Постанова

від 12.02.2025 по справі 400/12350/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/12350/24

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу адвоката Шаталова Артема Федоровича А.Ф., в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року про скасування заходів забезпечення позову, поданого адвокатом Шаталовим Артемом Федоровичем, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА», до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним, скасування рішення та про зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

27.12.2024 адвокат Шаталов А.Ф., діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» (далі ТОВ «БАТЬКІВЩИНА») звернувся до суду першої інстанції з позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області) в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області №1757 від 19.11.2024 про відповідність ТОВ «БАТЬКІВЩИНА» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області виключити ТОВ «БАТЬКІВЩИНА» з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

30.12.2024 адвокат Шаталов А.Ф. діючи, в інтересах ТОВ «БАТЬКІВЩИНА» подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області №1757 від 19.11.2024 про відповідність ТОВ «БАТЬКІВЩИНА» критеріям ризиковості платника податку, до набрання законної сили рішенням суду в даній адміністративній справі.

Викладаючи підстави для прийняття такого рішення, адвокат Шаталов А.Ф. зазначив, що прийняття оскаржуваного рішення перешкоджає ТОВ «БАТЬКІВЩИНА» вести нормальну господарську діяльність, позаяк за його юридичними наслідками відбувається зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Також, на його думку, зупинення реєстрації податкових накладних призведе як до неотримання платником податку прибутку так і до неможливості реалізації права на відшкодування збитків, в тому числі з держави, а також до репутаційних втрат і неможливості конкурувати з іншими постачальниками.

Адвокат Шаталов А.Ф. наголошує, що за період з 2020 по 2024 роки, його довіритель п`ять разів, за рішеннями ГУ ДПС у Миколаївській області, включався до переліку ризикових і всі ці рішення були визнані протиправними та скасовані, як в адміністративному так і в судовому порядку.

Покликаючись на частину 1 статті 150 КАС України, представник позивача заявляє, що в разі незастосування заходів забезпечення позову, буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів ТОВ «БАТЬКІВЩИНА».

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 заява адвоката Шаталова А.Ф., в інтересах ТОВ «БАТЬКІВЩИНА», про забезпечення позову була задоволена.

Суд зупинив дію рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області №1757 від 19.11.2024 «Про відповідність ТОВ «БАТЬКІВЩИНА» (код 03764809) критеріям ризиковості платника податку» до набрання законної сили судовим рішенням.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що правомірність прийняття рішення Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області №1757 від 19.11.2024 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, підлягає дослідженню адміністративним судом лише під час вирішення справи.

Водночас, на думку суду, оцінюючи співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті їх невжиття, а саме заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, відновлення яких стане неможливим, застосування таких заходів відповідає меті правового інституту забезпечення позову.

Суд першої інстанції виснував, що заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

03.01.2025 ГУ ДПС у Миколаївській області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» направило до Миколаївського окружного адміністративного суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування клопотання контролюючий орган зазначив, що суд фактично обмежив автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, впроваджений з метою забезпечення превентивного реагування та запобігання потенційному виникненню порушень платниками податкового законодавства та прискорення урегулювання питань з розгляду спорів без звернення до суду для досягнення цілей державної політики, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України.

Не погоджуючись з аргументами суду першої інстанції, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення рішення про відповідність ТОВ «БАТЬКІВЩИНА» критеріям ризиковості зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, ГУ ДПС у Миколаївській області зазначило про відсутність з цього будь яких доказів.

До того ж, наголошує, що будь-які рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання і дійсно такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які платник податків оцінює негативно.

Проте, на його переконання, відповідно до статті 150 КАС, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 клопотання ГУ ДПС у Миколаївській області про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Суд скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 30.12.2024.

В обґрунтування ухваленого рішення, суд покликаючись Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.112.2019 №1165 та на Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520 виснував, що відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації документів податкової звітності.

При цьому, суд звернув увагу, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання, в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування.

Водночас, на думку суду, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та, у разі повноти документів за даними операціями, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Оцінюючи аргумент адвоката Шаталова А.Ф., що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, суд першої інстанції зазначив, це не може сприйматися, як визначена законом підстава для забезпечення позову.

Підсумовуючи викладене, суд поважав, що клопотання ГУ ДПС у Миколаївській області є вмотивованим, а відтак, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.

Вважаючи, що ухвала суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову є незаконною та необґрунтованою, адвокат Шаталов А.Ф., в інтересах ТОВ «БАТЬКІВЩИНА», в апеляційній скарзі, просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Миколаївській області про скасування заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області №1757 від 19.11.2024 «Про відповідність ТОВ «БАТЬКІВЩИНА» критеріям ризиковості платника податку» до набрання законної сили судовим рішенням.

Обґрунтування апеляції спирається на проведеному аналізі процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову та з яких, випливає, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в цьому взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Скасування заходів забезпечення позову, на переконання скаржника, слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову.

Різниця, на його думку, полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів, а скасування ухвали про забезпечення позову, здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження.

У цьому випадку, як вважає адвокат Шаталов А.Ф., скасування оскаржуваного рішення відбувається в разі встановлення судом апеляційної інстанції відсутності підстав для забезпечення позову.

ГУ ДПС у Миколаївській області, скориставшись правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає, що норми КАС України наділяють учасника справи правом звернутися до суду, який ухвалив рішення про забезпечення позову з обґрунтованим клопотанням про його скасування.

Як зауважує представник ГУ ДПС у Миколаївській області, скаржник, зазначаючи, що суд, який ухвалив рішення про забезпечення позову, може його скасувати тільки у випадку, коли відпали для цього підстави, не зазначає норму адміністративного процесуального законодавства, яка це регулює.

Отож, резюмуючи викладене, представник ГУ ДПС у Миколаївській області вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Системно логічний аналіз норм глави 10 КАС України, яка регулює підстави для забезпечення позову, свідчить про те, що метою такого забезпечення є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 157 КАС України.

Частинами 1 та 3 вказаної норми встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Як випливає зі змісту частини 5 статті 157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Як правильно зауважив скаржник, із аналізу наведеної норми випливає висновок, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в таких заходах, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Є обґрунтованим його висновок, що суд, який постановив ухвалу про забезпечення позову, не може її скасувати з тих підстав, що вони були застосовані безпідставно або з порушенням норм процесуального закону, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд апеляційної інстанції.

Як мовилося вище, суд зупиняючи дію рішення про віднесення платника податку до переліку ризикових, вважав, що зворотне призведе до заподіяння, останньому шкоди, а відновлення, таким платником, ділових зв`язків та нормалізації ведення господарської діяльності призведе до значних зусиль та витрат.

Дослідивши клопотання ГУ ДПС у Миколаївській області про скасування заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції встановив, що в ньому заявник, покликаючись на порушення судом першої інстанції вимог статті 150 КАС України, вважав, що суд, забезпечивши позов шляхом зупинення оскаржуваного рішення, фактично вирішив спір без розгляду справи по суті, що суперечить, на переконання контролюючого органу, меті наведеної норми.

Також, ГУ ДПС у Миколаївській області у своєму клопотання наголошувало, що суд першої інстанції, не навів мотивів, з яких він дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Наведений зміст клопотання свідчить про те, що ГУ ДПС у Миколаївській виклало в ньому доводи, які притаманні апеляції, коли сторона вважає, що суд ухвалив незаконне або необґрунтоване рішення.

Колегія суддів погоджується з аргументами адвоката Шаталова А.Ф. про те, що скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову, враховуючи таке.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Однак, ураховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

За такого правового регулювання, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, отримавши згадане клопотання ГУ ДПС у Миколаївській області про скасування заходів забезпечення позову, повинен був в ньому відмовити, роз`яснивши заявнику, його право оскаржити спірну ухвалу в апеляційної порядку

Дійсно, слід погодитися з позицією адвоката Шаталова А.Ф., що заходи забезпечення позову скасовуються, коли обидві сторони на це погоджуються у зв`язку з тим, що відпала в цьому необхідність або останні вичерпали свою дію.

Водночас, якщо існує, з цього приводу спір, забезпечення позову скасовується за результатами апеляційного оскарження.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Миколаївській області про скасування заходів забезпечення позову.

Підставою для такого висновку, є, на думку суду апеляційної інстанції, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Шаталова Артема Федоровича, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА» задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року про скасування заходів забезпечення позову скасувати.

Ухвалити у справі за позовом адвоката Шаталова Артема Федоровича, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТЬКІВЩИНА», до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним, скасування рішення та про зобов`язання вчинити певні дії нове рішення про відмову Головному управлінню ДПС у Миколаївській області у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю.М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 12.02.2025.