Постанова

від 12.02.2025 по справі 420/18326/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18326/24Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2024 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просила визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.12.2023 р. № 212950002328, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.12.2023 р. № 212950002328, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.02.2024 р. № 212950002328 та від 16.04.2024 р. № 212950002328 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р. робітником з випікання хліба на Цюрипінському хлібозаводі, з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р. - на посаді директора Малого колективного підприємства "Спецбудмонтаж" та з 03.01.2000 р. по 11.02.2000 р. - на посаді голови Міжгосподарської асоціації "Земля";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - з 16 травня 2023 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань відшкодувати ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 968 грн. 96 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що формальні неточності при заповненні трудової книжки або допущені помилки, на які вказано у спірних рішення не можуть бути підставою для не зарахування певних періодів роботи до трудового стажу, оскільки на працівника не може покладатися тягар відповідальності за правильність оформлення трудової книжки. Позивач вважає свої права порушеними, а спірні рішення відповідачів протиправними, тому звернулася до суду з даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.12.2023 р. № 212950002328, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.12.2023 р. № 212950002328, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.02.2024 р. № 212950002328 та від 16.04.2024 р. № 212950002328 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р. робітником з випікання хліба на Цюрипінському хлібозаводі, з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р. - на посаді директора Малого колективного підприємства "Спецбудмонтаж" та з 03.01.2000 р. по 11.02.2000 р. - на посаді голови Міжгосподарської асоціації сільськогосподарських підприємств "Земля" та повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 09.04.2024 р. про призначення пенсії за віком відповідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням всіх документів, наявних у її пенсійній справі й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції помилково зобов`язано Головне управління зарахувати позивачу до страхового стажу певні періоди роботи та повторно розглянути заяву позивача від 09.04.2024 р. про призначення пенсії за віком відповідно ст. 26 Закону № 1058 з урахуванням всіх документів, наявних у її пенсійній справі й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, оскільки останнім заява про призначення пенсії не розглядалась, рішення про відмову не приймалось. Апелянт зазначає, що відповідно до ч 2 ст 26 Закону №1058 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу зокрема з 01 січня 2023 по 31 грудня 2023 не менше 20 років. Страховий стаж позивача становить 15 років 05 місяці 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До загального страхового стажу не враховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 22.11.1977: з 11.07.1977 по 05.08.1977, оскільки відсутня печатка в записі про звільнення з роботи; з 14.06.1993 по 31.12.199, оскільки нечитабельна печатка в записі про звільнення з роботи; з 03.01.2000 по 11.02.2000, оскільки печатка сільськогосподарського підприємства «Земля» не містить код ОКПО. Вказує, що оскільки позивач не мала достатнього страхового стажу, то вона не має права виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

29 листопада 2024 року до суду через систему Електронний суд від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який зареєстровано судом 02.12.2024 року, в якому представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзивів на апеляційну скаргу відповідачами до суду не надано.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 06.12.2023 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, рішенням якого від 08.12.2023 р. № 212950002328 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За результатами розгляду встановлено, що страховий стаж за наданими документами відсутній. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 22.11.1977 р., оскільки виправлення прізвища зроблено на підставі свідоцтва про шлюб, яке не містить підпису відповідальної особи; не зараховано період навчання з 01.09.1983 р. по 29.06.1988 р., оскільки перетинається з періодом роботи.

27.12.2023 р. позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, рішенням якого від 28.12.2023 р. № 212950002328 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

За результатами розгляду встановлено, що страховий стаж за наданими документами відсутній. До страхового стажу не зараховано періоди: згідно записів трудової книжки, оскільки невірно внесено підставу зміни дати народження, що не відповідає Інструкції ведення трудових книжок п.2.13 Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по-батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останній місцем роботи на основі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по-батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів (зміну дати народження вносить підприємство, з яким згідно записів трудової книжки заявниця не мала трудових відносин, відсутня довідка про перейменування); період навчання згідно диплому перетинається з періодом роботи.

12.02.2024 р. позивач втретє звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, рішенням якого від 19.02.2024 р. № 212950002328 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

За результатами розгляду встановлено, що страховий стаж особи становить 15 років 6 місяців 22 дня. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р., оскільки в записі про звільнення відсутня печатка установи; з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р., оскільки в записі про звільнення печатка непридатна до читання.

09.04.2024 р. позивач вчетверте звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, рішенням якого від 16.04.2024 р. № 212950002328 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

За результатами розгляду встановлено, що страховий стаж складає 15 років 5 місяців 13 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р., оскільки в записі про звільнення відсутня печатка установи; з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р., оскільки в записі про звільнення печатка непридатна до читання; з 03.01.2000 р. по 11.02.2000 р., оскільки печатка сільськогосподарського товариства не містить коду ОКПО.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем-1 під час прийняття рішення від 08.12.2023 р. № 212950002328, відповідачем-2 під час прийняття рішення від 28.12.2023 р. № 212950002328, та відповідачем-3 під час прийняття рішень від 19.02.2024 р. № 212950002328 та від 16.04.2024 р. № 212950002328, якими відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, не враховано усі обставини, що мають значення для призначення даного виду пенсії позивачу, як наслідок, відповідачі допустили неналежний розгляд поданих позивачем заяв і документів та, відповідно, прийняли необґрунтовані рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком.

Отже, рішення від 08.12.2023 р. № 212950002328, від 28.12.2023 р. № 212950002328, від 19.02.2024 р. № 212950002328 та від 16.04.2024 р. № 212950002328 є протиправними та таким, що підлягають скасуванню, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р. робітником з випікання хліба на Цюрипінському хлібозаводі, з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р. - на посаді директора Малого колективного підприємства "Спецбудмонтаж" та з 03.01.2000 р. по 11.02.2000 р. - на посаді голови Міжгосподарської асоціації сільськогосподарських підприємств "Земля".

Щодо позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію за віком, суд першої інстанції зазначив, що виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, у зв`язку з чим суд першої інстанції вважав, що належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 09.04.2024 р. з урахуванням всіх документів, наявних у її пенсійній справі, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Згідно з ч.4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до ч.2 ст. 44 Закону № 1058-IVпризначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Згідно з ч.3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.

Згідно положень ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом "в" статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об`єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв`язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; є) час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Відповідно до ст. ст. 80, 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р., затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі- Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 2-1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Відповідно до п. 1.8. Постанови № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія. Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Положеннями п. 3.3. Постанови № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Відповідно до п. 4.1. Постанови № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Положеннями п. 4.2. Постанови № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17- 19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу С цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно п. 1 та п. 2 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 (далі - Постанова №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Постанови №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи особи.

Довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, приймаються для підтвердження трудового стажу лише у випадку відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

З матеріалів справи вбачається, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 22.11.1977 р. містить наступні відомості про трудову діяльність позивача у спірні періоди: № 1-2 у період з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р. позивач працювала на посаді тимчасового працівника з випікання хлібу на Цюрупинському хлібзаводі - записи містять відомості про документи, які стали підставою для їхнього занесення, а також підпис, посаду, прізвище та ініціали уповноваженої особи; № 15-16 у період з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р. - позивач працювала на посаді директора Малого колективного підприємства "Спецбудмонтаж" - записи містять відомості про документи, які стали підставою для їхнього занесення, а також підпис, посаду, прізвище та ініціали уповноваженої особи, які засвідчені печаткою; № 17-18 у період з 03.01.2000 р. по 11.02.2000 р. - позивач працювала на посаді голови Міжгосподарської асоціації сільськогосподарських підприємств "Земля"- записи містять відомості про документи, які стали підставою для їхнього занесення, а також підпис, посаду, прізвище та ініціали уповноваженої особи, які засвідчені печаткою.

Також у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 на стр.1 наявні виправлення прізвища позивача " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ", а також дати народження з " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

При цьому на внутрішній частині обкладинки трудової книжки містяться написи:

"на основі свідоцтва про шлюб прізвище " ОСОБА_3 " змінено на прізвище " ОСОБА_4 ". Виправленому вірити"; біля запису вказано посаду, прізвище ім`я по-батькові, підпис уповноваженої особи, а також проставлено печатку підприємства;

"дата народження виправлена на 15.05.1960 згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , видане Цюрупинським РАЦС 27.11.1973 р."; біля запису проставлено печатку Міжгосподарської асоціації сільськогосподарських підприємств "Земля".

"дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 виправленому вірити" та проставлено печатку Відділу освіти Олешківської районної державної адміністрації.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.11.1973 р. ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Ч. Промінь Снігуріського р-ну, Миколаївської обл.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 28.07.1979 р. після реєстрації шлюбу отримала прізвище " ОСОБА_4 ". Реєстрація шлюбу підтверджується й Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Згідно диплому серії НОМЕР_4 , виданого Херсонським державним педагогічним інститутом ім.Н.К. Крупської, позивач у 1988 році закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю загально технічні дисципліни та праця.

Колегія суддів зазначає, що на час заповнення належної позивачу трудової книжки була чинною Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 р. №162 (далі - Інструкція № 162).

Підпунктом 2.2. пункту 2 Інструкції № 162 передбачалося, що заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що всі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, також по нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, кульковою або з пером ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

Згідно з підпунктами 2.10 та 2.11. пункту 2 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Освіта - середня, середня спеціальна і вища - вказується тільки на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіті також може бути проведена лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу і т. п.). Професія або спеціальність записується у трудовій книжці на підстав документа про освіту або іншого належним чином оформленого документа. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до п.2.12. Інструкції № 162 зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження проводяться адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорти, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рисою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім`я, по батькові, дата народження та записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. У такому ж порядку за необхідності вносяться зміни до відомостей про освіту, професію, спеціальність.

Відповідно до п.1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 р. №656 "Про трудові книжки робітників та службовців", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вказаної постанови "Про трудові книжки робітників та службовців" при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до п.18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

У подальшому діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до п.2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

Згідно п.2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Приписами п.п.2.11 - 2.13 Інструкції № 58 визначено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по-батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по-батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку. Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Колегія суддів зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Водночас, на особу не може перекладатись обов`язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по інвалідності.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 р. у справі № 548/2056/16-а, від 21.02.2018 р. у справі № 687/975/17.

Згідно з спірним рішенням-1 відповідачем-1 не зараховано всі періоди трудової діяльності позивача, оскільки виправлення прізвища у трудовій книжці позивача зроблено на підставі свідоцтва про шлюб, яке не містить підпису відповідальної особи. Також обґрунтовуючи правомірність підстави прийняття спірного рішення-2 та не зарахування всіх періодів трудової діяльності позивача відповідач-2 вказав, що зміна дати народження внесено підприємством, з яким згідно записів трудової книжки позивач не мала трудових відносин, довідка про перейменування відсутня.

Відповідач-3 наголошуючи на законності спірного рішення-3 та спірного рішення-4, зазначив, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р., оскільки в записі про звільнення відсутня печатка установи, з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р., оскільки в записі про звільнення печатка непридатна до читання, та з 03.01.2000 р. по 11.02.2000 р., оскільки печатка сільськогосподарського товариства не містить коду ОКПО.

Вирішуючи питання про правомірність не зарахування спірних періодів трудової діяльності, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що під час заповнення трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вперше, в ній зазначено дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 ". Після реєстрації шлюбу позивач отримала прізвище " ОСОБА_4 ", що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 28.07.1979 р. й Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища. З урахуванням наведеного, уповноваженою особою підприємства, на якому в той час працювала позивач, внесено зміни до трудової книжки, а саме на стр.1 здійснено виправлення прізвища позивача " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 " та на внутрішній частині обкладинки трудової книжки здійснено запис "на основі свідоцтва про шлюб прізвище " ОСОБА_3 " змінено на прізвище " ОСОБА_4 ". Виправленому вірити", біля запису вказано посаду, прізвище ім`я по-батькові, підпис уповноваженої особи, а також проставлено печатку підприємства.

У спірному рішенні-1 відповідачем-1 не зараховано весь період трудової діяльності позивача, визначений у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 22.11.1977 р. оскільки виправлення прізвища зроблено на підставі свідоцтва про шлюб, яке не містить підпису відповідальної особи.

Оцінюючи такий мотив відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що запис про зміну прізвища позивача виконано уповноваженою особою у відповідності до Інструкції № 162, чинної на момент заповнення трудової книжки, відомості про наявність підстав для зміни прізвища позивача підтверджуються Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, наявним у матеріалах адміністративної справи, а відповідачем-1 не надано доказів щодо визнання недійним свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 28.07.1979 р., й загалом не оспорюється факт, який ним засвідчено. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав у відповідача-1 не зараховувати до страхового стажу позивача весь період трудової діяльності позивача згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 .

В свою чергу відповідач-2 у спірному рішенні-2 відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивача всього періоду трудової діяльності позивача згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки зміну дати народження внесено підприємством, з яким згідно записів трудової книжки, позивач не мала трудових відносин.

Під час дослідження трудової книжки позивача, судами встановлено, що на 1 стр. здійснено виправлення дати народження з " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на ідентичну " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у зв`язку із чим на внутрішній частині обкладинки трудової книжки здійснено напис "дата народження виправлена на ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , видане Цюрупинським РАЦС 27.11.1973 р.". біля запису проставлено печатку Міжгосподарської асоціації сільськогосподарських підприємств "Земля". Крім того, на цій же частині трудової книжки здійснено напис "дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 виправленому вірити" та проставлено печатку Відділу освіти Олешківської районної державної адміністрації.

Як встановлено судом першої інстанції, відомості про змінену дату народження позивача над графою "дата рождения" здійснено ідентичним почерком та чорнилом, що й напис засвідчений печаткою Міжгосподарської асоціації сільськогосподарських підприємств "Земля", дата народження в ході таких змін залишилась однакова.

Також колегія суддів враховує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки, а тому вірним є висновок суду пршої інстанції про відсутність правових підстав у відповідача-2 не зараховувати до страхового стажу позивача всього періоду її трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Відповідач-3 у спірному рішенні-3 та спірному рішенні-4 не зарахував періоди роботи позивача роботи з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р., з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р., з 03.01.2000 р. по 11.02.2000 р., з підстав відсутності/не придатності печатки, якими засвідчені відповідні записи.

З матеріалів справи вбачається, що записи у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 містять наступні відомості про трудову діяльність позивача у спірні періоди: № 1-2 у період з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р. позивач працювала на посаді тимчасового працівника з випікання хлібу на Цюрупинському хлібзаводі - записи містять відомості про документи, які стали підставою для їхнього занесення, а також підпис, посаду, прізвище та ініціали уповноваженої особи; № 15-16 у період з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р. - позивач працювала на посаді директора Малого колективного підприємства "Спецбудмонтаж" - записи містять відомості про документи, які стали підставою для їхнього занесення, а також підпис, посаду, прізвище та ініціали уповноваженої особи, які засвідчені печаткою; № 17-18 у період з 03.01.2000 р. по 11.02.2000 р. - позивач працювала на посаді голови Міжгосподарської асоціації "Земля"- записи містять відомості про документи, які стали підставою для їхнього занесення, а також підпис, посаду, прізвище та ініціали уповноваженої особи, які засвідчені печаткою.

Надаючи оцінку вказаним доводам пенсійного органу, колегія суддів зазначає, що відповідальність за якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Колегія суддів наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах, та їх ведення. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для неврахування спірних періодів та виключення їх з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства (установи), що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.

Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 29 березня 2019 року у справі №548/2056/16-а від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ні матеріали справи, ні копія пенсійної справи позивача не містять доказів щодо реалізації відповідачем-3 своїх повноважень для встановлення дійсних обставин трудової діяльності ОСОБА_1 . Також відповідачем-3 не надано суду жодного пояснення із доказами стосовно неможливості перевірки й уточнення виявлених суперечностей за зазначений період, що свідчить про неналежну реалізацію владних повноважень пенсійним органом.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач-3 протиправно відмовив у зарахуванні до загального страхового стажу періоди роботи позивача з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р., з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р., з 03.01.2000 р. по 11.02.2000 р., що підтверджено належними і допустимими доказами.

Колегія суддів зазначає, жодних доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача, відповідачами суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачами при обрахуванні стажу роботи та не вжито всіх заходів для його перевірки, в тому числі періоди роботи.

З урахуванням викладеного та того, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є саме трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи особи та записами трудової книжки позивача підтверджуються спірні періоди роботи, вірним є висновок суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.12.2023 р. № 212950002328, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 28.12.2023 р. № 212950002328, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.02.2024 р. № 212950002328 та від 16.04.2024 р. № 212950002328 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а належним способом захисту прав позивачки у цій справі є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11.07.1977 р. по 05.08.1977 р. робітником з випікання хліба на Цюрипінському хлібозаводі, з 14.06.1993 р. по 31.12.1999 р. - на посаді директора Малого колективного підприємства "Спецбудмонтаж" та з 03.01.2000 р. по 11.02.2000 р. - на посаді голови Міжгосподарської асоціації сільськогосподарських підприємств "Земля" та повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 09.04.2024 р. про призначення пенсії за віком відповідно ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням всіх документів, наявних у її пенсійній справі й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик