Рішення

від 13.01.2025 по справі 370/3500/24

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р. Справа №370/3500/24

Провадження №2-о/370/163/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., із секретарем Зозулею Я.А., при розгляді у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження у залі суду в смт Макарів Київської області справу за заявою

ОСОБА_1 , заінтересована особа Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

в с т а н о в и в:

Заявник, ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою, вказавши заінтересованою особою Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт смерті матері, громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Узбекистан, Сурхандар`їнська область, Кітабський район, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь, Запорізька область, у віці 63 років.

В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що вона є донькою померлої ОСОБА_2 . Але у зв`язку з тим, що факт смерті матері відбувся на тимчасово окупованій території України,а державніоргани натериторії Українине визнаютьдокументів наданих«державними органами»на територіїне підконтрольнійУкраїні,змушена звернутисьдо судуіз вказаноюзаявою. Встановлення факту смерті необхідне для належного оформлення документів.

Ухвалою суду від 14.12.2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено дану справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 13.01.2025 року (а.с.13).

В судове засідання 13.01.2024 року заявник ОСОБА_1 не з`явилась, до суду подала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, заяву підтримала та просила задовольнити (а.с.19).

Заінтересована особа, належним чином повідомлена про місце, день та час слухання справи, свого представника в судове засідання не направила, причини його неявки суду не повідомила.

Їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви про встановлення факту.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка смт Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області, громадянка України, є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копіями наступних документів: свідоцтвом про народження заявниці серії НОМЕР_1 від 18.05.1985 року (а.с.8); паспортом громадянина України № НОМЕР_2 від 02.01.2023 року (а.с.5).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Кітабського району Сурхандар`їнської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце смерті Запорізька область, м. Мелітополь, що підтверджується копіями наступних документів: свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 29.10.2024 року 99500004 Новотроїцьким районним відділом ЗАГС Управління ЗАГС Херсонської області (а.с.9); довідкою про смерть №С-01537, виданої 29.10.2024 року Новотроїцьким районним відділом ЗАГС Управління ЗАГС Херсонської області (а.с.10).

У зв`язку з тим, що факт смерті матері відбувся на тимчасово окупованій території України, а державні органи на території України не визнають документів наданих «державними органами» на території не підконтрольній Україні, змушена звернутись до суду з вказаною заявою.

Встановлення факту смерті заявниці необхідно для отримання свідоцтва про смерть матері встановленого законодавством України зразка.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядаєв порядкуокремого провадженнясправи зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява провстановлення фактусмерті особина тимчасовоокупованій територіїУкраїни,визначеній ВерховноюРадою України,може бутиподана родичамипомерлого абоїхніми представникамидо судуза межамитакої територіїУкраїни.

Відповідно до ст.1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.3Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Статтею 9Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст.18Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу №224 від 17 серпня 2023 року), до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України відноситься Мелітопольська міська територіальна громада Запорізької області (дата початку тимчасової окупації 25.02.2022 року).

Згідно із ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державній реєстрації, зокрема підлягає смерть особи.

Відповідно до ст. 17 цього Закону, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно дост.4Закону України«Про державнуреєстрацію актівцивільного стану», органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1)центральний органвиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуу сферідержавної реєстраціїактів цивільногостану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції; 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5,ст. 317 ЦПК України, у зв`язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території.

При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016), ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. The Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи є обґрунтована і підлягає задоволенню. Так, судом встановлено факт смерті матері, громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Узбекистан, Сурхандар`їнська область, Кітабський район, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь, Запорізька область, у віці 63 років.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.5,76-81,83,95,247,265, 268, 293, 315, 317, 319, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт смерті матері, громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Узбекистан, Сурхандар`їнська область, Кітабський район, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь, Запорізька область, у віці 63 років.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2025 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Макарівський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 23582832, адреса: 08001, Київська область, Бучанський район, смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 27.

Суддя А.В. Косенко