Ухвала

від 12.02.2025 по справі 620/13019/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/13019/24

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

12 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закон № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Даний позов подано в 2024 році.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою справляється судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривні.

Зокрема, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017 року, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 1 816,80 грн. (1211,20 грн.*150% = 1 816,80 грн.).

В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 1 816,80 грн.

Крім того, відповідно до п.6 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Для винесення судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення скаржник повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо незаконності або (та) необґрунтованості оскарженого ним судового рішення.

Обґрунтовуючи в чому саме полягає незаконність рішення, скаржник повинен чітко зазначати, яку саму норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати (на думку заявника) до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору.

Найважливішу аргументацію доцільно виділяти в тексті скарги графічно (підкресленням, шрифтом).

Важливе значення має структура скарги, оскільки це забезпечує правильне її сприйняття та полегшує аналіз аргументів. Якщо рішення оскаржується з кількох підстав, то мотивацію доцільно викладати послідовно: яку норму порушено судом, зміст норми, її аналіз та тлумачення, в чому помилився суд, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело. Після цього можна переходити до наступної підстави оскарження.

Наводячи доводи, що свідчать про необґрунтованість рішення, скаржник повинен (може) покликатися на:

- неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи;

- неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, зокрема внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин;

- неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.

Скаржник повинен зазначити, які саме висновки суду є необґрунтованими, в чому саме полягає їх необґрунтованість, якими доказами справи це підтверджується. Доцільно вказувати також аркуші справи, де знаходяться ці докази.

Наявний в апеляційній скарзі виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює розуміння неправильності чи неповноти дослідження доказів і встановлення обставин у справі, та застосування норм права судом першої інстанції.

У даному випадку суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 у свою чергу, Військова частина НОМЕР_1 просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та не висуває більше ніяких вимог, і не наводить належних обґрунтувань.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання апеляційної скарги з повним викладенням обставин, якими апелянт обґрунтовує неправильність та неповноту дослідження доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права судом першої інстанції.

Правовими положеннями ч. 2 ст. 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст. 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційна скарга буде повернена відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя М.І. Кобаль