Рішення

від 11.02.2025 по справі 503/1443/24

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/1443/24

Провадження № 2/503/182/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду у м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна тітка ОСОБА_2 . В свою чергу у нього, як спадкоємця, відсутня можливість оформити прийняту спадщину після тітки внаслідок того, що в органах ДРАЦС відсутні записи про народження померлої ОСОБА_2 та її брата ОСОБА_3 , який є батьком позивача, внаслідок чого документальне підтвердження родинних відносин між ним та його тіткою відсутнє. За життя ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5122580400:01:001:0043, площею 1,99 га, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області (наразі Кодимської міської ради Подільського району Одеської області) та належала їй на підставі державного акту на землю серії ІІІ-ОД № 007506 виданого 20.02.2004 року, оригінал якого був втрачений. Позивач зазначає, що є єдиним спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2 та прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті останньої, шляхом подання заяви про прийняття спадщини у строк додатково визначений судом, проте не може оформити її з отриманням свідоцтва на відповідне майно у зв`язку із недоведеністю позивачем родинного зв`язку з померлою ОСОБА_2 , а також через втрату оригіналу правовстановлюючого документа державного акту. У зв`язку з чим на теперішній час позивач для захисту свого права на спадщину змушений пред`явити до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду через свого представника позовної заяви, в якій просить встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між племінником та тіткою, а також визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,99 га, кадастровий номер 5122580400:01:001:0043, розташовану на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (раніше Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області), яка на підставі втраченого державного актуна правоприватної власностіна землюсерії ІІІ-ОД№ 007506,виданого 20.02.2004року Кодимськоюрайонною державноюадміністрацією Одеськоїобласті відповіднодо розпорядження№ 17від 13.01.2004року тазареєстрованого вКнизі записівдержавних актівна правоприватної власностіна землюза №125,належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.06.2024 року ухвалою суду (а.с.22-23) у даній справі відкрито провадження та призначено проведення розгляду в порядку загального позовного провадження, а також витребувано докази від Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області.

06.01.2025 року ухвалою суду витребувано додаткові докази з Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області.

В підготовчезасідання позивач ОСОБА_1 не з`явився,про причининеявки судуне повідомив,про дату,час імісце підготовчогозасідання бувсвоєчасно повідомленийналежним чином повідомлений у відповідності до вимог ч.2, 4-5 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України, про що свідчить розписка представника позивача адвоката Мартинюка Ю.М. від 10.01.2025 року про отримання судової повістки безпосередньо в суді , за умов абзацу другого ч.7 ст. 14 ЦПК України. При цьому, 11.02.2025 року представником позивача адвокатом Мартинюком Ю.М. було подано клопотання від 11.02.2025 року про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, в яких також просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Кодимськоїміської радиОдеської областів підготовчезасідання нез`явився,про причининеявки судне повідомив,про дату,час імісце підготовчогозасідання відповідачбув своєчасноповідомлений належнимчином у відповідності до положень ч.2, 4-5, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 10.01.2025 року судової повістки до електронного кабінету цієї особи, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документа. При цьому, відповідач подав до суду клопотання від 05.07.2024 року № 03-17/2341 та 15.01.2025 року № 03-17/181 про проведення розгляду справи за відсутності його представника, в яких також зазначав, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки всі учасники справи в підготовче засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Крім того, згідно ч.4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно копії заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженки с.Олексіївка Кодимськогорайону Одеськоїобласті,про видачупаспорта (форма1)№ 5134_22_9_00005385,яка буланадана судуЦентральним міжрегіональнимуправлінням ДМСу м.Києві таКиївській області впорядку,передбаченому ч.2ст.294ЦПК України,остання була документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 від 31.10.1997 року виданим внаслідок обміну паспорту виданого їй Кодимським РВВС 19.01.1979 року, а її батьками зазначені « ОСОБА_4 » (на російській мові) і « ОСОБА_5 » (на російській мові).

При цьому, зазначення у вищезазначеній копії заяви ОСОБА_2 , по батькові її матері ОСОБА_6 замість ОСОБА_7 суд сприймає як допущену описку.

Згідно копії заяви ОСОБА_3 ,1932року народження,уродженця с.Олексіївка Кодимськогорайону Одеськоїобласті,про видачупаспорта (форма1)№ 5134_22_9_00005355,яка буланадана судуЦентральним міжрегіональнимуправлінням ДМСу м.Києві таКиївській області в порядку, передбаченому ч.2 ст. 294 ЦПК України, був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 від 31.10.1997 року виданим внаслідок обміну паспорту виданого їй Кодимським РВВС 19.01.1979 року, а його батьками значяться « ОСОБА_4 » (наросійській мові) і « ОСОБА_5 » (на російській мові).

Згідно змісту копії виписки з погосподарської книги № 1-9 за 1950-1952 роки села Олексіївка Кодимського району Одеської області, господарство № 26 (а.с.14) та копії самої погосподарської книги (а.с.15) матір`ю ОСОБА_3 , 1932 року народження, та ОСОБА_2 , 1935 року народження, є ОСОБА_5 , 1902 року народження.

Таким чином сукупність зазначених доказів свідчить про те, що батько позивача ОСОБА_3 , 1932 року народження, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мали спільних батьків, а відтак між собою були рідними братом і сестрою.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився позивач ОСОБА_1 (на російській мові « ОСОБА_8 »), про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Шершенецькою сільською радою 19.01.1962 року (а.с.8), актовий запис № 16. При цьому, у зазначеному свідоцтва зазначено, що батьками є « ОСОБА_3 » (на російській мові) та « ОСОБА_9 » (на російській мові).

На підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 007506, виданого Кодимською районною державною адміністрацією 20.02.2004 року на підставі розпорядження голови від 13.01.2004 року № 17 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 125 ОСОБА_2 належало право приватної власності на земельну ділянку № 2/34 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,99 га, кадастровий номер 5122580400:01:001:0043, розташовану на території Олексіївської сільської ради Кодимського району (наразіКодимськоїміської територіальної громади Подільського району) Одеської області, що підтверджується листом-повідомленням Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11.07.2024 року № 9-15-0.63-4162/2-24, а також ксерокопією самого згаданого державного акту (а.с.11), оригінал якого був втрачений.

При цьому, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2022 (а.с.12) зазначеній земельній ділянці, що належала ОСОБА_2 , площею 1,9882 га, було присвоєно кадастровий номер 5122580400:01:001:0043.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 виданого Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 17.11.2021 року, актовий запис № 430 від 17.11.2021 року (а.с.10).

23.08.2023 року Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/233/23 було ухвалено рішення, яке набрало законної сили 25.09.2023 року та яким позивачу визначено додатковий строк тривалістю 6 (шість) місяців, з моменту набрання законної сили цим рішенням, для подання до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

12.12.2023 року позивач ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини ОСОБА_2 , внаслідок чого була заведена спадкова справа № 271/2023, що підтверджується листом-повідомленням Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області від15.01.2024 року № 6/02-14 (а.с.17) та від 03.07.2024 року № 288/02-14.

Висновки суду

- щодо вимоги про встановлення факту родинних відносин:

Відповідно до пункту 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. В свою чергу пункт 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно положень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судовупрактику усправах поспадкування» від 30.05.2008 року № 7, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Ураховуючи вище викладене та оцінюючи докази у справі, зокрема витребувані з власної ініціативи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів суд вважає, що позовна заява в частині встановлення факту родинних відносин обґрунтована і підлягає задоволенню, що в свою чергу надасть позивачу можливість підтвердити родинні відносини між ним і його померлою тіткою ОСОБА_2 та оформити спадщину, яка відкрилась після смерті останньої.

- щодо вимоги про визнання права власності на спадкове майно:

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця (ч.2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. В свою чергу ч.5 ст. 1265 ЦК України передбачає, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

У відповідності до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до положень ч.1 ст. 1269 та ч.1 ст. 1270 ЦК України, позивач ОСОБА_1 є таким, що у передбаченому законом порядку прийняв спадщину померлої тітки ОСОБА_2 .

В свою чергу абзацом 2 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 передбачено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Однак,при відсутностідокументів пропідтвердження родиннихвідносин міжпозивачем тапомерлою ОСОБА_2 та оригіналівправовстановлюючого документана спадковемайно державного актуна правоприватної власностіна землюсерії ІІІ-ОД№ 007506від 20.02.2004року,внаслідок йоговтрати,позивач ОСОБА_1 позбавлений можливостіоформити своєправо наприйняту спадщинушляхом одержання в нотаріальній конторі відповідного свідоцтва про право на спадщину, що також підтверджується змістом листів-повідомлень Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області від 15.01.2024 року № 6/02-14 (а.с.17) та від 03.07.2024 року № 288/02-14.

При наданні оцінки листам нотаріусів, у яких зазначено про причини невидачі спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, необхідно виходити із їх змісту та відповідно враховувати підстави зазначені нотаріусами, при цьому істотне значення мають підстави, які унеможливлюють у будь-якому випадку в майбутньому видачу таких свідоцтв нотаріусами, тому при наявності таких підстав незалежно від форми відповіді нотаріуса лист чи постанова про відмову у видачі свідоцтва, необхідно виходити з того, що у спадкодавця можливість оформити спадщину у нотаріуса відсутня (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 369/8878/16-ц).Відмова в отриманні спадкових прав не постановою нотаріуса, а листом, не може бути перешкодою позивачці для захисту своїх прав у судовому порядку (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 04 травня 2020 року у справі № 707/1309/15-ц).В свою чергу сам відповідний лист нотаріальної контори є фактично відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 613/1289/17).

Частина 1 ст. 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ураховуючи вище викладене, а також прийняте судом визнання позову відповідачем, то суд вважає, що заявлений позивачем позов в частині визнання права власності на спадкове майно також обґрунтований, а тому підлягає задоволенню. При цьому, при визначенні розмірів земельної ділянки суд керується розміром, що був зазначений у витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2022 року (а.с.12).

Керуючись ст. 200, 223, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 , до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області; місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, 1-1; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04527342, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9882 кадастровий номер 5122580400:01:001:0043, розташованої на території Кодимської міської територіальної громади Подільського району (раніше Олексіївської сільської ради Кодимського району) Одеської області, яка на підставі втраченого державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 007506, виданого Кодимською районною державною адміністрацією 20.02.2004 року на підставі розпорядження голови від 13.01.2004 року № 17 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 125, належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко