Ухвала

від 13.02.2025 по справі 991/1297/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1297/25

Провадження № 1?кс/991/1299/25

У Х В А Л А

13 лютого 2025 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

перевіривши скаргу голови Громадської організації «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення,

в с т а н о в и в:

12.02.2025 до Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга голови Громадської організації (далі - ГО) «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_2 бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі?НАБ України), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей після отримання його заяви про кримінальні правопорушення.

На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 12.02.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

Суть скарги

Зі змісту скарги слідує, що 03.02.2025 (електронною поштою) та 04.02.2025 (поштовим відправленням) голова ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_2 подав до НАБ України заяву (вих. № 192/25 від 31.01.2025) про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 191 КК України, що, на його думку, вчинені посадовими особами Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЗАПОРІЖБУДГРУП».

Втім, станом на 12.02.2025 заявника не було повідомлено про початок досудового розслідування, чим допущено порушення вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 прохав слідчого суддю постановити ухвалу відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, якою зобов`язати уповноважену особу НАБ України розглянути подану ним заяву та внести викладені у ній відомості до ЄРДР.

Мотиви слідчого судді

Перевіривши скаргу з долученими до неї матеріалами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що їх слід повернути голові ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_2 з огляду на таке.

Частина 1 ст. 24 КПК України кожному гарантує право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

У силу ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318?380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий суд, встановлений законом.

Предмета підсудність Вищого антикорупційного суду визначена ст. 331 КПК України.

Так, ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, ст. 2062, 209, 201, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Згідно з приміткою ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368?3692 цього Кодексу.

У п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України визначені умови, за наявності хоча б однієї з яких Вищому антикорупційному суду підсудні вищевказані кримінальні правопорушення, а саме:

(1) кримінальне правопорушення вчинено:

- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр?міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр?міністра України;

- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. 1?4, 5?11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»;

- особою вищого начальницького складу державної кримінально?виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;

- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

(2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), ст. 368, 369, 3692 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 191, 2062, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

(3) кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 3692 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 цієї частини.

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України (ч. 2 ст. 331 КПК України).

Отже, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду уповноважений розглядати скарги, подані у порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях та щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Тотожна норма закріплена ч. 1 ст. 306 КПК України.

Як уже згадувалося, голова ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБ України, яка полягає у невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання його заяви від 31.01.2025.

Зі змісту заяви ОСОБА_2 слідує, що він повідомив НАБ України про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 191 КК України, що, на його думку, вчинені представниками Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зокрема головою сільської ради ОСОБА_3 , та ТОВ «ЗАПОРІЖБУДГРУП» (ЄДРПОУ 43754663), зокрема його директором ОСОБА_4 .

У заяві ОСОБА_2 зазначив про те, що ГО «Платформа Громадський контроль» виявлено ознаки розкрадання (або розтрати) грошових коштів під час закупівель, спрямованих на здійснення реконструкції північного групового водопроводу від м. Запоріжжя до с. Лукашеве для водопостачання населених пунктів Запорізького району. Орієнтовну суму можливих збитків вказав у розмірі 5 800 000,00 грн.

У якості умови підслідності заявлених кримінальних правопорушень НАБ України та підсудності бездіяльності бюро Вищому антикорупційному суду ОСОБА_2 у заяві та скарзі відповідно послався на п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, а саме на вчинення кримінальних правопорушень суб`єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

Втім, ні до заяви, ні до скарги не долучено матеріалів, які б підтверджували те, що переважний розмір статутного капіталу ТОВ «ЗАПОРІЖБУДГРУП» перебуває у власності держави чи комунальної власності.

З відкритих та загальнодоступних даних, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичний осіб - підприємців та громадських формувань (аналітичної онлайн?системи «You Control», сервісу моніторингу реєстраційних даних український компаній «Опендатабот»), слідує, що єдиним засновником, учасником зі 100% часткою в статутному капіталі та бенефіціарним власником ТОВ «ЗАПОРІЖБУДГРУП» (ЄДРПОУ 43754663) є його директор ОСОБА_4 .

Отже, скарга ОСОБА_2 не відповідає передбаченій п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України умові підсудності Вищому антикорупційному суду кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 364 КК України, у разі їх учинення керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

Окрім того, у заяві ОСОБА_2 зазначив про можливу причетність до вказаних кримінальних правопорушень голови Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_3 .

Відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (Закон № 2493?ІІІ від 07.06.2001) посади сільських голів віднесені до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування (абз. 6 ст. 14).

Тобто, голова сільської ради також не належить до визначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України суб`єктів вчинення заявлених кримінальних правопорушень. Серед інших, такими суб`єктами можуть бути посадові особою місцевого самоврядування, посади яких віднесено до першої та другої категорій посад.

Раніше згадано, що п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України визначено одну з альтернативних умов підсудності Вищому антикорупційному суду справи - якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 191, 364 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Тотожний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб установлений з 01.01.2025 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (ст. 7).

Виходячи з п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 191 та / або ст. 364 КК України, як умови підсудності справи Вищому антикорупційному суду, має становити не менше 6 056 000,00 грн (3 028,00 грн х 2 000).

Проте, з заяви ОСОБА_2 слідує, що розмір можливих, на його думку, збитків орієнтовно сягає 5 800 000,00 грн.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає відсутніми передбачені п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України імперативні умови підсудності скарги голови ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_2 Вищому антикорупційному суду.

Тому, виходячи з ч. 2 ст. 331 та ч. 1 ст. 306 КПК України скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування, позаяк Вищий антикорупційний суд не є «судом, встановленим законом» для розгляду даної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

Водночас, у силу ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Скаргу голови Громадської організації «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви від 31.01.2025, - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_5