Рішення

від 12.02.2025 по справі 201/6825/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6825/24

Провадження № 2/201/1238/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року місто Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Демидова С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Університету митної справи та фінансів, третя особа: Міністерство освіти і науки України, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 10 червня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Університету митної справи та фінансів, третя особа: Міністерство освіти і науки України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Університету митної справи та фінансів про відмову в допуску ОСОБА_1 до конкурсного відбору на навчання для здобуття ступеня доктора філософії за заявою від 22 травня 2024 року та зобов`язати Університету митної справи та фінансів допустити ОСОБА_1 до конкурсного відбору на навчання для здобуття ступеня доктора філософії за заявою від 22 травня 2024 року із зарахуванням (прирівнянням) сертифікату про знання іноземної мови від 25 лютого 2023 року № 23ІН006930КАLS201A (Test Report From Number) до результатів єдиного вступного іспиту з іноземної мови з найвищим балом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 з метою складання вступного іспиту до аспірантури Університету митної справи та фінансів 22 травня 2024 року була подана відповідна заява та документи згідно порядку встановленого Наказом Міністерства освіти та науки № 266 від 06 березня 2024 року, у тому числі мовний сертифікат International English Language Testing System від 25 лютого 2023 року за № 23ІН006930КАLS201A (Test Report From Number).

Разом із цим, після подання позивачем документів до приймальної комісії, листом від 31 травня 2024 року відповідач відмовив позивачу у допуску до вступних випробувань з підстав відсутності у позивача доказів складання ЄВІ (єдиного вступного іспиту) в 2023 або 2024 році, який проводиться Українським центром оцінювання якості освіти, та містить тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК) і тест з іноземної мови. Обґрунтовуючи таке спірне рішення відповідач послався на Наказ Міністерства освіти і науки України за № 690 від 17 травня 24 року, що набрав чинності 27 травня 2024 року, яким було виключено абзац другий пункту 6 розділу розділу VII порядку прийому для здобуття вищої освіти у 2024 році (затв. наказом Міністерства освіти і науки України № 266 від 06.03.2024 року), що передбачав можливість абітурієнтам підтвердити свій рівень знань за допомогою вказаних міжнародних сертифікатів без складання вступного іспиту з іноземної мови.

Позивач та його представник вважають таке рішення позивача протиправним, що стало приводом для звернення із теперішнім позовом до суду (а.с. 1-7).

Не погодившись з позовними вимогами, 04 жовтня 2024 року від відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що чинна під час вступної кампанії 2024 року процедура прийому на навчання до аспірантури передбачала проходження абітурієнтом двох послідовних етапів конкурсного відбору: складання єдиного вступного іспиту (який проводиться Українським центром оцінювання якості освіти) та складання вступних іспитів (які проводяться власне закладом освіти, до якого вступає абітурієнт).

Абзацом другим пункту 6 розділу VII Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2024 № 266, передбачалося, що вступник [до аспірантури], який підтвердив свій рівень знання англійської мови дійсним сертифікатом тестів TOEFL, або International English Language Testing System, або сертифікатом Cambridge English Language Assessment (не нижче рівня В2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти чи аналогічного рівня); німецької мови дійсним сертифікатом TestDaF (не нижче рівня В2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти чи аналогічного рівня); французької мови дійсним сертифікатом тесту DELF або DALF (не нижче рівня В2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти чи аналогічного рівня), звільнявся від складання вступного іспиту з іноземної мови. Під час визначення результатів конкурсу зазначені сертифікати прирівнювалися до результатів вступного іспиту з іноземної мови з найвищим балом.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.05.2024 № 690 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 21.05.2021 № 721) указану норму було виключено із тексту Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році. Одночасно із цим, залишився чинним припис абзацу першого пункту 6 розділу VII Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, відповідно до якого умовою допуску до вступного іспиту з іноземної мови [у закладі освіти] є успішне складання єдиного вступного іспиту [що проводиться Українським центром оцінювання якості освіти] в 2023 або 2024 році з оцінкою за тест з іноземної мови не менше ніж 130 балів. Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році цим Порядком керуються суб`єкти освітньої діяльності усіх форм власності та сфер управління, які здійснюють прийом на навчання для здобуття ступеня бакалавра, магістра та доктора філософії / доктора мистецтва.

Зазначений Порядок видано Міністерством освіти і науки України у межах повноважень та відповідно до статей 13, 44, підпункту 23 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту». І сам Порядок, і всі зміни до нього пройшли в установленому порядку експертизу Міністерства юстиції України та державну реєстрацію.

За таких обставин відповідач не має жодних підстав ігнорувати в своїй діяльності приписи указаного нормативно- правового акту, тому прийняте щодо позивача рішення є законним та обгрунтованим.

Також, обов`язковість складання єдиного вступного іспиту як умови допуску до конкурсного відбору для здобуття ступеня доктора філософії прямо вбачається із листа Міністерства освіти і науки України від 15.05.2024 № 1/8552-24 «Щодо вступу на навчання у 2024 році до аспірантури».

Відповідач зазначає, що колізійна, на думку позивача, правова норма Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році ним в установленому порядку не оскаржується, питання про її скасування в порядку адміністративного судочинства позивачем не порушувалося.

Таким чином, відповідач мав би звільнити позивача від складання «внутрішнього» вступного іспиту на підставі поданого позивачем сертифікату IELTS, однак виключно за умови проходження позивачем попереднього етапу конкурсного відбору складання «зовнішнього» єдиного вступного іспиту. Оскільки позивачем не було надано підтвердження складання зазначеного іспиту, відповідач був позбавлений законних підстав допустити позивача до складання «внутрішнього» вступного іспиту (а.с. 100-103).

Третя особа Міністерство освіти і науки України правом на надання пояснень не скористалися ухвалу про залучення їх у якості третьої особи отримали 22 жовтня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням та довідкою про доставку електронного листа від 27 листопада 2024 року.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 10 червня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.88-89).

13 червня 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Університету митної справи та фінансів про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії. (а.с.90-91).

Разом з відзивом від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача, а саме Міністерство освіти і науки України. (а.с.108-110).

Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року залучено третю особу Міністерство освіти і науки України. (а.с.114).

У відповідності до частини тринадцятоїстатті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з вимог частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 з метою складання вступного іспиту до аспірантури Університету митної справи та фінансів 22 травня 2024 року подано заяву щодо вступу до аспірантури. (а.с.10).

В матеріалах позовної заяви містяться правила прийому до аспірантури Університету митної справи та фінансів на 2024 рік, в яких зазначено, що вступник, який підтвердив свій рівень англійської мови, звільняється від складання вступного іспиту з іноземної мови ( а.с.18). (а.с.14-20).

Листом від 31 травня 2024 №10-21/01/506 позивача повідомлено про необхідність складання єдиного вступного іспиту як передумови подання документів для участі у конкурсному відборі для здобуття ступеня доктора філософії, а так як позивач вступний іспит до аспірантури складав, то університет позбавлений можливості допустити позивача до складання іспитів. (а.с.21-22).

Позивачем надано сертифікат на знання англійської мови IELTS Test Report Form, рівень володіння мовою В2. (а.с.24).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Закону України «Про вищу освіту» здобувачем вищої освіти є, серед іншого, аспірант - особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 44 Закону України «Про вищу освіту» прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.

Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки не пізніше 15 жовтня року, що передує року вступу до закладу вищої освіти.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Відповідно до ч. 5 ст. 44 цього Закону відповідно до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти вчена рада закладу вищої освіти затверджує Правила прийому.

Згідно з ч. 11 ст. 44 Закону прийом на основі ступеня магістра для здобуття ступеня доктора філософії або доктора мистецтва здійснюється за результатами вступних випробувань.

Відповідно до ч. 13 ст. 44 Закону прийом до закладів вищої освіти здійснюється на засадах об`єктивності та відкритості.

Заклад вищої освіти зобов`язаний створити умови для ознайомлення вступників з ліцензією на здійснення освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію, правилами прийому, відомостями про обсяг прийому за кожною спеціальністю та освітнім рівнем, кількістю місць, виділених для вступу на пільгових умовах.

Відповідальність за забезпечення об`єктивності та відкритості прийому до закладів вищої освіти несуть їх керівники.

Згідно з ч. 14 ст. 44 Закону обсяг та порядок оприлюднення інформації про хід і результати прийому до закладів вищої освіти визначаються Умовами прийому на навчання для здобуття вищої освіти.

Відповідно до ч. 16 ст. 44 Закону підставою для зарахування особи на навчання є виконання вимог Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників - для неповнолітніх вступників), в якому можуть бути деталізовані права та обов`язки сторін відповідно до типової форми, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Цим договором не можуть обмежуватися права чи встановлюватися додаткові обов`язки здобувачів освіти, не передбачені цим Законом чи іншими актами законодавства. У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати.

Згідно з ч. 17 ст. 44 Закону умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти не є регуляторним актом.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 266 від 06.03.2024 затверджений «Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році», згідно із п. 7 розділу ІІ якого - Прийом на навчання до аспірантури (ад`юнктури) здійснюється відповідно до Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 261 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 № 502) (даліПостанова № 261).

Відповідно до п. 2 Наказу Міністерства освіти і науки України № 266 від 06.03.2024, університет, який заснований Міністерством, а також і навчальні заклади зобов`язані під час затвердження правил прийому на навчання для здобуття вищої освіти забезпечити дотримання вимог Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, затвердженого згаданим наказом.

При цьому, право встановлювати правила прийому надані міністерству законом, а саме підпунктом 23 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту», згідно якого у 2022, 2023, 2024 роках прийом на навчання для здобуття вищої освіти здійснюється в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до пункту 8 Розділу 6 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України №266 від 06.03.2024, приймальна комісія закладу вищої освіти приймає рішення про допущення чи недопущення вступника до участі у конкурсному відборі для вступу на навчання для здобуття вищої освіти за підсумками розгляду поданої вступником заяви, доданих до неї документів, результатів вступних випробувань. На підставі рішення заяві вступника присвоюється один з таких статусів: «Допущено до конкурсу»; «Допущено до конкурсу (навчання за кошти фізичних та юридичних осіб)»; «Відмовлено закладом освіти» (із зазначенням причини відмови).

16.05.2024 Міністерство освіти і науки України Наказом №690, що набрав чинності 27.05.2024, запровадило зміни до вищезгаданого Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, зокрема зупинило зарахування мовних сертифікатів іноземних провайдерів замість єдиного вступного іспиту (ЄВІ) в разі вступу до аспірантури.

Так, пункт 6 Розділу 7 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році після затверджених Міністерством освіти і науки змін, у чинній редакції сформульовано наступним чином: «Для конкурсного відбору осіб, які вступають на навчання для здобуття ступеня доктора філософії / доктора мистецтва, зараховуються бали вступних іспитів зі спеціальності, а також результати компонентів ЄВІ інших форм вступних випробувань (у формі іспитів, співбесід, презентацій дослідницьких пропозицій чи досягнень), якщо вони передбачені Правилами прийому. Умовою допуску до вступних випробувань у закладі вищої освіти є успішне складання ЄВІ в 2023 році з оцінкою за тест з іноземної мови не менше ніж 130 балів або успішне складання ЄВІ в 2024 році з оцінкою за тест загальної навчальної компетентності не менше ніж 160 балів.

Відповідно до Правил прийому закладу вищої освіти особам, які вступають для здобуття ступеня доктора філософії / доктора мистецтва до аспірантури (ад`юнктури, творчої аспірантури, асистентури-стажування) на основі НРК7 з іншої галузі знань (спеціальності), ніж та, яка зазначена в їхньому дипломі, можуть бути встановлені додаткові вступні випробування.

Тобто, обов`язковою умовою вступу на аспірантуру у 2024 році є складання, окрім інших вступних випробувань, єдиного вступного іспиту (ЄВІ).

Відповідно до Розділу 2 Додатку 13 до оновлених Правил, для конкурсного відбору осіб, які вступають на навчання для здобуття ступеня доктора філософії, зараховуються бали вступних іспитів зі спеціальності та іноземної мови. Умовою допуску до вступного іспиту з іноземної мови є успішне складання ЄВІ в 2023 або 2024 році з оцінкою за тест з іноземної мови не менше ніж 130 балів, а за тест з загальної навчальної компетентності (ТЗНК) не менше ніж 100 балів.

В свою чергу Постановою № 261 передбачені Процедура та умови вступу до аспірантури (ад`юнктури).

Так, згідно з п. 14 Постанови № 261 вступ до закладу з метою підготовки в аспірантурі (ад`юнктурі) здійснюється на конкурсній основі відповідно до цього Порядку, Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти, затверджених МОН, та правил прийому до відповідного закладу, затверджених вченою радою цього закладу.

Наведення у правилах прийому переліку акредитованих та неакредитованих освітньо-наукових програм є обов`язковим. Атестація здобувача ступеня доктора філософії можлива лише за акредитованою освітньо-науковою програмою.

