Рішення

від 13.02.2025 по справі 184/65/25

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/65/25

Номер провадження 2/184/599/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання Попівніч Н.І.,

розглянувши упідготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Покровський відділ ДРАЦС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про встановленнябатьківства тастягнення аліментів.Позовні вимогиобґрунтовує тим,що з ОСОБА_2 вона перебувалау фактичнихшлюбних відносинахз лютого2009року досічня 2010року. ІНФОРМАЦІЯ_1 уних народиласядонька ОСОБА_3 ,батьком якоїє відповідач.14січня 2010року Покровськимвідділом ДРАЦСПівденного міжрайонногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса)був складенийактовий запис№10про здійсненняреєстрації народженнядитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .Відомості пробатька дитинив зазначеномуактовому записувнесені відповіднодо вимогст.135Сімейного КодексуУкраїни,за вказівкоюматері дитини,із зазначеннямвідомостей пробатька відповіднодо частиніпершої статті135Сімейного КодексуУкраїни. Тобто в актовому запису про народження дитини та у свідоцтві про її народження у графі батько зазначено прізвище матері, а ім`я та по батькові зазначено ОСОБА_4 , тобто ім`я та по батькові відповідача. З лютого 2009 року і до січня 2010 року сторони проживали однією сім`єю та вели спільне господарство. Починаючи з січня 2010 року їхні відносини перетворилися в «гостьовий шлюб» і в такому форматі відбувалися до 2016 року. В 2016 році в житті відповідача з`явилася інша жінка, з якою він зареєстрував свій шлюб. Крім того, оскільки відповідач надає матеріальну допомогу на утримання доньки у розмірі, який визначає тільки на свій власний розсуд, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини у розмірі частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини. Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву, згідно якої просить суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідач до суду не з`явився, хоча про дату та місце проведення слухання справи повідомлявся належним чином, надав заяву, згідно якої позов визнає та просить суд розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи Покровського відділу ДРАЦС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У свою чергу, приписами ст..206 ЦПК України унормовано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Згідно із ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст.15,16ЦК України, за якими кожнаособамає право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свогоособистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту першогостатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як встановлено судом, сторони з лютого 2009 року до січня 2010 року перебували у фактичних шлюбних відносинах.

Наведене не заперечується та підтверджується сторонами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_3 , батьком якої є відповідач.

14 січня 2010 року Покровським відділом ДРАЦС Південного міжрайонного управління міністерства юстиції ( м. Одеса) був складений актовий запис №10 про здійснення реєстрації народження дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відомості про батька дитини в зазначеному актовому записі внесені відповідно до вимог ст. 135 Сімейного Кодексу України, за вказівкою матері дитини, із зазначенням відомостей про батька відповідно до частині першої статті 135 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ст. 135 Сімейного Кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Тому в актовому записі про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та у свідоцтві про її народження у графі батько зазначено прізвище матері, а ім`я та по батькові зазначено ОСОБА_4 , тобто ім`я та по батькові відповідача.

З лютого 2009 року і до січня 2010 року сторони проживали однією сім`єю та вели спільне господарство. Починаючи з січня 2010 року відносини перетворилися в «гостьовий шлюб» і в такому формати відбувалися до 2016 року.

В 2016 році в житті відповідача з`явилася інша жінка, з якою він зареєстрував свій шлюб.

Відповідач, згідно наданої до суду заяви, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно дост.125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідност.128 СК Україниза відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦивільного процесуального кодексу України.

Відповідно дост.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3ст.128СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1ст. 135 СК).

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови за нормою статей213,215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

За змістом ст. ст.12та81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідност. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положеньст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставіст.128 СК Україниможливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Наведене повністю узгоджується із позицією ВСКЦС, яка викладена у постанові від 16.05.2018р. по справі №591/6441/14-ц

У зв`язку з наведеним, беручи до уваги те, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд вважає доведеним батьківство відповідача ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим вважає що позовні вимоги в частині визнання батьківства підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Таким чином, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.

Як вказує позивач, відповідач має можливість сплачувати аліменти.

У відповідності до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Крім цього, відповідно до вимог Сімейного кодексу України (ст. 182-184), вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі викладеного, беручи до уваги те, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення аліментів.

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.142ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог, 50 відсотків судового збору відшкодовується позивачу за рахунок відповідача та 50 відсотків судового збору підлягають поверненню позивачу із державного бюджету.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12,13,141,200,206,259,223,264 ЦПК України, суд ,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Покровський відділ ДРАЦС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) про визнання батьківства та стягнення аліментів - задовольнити.

Визнати батьківство ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , по відношенню до доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покровському відділу ДРАЦС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису № 10 від 14 січня 2010 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрував ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, батьком дитини.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 14.01.2025р. до повноліття ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення в у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 сплачений нею судовий збір в сумі 605,60 грн.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 із Державного бюджету України сплачений нею судовий збір в сумі 605,60 грн. за квитанцією №13 від 27.12.2024р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.02.2025р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. О. Коваленко