Рішення

від 13.02.2025 по справі 940/1731/24

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.02.2025 Провадження по справі № 2/940/125/25

Справа № 940/1731/24

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Зіп`юк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Філд» про визнання трудових відносин припиненими,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати припиненими трудові відносини між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хай Філд» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 01.11.2024 року, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Хай Філд» видати належним чином оформлену її трудову книжку, провести повний розрахунок та стягнути на її користь понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка з 15.02.2016 року перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Хай Філд» на посаді менеджера з адміністративної діяльності та за сумісництвом на посаді інженера з охорони праці. З 23.12.2021 року вона перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, та відпустці по догляду за дитиною до трьох років. За час перебування її у відпустці ТОВ «Хай Філд» змінило місце свого розташування та на даний час знаходиться у м. Харків. 18.10.2024 року позивачка надіслала на юридичну адресу підприємства заяву про звільнення з 01.11.2024 року з обох займаних посад, проте відповіді на лист не отримала, а вказаний лист повернувся без вручення адресату з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання.

За таких обставин, звернення позивачки до відповідача щодо звільнення та питання про припинення трудових відносин не вирішено, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутись до суду.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 02.01.2025 року відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, до суду надала заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги в частині припинення трудових відносин та стягнення на її користь судових витрат підтримала та просила задовольнити, від решти позовних вимог відмовилась.

Копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками надіслані відповідачу ТОВ «Хай Філд» рекомендованим листом з повідомленням на його юридичну адресу, повернулися до суду не вручені з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Разом з тим, відповідач ТОВ «Хай Філд» про дату, час і місце судового засідання у справі повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд. Суд вважає повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи належним.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (шляхом оголошення через сайт судової влади та направлення виклику до суду на електронну адресу відповідача), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що з 15.02.2016 року перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Хай Філд», що підтверджується копією відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб від 28.11.2024 року, копією витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`якового державного соціального страхування та копією індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`якового державного соціального страхування (Форма ОК-5) (а. с. 11, 12- 14, 8-10).

З 23.12.2021 року позивачка перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, та відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

За час перебування у відпустці позивачці стало відомо, що відповідач змінив своє місце знаходження і на даний час підприємство зареєстроване за адресою: вул. Клочківська, 178, м. Харків, Харківська область, зв`язку з чим вона 18.10.2024 року звернулася до відповідача із заявою про звільнення її із займаних посад за власним бажанням з 01.11.2024 року, яка була надіслана на юридичну адресу відповідача. Однак, вказаний лист повернувся без вручення адресату з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання (а. с. 31, 15-17).

Відповідно до ст.43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії (переглянута) від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006 року) (далі Хартія).

Так, ст. 1 Хартії визначає що з метою забезпечення ефективного здійснення права на працю сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та, підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір це угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Отже, трудовий договір - це юридично оформлені відносини між працівником і роботодавцем. Змістом трудових відносин є взаємні права та обов`язки сторін, а предметом таких відносин є робота, яку працівник зобов`язується виконувати за плату. При цьому, невиконання протягом тривалого часу працівником з тих або інших причин своїх трудових обов`язків свідчить про відсутність реальних трудових відносин між роботодавцем та працівником. Належні трудові відносини існують одразу у двох площинах - фактичній та юридичній. Відсутність роботи, яка фактично виконується працівником на умовах, передбачених трудовим договором, при юридично оформлених трудових відносинах, не відповідає нормам чинного законодавства та є підставою для розірвання трудового договору на вимогу працівника.

У законодавстві про працю встановлено вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з метою охорони трудових прав громадян. Так, підстави припинення трудового договору окреслені у ст. 36 та інших статтях КЗпП України й залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи:

- припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку);

- розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України);

- розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП України);

- розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3, 7 ст. 36, ст. 45КЗпП України та ін.).

Таким чином, розірвання трудового договору стосується лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору: 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.36КЗпП України підставою припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Отже, чинне трудове законодавство передбачає можливість звільнення працівника за його ініціативою. При цьому, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник та внести відповідні записи до трудової книжки працівника.

Позивачка ОСОБА_1 , яка бажає звільнитися з ТОВ «Хай Філд», не може цього зробити через відсутність будь-яких засобів зв`язку з його керівництвом, а тому вона позбавлена можливості розірвати трудові відносини з відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України.

Враховуючи вищенаведене, права позивачки підлягають захисту шляхом визнання трудових відносин з відповідачем припиненими за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України), як зазначено в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.

У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 233/2529/18 Верховний Суд, встановивши, що відповідач ні після отримання заяви позивача про розірвання трудового договору, ні після відкриття провадження у справі, не вчинив жодних дій, спрямованих на розірвання трудового договору, дійшов висновку, що відповідно до вимог частини другої статті 5ЦПК України та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем і відповідачем, ефективним і таким, що не суперечить закону буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Викладене свідчить, що за обставин, коли працівник позбавлений можливості розірвати трудовий договір з роботодавцем у порядку, передбаченому КЗпП України, то ефективним способом захисту порушеного права працівника буде ухвалення судом рішення про визнання трудових відносин між сторонами припиненими.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, з огляду на наведені вище норми права, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Разом зтим,відповідно дост.264ЦПК Українисуд підчас ухваленнярішення вирішуєпитання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно дост.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено судом, позивачкою понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 1211 грн. 20 коп, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 27.12.2024 року (а. с. 4).

Отже, понесені позивачкою і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі та керуючись ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 19,77-81, 83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Філд» про визнання трудових відносин припиненими задовольнити.

Визнати трудові правовідносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Товариством з обмеженоювідповідальністю «ХайФілд» (код ЄДРПОУ 36438628) юридична адреса: вул. Клочківська, буд. 178, м. Харків, Харківська область, 61145, припиненими з 01 листопада 2024 року на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю «ХайФілд» (код ЄДРПОУ 36438628) юридична адреса: вул. Клочківська, буд. 178, м. Харків, Харківська область, 61145, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Самсоненко