Відповідно до п. 15 Постанови № 261 для участі у проходженні вступних випробувань особа подає всі необхідні для вступу документи згідно з правилами прийому до закладу у строки, визначені такими правилами прийому.

Згідно з п. 16 Постанови № 261 особа, яка подає для вступу до закладу для підготовки в аспірантурі (ад`юнктурі) диплом, що є еквівалентним диплому магістра і виданий іноземним закладом вищої освіти, проходить вступні випробування нарівні з іншими особами.

Відповідно до п. 17 Постанови № 261 прийом на навчання для здобуття ступеня доктора філософії здійснюється за результатами:

-єдиного вступного іспиту з іноземної мови, проведеного Українським центром оцінювання якості освіти відповідно до законодавства;

-вступного іспиту із спеціальності або спеціальностей для міждисциплінарної програми (в обсязі програми рівня вищої освіти магістра з відповідної спеціальності);

-інших форм вступних випробувань (іспити, співбесіди, презентації дослідницьких пропозицій чи досягнень).

Вступник, який підтвердив свій рівень знань з іноземної мови, зокрема англійської мови, в обсязі, який відповідає рівню В2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, дійсним сертифікатом тестів TOEFL або International English Language Testing System, або сертифікатом Сambridge English Language Assessment, може не складати єдиний вступний іспит з іноземної мови. Під час визначення результатів конкурсу зазначені сертифікати прирівнюються до результатів єдиного вступного іспиту з іноземної мови з найвищим балом.

Результати вступних випробувань до закладу для підготовки в аспірантурі (ад`юнктурі) дійсні для вступу до відповідного закладу протягом одного календарного року.

Згідно з п. 18 Постанови № 261 вступні випробування до закладу для підготовки в аспірантурі (ад`юнктурі) проводяться предметними комісіями, склад яких формується та затверджується у порядку, визначеному закладом.

За результатами проведення вступних випробувань до закладу для підготовки в аспірантурі (ад`юнктурі) приймальна комісія приймає рішення щодо кожного вступника за процедурою, визначеною правилами прийому.

Наказ керівника закладу про зарахування до закладу для підготовки в аспірантурі (ад`юнктурі), прийнятий на підставі рішення приймальної комісії, оприлюднюється в установленому порядку. Відповідна інформація вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Підпунктом 23 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» (зі змінами) від 08.11.2023 № 3438-IX, що набрав чинності 27.12.2023, встановлено, що у 2022, 2023, 2024 роках прийом на навчання для здобуття вищої освіти здійснюється в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, без дотримання вимог цього Закону.

Відповідно до статей 13, 44, підпункту 23 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту», наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2024 № 266, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.03.2024 за № 379/41724, затверджений Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році (даліНаказ № 266).

Розділом VII вказаного наказу МОЗ передбачений порядок конкурсного відбору, його організація та проведення.

Пунктом 6 Розділу VII вказаного наказу № 266 у редакції на момент подання позивачем документів позивачем і складання іспиту (28.05.2024) було передбачено, що вступник, який підтвердив свій рівень знання англійської мови дійсним сертифікатом тестів TOEFL, або International English Language Testing System, або сертифікатом Cambridge English Language Assessment (не нижче рівня B2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти чи аналогічного рівня); німецької мови - дійсним сертифікатом TestDaF (не нижче рівня B2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти чи аналогічного рівня); французької мови - дійсним сертифікатом тесту DELF або DALF (не нижче рівня B2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти чи аналогічного рівня), звільняється від складання вступного іспиту з іноземної мови. Під час визначення результатів конкурсу зазначені сертифікати прирівнюються до результатів вступного іспиту з іноземної мови з найвищим балом.

Наказом Міністерства освіти і науки Українивід16.05.2024 № 690, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.05.2024 за № 729/42074 «Про внесення зміни до Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році» (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 721 від 21.05.2024) відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 08 листопада 2023 року № 3438-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року», пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, внесено до Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2024 № 266, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 березня 2024 року за № 379/41724, такі зміни: абзац другий пункту 6 розділу VII виключено.

Отже, від дати набрання чинності цим наказом 27 травня 2024, положення абз. 2 п. 6 розділу VII про те, що вступник, який підтвердив свій рівень знання англійської мови дійсним сертифікатом тестів звільняється від складання вступного іспиту з іноземної мови і про те, що під час визначення результатів конкурсу зазначені сертифікати прирівнюються до результатів вступного іспиту з іноземної мови з найвищим баломвтратили чинність.

