Рішення

від 04.11.2024 по справі 752/17847/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/17847/24

Провадження № 2/752/6722/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.11.2024 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря судового засідання - Пастух З.Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стратегічне»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

У серпні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стратегічне» (надалі за текстом також - позивач або ОСББ «Стратегічне») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом також - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості щодо оплати витрат з утримання та обслуговування підземного автопаркінгу у загальному розмірі 15 897,82 гривень з яких:

-13 300,00 гривень основного боргу;

-2 009,50 гривень інфляційних втрат;

-588,32 гривень 3 % річних.

1.1. Стислий виклад позиції позивача

Позов мотивував тим, що ОСББ «Стратегічне» відповідно до статуту створено у відповідності до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі за текстом також - Закон № 2866-III ) з метою забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

20.11.2011 відповідно до Акта приймання-передачі на баланс ОСББ «Стратегічне» передано підземний автопаркінг за адресою місто Київ вулиця Велика Китаївська, 10-а .

Відповідач є власником машиномісця НОМЕР_1 розташованого в цьому автопаркінгу.

В порушення зобов`язань, передбачених Законом № 2866-III відповідач не уклав з позивачем договір на утримання машиномісця та не сплачує необхідні платежі, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

Підземний паркінг, в якому розташоване належне відповідачу машиномісце, є складовою частиною багатоквартирного будинку, який перебуває на балансі позивача, а відтак підземний паркінг, як і сам будинок, є спільною сумісною власністю співвласників і на його обслуговування затверджено кошторис внесків, які повинні сплачуватися належним чином та в повному обсязі.

За період з 01.07.2021 по 31.07.2024 заборгованість відповідача за утримання та обслуговування машиномісця № НОМЕР_1 становить 13 300,00 гривень.

У зв`язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 13 300,00 гривень основного боргу та нарахованих інфляційних втрат та 3% річних.

1.2. Стислий виклад позиції учасників справи

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

1.3. Заяви, клопотання учасників справи

Заяви та клопотання учасниками справи не подавалися.

1.4.Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2024 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28.08.2024 позовна заява залишена без руху; позивачу визначений строк для усунення недоліків.

10.09.2024 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11.09.2024 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи; судовий розгляд призначено на 04.11.2024.

Відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення судової повістки та позовної заяви за адресою місця реєстрації, проте кореспонденція (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 06 002 941 818 11) було повернуто з відміткою про відсутність особи за вказаною адресою.

Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

2.Мотивувальна частина

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом

20.11.2011 відповідно до Акта приймання-передачі підземного автопаркінгу (а.с.23-24) ОСББ «Стратегічне» прийняло на свій баланс підземний автопаркінг за адресою: місто Київ вулиця Велика Китаївська, 10-а .

Відповідно до Статуту ОСББ «Стратегічне», затвердженого у новій редакції загальними зборами співвласників від 14.06.2017 (а.с. 16-22) метою його створення є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Згідно пункту 2.3 Статуту завданням та предметом діяльності об`єднання є: 1) забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; 2) забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; 3) сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; 4) забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Підземний автопаркінг є складовою частиною багатоквартирного будинку, що перебуває на балансі позивача, а відтак даний підземний паркінг, як і сам будинок, є спільною сумісною власністю співвласників і на його обслуговування затверджено кошторис внесків, які повинні сплачуватися належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до інформаційної довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (КП КМР «КМ БТІ») ГЖ-2024, № 2317 від 29.07.2024, власником машиномісця № НОМЕР_1 в підземному паркінгу на вул. Великій Китаївській, 10-а в м. Києві є ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. 11.04.2007 за №2558.

Розміри витрат, пов`язаних з утриманням та обслуговуванням підземного автопаркінгу з серпня 2020 року, затверджені відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Стратегічне» від 23.01.2020 (а.с. 25-30). Вказаним протоколом було затверджено кошторис на утримання паркінгу за 2020 рік, та кошторисом визначена сума оплати за одне машиномісце за один місяць в розмірі 600,00 гривень. Змін до кошторису станом на дату подання позову не вносилось.

28.05.2024 позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу вих.№01/05-24 від 27.05.2024 про оплату заборгованості з утримання машиномісця та довідку про заборгованість, розмір якої станом на 01.05.2024 становив 16 100,00 гривень (а.с. 13-15).

Надсилання позивачем відповідачу письмової вимоги вих.№01/05-24 від 27.05.2024 та довідки про розмір заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи квитанцією оператора поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» та описом вкладення (а.с. 15).

Як вбачається з довідки сформованої ОСББ «Стратегічне» (а.с.12) про заборгованість за машиномісце №67 на 01.08.2024, відповідач здійснював часткове погашення боргу, починаючи з липня 2021 року в розмірі 250,00 гривень при нарахованих до сплати 600,00 гривень.

Розмір заборгованості відповідача за машиномісце № НОМЕР_1 за період з 01.08.2021 по 01.08.2024 становить 13 300,00 гривень.

Таким чином, здійснюючи часткову оплату з липня 2021 року відповідач фактично визнав надання йому позивачем послуг з утримання належного відповідачу машиномісця НОМЕР_1.

Позивачем протягом спірного періоду безперебійно надавалися житлово-комунальні послуги, та послуги з утримання та обслуговування підземного автопаркінгу, кожна з яких має свою фіксовану вартість (тариф), що підтверджується низкою наявних в матеріалах справи договорів з суб`єктами господарювання та платіжними інструкціями про оплату цих послуг.

2.2. Застосовані норми права

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 509, 525 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до статті 382 ЦК України спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі за текстом також - Закон № 2866-III) об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 10 Закону № 2866-III органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до статті 13 Закону № 2866-III у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Статтею 15 Закону № 2866-III визначено, що співвласник зобов`язаний зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до статті 16 Закону № 2866-III об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах.

Згідно статті 17 Закону № 2866-III для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Статтею 20 Закону № 2866-III визначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статті 22 Закону № 2866-III для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Згідно статті 23 Закону № 2866-III внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до статей 1 та 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

У постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 910/6471/18, провадження № 12-111гс19.

Схожий за змістом правовий висновок викладено також у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 679/49/16-ц, від 10.01.2019 у справі № 522/1654/13-ц, що свідчить про те, що питання правомірності прийняття рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внесків на управління будинками неодноразово було предметом дослідження та правового аналізу Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення судового рішення) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» були внесені зміни до постанови КМУ від 05.03.2022 № 206, які серед іншого полягали в тому, що з 30.12.2023 заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

2.3. Мотиви, з яких виходить суд

Відповідач є власником машиномісця № НОМЕР_1 в підземному паркінгу на вул. Великій Китаївській, 10-а в м. Києві , що підтверджується відповідною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (КП КМР «КМ БТІ») ГЖ-2024, № 2317 від 29.07.2024.

Суд встановив, що рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Стратегічне» від 23.01.2020 був затверджений кошторис на утримання одного паркомісця на 2020 рік, яким визначена сума оплати в розмірі 600,00 гривень на місяць, і змін до кошторису не вносилося.

Також суд встановив, що позивачем, протягом періоду з 01.08.2021 по 01.08.2024, безперебійно надавалися послуги з утримання та обслуговування підземного автопаркінгу, що підтверджується низкою договорів з суб`єктами господарювання та платіжними інструкціями про оплату цих послуг, а відповідач отримував від виконавця зазначені послуги та відповідно зобов`язаний сплачувати кошти за користування ними.

Відповідач здійснював часткове погашення боргу, починаючи з липня 2021 року в розмірі 250,00 гривень при нарахованих до сплати 600,00 гривень. Розмір заборгованості відповідача за послуги з утримання позивачем машиномісця № НОМЕР_1 в період з 01.08.2021 по 01.08.2024 становить 13 300,00 гривень.

Встановивши, що в результаті неналежного виконання зобов`язань власника багатоквартирного будинку, передбачених статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», які полягають у обов`язку своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, у відповідача утворилась заборгованість по сплаті внесків на утримання належного йому машиномісця № НОМЕР_1 , доказів погашення заборгованості в повному обсязі відповідачем не надано, розміру заборгованості не спростовано, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача 13 300,00 гривень основного боргу.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 2 009,50 гривень інфляційних втрат та 588,32 гривень 3 % річних суд зазначає наступне.

Позивач надав розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з серпня 2021 року по липень 2024 року.

Враховуючи обставини справи суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов`язання.

Водночас 24.02.2022 з 5-30 год. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено воєнний стан.

Постановою Кабінету міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, серед іншого, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» були внесені зміни до постанови КМУ від 05.03.2022 № 206, які серед іншого полягали в тому, що з 30.12.2023 заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, за період з лютого 2022 по грудень 2023 року інфляційних втрат (у частині, що становить 788,05 грн) та 3% річних (у частині що становить 349,75 грн), нарахованих на суму заборгованості, не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та метод розрахунку позивачем розміру відповідальності за порушення грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України), суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 221,45 гривень інфляційних втрат та 349,75 гривень 3 % річних.

3. Висновки суду

Оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з`ясуванні обставин справи, суд дійшов до висновку про доведеність обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стратегічне» підлягає стягненню 13 300,00 гривень основного боргу, 1 221,45 гривень інфляційних втрат та 349,75 гривень 3 % річних.

4.Судові витрати

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати документально підтверджено платіжною інструкцією №1548 від 16.08.2024 згідно якої позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги у меншому розмірі (14 871,20 грн = 13 300,00 + 1 221,45 + 349,75) ніж було заявлено у позові (15 897,82 грн), що становить 93.54 % від заявлених вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі (93.54% від 3028 гривень) - 2832.39 гривень.

Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

За приписами статей 137 та 141 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин позивачем суду надано належні та допустимі докази, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу, а саме: Договір М14/01/21-01 про надання правової (правничої) допомоги від 14.01.2022 укладений між позивачем та адвокатом Загородньою Людмилою Віталіївною, ордер на надання правничої допомоги позивачу адвокатом Загородньою Л.В., копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Загородньої Л.В., копію Акта прийому-передачі наданих послуг від 16.08.2024 на загальну суму 4 550,00 гривень, платіжну інструкцію № 1546 від 16.08.2024 про переказ позивачем адвокату Загородній Л.В. грошових коштів у розмірі 4 550,00 гривень.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.

Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18; від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц; від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18; від 07 липня 2021 року у справа № 910/12876/19.

Ураховуючи положення статті 137 ЦПК України, відсутність заперечень відповідача, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 550,00 гривень.

Керуючись статтями 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стратегічне» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стратегічне» (03028, м.Київ, вул. Велика Китаївська,10а; ЄДРПОУ: 37716396) заборгованість за утримання та обслуговування підземного машиномісця № НОМЕР_1 розташованого в автопаркінгу за адресою місто Київ, вулиця Велика Китаївська, 10-а , у загальному розмірі 14 871 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стратегічне» (03028, м.Київ, вул. Велика Китаївська,10а; ЄДРПОУ: 37716396) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 550 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 2 832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 39 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. О. Чекулаєв