Постанова

від 04.02.2025 по справі 761/19374/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19374/24

Провадження № 3/761/395/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Савчук Ю.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали протоколу про порушення митних правил від 09.01.2024 року № 0003/126000/24, складеного головним державним інспектором відділу моніторингу ризикових операцій Управління таргетингу Координаційно-моніторингової митниці Ткачовою Ю.В., щодо ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який у період з 17.09.2021 року по 15.08.2022 року працював директором ТОВ «ВЕСТКАР», про вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил від 09.01.2024 року № 0003/126000/24, щодо ОСОБА_1 , останній, будучи директором ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу документів, а саме сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR. 1, які не є доказом того, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, оскільки видані на підставі документів, що містять неправдиві відомості про виробника товарів, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних підстав, що призвело до зменшення розміру митних платежів на суму 28 904 762,44 грн.

Згідно з вказаним протоколом, дії директора ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено статтею 485 Митного кодексу України.

Відповідно до протоколу у період з 12.05.2022 по 14.07.2022 ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) з метою експорту до Болгарії товару «насіння соняшнику» шляхом електронного декларування подано митні декларації (далі - ЕМД) типу «ЕК 10 ДР», які прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційні номери:від 07.06.2022 UA500410/2022/000161, від 12.05.2022 UA500410/2022/000047, від 12.05.2022 UA 500410/2022/000048, від 12.05.2022 № UA 500410/2022/000049, від 12.05.2022 року № UA 500410/2022/000050, від 12.05.2022 року № UA 500410/2022/000051, від 12.05.2022 року № UA 500410/2022/000052, від 12.05.2022 року № UA 500410/2022/000053, від 15.05.2022 № UA 500410/2022/000062, від 15.05.2022 року № UA 500410/2022/000063, від 19.05.2022 № UA 500410/2022/000082, від 19.05.2022 року № UA 500410/2022/000083, від 20.05.2022 № UA 500410/2022/000086, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000091, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000092, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000093, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000094, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000095, від 23.05.2022 року № UA 500410/2022/000096, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000097, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000098, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000113, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000114, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000115, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000116, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000117, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000118, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000119, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000120, від 31.05.2022 № UA 500410/2022/000129, від 31.05.2022 № UA 500410/2022/000130, від 31.05.2022 № UA 500410/2022/000131, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000159, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000160, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000162, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000163, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000164, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000165, від 10.06.2022 № UA 500410/2022/000183, від 10.06.2022 № UA 500410/2022/000184, від 10.06.2022 № UA 500410/2022/000185, від 10.06.2022 № UA 500410/2022/000186, від 22.06.2022 № UA 500410/2022/000214, від 22.06.2022 № UA 500410/2022/000215, від 22.06.2022 № UA 500410/2022/000216, від 24.06.2022 № UA 500410/2022/000233, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000257, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000258, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000259, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000260,від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000261, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000262, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000263, від 02.07.2022№ UA 500410/2022/000264, від 04.07.2022 № UA 500410/2022/000268, від 14.07.2022 № UA 500410/2022/000311 загальною вагою (нетто) 40 659,21 зони, вартістю 15 437 992,00 доларів США, що згідно курсу НБУ на день здійснення митного оформлення, складає 451 636 912,17 гри. Згідно з відомостями, наведеними в ЕМД, країною походження товару є Україна, виробник - ТОВ «РАЛІЇВКА» (код ЄДРПОУ 30605742), ставка мита - пільгова (3,6%).

Агентом з митного оформлення ТОВ «Фесіт Юнайтед» (ЄДРПОУ 41604751), яке діяло на підставі Договору №0104 від 01.04.2022 року, укладеного з ТОВ «Логос-Транс» як представником ТОВ «Весткар» на підставі Довіреності від 05.04.2022 року в межах повноважень, наданих ст. 417 Митного кодексу України, подавалися до митного оформлення електронні митні декларації та документи, зазначені в графі 44, зокрема зовнішньоекономічні контракти від 18.04.2022 № УЄ- 180422-8Е-5 та від 16.05.2022 № УС-160522-8Е-6, укладені між ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501, м. Миколаїв, вул. Нікольська, будинок 61/11, поштовий індекс 54001; адреса зазначена на момент укладення зовнішньоекономічного контракту) в особі директора ОСОБА_1 та іноземною компанією «The Mark Global Kft» (1054 Budapest, Hungary Honved u.8.1. em. 2.OTP, Угорщина).

Відповідно до графи 36 ЕМД, заявлено код митної преференції «410» - товари, що вивозяться з України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, стаття 31 Угоди, додаток І-Є до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею»), тобто застосовано тарифну пільгу по сплаті вивізного мита в розмірі 3,6%.

Повна ставка вивізного мита, яке ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) мало б сплатити в ході проведення операцій з вивезення товару «насіння соняшнику» без застосування преференцій в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС складає 10%.

ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) в особі директора ОСОБА_1 , як підставу для застосування тарифної пільги, надано сертифікати походження (переміщення) товарів ЕІЖ.1: від 06.06.2022 № А500.036835, від 08.05.2022 № А500.034459, від 08.05.2022 № А500.034457. від 08.05.2022 № А500.034460, від 08.05.2022 № А500.034458, від 08.05.2022 № А500.034455, від 08.05.2022 № А500.034456, від 14.05.2022 № А500.034858, від 14.05.2022 № А500.034861, від 16.05.2022 № А500.034979, від 16.05.2022 № А500.034978, від 22.05.2022 № А500.035446, від 22.05.2022 № Л500.035442, від 22.05.2022 № А500.035445, від 22.05.2022 № Л500.035443, від 22.05.2022 № А500.035447, від 22.05.2022 № А500.035444, від 29.05.2022 № А500.036067, від 29.05.2022 № А500.036064, від 29.05.2022 № А500.036065, від 29.05.2022 № А500.036068, від 29.05.2022 № А500.036066, від 29.05.2022 № Л500.036069, від 31.05.2022 № А500.036241, від 31.05.2022 № Л500.036243, від 06.06.2022 № А500.036836, від 06.06.2022 № А500.036842, від 06.06.2022 № А500.036839, від 06.06.2022 № А500.036841, від 06.06.2022 № А500.036838, від 10.06.2022 № Л500.037259, від 10.06.2022 № Л500.037247, від 10.06.2022 № А500.037246, від 13.06.2022 № А500.037548, від 13.06.2022 № А500.037549, від 13.06.2022 № А500.037546, від 23.06.2022 № Л500.038876, від 01.07.2022 № А500.039875, від 01.07.2022 № А500.039874, від 01.07.2022 № А500.039878, від 01.07.2022 № А500.039879, від 01.07.2022 № А500.039876, від 01.07.2022 № А500.039877, від 03.07.2022 № А500.040212, від 14.07.2022 № А500.041575.

З метою отримання копій документів, які подавались ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) для митного оформлення товару «насіння соняшнику» в митному режимі експорту, Координаційно-моніторинговою митницею направлено запит до Одеської митниці від 28.11.2023 № 7.9-2/7.9-24-1/7/3805.

Згідно з інформацією, зазначеною у листі-відповіді від 01.12.2023 №7.10-3/28.9/7/23279 (від 01.12.2023 вх. № 4772/7-16) ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) для отримання сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR1 одними з документів, які надавались митному органу, є довідки експортера, які підписані директором ТОВ «ВЕСТКАР» ОСОБА_1 та в яких зазначено, що насіння соняшнику закуплене в ТОВ «РАЛІЇВКА» (код ЄДРПОУ 30605742).

З метою підтвердження або спростування фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) з ТОВ «РАЛІЇВКА» (код ЄДРПОУ 30605742), Координаційно-моніторинговою митницею направлено запит від 28.11.2023 № 7.9-2/24-1/13/3804 на адресу ТОВ «РАЛІЇВКА» (код ЄДРПОУ 30605742).

Згідно з отриманою відповіддю від 15.12.2023 № 15/12-7 (від 15.12.2023 вх. № 5039/13-18) повідомлено, що ТОВ «РАЛІЇВКА» (код ЄДРПОУ 30605742) не мало господарських взаємовідносин з ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) та не укладало з ним договорів.

Вказане підтверджується і протоколом допиту директора ТОВ «Раліїївка» ОСОБА_2 № 0003/126000/24 від 03.05.2024 року, який повідомив, що ТОВ «Раліївка» не має договірних відносин з ТОВ «Весткар». Договорів поставки насіння соняшника врожаю 2021 року ТОВ «Раліївка» з ТОВ «Весткар» не укладало. Посадові особи ТОВ «Раліївка» не знайомі з посадовими особами ТОВ «Весткар». ТОВ «Раліївка» проводився збір врожаю насіння соняшника врожаю 2021 року. Посівних площ для вирощування насіння соняшнику, зокрема у Київській області, ТОВ «Раліївка» не має.

Відповідно до листа Одеської митниці від 21.12.2023 №7.10-3/7.10-28.9/7.9/24648 (від 21.12.2023 вх. № 5142/7-15), здійснено розрахунок митних платежів (вивізне мито), які необхідно було б сплатити при вивезенні товару «насіння соняшника» без застосування преференції за кодом «410» за ЕМД.

За наданими розрахунками Одеської митниці відповідно до вищевказаного листа, загальний розмір митних платежів (вивізне мито), які необхідно було б сплатити при вивезенні товару «насіння соняшника» без застосування преференції за кодом «410» складає 45 163 691,28 гри, тобто з урахуванням часткової сплати в розмірі 16 258 928,84 грн, загальна сума, на яку було зменшено розмір митних платежів, становить 28 904 762,44 грн.

Таким чином, як зазначено у протоколі, з метою митного оформлення експорту до Болгарії товару «насіння соняшника», загальною вагою (нетто) 40 659,21 тонн, митне оформлення якого здійснено за ЕМД, ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) в особі директора ОСОБА_1 через ТОВ «Фесіт Юнайтед» (ЄДРПОУ 41604751), подано митному органу як підставу для застосування преференційної ставки вивізного мита, що складає 3,6%, сертифікати з перевезення (походження) товарів EUR.1, які видано на підставі документів, що містять неправдиві відомості про виробника товарів, а саме - ТОВ «Раліївка» (код ЄДРПОУ - 30605742). Такими своїми діями ОСОБА_1 , який на момент вчинення порушення обіймав посаду директора ТОВ «Весткар» порушив митні правили, передбачені ст. 485 МК України.

. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотань про відкладення справи на адресу суду не надходило. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Представник Координаційно-моніторингової митниці Григораш Д.І. у судовому засіданні підтримав позицію Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, за обставин, викладених в протоколі, та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та застосувати відносно нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією вказаної статті.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Білик О.Б. у судовому засіданні щодо обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил, заперечувала, вважала, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Білик О.Б. у наданих суду письмових поясненнях від 27.01.2025 року просила суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України. Свої пояснення захисник обгрунтовувала тим, що згідно з протоколом опитування ОСОБА_1 від 07.05.2024 року, останній зазначив, що зовнішньоекономічних контрактів від 18.04.2022 року та від 16.05.2022 року з іноземною компанією ОСОБА_3 не укладав та не підписував, закупівлю насіння соняшника у ТОВ «Раліївка» за вказаний період не здійснював, з посадовими особами вказаного товариства не знайомий, будь-яких відносин з ТОВ «Фесіт Юнайтед» ТОВ «Весткар» не мало. Відповідно до Договору №0104 від 01.04.2022 року про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, виконавцем за цим Договором є ТОВ «Фесіт Юнайтед», а замовником- ТОВ «Логос Транс». Жодної вказівки в договорі на те, що митно-брокерські послуги надавалися саме в інтересах ТОВ «Весткар», немає. 06.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області із заявою про відкриття кримінального провадження щодо осіб, які вчинили дії, направлені на підроблення документів, підпису та печаток ТОВ «Весткар», ТОВ «Миконта» та ТОВ «Промітек». Вказану заяву було долучено до кримінального провадження № 12024162470000875 від 06.07.2024 року за ч.3 ст.358 КК України. На адвокатський запит ГУНП в Одеській області листом від 08.01.2025 року за № 17а/з повідомило, що досудове розслідування триває, для встановлення факту підробки документів, підпису потерпілого ОСОБА_1 та печаток ТОВ «Весткар», ТОВ «Миконта» , ТОВ «Промітек» органом досудового розслідування прийнято рішення про призначення почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи. Постановою від 08.01.2025 року Слідчого СВ відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадженні 12024162470000875 від 06.07.2024 року. З врахуванням наведеного захисник Ніколаєва Ю.В. зазначала, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відсутні.

03.02.2025 року представником Координаційно-моніторингової митниці Григорашем Д.І. було подано заперечення на пояснення захисника Ніколаєва Ю.В., у яких зазначалося, що суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил, вчинених підприємствами, відповідно до ст.485 Митного кодексу України, є їх посадові особи. Протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, під час експорту товару у період з 12.05.2022 року по 14.07.2022 року, були вчинені ТОВ «Весткар». Відповідно до відомостей, в офіційному порядку отриманих з бази даних ДПС України, ОСОБА_1 у період з 17.09.2021 року по 15.08.2022 року обіймав посаду директора ТОВ «Весткар». 18.04.2022 року та 16.05.2022 року ОСОБА_1 укладено зовнішньоекономічні контракти, предметом яких є поставка насіння соняшнику українського походження. Також 05.04.2022 року директором ТОВ «Весткар» ОСОБА_1 видано довіреність представнику ТОВ «Логос-Транс» Каську Д.В. на представництво інтересів товариства у митних органах. Опитаний 24.05.2024 року ОСОБА_4 підтвердив вказане та зазначив, що ОСОБА_1 було надано довідки експортера зерна ТОВ «Весткар», у яких заначено, що насіння соняшнику було закуплено у ТОВ «Раліївка». При цьому директор ТОВ «Раліївка» ОСОБА_2 вказаний факт заперечив. Відтак вважає, що пояснення ОСОБА_1 про те, що він обіймав посаду директора у період з листопада 2023 року по січень 2024 року, спростовуються матеріалами справи. Крім того, ОСОБА_1 і станом на даний час є особою, уповноваженою на роботу з митними органами від імені ТОВ «Весткар». Щодо звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів щодо підроблення його підпису та печаток товариства, зазначає, що досудовим розслідуванням на даний час не встановлено обставин, які б спростовували наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил та підтверджували б факт підробки документів. Результати ж судової почеркознавчої експертизи, які б підтверджували факт підробки підписів ОСОБА_1 на даний час відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України та захисника, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст.41 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Відповідно до Закону України від 8 листопада 2017 року № 2187-VIII Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка набрала чинності для України 01.02.2018 року.

Ст.2 Закону України «Про міжнародні договори» передбачено, що міжнародний договір України - укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб`єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов`язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).

Згідно з ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином, Регіональна конвенція є чинним міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та, відповідно, частиною національного законодавства України.

Пп.а ч.1 ст.2 Конвенції передбачено, що з метою імплементації відповідної Угоди наступні продукти вважаться такими, що вироблені в Договірній Стороні при експорті в іншу Договірну Сторону: товари цілком вироблені в певній країні відповідно до Статті 4.

Відповідно до п.п. б) ч.1 ст.4 Регіональної Конвенції наступні товари повинні вважатися цілком виробленими в Договірній Стороні, коли вони експортуються в іншу Договірну Сторону: продукти рослинного походження, зібрані на території країни.

Підпунктом а) пункту 1 статті 15 Регіональної Конвенції передбачено, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1, зразок якого наведений у Додатку III а.

Згідно з ч.1 ст.16 цієї Конвенції сертифікат з перевезення товару ЕUR.1 або ЕUR -МЕО має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Ч.3 розділу III Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02 березня 2021 року № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2021 р. за № 355/35977 передбачено, що для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED експортер має подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи: письмову або електронну заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною Конвенцією / Альтернативними правилами та Угодами; електронну копію сертифіката EUR.1 або EUR-MED у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог Конвенції / Альтернативних правил або Угод бланк сертифіката EUR.1 або EUR-MED; оригінал сертифіката EUR.1 або EUR-MED, не прийнятого з технічних причин митними органами країни імпорту, у разі видачі митницею після експорту (реекспорту) на його заміну сертифіката EUR.1 або EUR-MED відповідно до розділу IV цього Порядку; декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1), та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 2), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 3), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 4) (далі - декларація), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених Конвенцією / Альтернативними правилами та Угодами, та/або їх електронні (скановані) копії.

Отже, для застосування тарифної пільги (преференції) по сплаті вивізного (експортного мита) в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС, товар має бути походженням з України або ЄС та відповідати правилам походження відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро середземноморські преференційні правила походження.

Як на підставу застосування тарифної пільгової ставки ТОВ «Весткар» було подано сертифікати походження товарів EUR.1, які наявні в матеріалах справи.

Згідно з інформацією, зазначеною у листі-відповіді від 01.12.2023 №7.10-3/28.9/7/23279 Одеської митниці для отримання сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR1 одними з документів, які надавались митному органу, є довідки експортера, які підписані директором ТОВ «ВЕСТКАР» ОСОБА_1 та в яких зазначено, що насіння соняшнику закуплене в ТОВ «РАЛІЇВКА».

Однак той факт, що ТОВ «Раліївка» не мало господарських взаємовідносин з ТОВ «ВЕСТКАР» та не укладало з ним відповідних договорів підтверджується відповіддю ТОВ «Раліївка» від 15.12.2023 № 15/12-7 та протоколом допиту директора ТОВ «Раліїївка» ОСОБА_2 № 0003/126000/24 від 03.05.2024 року.