Позивач подав документи 22 травня 2024, а 31 травня 2024 року позивача повідомлено про необхідність складання єдиного вступного іспиту як передумови подання документів для участі у конкурсному відборі для здобуття ступеня доктора філософії, а так як позивач вступний іспит до аспірантури складав, то університет позбавлений можливості допустити позивача до складання іспитів

Відповідно до п. 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 МОН в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України та актів Президента України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Як було вказано вище, з 27 грудня 2023 підпунктом 23 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що у 2022, 2023, 2024 роках прийом на навчання для здобуття вищої освіти здійснюється в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, без дотримання вимог цього Закону.

На виконання вказаного закону центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і наукиМіністерством освіти і науки України прийнято наказ № 266, яким затверджений Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році та у який у період між поданням позивачем документів та до складання іспиту внесені зміни щодо переліку документів, які підтверджують правоздатність на вступ до аспірантури.

Частиною 13 ст. 44 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що прийом до закладів вищої освіти здійснюється на засадах об`єктивності та відкритості. Заклад вищої освіти зобов`язаний створити умови для ознайомлення вступників з правилами прийому, відомостями про обсяг прийому за кожною спеціальністю та освітнім рівнем, кількістю місць, виділених для вступу на пільгових умовах.

Відповідальність за забезпечення об`єктивності та відкритості прийому до закладів вищої освіти несуть їх керівники.

Відповідно до ч. 16 ст. 44 Закону «Про вищу освіту» підставою для зарахування особи на навчання є виконання вимог Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому.

В матеріалах позовної заяви містяться правила прийому до аспірантури Університету митної справи та фінансів на 2024 рік, в яких зазначено, що вступник, який підтвердив свій рівень англійської мови, звільняється від складання вступного іспиту з іноземної мови.

На момент подання позивачем документів про вступ і складання іспиту зміни до цих Правил не вносилися.

При цьому пакет документів був прийнятий Університетом. Проте позивач не реєструвався на здачу іспитів ЄВІ.

Таким чином позивач не виконав усі необхідні умови для вступу на аспірантуру відповідно до оновленого Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, а саме не надав результати єдиного вступного іспиту (ЄВІ), зарахований на навчання він не був, адже як зазначалося раніше, рішення про зарахування приймається, окрім іншого, на основі результатів усіх складених вступних іспитів.

Отже, суд не вбачає розбіжностей та порушень з боку Університету митної справи та фінансів, який діяв у відповідності до змін, запроваджених Міністерством освіти і науки України.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст.58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилисядо набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності наказом МОН № 690, тривали під час дії цього наказу і закінчилися також під час його дії.

Суд зазначає, що реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на моментвираження волевиявлення особиу формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень тощо). Визначене у нормативно-правовому акті право, якщо особою не було здійснено конкретних дій щодо його реалізації під час чинності такого нормативно-правового акта, не може бути збережене у майбутньому після того, як відповідний акт втратив свою чинність, а новим нормативно-правовим актом таке право не передбачено або встановлено у іншому обсягу.

Особа може скористатися правом та механізмом реалізації відповідного права лише за законом,чинним на момент прояву реального бажання скористатися відповідним правом та механізмом.При цьому, реальність бажань означає те, що особа звернулася до відповідно суб`єкта владних повноважень у встановлений спосіб та із заявою встановленої форми із наданням всіх необхідних документів (виконанням всіх вимог законодавства, що регулює порядок реалізації відповідного права). Ще однією вимогою застосування такого підходу ретроспективного способу реалізації права є те, що у певний момент часу суб`єкт владних повноважень був наділений відповідними повноваженнями та об`єктивними можливостями забезпечити реалізацію такого права.

У постанові від 31.01.2018 у справі № 523/4930/15-а Верховний Суд сформулював висновок про те, що реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження волевиявлення такої особи у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень тощо).

