Рішення

від 04.02.2025 по справі 683/3428/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3428/24

2/683/158/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді Лугового О.М.

з участю секретаря Градомської Д.Р.,

представника позивача Вонсовича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №683/3428/24, провадження №2/683/158/2025 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

30 жовтня 2024 року адвокат Вонсович М.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування, та просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті його дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина за законом. ОСОБА_1 будучи єдиним спадкоємцем за законом, після смерті дружини, звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Мельник Л.П. для оформлення його спадкових прав за законом, однак йому було відмовлено в оформлені спадкових прав у зв`язку із тим, що відсутністю правовстановлюючого документу на гараж, який підтвердить право власності спадкодавця на спадкове майно.

30 жовтня 2024 року ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області відкрито загальне позовне провадження у справі та вирішено питання про витребування доказів у справі.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, причин неявки суду не повідомив.

Представник позивача адвокат Вонсович М.М., в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Старокостянтинівська міська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направила, однак до суду надійшла заява згідно якої останній просить розгляд справи здійснити без участі представника міської ради. При розгляді справи покладається на розсуд суду.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.11.1980 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_3 та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .

26 вересня 2014 року ОСОБА_1 та ТОВ «Орбіта Інвест» уклали договорі купівлі-продажу майнових прав №82, згідно умов якого, ТОВ «Орбіта Інвест» зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 майнові права на гараж за адресою: АДРЕСА_2 , гараж № НОМЕР_2 , а ОСОБА_1 зобов`язується сплатити ТОВ «Орбіта Інвест» вартість майнового права та прийняти майнове право на умовах даного договору.

ОСОБА_2 надала свою згоду чоловікові ОСОБА_1 на укладення договору купівлі-продажу майнових прав на гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 43,8 м.кв., що буде знаходитись за адресою: АДРЕСА_2 , за ціну і на умовах на його розсуд, з метою отримання гаража у власність, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою-згодою на укладення договору купівлі-продажу №82 від 26.09.2014 року.

03 грудня 2014 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Орбіта Інвест» було укладено договір №82/в про відступлення права вимоги, згідно умов якого, ОСОБА_1 відступає, а ОСОБА_2 набуває право вимоги, належне ОСОБА_1 у відповідності з Договором купівлі-продажу майнових прав №82 від 26.09.2014 року про набуття у власність майнових прав на гараж за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Орбіта Інвест».

Згідно Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.12.2014 року, об`єкт що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вважається закінчений будівництвом об`єкт та готовим до експлуатації.

Відповідно до копії довідки №46 від 18.03.2015 року, виданої ОСОБА_2 , судом встановлено, що брала участь у фінансуванні будівництва гаражів зблокованих наземних по АДРЕСА_3 , згідно договору купівлі-продажу майнових прав №82 від 26.09.2014 року для отримання гаража № НОМЕР_2 (блок №11).

Згідно акту прийому-передачі гаража № НОМЕР_2 (блока НОМЕР_2 ) за адресою АДРЕСА_3 від 06.05.2015 року, встановлено, що ТОВ «Орбіта Інвест» передає, а ОСОБА_2 приймає гараж № НОМЕР_2 загальною площею 43,8 м.кв. Розрахунки за даний гараж проведені ОСОБА_2 повністю згідно Довідки №82 від 05.05.2015 року про оплату 100 (сто) відсотків фактичної загальної площі гаража.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Київ, у віці 59 років, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 10 лютого 2022 року складено відповідний актовий запис №3190 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

Також, в матеріалах справи міститься виданий технічний паспорт на гараж на ім`я ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 будучи чоловіком покійної та спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї дружини, звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Мельник Л.П. для оформлення його спадкових прав за законом, однак йому було відмовлено в оформлені спадкових прав у зв`язку із тим, що відсутністю правовстановлюючого документу на гараж, який підтвердить право власності спадкодавця на спадкове майно, що підтверджується копією письмової консультації щодо оформлення права на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1. ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування згідно ст.1217 ЦК України здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст. 1222 ЦК України).

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

07 серпня 2024 року державним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Мельник Л.П., позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності за померлою на гараж.

У відповідності до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 06.08.2014 року, визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35/18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/319).

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 травня 2022 року у справі № 372/4235/19 (провадження № 61-655св21), вказано, що «згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини. Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності. Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17). Подібні висновки Верховний Суд зробив також у постановах від 12 серпня 2019 року у справі № 607/9408/16-ц (провадження № 61-27922св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 2- 2317/11 (провадження № 61-13194св18)».

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано доказів, які б давали можливість беззаперечно встановити, що за життя ОСОБА_2 набула прав власності на заявлене майно, а саме на гараж, оскільки згідно письмової консультації щодо оформлення права на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №134/02-14 від 07.08.2024 року, судом встановлено, що державна реєстрація права власності на гараж, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.

Відповідно до п. 23 постанови ПВС України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги не обґрунтовані, не підтвердженні, та під час судового розгляду судом не встановлено, що за життя ОСОБА_2 набула права власності на нерухоме майно - гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вимоги про визнання за позивачем, як чоловіком померлої, права на зазначений гараж, в порядку спадкування, задоволенню не підлягають.

На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 181, 317, 319, 331, 392, 1216, 1217, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст. 76, 77, 80, 81, 89, 141, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ,РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: 31100, вул.К.Острозького, 41, м.Старокостянтинів, Хмельницького р-н., Хмельницької обл., код ЄДРПОУ 36027760.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2025 року.

Суддя: