Рішення

від 04.02.2025 по справі 175/9328/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/9328/24

Провадження № 2/175/1524/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" лютого 2025 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., представника позивача ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , представника служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області Лещенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) через свого представника звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа служба у справах дітей Борщагівської сільської ради (місцезнаходження: 08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська, пров. Шкільний, буд. 5), ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейні відносини між сторонами не склалися з причин взаємного непорозуміння, різних характерів та поглядів на життя. 26.03.2016 року між сторонами був укладений договір про визначення місця проживання дитини та способи участі батьків у вихованні дитини, за умовами якого визначено місце проживання дитини з позивачем. Також за умовами договору побачення відповідачки з дитиною здійснюються за погодженням сторін у зручний для них час з урахуванням режиму та інтересів дитини. При цьому після розірвання шлюбу відповідачка самоусунулася від виховання сина, тривалий час не бере участь у вихованні дитини, спілкуватися з сином не бажає, його розвитком та навчанням не цікавиться, чим свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Крім того, зазначено, що ОСОБА_3 тривалий час проживає за межами території України та бачитися з сином не бажає.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.08.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.10.2024 року.

16.10.2024 року на адресу суду надійшла заява, посвідчена нотаріусом нотаріальної території «Єреван» від ОСОБА_3 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , в якій остання зазначила, що з позовною заявою по справі №175/9328/24 ознайомлена, обставини викладені у позові визнає, проти задоволення позову не заперечує. Також зазначила, що не має наміру брати участь у судових засіданням, розгляд справи просила здійснювати без її участі.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2024 року. Явку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано обов`язковою.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 року визнано явку представника служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області обов`язковою, оголошено перерву у судовому засіданні до 04.02.2025 року.

У судовому засіданні позивач та його представник позовну заяву підтримали у повному обсязі та просили задовольнити. Також зазначили, що наразі у позивача наявне бронюваня в Єдиному державному реєстрі призовників, проте у разі його скасування та подальшої мобілізації позивача, дитина залишиться сама, оскільки матір на зв`язок не виходить, засобами мобільного зв`язку з сином не спілкується. Крім того, зазначили, що підставою цього позову також є те, щоб син не мав у майбутньому обов`язку щодо утримання матері, а лише право. Також на питання головуючого щодо обізнаності відповідача про розгляд справи зазначили, що з відповідачкою позивач та його представник не спілкувалися та не підтримують із нею зв`язок, а тільки з її матір`ю, у зв`язку з чим вважають, що про наявність позову ОСОБА_3 стало відомо від її матері, що і стало підставою для звернення останньої в подальшому з заявою до суду про розгляд справи без її участі, яку відповідач направила засобами поштового зв`язку з м. Єреван.

Відповідач у судові засідання 21.10.2024 року, 17.12.2024 року та 04.02.2025 року не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином.

Представник служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області підтримала складений висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав. Також зазначила, що в телефонному режимі спеціалістами служби у справах дітей ОСОБА_3 було надіслано безліч смс- повідомлень з проханнями вийти на зв?язок зі службою справах дітей та надати пояснення відносно справи, проте остання не зв?язалася зі службою, на телефонні дзвінки не відповідала, у зв`язку з чим вважають, що на їх думку, були вжиті всі заходи щодо повідомлення матері щодо вирішення питання про доцільність позбавлення її батьківських прав.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень щодо позовної заяви на адресу суду не надходило.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

06.03.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що було зроблено актовий запис №251.

Відповідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого 01.04.2015 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 ,про що20.10.2009року зробленоактовий запис№3292.Батьком записаний ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_3 .

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09.09.2014 року у справі №759/11149/14-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.

Згідно договору про визначення місця проживання дитини та способи участі батьків у вихованні дитини, посвідченого 26.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алещенко Т.О., зареєстрованому в реєстрі за №668, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 уклали договір про наступне: сторони зобов`язуються не чинити один одному перешкод у спілкуванні та вихованні дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитина до досягнення повноліття проживатиме спільно з батьком, мати не бере участі в утриманні та фінансовому забезпеченні дитини, побачення матері з дитиною здійснюється за погодженням сторін у зручний для них час з урахуванням режиму та інтересів дитини. Сторони зобов?язалися надавати інформацію про місцеперебування дитини, стан здоров?я дитини, про її фізичний та психологічний стан та розвиток, погодили можливість матері відвідувати нею навчальний заклад, де навчатиметься дитина, та заклади, які дитина відвідуватиме додатково для розвитку своїх здібностей.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тріфоновою Т.А., зареєстрованого в реєстрі за №1678 від 28.04.2016 року, ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) є власниками квартири АДРЕСА_5 у рівних частках кожен.

Право власностіна квартируза адресою: АДРЕСА_6 також підтвердженовитягом зДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно характеристики, виданої ТОВ «ЖЕО Житло-Софіївка» від 16.05.2024 року, ОСОБА_2 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_6 , з квітня 2020 року. За час проживання зарекомендував себе як добропорядочний, спокійний, не конфліктний громадянин та чемний сусід, веде здоровий образ життя, в квартирі проживає з дитинию - ОСОБА_4 та цивільною дружиною - ОСОБА_6 . Мати дитини не проживає.