Отже, якщо правовідносини стосовно реалізації певного права розпочато у період чинності нормативно-правового акта, за умови, що особа здійснила конкретні дії, що виражають її волевиявлення стосовно реалізації права (звернулась до суб`єкта владних повноважень, подала повний пакет документів тощо), то особа повинна мати можливість закінчити реалізацію відповідного права за тими нормами, що діяли на момент початку реалізації відповідного права, навіть якщо до завершення реалізації права вони втратили чинність.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі № 820/5348/17 зазначив, що розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правої визначеності.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим іпередбачуваниму своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Достатньо важливими є висновки, які зроблені у рішенні ЄСПЛ у справі «Волков проти України» (заява № 21722/11, п.п. 170, 171). Так, характеризуючи загальні принципи законності втручання, Суд наголосив на тому, що вислів «згідно із законом» …. також стосується якості закону, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливістьпередбачити наслідки його дії щодо себе(рішення у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), заява № 23224/94, п. 55); «якість закону» передбачає, inter alia (з лат. «серед інших речей і справ»), щоформулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на конвенційні права особи(рішення у справі «С.G. та інші проти Болгарії» (С.G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, п. 39); законодавство повинно забезпечуватипевний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів(рішення у справі «Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства» (P.G. and J.Н. v. the United Kingdom), заява № 44787/98, п. 46). Крім того, у пункті 179 цього Рішення ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність конкретної і послідовної практики тлумачення відповідного положення закону була фактором, який призвів до висновку щодо передбачуваності зазначеного положення (рішення у справі «Гудвін проти Сполученого Королівства» (Goodwin v. the United Kingdom), заява № 17488/90, п. 33).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» (заява № 77703/01, п. 115) зазначено, що в світлі положень Конвенції, втручання може бути виправданим, якщо воно «встановлено законом» та здійснено «згідно із законом», оскільки оскаржувані заходи повинні не тільки мати законодавче підґрунтя, а й передбачатися якісним законом, який має бути достатньо доступним та передбачуваним щодо наслідків його застосування, тобто бути сформульованим у спосіб, який дає змогу кожній особі, у разі потреби, за допомогою відповідної консультації регулювати свою поведінку (рішення у справах Larissis and Others v. Greece, заява № 23372/94, п. 40;MetropolitanChurchofBessarabia, заява № 45701/99 п. 109).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виснує про те, що питання про зарахування позивача до аспірантури мало вирішуватися у відповідності до норм законодавства і Правил прийому, які діяли на момент волевиявлення вступника щодо вступу до аспірантури, яким є дата подання документів. Вступник в силу відкритості процедури був обізнаний про ті правила прийому до закладу вищої освіти, що існували на момент подання документів, розраховував саме на ці правила, саме вони були для нього передбачуваним, адже саме ними він міг регулювати свою поведінку, в інакшому б випадку це вплинуло б на його волю щодо подання документів на вступ взагалі.

Разом із тим, суд погоджується із позицією відповідача про те, що позивач обрав невірний спосіб захисту свого права, оскільки такий не відповідає закону.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Університету про відмову в допуску до конкурсного відбору на навчання проте Університет такого рішення не приймав.

Також просить зобов`язати допустити його до конкурсного відбору на навчання. Водночас, сам факт існування сертифікату з іноземної мови не є підставою для допущення до конкурсного відбору на навчання до аспірантури, оскільки відповідно до пункту 8 Розділу 6 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, затвердженого Наказом МОН України від 06.03.2024 № 266, приймальна комісія закладу вищої освіти приймає рішення про допущення чи недопущення вступника до участі у конкурсному відборі для вступу на навчання для здобуття вищої освіти за підсумками розгляду поданої вступником заяви, доданих до неї документів, результатів вступних випробувань. На підставі рішення заяві вступника присвоюється один з таких статусів: «Допущено до конкурсу»; «Допущено до конкурсу (навчання за кошти фізичних та юридичних осіб)»; «Відмовлено закладом освіти» (із зазначенням причини відмови).

Також суд звертає увагу, що позивачем так і не було складено другий обов`язковий екзамен, а саме тест з загальної навчальної компетентності (ТЗНК), а також не оскаржується наказ Міністерства освіти і науки України, яким було винесено зміни, з якими не погоджується позивач.

У подальшому здійснюється Реалізація права вступників на обрання місця навчання у порядку, передбаченим розділом X Наказу МОН № 266.

Питання про зарахування до аспірантури відбувається в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки у відповідності до «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо судового збору.

У зв`язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судовий збір у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України із відповідача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 259, 263-265, ч. 1 ст. 274. ч. 5 ст.279, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 доУніверситету митноїсправи тафінансів,третя особа:Міністерство освітиі наукиУкраїни,про визнаннярішення протиправнимта зобов`язаннявчинити певнідії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.О. Демидова