Повістка

від 10.02.2025 по справі 914/813/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2025 р. Справа № 914/813/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача):Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

представники сторін в судове засідання не викликались

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз від 14 січня 2025 року

про ухвалення додаткового рішення

у справі №914/813/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз, с. Модричі, Дрогобицький район, Львівська область

до відповідача Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 164 906,42 грн основного боргу, 75 030,24 грн інфляційних втрат, 15 571,31 грн 3% річних та 126 996,02 грн пені

встановив:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 вересня 2024 року у справі №914/813/24 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 164 906,42 грн основного боргу, 75 030,24 грн інфляційних втрат, 15 571,31 грн 3% річних та 126 996,02 грн пені. Поряд з тим, здійснено розподіл судових витрат: з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення 5737,56 грн у відшкодування витрат на оплату судового збору та 26 000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13 січня 2025 року у справі №914/813/24 рішення Господарського суду Львівської області від 16 вересня 2024 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач повідомив, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 10 500 грн, а також те, що відповідні докази буде подано до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів з моменту ухвалення постанови.

15 січня 2025 року від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз до апеляційного суду надійшла заява (сформована в системі Електронний суд - 14.01.2025) про ухвалення додаткового рішення у цій справі про стягнення з відповідача на користь позивача 13 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Поряд з тим, у вказаній заяві позивач просить розгляд заяви проводити без участі його представника. До вказаної заяви позивач долучив відповідні докази.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 ГПК України).

Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16 січня 2025 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз призначено в судовому засіданні на 27 січня 2025 року. Поряд з тим, колегія суддів не вбачала підстав для виклику учасників справи в судове засідання.

21 січня 2025 року від відповідача до суду надійшла заява, в якій останній просить відмовити представнику позивача у стягненні витрат на правову допомогу в повному обсязі.

Судове засідання 27 січня 2025 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 29 січня 2025 року розгляд заяви призначено в межах розумного строку на 10 лютого 2025 року.

Ухвала суду від 29 січня 2025 року доставлена до електронних кабінетів сторін та їхніх представників.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз про ухвалення додаткової постанови, колегія суддів вирішила таку задоволити, з огляду на наступне:

Згідно з ч.1 ст.281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Так, представництво інтересів позивача в апеляційному суді здійснював адвокат Адвокатського об`єднання «Аксело» - Нагорняк Ірина Михайлівна на підставі ордеру серія ВС №1318365 від 28 жовтня 2024 року.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в загальній сумі 13 000 грн позивач надав суду наступні докази: копію договору №18/05/22-01 від 18 травня 2022 року; копії додаткових угод від 28 вересня 2023 року, від 29 вересня 2023 року та від 27 березня 2024 року до вказаного договору; копії актів наданих послуг від 31 грудня 2024 року на суму 10 500 грн та від 14 січня 2025 року на суму 2 500 грн; копію платіжної інструкції №1275 від 13 січня 2025 року на суму 12 900 грн.

Відповідно до п.1.1 договору №18/05/22-01 про надання правової допомоги від 18 травня 2022 року, укладеного між позивачем (клієнт) та АО «Аксело», предметом цього договору є надання адвокатським об`єднанням професійної правової допомоги клієнту усіма законними методами та способами у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів.

Згідно з п.3.1 Договору під час надання професійної правової допомоги адвокатське об`єднання має право вчиняти будь-які дії не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору.

У розділі 4 Договору сторони погодили, що розмір та порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначаються за погодженням сторін шляхом підписання додаткової угоди, що є додатком до цього договору і його невід`ємною частиною. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката та інші істотні обставини.

