Рішення

від 13.02.2025 по справі 478/160/25

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/160/25 пров. №2-о/478/9/2025

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

В с т а н о в и в:

10 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, в якій посилаючись на необхідність підтвердження юридичного факту, що має значення для подальшої реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України, та прийняття спадщини, просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Ст. Маячка Цюрупинського району Херсонської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Скадовськ, Скадовського району, Херсонської області, Україна.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 13 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено справу до судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримала, просила їх задовольнити.

Заінтересована особа - Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

За змістом ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 8 ч.1 ст.315ЦПКУкраїни встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст.315 ЦПК України).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 та п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Положеннями ч.1 ст.317ЦПКУкраїни визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Згідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Вимогами ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Матеріалами справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 (а.с.5), являється донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02 вересня 1983 року (копія) (а.с.8), та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 24 вересня 2005 року (копія) (а.с.9).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 30 січня 2025 року, виданого 99500005 Скадовським районним відділом записів актів громадянського стану Управління записів актів громадянського стану Херсонської області - органом, який розташований на тимчасово окупованій території України, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Скадовськ, Скадовського району, Херсонської області російська федерація (а.с.4).

За змістомст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з

На звернення ОСОБА_1 до Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), для отримання свідоцтва про смерть встановленого законодавством України зразку, їй було відмовлено з тих підстав, що подані нею документи не є документами, які є підставою для державної реєстрації смерті (а.с.18-20).

За положеннями ч.ч.2, 3ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 визначено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Так, відповідно до Додатку до вказаного Наказу (який постійно оновлюється) всю територію Скадовського району Херсонської області віднесено до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Територія, на якій померла ОСОБА_2 , а саме: місто Скадовськ, Херсонської області, Україна, перебуває під тимчасовою окупацією. Оскільки на тимчасово окупованій території фактично діє законодавство окупаційної влади, документи про смерть, видані такою владою, не можуть бути прийняті органами державної влади на іншій території України.Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією»та Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасового окупованих територій Україні від 22 грудня 2022 року №309 оновлено перелік територіальних громад, що розташовані на території де ведуться (велися) воєнні (бойові) дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Так, відповідно Додатку до вказаного Наказу (який постійно оновлюється) м. Скадовськ Скадовського району Херсонської області на час смерті ОСОБА_2 та на теперішній час віднесено до територіальних громад, що розташовані на території де ведуться (велися) воєнні (бойові) дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Тобто свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 30 січня 2025 року складено запис акта про смерть №170259950000500170002 - 99500005 Скадовським районним відділом записів актів громадянського стану Управління записів актів громадянського стану Херсонської області - на тимчасово окупованій території, не створює правових наслідків для заявника.

Згідно до п.г ч.1 розділу 5 Закону України «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18.10.2000 року за №52/5 підставою для державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9КонституціїУкраїни в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Враховуючи те, що факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про її смерть, яке видане на тимчасово окупованій території, у зв`язку чим відділом реєстрації актів цивільного стану відмовлено у державній реєстрації смерті, а також те, що встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, суд приходить висновку про необхідність задоволення заяви щодо встановлення факту смерті ОСОБА_2 , оскільки вказаний факт знайшов підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Керуючись ст.ст.13, 259, 263-265, 268, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Заявлені вимоги ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,- задовольнити повністю.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Ст. Маячка Цюрупинського району Херсонської області, Україна, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Скадовськ, Скадовського району, Херсонської області, Україна.

Копію рішення невідкладно надіслати до Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), для проведення державної реєстрації смерті.

Рішення підлягає негайному виконанню.Оскарження рішення не перешкоджає його виконанню.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 13.02.2025 року.

Суддя І.П. Сябренко