Рішення

від 12.02.2025 по справі 375/1568/23

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1568/23

Провадження № 2/375/208/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Штифорук О.В.,

за участю секретаря Юрченко Л.В.,

розглянувши у загальному позовному провадженні в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опікита піклуванняРокитнянської селищноїради Київськоїобласті про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

26.09.2023 року через систему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опікита піклуванняРокитнянської селищноїради Київськоїобласті про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, актовий запис № 7 ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, актовий запис № 11 ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 та Відповідачка ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.10.2005. Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 07.05.2021 року шлюб розірвано. Після чого мати дітей ОСОБА_2 переїхала до своїх батьків та ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року відкрито загальне провадження у вказаній цивільній справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_5 подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтрмує у повному обсязі, просив позов задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Засобами поштового зв`язку надіслала до суду заяву у якій не заперечує щодо задоволення позовних вимог, оскільки вона не проживає разом з дітьми, не займається їх вихованням та піклуванням з 2022 року.

Представник третьої особи до суду клопотання про розгляд справи без її участі, не запечерує проти задоволення позову.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Стаття 150 цього Кодексу перелічує обов`язки батьків щодо виховання дитини.

Судом встановлено, що Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, актовий запис №7 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками вказані ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, актовий запис № 11 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками вказані ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 07.05.2021 року у справі № 375/1029/20 шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 було розірвано.

До травня місяця 2021 року Позивач, Відповідачка та обоє дітей проживали разом у квартирі, яку сім`я орендувала в м. Біла Церква.

У травні 2021 року після ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу Відповідачка з сином ОСОБА_6 перебрались на іншу квартиру в м. Біла Церква.

У березні місяці 2022 року у зв`язку з початком війни в Україні відповідачка з сином тимчасово виїхали до Польщі.

У червні місяці 2022 року син ОСОБА_6 повернувся з ОСОБА_7 і став проживати з батьком (Позивачем) та сестрою ОСОБА_8 , які на той час вже проживали в с. Ромашки.

У вересні 2022 року Відповідачка також повернулась з Польщі і стала проживати разом з Позивачем та дітьми.

У жовтні 2022 року Відповідачка виселилась з будинку Позивача і на даний час проживає у будинку своїх батьків у с. Ромашки.

Тобто, з травня місяця 2021 року Відповідачка лише періодично приблизно д очервня 2022 року виконувала свої батьківські обов`язки по вихованню сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з жовтня місяця 2022 року вона повністю припинила спілкування з ними, ухиляється від виховання дітей.

ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти.

Зазначене є результатом прояву поведінки Відповідачки та свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

З висновку служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 20.11.2023 № 504 зазначено, що 06.11.2023 ОСОБА_2 звернулася з заявою до служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради, в якоії зазначила, що погоджується на позбавлення батьківських прав. 10.11.2023 питання щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області. Члени комісії одноголосно підтримали пропозицію вважати за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей.

Як пояснив позивач в позовній заяві звернення до суду з заявленим позовом є метою захисту дітей в правовому полі та можливості його опікувати на законному рівні, оскільки відповідач життям дітей не цікавиться, матеріально не допомагає.

Позивачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують винну поведінку відповідача щодо невиконання своїх батьківських обов`язків.

Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя, та відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.

Таким чином, врахувавши конкретні обставини справи, якнайкращі інтереси дитини, а також те, що відповідач фактично не виконував свої батьківські обов`язки у період, коли діти лишилася матері, суд дійшов висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав.

Згідно ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Виходячи з положень ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Це положення закріплено і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ст.181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.

З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги, якими стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дати подання позову до досягнення диною повноліття.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставини, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так як позивачем доведено, а відповідачем не спростовано в силу принципу змагальності сторін обґрунтованості позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приймаючи до уваги викладене, суд визнає вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, за його заявою, залишити за останнім.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280-289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опікита піклуванняРокитнянської селищноїради Київськоїобласті про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей- задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 26 вересня 2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 12 лютого 2025 року.

Головуюча суддя О,В.Штифорук