За умовами укладеної сторонами Додаткової угоди від 28 вересня 2023 року (Додаток №2) за дорученням клієнта адвокатське об`єднання надає клієнту послуги правничої допомоги у відносинах, що виникли між клієнтом та його боржником Нижньогаївською сільською радою згідно з договором підряду №01/2020 від 14.04.2020 (п.1); вартість однієї години роботи адвоката 2500,00 грн; складання та подання позовної заяви, відзиву на позовну заяву 10000,00 грн за документ; складання та подання відповіді на відзив, заперечення 8000,00 грн за документ; складення інших заяв клопотань з процесуальних питань 1000,00 грн за документ; представництво інтересів в суді в межах міста Львова, або за допомогою засобів відеоконференції 2500,00 грн за одне судове засідання (підпункти а, b, c, i, j п.2).

Додатковою угодою від 29 вересня 2023 року (Додаток №3) сторонами погоджено, що договір про надання правової допомоги №18/05/22-1 від 18.05.2022 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2026 року включно, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.1).

Додатковою угодою від 27 березня 2024 року сторони погодили внести зміни в п.1 Додаткової угоди від 28.09.2023 та викласти його в наступній редакції: «За дорученням клієнта адвокатське об`єднання надає клієнту послуги правничої допомоги у відносинах, що виникли між клієнтом та правонаступником Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області згідно укладеного договору підряду №01/2020 від 14 квітня 2020 р.».

В акті наданих послуг від 31 грудня 2024 року зазначено наступні юридичні послуги (правову допомогу), надані адвокатом позивачу у справі в суді апеляційної інстанції:

-складення відзиву на апеляційну скаргу 1 документ на суму 8 000 грн;

-представництво інтересів у суді в межах міста Львова або за допомогою засобів відеоконференції, а саме: 02.12.2024 1 судове засідання на суму 2 500 грн.

Загальна вартість наданої правової допомоги становить 10 500 грн.

Поряд з тим, у відповідності до акту наданої правової допомоги від 14 січня 2025 року адвокатське об`єднання надало наступні послуги (правову допомогу) клієнту:

-представництво інтересів у суді в межах міста Львова або за допомогою засобів відеоконференції, а саме: 13.01.2025 1 судове засідання на суму 2 500 грн.

Відповідно до ст.1 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст.19 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характер; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача до суду надійшла заява від 20.01.2025, в якій останній просив відмовити позивачу у стягненні судових витрат у повному обсязі. Зокрема, зазначає, що позивач користувався правничою допомогою Адвокатського об`єднання «Аксело», адвоката Нагорняк І.М. і у першій інстанції, отже адвокату не доводилось вивчати додаткові джерела, а позиція викладена у відзиві адвоката на апеляційну скаргу лише дублює рішення суду першої інстанції. Також зазначає, що у платіжній інструкції від 13.01.2025, долученій представником позивача, сума становить 12 900 грн, а представник просить стягнути з Дрогобицької міської ради суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 13 000 грн. Крім цього, вказує, що справа не підпадає під визначення складної, враховуючи предмет спору, кількість сторін та із врахуванням кількості долучених доказів.

Слід зазначити, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7, ч.9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, ч.9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

-не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

-при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

-суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Так, проаналізувавши подані позивачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 13 000 грн, беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, незначну складність цієї справи, поведінку сторін, зміст та об`єм наданих адвокатом пояснень, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, враховуючи, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, апеляційний господарський суд дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню відповідачем частково в сумі 8 000 грн (з яких: 4 000 грн за складення відзиву на апеляційну скаргу на 10-ти аркушах та по 2 000 грн за участь адвоката у двох судових засіданнях 02.12.2024 та 13.01.2025, які не були тривалими).

З огляду на наведене, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Одночасно колегія суддів відхиляє доводи відповідача про різницю сум витрат, які позивач просить відшкодувати (13 000 грн) та які сплачено ним згідно з платіжною інструкцією №1275 від 13.01.2025 року, оскільки витрати на професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 221, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз від 14 січня 2025 року задоволити частково.

Стягнути з Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код 04055972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз» (82186, Львівська область, Дрогобицький район, с. Модричі, вул. Шкільна, буд. 53; ідентифікаційний код 20827500) 8 000 грн у відшкодування витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.

На виконання додаткової постанови видати наказ.

Матеріали справи №914/813/24 повернути до Господарського суду Львівської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.