Відповідно до довідки, виданої Спеціалізованою школою №197 ім. Дмитра Луценка Святошинського району м. Києва від 28.05.2024 року, ОСОБА_4 дійсно навчається в Спеціалізованій школі №197 ім. Дмитра Луценка Святошинського району м. Києва в 9-А класі.

ОСОБА_4 має достатній рівень успішності, на уроках уважний, активний. Усі комунікації стосовно навчання Данила, участі в батьківських зустрічах, вирішення будь-яких питань щодо освітнього процесу відбуваються безпосередньо за участю батька учня, мати успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські зустрічі не відвідує, про що зазначено у характеристиці, виданій Спеціалізованою школою №197 ім. Дмитра Луценка Святошинського району м. Києва.

Згідно заяви ОСОБА_7 , яка є вчителем англійської мови Спеціалізованій школі №197 ім. Дмитра Луценка Святошинського району м. Києва, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є., зареєстрованої в реєстрі за №1258, остання зазначає, що ОСОБА_4 є життєрадісною, завжди охайного вигляду позитивною дитиною. ОСОБА_2 завжди брав безпосередньо участь в комунікаціях щодо організації позакласних занять, а також у вирішенні інших питань. Мати учня успішністю дитини не цікавиться, контакту з вчителем не підтримує.

Відповідно до заяви ОСОБА_8 , яка є вчителем української мови Спеціалізованій школі №197 ім. Дмитра Луценка Святошинського району м. Києва, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є., зареєстрованої в реєстрі за №1258, остання підтверджує, що ОСОБА_4 є позитивною, відповідальною, налаштованою на результат дитиною. Має багато друзів, поводить себе стримано, скромний та ввічливий. Також зазначає, що усі комунікації стосовно індивідуальних занять, а також будь-яких інших питань соціально-організаційного характеру, відбуваються безпосередньо за участю батька ОСОБА_9 , який самостійно забезпечує дитину усім необхідним. Мати контакту з вчителем не підтримує, успіхами дитини не цікавиться.

Відповідно до листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Святошинського району м. Києва від 20.05.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває під наглядом в КНП «ЦПМСД№2» Святошинського району м. Києва з народження. Законним представником дитини в декларації вказано ОСОБА_2 . Дитина перебуває під динамічним наглядом у ортопеда та офтальмолога.

15.11.2016 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ «Страхова компанія «Країна» договір №99-94/93.16-2016/1.1.2 щодо добровільного медичного страхування на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підтвердження, зокрема, придбання одягу, взуття, техніки, оплати мобільного рахунку, оплату занять футболом, оплату за обстеження у офтальмолога, покупки окуляр, крапель для очей, позивачем надано квитанції та акти виконаних робіт.

Як вбачається з відповідей Державної прикордонної служби України, у межах повноважень наданих Адміністрацією Держприкордонслужби України, за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в?їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», що функціонує відповідно до Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 року № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 року за №1319/38655, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 08.11.2017 по 17.07.2024 року громадянином України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та неповнолітнім громадянином України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в Базі даних не виявлено.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України, у межах повноважень наданих Адміністрацією Держприкордонслужби України, за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в?їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», що функціонує відповідно до Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 року № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 року за №1319/38655, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 08.11.2017 по 23.01.2025 року, громадянкою України ОСОБА_12 , останній раз перетинала кордон 16.11.2021 року, пункт пропуску Бориспіль D (611 Київ-Єреван).

Відповідно до характеристики, виданої ТОВ «Прогрестех-Україна» від 21.05.2024 року, ОСОБА_2 є співробітником ТОВ «Прогрестех-Україна», де займає посаду начальника відділення. Зазначено, що він є високопрофесійним, дисциплінованим, відданим, та водночас люблячим батьком, керівництво створює гнучний графік роботи для ОСОБА_13 , щоб він міг приділяти час своєму сину.

Згідно довідки про доходи №105 від 10.06.2024 року, загальна сума нарахованого доходу за листопад 2023 року квітень 2024 року становить 2149889,11 грн.

З витягу з електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв +», сформованого 04.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , тип відстрочки: бронювання строком до 27.12.2025 року.

26.09.2024 року службою у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області було складено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому служба у справах дітей зазначила, що під час обстеження встановлено, що в квартирі проживають батько ОСОБА_2 , його син ОСОБА_4 та цивільна дружина батька ОСОБА_6 . В помешканні дотримуються санітарно-гігієнічних норм, в квартирі чисто та затишно. ОСОБА_14 повідомив, що останнього разу бачив матір влітку 2021 року, більше не спілкувався з нею. Раніше, коли жив з мамою, вона його ображала. ОСОБА_2 повідомив, що мати самоусунулась від виконання батьківських обов?язків, він одноосібно займається вихованням сина та його матеріальним забезпеченням, дитина знаходиться на його утриманні. Мати життям та здоров?ям дитини не цікавиться, матеріально не опікується, ухиляючись від обов?язків щодо виховання сина, не бачиться з ним, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до його внутрішнього світу. Останнього разу при спілкування з ОСОБА_3 , остання йому повідомила, що буде жити за кордоном. Наразі батько не знає де вона.

У судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_15 , рідна тітка, повідомила, що після розлучення опікою над дитиною займається лише батько, оскільки матір проживає майже весь час за кордоном, в Україну приїжджала лише влітку днів на тридцять. Був період, коли хлопчик рік проживав з матір`ю, проте після цього батько тривалий час займався лікуванням сина, оскільки у нього з`явилися нові захворювання. Крім того, зазначила, що через два роки як ОСОБА_14 повернувся до батька, останній зізнався, що під час проживання з матір`ю, вона разом з чоловіком, з яким проживала, знущалися над ним, залякували його, чужа людина била його та прикладала ніж, при цьому матір в цей момент сміялася. Також повідомила, що коли хлопчик був малим, то скаржився на те, що матір його не любить, не хоче його забрати до себе, проте зараз він почуває себе щасливим з батьком і відсутність матері в його житті вже не має такого негативного сліду як раніше.

Свідок ОСОБА_16 працює вчителем української мови та літератури у школі, де навчається ОСОБА_14 та є близькою подругою родини, підтримує дружні відносини з сім`єю. Їй відомо, що дитиною повністю опікується батько. Про те, як дитина себе почувала після розлучення батьків, знає зі слів ОСОБА_14 , який часто приходив на заняття засмучений та розповідав про те, що його настрій поганий через матір, яка не приїхала та не хоче з ним спілкуватися. Зараз дитина згадує тільки про батька, відгукується про нього завжди позитивно.

Свідок ОСОБА_17 давно знає сторін, дружить з позивачем, оскільки він є хрещеним її доньки. Їй відомо, що ОСОБА_3 завжди мало часу проводила з сином, а після розірвання шлюбу майже не брала участь у вихованні сина, не цікавилася його навчанням, не займалася його розвитком та лікуванням, натомість батько дуже сумлінно ставиться до своїх обов`язків, переживає за сина, постійно проводить з ним час. Крім того, зазначила, що коли ОСОБА_14 був маленьким, він хотів спілкуватися з матір`ю, проте їй це не було цікаво, вона взагалі не цікавилася сином та не брала участь у важливих моментах його життя. Наразі дитина себе почуває щасливою, оскільки батько його любить та забезпечує його усім необхідним.

Також у судовому засіданні була заслухана думка ОСОБА_4 , який підтвердив, що відповідач не бажає з ним спілкуватися, не вітає його зі святами, по телефону також не спілкується з ним. Наразі його вихованням займається батько, з матір`ю останній раз бачився у 2021 році. Крім того, хлопчик повідомив, що отримав психологічну травму, коли останній раз бачився з нею, розказав, що не бажає підтримувати будь-яких відносин через неналежне ставлення до нього з її боку, наслідком чого стали образи на матір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК Україниздійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно ч. 1 ст. 164 СК Українипередбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

У відповідності до ст. 166 СК Українипозбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбаченихстаттею 164 СК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання та утримання дитини, яким визначено, що дитина проживає з батьком та перебуває на його утриманні.

При цьому суд зауважує на тому, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце і тоді, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач з 2021 року на територію України не заїжджала, при цьому позивач та дитина за період з 08.11.2017 по 17.07.2024 року державний кордон України також не перетинали, що свідчить про те, що дитина вже тривалий час не бачилася з матір`ю. Крім того, як вказала дитина у судовому засіданні, матір не підтримує з ним і телефонний зв`язок, не відповідає на смс-повідомлення сина та не виявляє жодного зацікавлення у спілкуванні.

Також в судовому засіданні були допитані свідки, які підтвердили, що вихованням дитини займається тільки батько, матір жодної участі у його навчанні та розвитку не бере.

Крім того, суд враховує думку дитини, яка була заслухана у судовому засіданні, що матір з ним не підтримує зв`язок, не спілкується з ним та взагалі не цікавиться його навчанням та життям в цілому. Також суд звертає увагу, що дитина наголошувала про образи на матір.

Суд також бере до уваги те, що відповідач надіслала заяву про визнання позову після відкриття провадження у справі, при цьому ухилилася від явки у судові засідання від 17.12.2024 року та 04.02.2025 року, яка була визнана судом обов`язковою,

Згідно частин 1, 4ст. 206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 1ст. 82 ЦПК Україниобставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку доказам у справі, враховуючи думку дитини, суд доходить висновку, що позивачем доведено, що відповідач самоусунулася від виховання сина, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, зокрема, не спілкується з дитиною в необхідному обсязі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1ст. 191 СК України, встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України та положення Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_8 ) аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду 20.06.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_8 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо доДніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 13.02.2025 року.

Суддя Т. С. Журавель