Твердження захисника ОСОБА_1 адвоката Білик О.Б. щодо того, що ТОВ «Фесіт Юнайтед» було не вправі вчиняти дії щодо митного декларування товару від імені ТОВ «Весткар», оскільки Договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №0104 укладено між ТОВ «Фесіт Юнайтед» та ТОВ «Логос Транс» ще 01.04.2022 току, в той час, коли Довіреність на представництво інтересів ТОВ «Весткар» ОСОБА_4 як посадовій особі ТОВ «Логос Транс» видана лише 05.04.2022 року, а відтак договір жодним чином із Довіреністю не пов`язаний, судом до уваги не береться з огляду на наступне.

Відповідно до ст.416 Митного кодексу України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Статтею 418 Митного кодексу України передбачено, що агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов`язані з пред`явленням митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Правомірність митного оформлення товару від імені ТОВ «Весткар» ТОВ «Фесіт Юнайтед» підтверджується Договором про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №0104 від 01.04.2022 року, укладеним ТОВ «Логос-Транс Плюс».

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, предметом договору є надання послуг по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів Замовника, що переміщаються через митний кордон України та їх оформленню в Одеській митниці ДФС, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника послуги; здійснення дій, пов`язаних з декларуванням і митним оформленням Замовника самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням Замовника в порядку, передбаченому цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Таким чином, за своєю правовою природою Договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №0104 від 01.04.2022 року є договором комісії, тобто посередницьким договором.

Отже, вчиняючи дії щодо митного декларування товару ТОВ «Фесіт Юнайтед» діяло по відношенню до комітента ТОВ «Логос Транс» як комісіонер.

Ст.297 Господарського кодексу України передбачено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

Оскільки ТОВ «Логос Транс», в свою чергу, було представником ТОВ «Весткар» на підставі Довіреності від 05.04.2022 року, виданої від імені ТОВ «Весткар» директором товариства ОСОБА_1 , після видачі цієї Довіреності Договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №0104 від 01.04.2022 року по відношенню до ТОВ «Весткар» набув характеру агентського договору з огляду на те, що ТОВ «Фесіт Юнайтед» як комерційний агент зобов`язувався надати послуги йому як суб`єкту, якого представляв агент ТОВ «Логос Транс».

Відповідно до протоколу допиту директора ТОВ «Логос Транс Плюс» ОСОБА_5 від 24.05.2024 року, проведеного Одеською митницею, останній підтвердив той факт, що був уповноважений на вчинення відповідних дій від імені ТОВ «Весткар» директором ТОВ «Весткар» на підставі Довіреності від 05.04.2022 року.

Факт призначення ОСОБА_5 на посаду директора ТОВ «Логос Транс Плюс» підтверджується наявними в матеріалах справи рішенням учасника ТОВ «Про-Гранд Строй» ОСОБА_6 від 22.07.2020 року № 692, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Терлецькою О.В., яке вказаним рішенням було перейменовано у ТОВ «Логос Транс Плюс» та наказом від 24.07.2020 року ТОВ «Логос Транс Плюс» про виконання обов`язків директора.

Відповідно до ч.2 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Ст.244 ЦК України визначено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно з ч.1 ст.245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Договір №0104 від 01.04.2022 року, на укладення якого ТОВ «Весткар» було уповноважено представника, укладено у простій письмовій формі, а відтак форма Довіреності (проста письмова) відповідає вимогам, встановленим законом.

Ч.1 ст.246 ЦК України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Як вбачається із Довіреності від 05.04.2022 року, директор Ніколаєв Д.В. діяв при її видачі на підставі Статуту.

Оскільки Ніколаєв Ю.В. обіймав посаду директора ТОВ «Весткар», то, як виконавчий орган товариства, був вправі видавати від імені товариства Довіреності як особа, уповноважена на це установчими документами.

Відповідно до змісту Довіреності, представнику було надано повноваження представляти інтереси ТОВ «Весткар» в Ізмаїльському підприємстві Одеської регіональної торгово-промислової палати та в митних органах України, в тому числі, право підписувати, подавати та отримувати від імені товариства заяви та інші документи, оплачувати необхідні платежі, а також виконувати всі інші дії та формальності, необхідні для отримання сертифіката про походження товару та інших документів, які видаються Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, подавати заяву та листи для подальшого оформлення та отримання сертифікату форми EUR.1 в митних органах.

Таким чином Довіреність від імені ТОВ «Весткар» видана органом, уповноваженим на це статутом товариства. Довіреність видана у простій письмовій формі, як того вимагає закон. У представника за довіреністю був наявний необхідний обсяг повноважень.

Декларування та митне оформлення товару мало місце у період з 12.05.2022 року по 14.07.2022 року, в межах дії Довіреності від 05.04.2022 року, кінцевий термін дії якої становив 05.10.2022 року.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що дії з митного декларування товару від імені ТОВ «Весткар» вчинялися ТОВ «Фесіт Юнайтед» як повноважним представником, який, в розумінні

Згідно ч.1 ст.249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Оскільки доказів того, що дію Довіреності ТОВ «Весткар» було скасовано, вона вважається такою, що була чинною у період з 05.04.2022 року по 05.10.2022 року під час здійснення експорту товару та його митного декларування.

Як вбачається із п. 2.1 Договору № 0104 від 01.04.2022 року, укладеного між ТОВ «Фесіт Юнайтед» та ТОВ «Логос Транс Плюс», виконавець зобов`язувався здійснювати підготовку, оформлення документів для митного оформлення, здійснювати декларування та митне оформлення товарів.

Отже, при вчиненні вказаних дій від імені ТОВ «Весткар», в тому числі подання до митного оформлення електронних митних декларацій, сертифікатів походження товару EUR.1 та інших документів, ТОВ «Фесіт Юнайтед» діяв правомірно.

Щодо твердження ОСОБА_1 у протоколі допиту та його захисника у судовому засіданні та у письмових поясненнях щодо того, зовнішньоекономічні контракти ним не укладалися, інші документи ним не підписувалися, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту зовнішньоекономічних контрактів від 18.04.2022 № УЄ- 180422-8Е-5 та від 16.05.2022 № УС-160522-8Е-6, укладених між ТОВ «ВЕСТКАР» та іноземною компанією «The Mark Global Kft, їх підписано від імені ТОВ «Весткар» директором ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Крім того, дійсність зовнішньоекономічних контрактів у вказаній справі про порушення митних правил не повинен встановлюватися та доводитися та не має жодного значення для встановлення наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, оскільки відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, а відтак встановленню підлягає факт порушення визначеного законом порядку переміщення товару через митний кордон України.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил", судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Переміщення товару через митний кордон України здійснювалося відповідно до наявних в матеріалах протоколу електронних митних декларацій, які відповідно до ст.257 Митного кодексу України та п.1 Положення про Митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 року № 450, є підставою для переміщення товару через митний кордон України та коносаментів (bills of loading).

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 , як директором ТОВ «Весткар» були вчинені дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом подання митному органу документів, як підстави для переміщення товару, що містять неправдиві відомості щодо виробника товарів, а відтак останнім допущено порушення порядку переміщення товарі через митний кордон України. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей щодо виробника товару, яким не є ТОВ «Раліївка», та подання для отримання EUR.1 сертифікатів декларацій постачальника та декларацій експортера, які містять вказану недостовірну інформацію, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а відтак у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Згідно з ч.1 ст.137 Кодексу торговельного мореплавства після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов`язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Відповідно до ч.2 ст.334 Цивільного кодексу України переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

У матеріалах справи наявні коносаменти (bills of loading), які містять відбитки печаток Одеської митниці та які відповідно до ст.137 Кодексу торговельного мореплавства та ст.334 Цивільного кодексу України є доказами передачі товару, отримувач якого в Болгарії знаходиться за адресою : OLIVA AD I Marin Boev Str.5835 Town of Knezha, Bulgaria.

Таким чином, суд приходить до висновку, що передача товару отримувачу мала місце, що передбачало оплату такого товару його одержувачем та відображення вказаних операцій ТОВ «Весткар» у податковій звітності, проте така звітність, відповідно до бази даних ДПС України, що встановлено митним органом в ході проведення додаткової перевірки та підтверджується Витягами, які наявні в матеріалах справи, за 2,3,4 квартали 2022 року та 2023-2024 роки товариством не подавалася.

Ані ОСОБА_1 як колишнім директором товариства, ні ОСОБА_7 як нинішнім директором, який, згідно даних ЄДР є одночасно засновником товариства, починаючи з 2022 року, зовнішньоекономічні контракти в судовому порядку не оспорювалися як недійсні чи неукладені, відкриття кримінальних проваджень за фактом підписання будь-яких документів, які були підставою для здійснення експорту товару, від імені ТОВ «Весткар», невстановленими особами не ініціювалося, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в рамках кримінальних проваджень чи господарських судових справ не заявлялося.

Протокол про порушення митних правил згідно матеріалів справи, направлявся ОСОБА_1 10.01.2024 року, проте лише у вересні 2024 року ним було ініційовано відкриття кримінальних проваджень за ч.3 ст.358 КК України.

Результати почеркознавчої експертизи, які б спростовували факт підписання відповідних документів від імені ТОВ «Весткар» ОСОБА_1 у період з 12.05.2022 року по 14.07.2022 року та свідчили б про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, на даний час відсутні. Сам факт звернення до органу досудового розслідування щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 КК України, не є належним доказом не підписання ОСОБА_1 відповідних документів від імені ТОВ «Весткар».

Факт митного правопорушення підтверджується даними, що містяться в протоколі про порушення митних правил № 0003/126000/24 від 09.01.2024, рахунками-фактурами, сертифікатами з походження товару форми EUR.1, електронними митними деклараціями, деклараціями експортера, деклараціями постачальника, зовнішньоекономічними контрактамивід 18.04.2022 № УЄ- 180422-8Е-5 та від 16.05.2022 № УС-160522-8Е-6, Договором № 0104 від 01.04.2022 року, Довіреністю від 05.04.2022 року, протоколом допиту директора ТОВ «Логос Транс Плюс» ОСОБА_5 від 24.05.2024 року, протоколом допиту директора ТОВ «Раліїївка» ОСОБА_2 № 0003/126000/24 від 03.05.2024 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у логічному взаємозв`язку між собою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч. 8 ст. 264 МК України передбачено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Пунктом 3.8 розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, ратифікованої Законом України від 05.10.2006 року N 227-V, визначено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.

За змістом пункту 8 статті 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Згідно з правилами ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Відповідно до статті ч. 2 ст. 459 МК України, суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

З облікової картки суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності та Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» вбачається, що на момент митного оформлення вказаного товару ОСОБА_1 обіймав посаду керівника ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501).

У картці обліку особи, яка здійснює операції з товарами, що міститься в матеріалах протоколу, зазначено, що керівником ТОВ «Весткар» є ОСОБА_7 , а особою, уповноваженою на роботу з митними органами, є ОСОБА_1 , що підтверджує зв`язок останнього з товариством.

В протоколі опитування ОСОБА_1 від 07 травня 2024 року № 0003/126000/24, зазначено, що останній повідомив, що на посаді директора ТОВ «Весткар» він перебував з листопада 2023 року по кінець січня 2024 року (точну дату звільнення він не пам`ятає). Вказав, що до його посадових обов`язків входило керування підприємством, підпис документів. Зовнішньоекономічні контракти від 18.04.2022 № УЄ- 180422-8Е-5 та від 16.05.2022 № УС-160522-8Е-6 між ТОВ «ВЕСТКАР» та іноземною компанією «The Mark Global Kft» він не укладав та не підписував. Закупівлю насіння соняшнику у ТОВ «РАЛІЇВКА» за вказаний період він не здійснював, з посадовими особами ТОВ «РАЛІЇВКА» він не знайомий, будь-яких фінансових відносин з вказаним товариством підприємство «Весткар» не здійснювало, будь-яких відносин з ТОВ «Фесіт Юнайтед», ТОВ «Весткар» не мало.

Згідно з п.7 ч.2 ст.30 Закону України «Про товариства з обмежено та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до ст.39 цього Закону виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Рішення єдиного засновника ТОВ «Весткар» ОСОБА_7 про призначення на посаду директора товариства ОСОБА_1 в матеріалах протоколу відсутнє.

Однак подання такого рішення державному реєстратору для державній реєстрації юридичної особи або для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в силу приписів ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» є обов`язковою.

З 01.01.2013 року в органах державної податкової служби усіх рівнів наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 за №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" введено в експлуатацію ІС "Податковий блок".

Система "Податковий блок" передбачає чотири сегменти операційної діяльності податкової служби: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит. Підсистема "Реєстрація платників податків" відображає принцип отримання ДПС реєстраційних даних суб`єктів господарювання та зміни до них від уповноваженого органу з питань державної реєстрації, на який покладено функцію ведення Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі№ 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24), зазначила, що особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.

Отже, відповідно до вказаної правової позиції Великої Палати Верховного Суду дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника юридичної особи є офіційними та додаткового підтвердження не потребують.

Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2024 року у справі № 751/2284/20.

Оскільки відомості щодо керівника ТОВ «Весткар» до інформаційної системи "Податковий блок" надійшли з офіційного реєстру «Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а інформація до вказаного Реєстру була включена державним реєстратором на підставі поданого йому рішення учасника ТОВ «Весткар» про призначення ОСОБА_1 на посаду директора, твердження ОСОБА_1 щодо того, що він не обіймав посаду директора ТОВ «Весткар» у зазначений період, не беруться судом до уваги.

Ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

При складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Диспозиція ст. 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак: діяння, спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Отже, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети: неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Відповідно до частини 1 статті 495 Митного кодексу доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності суперечностей, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України доведена повністю наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Ч.2 ст.522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, частиною третьою статті 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-485 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

Отже, строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, що встановлений ст. 485 МК України, складає шість місяців з дня виявлення правопорушення, який зупиняється на час розгляду справи судом.

Згідно з ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Ст.488 цього Кодексу передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Таким чином, моментом виявлення правопорушення є час складення протоколу про порушення митних правил.

Протокол про порушення митних правил №0003/126000/24 складено Координаційно-моніторинговою митницею Державної митної служби України 09.01.2024 року.

Відповідно до супровідного листа № 50704 від 27.05.2024 року, вказаний протокол з додатками було направлено Шевченківському районному суду м.Києва 27.05.2024 року.

Отже, станом на момент надходження справи до суду встановлений ст.467 МК України строк накладення адміністративного стягнення не сплив та становив 3 місяці і 17 днів

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 року справу було передано на розгляд судді Левицькій Т.В.

Матеріали протоколу було повернуто для проведення додаткової перевірки постановою Шевченківського районного суду від 08.07.2024 року у справі №761/19374/24.

Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 08.07.2024 року про повернення матеріалів протоколу на доопрацювання у вказаній справі була надіслана до Реєстру 04.11.2024 року.

П.1, 2 розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 передбачено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування. Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню.

Таким чином, повний текст постанови суду від 08.07.2024 року у паперовій формі відповідно до вимог вказаного Порядку вважається складеним 04.11.2024 року.

Відповідно до супровідного листа суду № 05-09/283/2024, вказана постанова була направлена на адресу Координаційно-моніторингової митниці 05.12.2024 року та отримана останньою 10.12.2024 року.

Матеріали протоколу за результатами додаткової перевірки було повторно направлено до суду 18.12.2024 року відповідно до супровідного листа Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України від 13.12.2024 року №7.9-3/20-4/8.19/4128.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 року справу було передано на розгляд судді Савчук Ю.Н.

Таким чином, справа перебувала у митному органі на додатковій перевірці лише 7 днів.

Із зарахуванням строку, який сплив до моменту направлення матеріалів протоколу до суду та який становив на той момент 3 місяці і 17 днів до цього строку, строк накладення адміністративного стягнення, що встановлений ст.467 МК України не закінчився, оскільки становить 3 місяці і 24 дні (на час перебування справи на розгляді суді з 27.05.2024 року по 05.12.2024 року та з 18.12.2024 року по момент завершення її розгляду, вказаний строк зупинявся.)

З врахуванням того, що станом на момент первісного направлення матеріалів протоколу до суду 27.05.2024 року встановлений ст.467 МК України шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення з моменту виявлення адміністративного правопорушення не минув, а положенням вказаної статті МК України передбачено зупинення такого строку на час розгляду справи судом, на повторній перевірці у митному органі матеріали протоколу перебували лише 7 дів, строк накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчився.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 485 МК України, а саме у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 28 904 762,44 грн. (загальна сума електронних митних декларацій становила 15 437 992 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на момент здійснення митного оформлення складало 45 636 912,17 грн., а відтак загальний розмір митних платежів за ЕМД, які необхідно було б сплатити без застосування преференції за кодом «410» (тарифна пільгапо сплаті вивізного мита 3,6 %), становить 45 163 691,28 грн.). З вирахуванням частково сплаченої суми митних платежів у розмірі 16 258 928,84 грн., сума несплачених митних платежів складає 28 904 762,44 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. 458, 467, 485 МК України, ст.ст.33,40-1,283-285,287-294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який у період з 17.09.2021 року по 15.08.2022 року працював директором ТОВ «ВЕСТКАР», визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МКУкраїни та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 28904762,44 грн. (двадцять вісім мільйонів дев`ятсот чотири тисячі сімсот шістдесят дві гривні 44 копійок)

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Постанову може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців.

Суддя: