Рішення

від 12.02.2025 по справі 309/4434/24

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/4434/24

Провадження № 2/309/1175/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

секретаря судового засідання: Свистак К.М.

за участю: представника позивача - адвоката: Поковба Т.В.

представника відповідача - адвоката: Кричфалушій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

третя особа: виконавчий комітет Вишківської селищної ради

про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Вишківської селищної ради про позбавлення батьківських прав. Посилається на те, що з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Хустського районного суду від 19.03.2018 року розірвано. Від даного шлюбу у сторін народилася одна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Хустського районного суду від 31.08.2017 р. з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1500 грн. щомісячно, які він перераховує на картковий рахунок.

З 2017 року відповідач постійно проживає за кордоном у Чеській республіці, де створив іншу сім`ю. На даний час позивач повністю опікується дитиною, його батько, ОСОБА_2 жодного разу не поцікавилася життям чи здоров`ям своєї дитини, не виявляє бажання приймати участь у його вихованні та належному матеріальному забезпеченні. Тобто, вже більше семи років не виявляє щодо дитини батьківського піклування. При цьому, відповідач формально вважається його батьком та має щодо дитини всі права, передбачені чинним законодавством. Просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Поковба Т.В. позов підтримала повністю, з підстав наведених у ньому. Просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кричфалушій І.І. в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що відповідач ОСОБА_2 забезпечує дитину шляхом спали аліментів, заборгованості немає. Хоча ОСОБА_2 за кордоном з 2020 року, однак не ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Позивач чинить перешкоди у побаченні, піклуванні та утриманні сина. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Вишківської селищної ради в судове засідання не з`явилась. Представник Цірик М.В., діюча на підставі довіреності, подала суду заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника, не заперечує проти позбавлення батьківських прав відповідача.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, зокрема, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

В судовому засіданні судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.11.2014 року, який рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 19.03.2018 року, розірвано.

Від даного шлюбу у сторін народилася одна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 31.08.2017 року з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в сумі 1500 гривень щомісячно з 29.05.2017 року до досягнення дитиною повнолітнього віку.

З психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_3 , наданої класним керівником ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_3 навчається в Яблунівській гімназії з першого класу. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, самостійний, уважний учень. Мама приділяє належну увагу вихованню сина. Систематично відвідує школу, цікавиться успіхами сина, стосунками сина з однокласниками. Батьківські збори відвідує систематично.

Згідно довідки № 24 від 04.09.2024 р. директора Яблунівської гімназії ОСОБА_6 батько ОСОБА_2 протягом всіх років навчання сина контакту зі школою не підтримує, успішністю сина не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує.

З довідки № 40 від 04.09.2024 р. сімейного лікаря ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_3 , 15.05.2016 р. має вроджену ваду розвитку. Хлопчик періодично втрачає свідомість, а тому потребує постійного стороннього догляду. До сімейного лікаря та інших вузьких спеціалістів на планові обстеження та ургентні випадки у разі погіршення стану дитини постійно звертається мама ОСОБА_1 .. Батько жодного разу не звертався з сином до лікаря, ніякої участі у догляді за сином та його вихованні не приймає.

Актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 23.05.2024 року, складеного депутатом Вишківської селищної ради Келемен К.Й. в присутності сусідів стверджується, що ОСОБА_2 знаходиться за межами територіальної громади і на даний час сином ОСОБА_3 опікується мама ОСОБА_1 ..

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Поведінка відповідача, який тривалий час взагалі не виховує дитину, не утримує належно матеріально, що свідчить про його байдуже ставлення до дитини та про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишивши його без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, затвердженого рішенням № 305 від 26.11.2024 року з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до малолітнього сина.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 223, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 164, 166 Сімейного Кодексу України, ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 1211, 20 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.