Ухвала

від 12.02.2025 по справі 515/1294/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1294/24

Провадження № 2/513/235/25

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката Давиденко Костянтина Вікторовича до Татарбунарської міськоїрадиБілгород-Дністровського району Одеськоїобласті про визнання прававласності набудинок в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

представник позивачки адвокат Давиденко К.В. звернувся до суду з позовною заявою до Татарбунарської міськоїрадиБілгород-Дністровського району Одеськоїобласті, в якій просить визнати за позивачкою право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 25.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.38).

Ухвалою суду від 06.11.2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, підготовче засідання відкладено.

12.02.2025 року представник позивачки адвокат Давиденко К.В. подав до суду клопотання, в якому просить передати справу за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області, оскільки справа не підсудна Саратському районному суду Одеської області.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі частини 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення встановлені частиною 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ст.1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

За положеннями ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За положеннями частини 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог), це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення. Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що предметом спору є нерухоме майно, а саме будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 .

Отже справа не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Саратського районного суду Одеської області, а за правилами виключної підсудності підсудна суду за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна, тобто Татарбунарському районному суду Одеської області.

Згідно з частиною 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Розгляд справ судами з порушенням правил підсудності є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.

У пункті 24 рішення ЄСПЛ "Сокуренко і Стригун проти України", Суд наголосив, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи, що за правилами виключної підсудності справа підсудна Татарбунарському районному суду Одеської області, а також те, що розгляд справи по суті не розпочато, з урахуванням предмету спору, з метою дотримання правил виключної підсудності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивачки про передачу справи за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 32. 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

задовольнити клопотання представника позивачки адвоката Давиденко Костянтина Вікторовича про передачу справи за підсудністю.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката Давиденко Костянтина Вікторовича до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеськоїобласті про визнання прававласності набудинок в порядку спадкування - передати за підсудністю на розгляд до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. І. Бучацька