж подані до митного оформлення. Рахунок-проформа та інвойс містять реквізити іншого рахунку, який до митного оформлення не надано;

- перевізник не відповідає особі, яка надає інформацію про вартість транспортування;

- комісійна винагорода експедитора не додана до митної вартості товару враховуючи, що експедиційні послуги надаються протягом всього маршруту перевезення;

- до митного оформлення не надано передбачену договором про надання транспортно-експедиційних послуг заявку на перевезення та окремі документи, визначені п.3.5 зовнішньоекономічного контракту;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості товару: комісійної винагороди посередника, вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, витрат на транспортування товару з Китаю до Польщі.

У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості товару.

Таким чином, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом),

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

7) копію декларації країни відправлення.

Згідно частини 6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МК України. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МК України) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні товари, що були оформлені у митному відношенні.

Митну вартість визначено резервним методом. Джерелом числового значення митної вартості товарів є МД від 05.06.2024 №24UA209230051048U8, згідно якої здійснено митне оформлення подібних товарів. Коригування на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось в зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з ч.3 ст.52 МК України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 826/11710/17.

Суд враховує, що позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК України, які містили числові показники ціни товару.

Стосовно доводів відповідача, що банківські платіжні документи №1111JBKLO4 від 09.04.2024 та №1121JBKLO4 від 25.04.2024 виписані раніше, ніж подані до митного оформлення. Рахунок-проформа №DG-EE-WKL231101-1 від 14.05.2024 та інвойс містять реквізити іншого рахунку, який до митного оформлення не надано.

Суд звертає увагу на те, що при митному оформленні товару відповідачем не було враховано, що 30 листопада 2023 року компанією «Xinyi Group (Glass) Company Limited» на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ" було видано загальний інвойс № DG-EE-WKL231101 від 30.11.2023. На підставі даного інвойсу товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ" було здійснено передоплату за товар двома частинами в сумі 20000 дол.США (відповідно до платіжної інструкції № 1121JBKLO4 від 25.04.2024) та в сумі 30000 дол.США (відповідно до платіжної інструкції № 1111JBKLO4 від 09.04.2024). Дані кошти були перераховані на рахунок бенефіціара «Xinyi Group (Glass) Company Limited», що зазначено у інвойсі № DG-EE-WKL231101 від 30.11.2023.

Це спростовує доводи відповідача щодо того, що банківські платіжні документи були виписані раніше, ніж подані до митного оформлення.

Також суд зазначає, що надані платіжні інструкції містять відмітки банківської установи, а достовірність цих документів не спростована. Жодних відомостей того, що такі документи є фіктивними, недійсними, не встановлено. Такі платіжні інструкції дозволяють ідентифікувати сторін, призначення платежу.

Щодо доводів відповідача про те, що сума сплати за товар не відповідає вартості товару, суд зазначає наступне.

Відповідач вказує, що ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» сплатило 100% суми за товар у розмірі 50 000,00 дол.США, але фактурна вартість товару, заявлена до митного оформлення, становить 47 578,58 дол.США.

Як встановлено судом, відповідно до проформи інвойсу № DG-EE-WKL231101 від 30.11.2023, ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» здійснило передоплату за товар згідно контракту № 14/06/2023-ЕЕ двома платежами: 20 000 дол.США (платіжна інструкція № 1121JBKLO4 від 25.04.2024) та 30 000 дол.США (платіжна інструкція № 1111JBKLO4 від 09.04.2024).

На основі проформи інвойсу № DG-EE-WKL231101 від 30.11.2023 компанією «Xinyi Group (Glass) Company Limited» видано проформи інвойси та комерційні інвойси на поставку двох партій товару: № DG-EE-WKL231101-1 від 14.05.2024 на загальну суму 24 363,75 дол.США та № DG-EE-WKL231101-2 від 14.05.2024 на суму 23 214,83 дол.США.

Згідно з умовами оплати в комерційних інвойсах № DG-EE-WKL231101-1 та № DG-EE-WKL231101-2 від 14.05.2024, раніше здійснені платежі ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» за платіжними інструкціями № 1111JBKLO4 від 09.04.2024 та № 1121JBKLO4 від 25.04.2024, були зараховані як оплата за товар, згідно з вказаними інвойсами.

У своєму листі від 25.07.2024, який міститься в матеріалах справи, компанія Xinyi Group (Glass) Company Limited» зазначила, що ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» не має заборгованості перед компанією «XINYI GLASS (GUANGXI) COMPANY LIMITED» за поставлений товар відповідно до інвойсів № DG-EE-WKL231101-1 та № DG-EE-WKL231101-2 від 14 травня 2024 року. Загальна сума платежів у розмірі 47 578,58 дол.США була зарахована як частина попередніх платежів, а різницю у сумі 2 421,42 дол.США буде враховано як передоплату для наступного замовлення товару.

Отже, твердження митного органу про те, що сума сплати за товар не відповідає його вартості, спростовуються документами, поданими позивачем під час митного оформлення товару.

Стосовно доводів відповідача, що перевізник не відповідає особі, яка надає інформацію про вартість транспортування.

Відповідач зазначає, що під час митного оформлення були подані довідки про транспортно-експедиторські витрати від 16.07.2024 № 798/2/234 та № 799/2/234, а також рахунки на оплату від 16.07.2024 № 798 та № 799, видані ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді». Проте зазначене товариство не здійснювало міжнародне перевезення товару, що підтверджується автотранспортними накладними CMR від 19.07.2024 № 7965 та № 7964, де вказано, що перевезення виконувалося ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «ІМТРЕКС» (графи 16 та 22 автомобільної накладної).

Суд зазначає, що для перевезення вантажу з порту Гданськ (Польща) до міста Бердичів (Україна), ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» залучило компанію ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг № К0100623-33 від 01.06.2023 та заявки від 20.06.2024.

За надані послуги ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» видало довідки про транспортні витрати № 798/2/234 та № 799/2/234 від 16.07.2024 та рахунки № 798 та № 799 від 16.07.2024, де зазначено перелік послуг, зокрема навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, міжнародне перевезення вантажів залізницею по маршруту Гданськ пункт переходу «Ізов-Грубешов», організація доставки вантажу залізничним транспортом на території України та експедиторська винагорода.

ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» сплатило за надані послуги, що підтверджується банківськими платіжними інструкціями № 1835 від 23.07.2024 та № 1883 від 30.07.2024, а також актами виконаних робіт № 867 та № 868 від 16.07.2024.

Для доставки вантажу від смт. Клевань до кінцевого пункту в м. Бердичів, компанія «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» залучила ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «Імтрекс» на підставі договору № 1/3008-22 від 30.08.2022. Зазначене перевезення і підтверджується накладними CMR № 00007965 та № 00007964, які були долучені позивачем до митного оформлення, що належним чином пояснює, той факт, що перевізник не відповідає особі, яка надає інформацію про вартість транспортування.

Щодо доводів відповідача про те, що до митної вартості товару не додано комісійну винагороду експедитора враховуючи, що експедиційні послуги надаються протягом всього маршруту перевезення, суд зазначає наступне.

З метою митного оформлення товару позивач до митної декларації на підтвердження понесених витрат на транспортно-експедиторській послуги надав: договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №К010623-33 від 01.06.2023, укладений з ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді», довідки про транспортні витрати № 798/2/234 та № 799/2/234 від 16.07.2024, рахунки на оплату №798 та №799 від 16.07.2024.

Згідно з довідкою про транспортні витрати № 798/2/234 від 16.07.2024, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи контейнера MRSU 6316630 за межами України становлять 19 685,14 грн. без ПДВ. Міжнародне перевезення вантажу залізничним транспортом за маршрутом Гданськ пункт переходу Ізов - Грубешів склало 22 145,78 грн. без ПДВ.

Згідно з довідкою про транспортні витрати № 799/2/234 від 16.07.2024, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи контейнера MSKU 1982762 за межами України також становлять 19 685,14 грн. без ПДВ. Міжнародне перевезення вантажу залізничним транспортом за маршрутом Гданськ пункт переходу Ізов - Грубешів склало 22 145,78 грн. без ПДВ.

При цьому, жодних невідповідностей чи розбіжностей надані позивачем документи не містять. Розмір експедиторської винагороди та її зміст визначається сторонами добровільно на підставі їх спільного волевиявлення. Вищезазначені документи дають змогу визначити, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення та не містять жодних розбіжностей. Відтак висновок митного органу про не включення експедиторської винагороди є безпідставним.

Безпідставними є також доводи митного органу про те, що декларантом не надано до митного оформлення заявку, що підтверджує вартість послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, оскільки такий документ, як заявка на перевезення не міститься в переліку обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару, визначеному ст.53 МКУ, натомість такими документами слугують будь-які транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Декларантом надано достатньо документів, які відображають вартість послуг з перевезення, в той час як митним органом не вказано, яким чином неподання заявки на перевезення (яка визначає умови та порядок надання послуг поставки) впливає на визначення митної вартості імпортованого товару.

Щодо доводів відповідача про те, що подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості товару: комісійної винагороди посередника, вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, витрат на транспортування товару з Китаю до Польщі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.3, 2.4, 2.5 контракту №14/06/2023-ЕЕ ціни на товар, що проставляється за кожною окремою специфікацією в рамках цього контракту, є твердими протягом 30 календарних днів з дати видачі комерційної пропозиції щодо кожної окремої специфікації і включають маркування товару та стандартне експортне пакування товару, придатне для транспортування та всіх видів навантаження. Вартість робіт із завантаження товару входить у вартість товару. Тара та упаковка є одноразовими, безповоротними та їх вартість входить у вартість товару.

Крім того, згідно листа компанії «Xinyi Group (Glass) Company Limited» від 14.05.2024 вартість доставки вантажу згідно умов, зазначених у проформах інвойсах № DG-EE-WKL231101-1 та № DG-EE-WKL231101-2 від 14.05.2024 включено у вартість придбаного ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» товару. Також позивач отримує товар згідно з контрактом, який не є посередницьким договором, а тому, не може передбачати брокерську (комісійну) винагороду посередника.

Оскільки товариство не несло окремо вказаних витрат, тому відсутні документи щодо вартості цих послуг.

У цьому випадку відсутність таких документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 815/2552/16.

Отже, надані позивачем документи містять чітку інформацію про товар та його ціну і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Також суд звертає увагу на те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

З урахуванням наведеного, оскаржувані рішення необхідно визнати протиправними та скасувати.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Верховним Судом в постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 сформовано правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Отже, з урахуванням вищенаведеної позиції Верховного Суду, ціна позову в даному випадку склала 320 849,77 грн.

Таким чином, належною сумою судового збору, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за позовну вимогу майнового характеру є 4812,75 грн. (1,5% від 320 849,77 грн).

Оскільки позивач звернувся в суд з адміністративним позовом через систему "Електронний суд", що містить вимогу майнового характеру та вимогу немайнового характеру, йому необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 6272,60 грн. (4812,75 + 3028 * 0,8). Позивачем сплачено 15 463,43 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 6272,60 грн. (який підлягав сплаті при поданні цього позову) стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Інша частина сплаченого судового збору в розмірі 9190,83 грн. (15463,43 - 6272,60) є надміру сплаченим судовим збором.

Водночас, згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зазначене, суд роз`яснює позивачу його право подати до суду клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 9190,83 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці №UA400000/2024/000173/2 від 24.07.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Хмельницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2024/000521 від 24.07.2024.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ" 6272 (шість тисяч двісті сімдесят дві) грн. 60 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 лютого 2025 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ" (вул. Джерельна, 38,м. Львів,Львівський р-н, Львівська обл.,79007 , код ЄДРПОУ - 39214213) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560) Головуючий суддя Д.А. Божук