Ухвала

від 12.02.2025 по справі 910/13153/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"12" лютого 2025 р. Справа№ 910/13153/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Алданової С.О.

без виклику представників сторін,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" про відвід головуючого судді Станіка С.Р.

від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 (повний текст складено 29.05.2024)

у справі №910/13153/23 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Фідобанк",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі",

про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, визнання права кредитора, іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки 395 309 465,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард"

до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус",

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі",

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді судової колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Сибіга О.М., Гончаров С.А. знаходиться апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/13153/23 за первісним позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, визнання права кредитора, іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки 395 309 465,00 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору.

14.01.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" надійшла заява про відвід головуючого судді Станіка С.Р.

Подана заява про відвід мотивована тим, що у заявника виникають вагомі та обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності головуючої судді у зв`язку з тим, що 22.07.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/8680/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «"Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. Головуючим суддею у справі №910/8680/20 був Станік С.Р. Заявник наголошує, що характер та сутність спірних правовідносин є аналогічними обставинам справи №910/13153/23.

Також заявник в заяві про відвід зауважує про:

- наявність у головуючого судді Станіка С.Р. сформованої позиції щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах, що може вплинути на вирішення даної справи по суті; така позиція суперечить правовим висновкам, сформованим Верховним Судом;

- незастосування численних правових висновків Верховного Суду в аналогічних справах та прийняття очевидно неправосудного рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестохіллс Веста», що свідчить про наявність прихильності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестохіллс Веста» у вирішенні аналогічних справ;

- наявність сумнівів у інших учасників справи в об`єктивності судді Станіка С.Р., що знайшло своє підтвердження в подальшому у зв`язку зі скасуванням незаконного рішення суду апеляційної інстанції.

На думку заявника, у зв`язку з обставинами, які мали місце під час розгляду справи №910/8680/20, в тому числі у зв`язку з наявністю у головуючого судді Станіка С.Р. сформованої позиції щодо застосування права в аналогічних справах, яка не відповідає правовим висновкам Верховного Суду, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» відсутня довіра до судді Станіка С.Р., наявний сумнів у його об`єктивності та неупередженості, а тому подальший розгляд справи суддею Станіком С.Р. порушує законе право Товариства з обмеженою відповідальністю «"Фінансова компанія «Візард» на справедливий суд.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2025 визнано відвід головуючому судді Станіку С.Р. від розгляду справи №910/13153/23, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Візард», необґрунтованим.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" про відвід судді Станіка С.Р. передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Владимиренко С.В..

Колегія суддів, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" про відвід головуючому судді Станіка С.Р., не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Колегія суддів керується ч. 1 ст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя колегії об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 року сказано: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно з ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, №2453-VI, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стаття 35 ГПК України визначає, що:

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України встановлено:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

За положеннями ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Як уже було зазначено, ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, виходячи з приписів ст. 38, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим та обґрунтованим. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

Зокрема, ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надаючи оцінку доводам заявника, суд зазначає, що вони ґрунтуються на припущеннях, що не можуть бути підставою для відводу і спростовуються матеріалами справи.

У заяві про відвід, заявник зазначає, що у судді Станіка С.Р. вже наявна сформована позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах, що може вплинути на вирішення даної справи по суті; така позиція суперечить правовим висновкам, сформованим Верховним Судом.

Проте колегія суддів дійшла висновку, що заявником не доведено належними, допустимими та достовірними доказами в порядку ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України, наявності передбачених законом підстав для відводу головуючого судді Станіка С.Р. Судом відповідних підстав також не встановлено. Отже, на думку колегії суддів, відвід є необґрунтованим.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" про відвід головуючого судді Станіка С.Р. у справі №910/13153/23 не містить конкретних і чітко підтверджених обставин, що безпосередньо викликають, як зазначено в заяві про відвід, вагомі і обґрунтовані сумніви у неупередженості або об`єктивності судді, наведені в обґрунтування поданої заяви обставини є лише досить заперечливими припущеннями. А саме таке припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового рішення, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді. У зв`язку із чим суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заявленого відводу.

Керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" про відвід головуючого судді Станіка С.Р. у справі №910/13153/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.В. Владимиренко

С.О. Алданова