Постанова від 12.02.2025 по справі 420/2659/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2659/24

Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙВ БОРД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙВ БОРД» (далі ТОВ «СЕЙВ БОРД»), звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2023 №6267/15-32-04-06 № 0175450705 про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість (далі-ПДВ) на суму 1 343 067 грн та про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 310 766,75 грн.

Підставами для задоволення позову, ТОВ «СЕЙВ БОРД» зазначило, що висновки акта перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Обґрунтовуючи вказаний довід позивач, покликаючись на статтю 76 Податкового кодексу України, пункт 3.1.1 Методичних рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації), що затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165, заявляє, що камеральній перевірці підлягає подана платником ПДВ вся податкова звітність суцільним порядком, указана звітність, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку.

Як указує позивач складовими такої перевірки є:

правильність визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасність надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильність вибору форми декларації;

логічність зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, узгодженість показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

Водночас, як наголошує позивач, контролюючий орган, при проведенні камеральної перевірки, фактично дослідив достовірність та повноту декларування ним як платником податку, податкових зобов`язань, зіставивши дані податкової звітності з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН), тим самим вийшовши за межи камеральної перевірки.

Як наслідок, на переконання ТОВ «СЕЙВ БОРД», акт камеральної перевірки є доказом, здобутим з порушенням норм Податкового кодексу України, що призводить до визнання такої перевірки незаконною та до відсутності правових наслідків такої.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін позов ТОВ «СЕЙВ БОРД» - задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 13.04.2023 №6267/15-32-04-06.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, на підставі аналізу норм податкового законодавства дійшов висновку, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків, виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Водночас, на думку суду, якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення платником податків податкового законодавства (зокрема, за наслідками здійсненого співставлення даних податкової звітності платника із даними, наявними в ЄРПН), то податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку такого платника.

Як зауважив суд першої інстанції, питання достовірності відображених платником податків, у поданій ним податковій звітності, показників, необхідних для обчислення бази оподаткування відповідним податком, перевіряється шляхом комплексного дослідження податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів, - тобто в ході вже документальної перевірки, в порядку передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Отож, суд виснував, що ГУ ДПС в Одеській області, визначаючи ТОВ «СЕЙВ БОРД» спірним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов`язання з ПДВ за результатами проведеної камеральної перевірки, порушило спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Суд відзначив, що викладена ним позиція, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.02.2023 у справі № 810/2373/16.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ГУ ДПС в Одеській області, в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області цитує норми Податкового кодексу України та вказує на неврахування судом першої інстанції обставин заниження платником податку позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р.18) в розмірі 1 243 067 грн, за рахунок заниження податкового зобов`язання (р.9) за податковою декларацією з ПДВ за грудень 2022 в сумі 1 243 067 грн.

Апеляційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені у відзиві на позові не містить, контролюючим органом не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

ТОВ «СЕЙВ БОРД» не скористалося своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до пункту 3 частини1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Фактичні обставини справи.

17.02.2023 ГУ ДПС в Одеській області, провело камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «СЕЙВ БОРД» з ПДВ за грудень 2022 року.

При проведенні перевірки було використано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2022 року №9300230585 від 19.01.2023 року та дані ЄРПН.

За результатами проведеної камеральної перевірки, ГУ ДПС в Одеській області склало акт від 17.02.2023 №2425/15-32-04-06, в якому зазначило про порушення ТОВ «СЕЙВ БОРД» пункту 54.1 статті 54, пункту 185.1 статті 185, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.10, статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

В акті вказано, що згідно даних ЄРПН, у грудні 2022 року ТОВ «СЕЙВ БОРД» виписало та зареєструвало податкові накладні на загальну суму 2 484, 499 грн, а до податкової декларації з ПДВ за грудень 2022 включило податкові зобов`язання в сумі 1 241 432 грн. Відхилення склало 1 243 067 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 13.04.2023 №6267/15-32-04-06 про збільшення ТОВ «СЕЙВ БОРД» ПДВ на суму 1 243 067, 00 грн та застосувало до платника податку фінансові санкції у розмірі 310 766, 75 грн.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Згідно з положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Нормами пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України унормовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За результатами камеральної перевірки, в разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України) Податкового кодексу України, акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов`язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням-рішенням.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Як згадувалося вище, особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість визначені Методичними рекомендаціями.

Зокрема, згідно з пунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ вказаного нормативного акта, податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

У складі декларації з ПДВ подаються додатки.

У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків.

Так, додаток Д1- подається у разі заповнення рядка, зокрема, 16.1; додаток Д5 - рядка/рядків, зокрема, 1, 10; додаток Д6 службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).

За наявності вказаних додатків обов`язковим є безпосереднє співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;

За змістом підпункту 3.1.2 п. 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій, у разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.

Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об`єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов`язань з податку, збору, обов`язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною (логічною) помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов`язання з того чи іншого податку, збору (обов`язкового платежу).

При цьому, підпункт 3.1.3 п. 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій встановлює, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ № 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Наведене положення Методичних рекомендацій кореспондується із нормою абзацу 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яким закріплено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

За такого правового регулювання колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності.

Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Є правильним висновок суду першої інстанції, що процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Якщо проаналізувати підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

При цьому, вказана перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Проаналізувавши правові висновки, висловлені колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16.02. 2016 (справа №826/12651/14), від 27.01.2015(справа №21-425а14) та висловлені у постановах Верховного Суду від 17.03.2018 (справа N1570/7146/12), від 24.10.018 (справа №808/1746/15), від 18.12.2018(справа №805/406/17-а), від 20.09.2019 (справа №0340/1931/18), від 27.02.2020 у справі № П/811/3206/15, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 16.02.2023 у справі № 810/2373/16, суд першої інстанції обґрунтовано висновував, що в контексті спірних правовідносин, ГУ ДПС в Одеській області, здійснюючи, за наслідком автоматизованого зіставлення даних податкової звітності з даними ЄРПН, дослідження достовірності та повноти декларування позивачем податкового зобов`язання за звітний період грудень 2022 року, вийшло за межі предмету камеральної перевірки, а відтак його висновки про порушення ТОВ «СЕЙВ БОРД» норм податкового законодавства, є необґрунтованими.

Відповідно до постанови Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення перевірки, зумовлюють протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, як указав суд касаційної інстанції, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Узагальнюючи викладене, колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 13.04.2023 №6267/15-32-04-06 №0175450705 про збільшення ТОВ «СЕЙВ БОРД» податкового зобов`язання з ПДВ на суму 1 343 067 грн та про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на суму 310 766,75 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного рішення, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом попередньої інстанцій норм матеріального або процесуального права, у апеляції не наведено.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями: 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙВ БОРД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 12.02.2025.