Рішення

від 13.02.2025 по справі 346/6186/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6186/24

Провадження № 2/346/481/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі:

головуючого судді Сольського В.В.

за участі секретаря с/з Насадик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначила, що відповідачка перебуває на обліку у Головному управління як одержувач пенсії по втраті годувальника відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26 червня 2024 року до управління виплат Головного управління ПФУ надійшла службова записка управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг № 11268/03-16, якою надано на опрацювання списки одержувачів пенсії за перший квартал 2024 року щодо факту їх працевлаштування.

В ході опрацювання встановлено, що відповідачка з 10 січня 2024 року працевлаштована у ФОП ОСОБА_2 у зв`язку із чим виплату пенсії ОСОБА_1 припинено та надіслано повідомлення щодо факту виникнення переплати пенсії в сумі 1832,13 грн за період з 10 січня по 30 червня 2024 року.

Крім того, 18 вересня 2024 року Головним управлінням направлена претензія відповідачці щодо відшкодування вказаної переплати. Однак, претензія залишена без задоволення.

Тому, представник позивача просить стягнути з відповідачки безпідставно отриману пенсію в сумі 1832 грн.

Ухвалою від 29 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала письмове клопотання про розгляд справи у відсутності представника Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, позовні вимоги з вказаних підстав підтримала.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася та не повідомила про причини своєї неявки, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відзиву на позов суду не подала.

Інформація про судові засідання, яка розміщена на веб-порталі «Судова влада України», є відкритою, то суд вважає, що сторони є належним чином повідомлені про судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач надала згоду на такий порядок розгляду справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3ст. 12 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4ст. 77 ЦПК України).

Частина 1ст. 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідност. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення»органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із ч.1 ст.1212ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положеннями ст.1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16 квітня 2022 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримувала пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26 червня 2024 року до управління виплат Головного управління ПФУ надійшла службова записка управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг № 11268/03-16, якою надано на опрацювання списки одержувачів пенсії за перший квартал 2024 року щодо факту їх працевлаштування.

В ході опрацювання встановлено, що відповідачка з 10 січня 2024 року працевлаштована у ФОП ОСОБА_2 та одночасно отримувала пенсію по втраті годувальника. У зв`язку із вказаним порушенням виплату пенсії відповідачці припинено.

Відтак, виникла переплата пенсії за період з 01 січня по 30 червня 2024 року, розмір якої згідно поданого позивачем розрахунку по о/р № НОМЕР_1 , складає 1832,13 грн (а.с. 4).

З метою досудового врегулювання спору позивач двічі надсилав на адресу відповідачки повідомлення про наявну переплату у зв`язку із працевлаштуванням та неповідомленням про це та необхідність повернення вказаних коштів добровільно (а.с. 5, 6).

18 вересня 2024 року Головним управлінням надіслано на адресу ОСОБА_1 претензію щодо відшкодування матеріальної шкоди по зайво виплаченій пенсії на суму 1832,13 грн (а.с.7-8).

Вказані вимоги залишені відповідачкою без задоволення, зайво виплачену суму пенсії ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодувала.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (даліЗакон № 1058) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно положень ст.102 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (даліЗакон №1788) пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Положеннями ч.ч.1, 4 ст.103 Закону №1788 встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Відповідно до положень ч.1 ст.50 Закону №1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення затвердженопостановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.05.2003 за № 374/7695.

Відповідно до п.3 Порядку № 6-4 суми пенсії виплачені надміру можуть бути повернені пенсіонером добровільно або стягнені на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та з відповідачки на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід стягнути надмірно виплачені кошти в сумі 1 832,13 грн.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст. ст.12,13,81,141,223,247ч.2,259,263,264,265,280-283,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області переплату пенсії у розмірі 1832 (одна тисяча вісімсот тридцять дві) гривні 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.

Заочне рішенняможе бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області,що його ухвалив,за письмовоюзаявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скаргана рішеннясудуможебутиподана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головноt управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код згідно з ЄДРОУП 20551088, адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, 76018.

Суддя: Сольський В. В.