Вирок

від 13.02.2025 по справі 508/687/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 508/687/19

Провадження №1-кп/508/11/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.25

13 лютого 2025 року Миколаївський районний суд

Одеської області

В складі: головуючого судді ОСОБА_1

Секретаря ОСОБА_2

За участю прокурора ОСОБА_3

Обвинуваченого ОСОБА_4

Захисника ОСОБА_5

Представника потерпілого ОСОБА_6

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Миколаївка обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160370000331 від 20.12.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївка, Первомайського району, Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підприємця, одруженого, має на утримані трьох дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Органом досудовогорозслідування ОСОБА_4 обвинувачується втому,що будучидиректор ПП«СІД» (ЄДРПОУ3129755),діючи умисно,в періодз лютогопо вересень2017року,більш точнийчас вході досудовогорозслідування встановитине вдалося,не маючивідповідного рішенняоргану виконавчоївлади чиоргану місцевогосамоврядування пропередачу увласність абонадання укористування (оренду)земельної ділянки,та відсутностібудь-якогоправочину щодонеї,а також,без державноїреєстрації цихправ,протиправно,тобто,самовільно зайнявта використовувавземельну ділянку,яка перебуваєу державнійвласності,що розташованаза межаминаселеного пунктуна територіїМиколаївської селищноїради Миколаївськогорайону Одеськоїобласті тамежує зземельними ділянкамиз кадастровиминомерами:5123555100:01:004:0311,5123555100:01:004:0237загальною площею64,3га,в інтересахПП «СІД»,а саме:у періодз лютогопо березень2017року,здійснив посівсільськогосподарської культури-пшениці наземельній ділянціплощею 64,3гектарів,та впослідуючому,в періодз серпняпо вересень2017року,більш точнийчас встановитив ходідосудового розслідуваннявстановити невдалося,здійснив збірурожаю наземельній ділянці,чим завдавматеріальну шкодудержаві вособі Головногоуправління Держгеокадаструв Одеськійобласті насуму 88003гривень 55копійок ( вісімдесят вісім тисяч три гривні п`ятдесят п`ять копійок ).

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 - 1 КК України, вину не визнав та суду пояснив, що з 19.12.2011 року він являється директором ПП «СІД». Між ПП «СІД» в особі ОСОБА_4 та Миколаївською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_10 у 2008 році було укладено договір оренди землі загальною площею 77 га на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області, строк дії якого закінчився в 2013 році. Після того як закінчився строк договору оренди земельної ділянки від 2008 року, ПП «СІД» вказану земельну ділянку не обробляло так само як і ОСОБА_4 ПП «СІД» за браком оборотних засобів, фактично господарську діяльність щодо оброблення інкримінованої земельної ділянки не здійснювало. У 2017 році ПП «СІД» не мало на балансі власного капіталу, а також відсутність фінансово-господарської діяльності у 2017 році. ПП «СІД» обліковується як платник єдиного податку із ставкою 5% з 01.01.2016 року та не обліковується як сільськогосподарський виробник у 2017 році. Що свідчить про те, що ПП «СІД» не мало можливості обробляти земельні ділянки та провадити сільськогосподарську діяльність. Як пояснив ОСОБА_4 земельну ділянку площею 64.3 га він самовільно не захоплював та не обробляв. Про те, що ПП «СІД» обробляло земельну ділянку площею 77 га на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області на підставі договору оренди землі від 2008 року, ОСОБА_4 підтвердив. В судовому засіданні також повідомив, що у 2016 році він дійсно приходив до голови Миколаївської селищної ради ОСОБА_11 на прийом. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 відбулася розмова про надання ОСОБА_4 ділянки для обробітку землі. ОСОБА_12 сказав що за все потрібно платити і надав ОСОБА_4 банківські реквізити і сказав, що на них потрібно перерахувати гроші, наче б то це був добровільний внесок до бюджету села. ОСОБА_4 погодився, оскільки вважав, що гроші потрібні на розвиток села, а за це він зможе працювати на землі. Однак обіцяне ОСОБА_12 не виконав. У 2017 році він також приходив на прийом до ОСОБА_11 . Однак приводом стало наступне. Він боляче переживав щодо подій на сході України. Йому стало відомо, що за рахунок земель запасу учасникам бойових дій держава надає земельні ділянки. Однак ОСОБА_11 який обіймав різні посади у сільраді, а потім став головою, почав здійснювати всілякі махінації та надавати землі своїм знайомим, друзям та родичам. Зі слів мешканців села, це ОСОБА_11 робив за грошові винагороди. Про це він неодноразово чув від людей у їхньому селі. Це його обурило, бо він поважає закон та, насамперед, Конституцію України, положення якої він частково пам`ятає. Так, згідно статті 13 Конституції України - Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Коли він прийшов на прийом до ОСОБА_11 , ОСОБА_13 йому задав питання: «Чому ти роздаєш мою землю?». Під словами «Моя земля» - він мав та має на увазі землю українського народу до якого він себе відносить, бо має свою свідомість, як члена громадянського суспільства. Оскільки він не отримав відповіді, він написав з цього приводу скарги до державних органів, однак відповіді так і не отримав. Замість цього, до нього до додому на початку червня 2017 року приїхав пізно у вечері чоловік, який йому раніше був не відомий. Пізніше йому стало відомо, що це інспектор ОСОБА_14 . Безпосередньо перед його візитом він закінчив вечеряти, під час якої він вживав домашнє вино. Інспектор ОСОБА_14 сказав йому, що він даремно скаржиться до державних органів та попередив, що якщо він не перестане писати, то це закінчиться притягненням його до кримінальної відповідальності. Також інспектор ОСОБА_14 надав йому якісь листи та наказав йому їх підписати. ОСОБА_4 , дуже злякався. Також у нього погіршилося самопочуття. Мабуть то вино здійснило свій негативний вплив, тому він не став чинити спротив інспектору ОСОБА_14 та підписав все, що він йому дав не читаючи. Додатково повідомив, що протягом всього строку вказаної перевірки, яку здійснював інспектор ОСОБА_14 , йому жодного разу не надавалася юридична допомога та не роз`яснювалися його права. Крім того, восени 2017 року до нього звернувся їхній сільський землевпорядник ОСОБА_15 із проханням надати йому допомогу розібратися у його документах, де на якійсь карті було олівцем намальовано ПП «СІД». Йому пояснив, що бажав би взяти земельну ділянку для обробки. Він запропонував виїхати на місце розташування ділянки. Там було занедбане поле, покрите бур`яном та частково врожаєм минулих років. ОСОБА_4 , йому вказав на цю землю та зазначив, що ось результат безхазяйного відношення. Також висловив бажання належного оброблення цієї землі. Більше вони до цього питання не поверталися. Також суду пояснив, що до цього часу займається обробітком земельних паїв своїх родичів та інших громадян на підставі усних домовленостей та відповідно сплачує за них земельний податок. Будь-якого відношення до обробітку самовільного земельної ділянки площею 64,3 га про яку йде мова в обвинувальному актів він відношення не має та не знає навіть де вона знаходиться.

Представник потерпілого ГУ Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 самовільно захопив та обробляв земельну ділянку площею 64 га. До ГУ Дерржгеокадастру в Одеській області звернувся усно ОСОБА_4 та повідомив, що селищна рада незаконно роздає землю яку він обробляє. На місце де знаходиться земельна ділянка, яку обробляв ОСОБА_4 виїзжав інспектор ОСОБА_14 та проводив огляд ділянки, заміри, склав акт, який підписав ОСОБА_4 . Чи був присутній при цьому ОСОБА_4 , представнику потерпілого невідомо. Земельна ділянка про яку йде мова сформована не була, тобто відсутній кадастровий номер, масив, номер. Виміри земельної ділянки були проведені інспектором рулеткою. Вважає, що ОСОБА_4 самовільно обробляв земельну ділянку площею 64 га без будь-яких договорів з органами місцевого самоврядування, заподіяв збитки державі, а тому має їх відшкодувати в розмірі 88903,50 гривень. Цивільний позов просив задоволити в повному обсязі.

В ході судового розгляду були допитані свідки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , розповіла, що вона працювала на той час в відділі Держгеокадастку Миколаївського району Одеської області. Договір оренки землі в реєстрі не значився, земельна ділянка знаходилась на території Миколаївської селищної ради Одеської області близько 70 га. Сам ОСОБА_4 повідомляв, що він обробляє ту ділянку. Чіткий розмір земельної ділянки не пам`ятає, від 60 до 70 га. Який це був рік не пам`ятає. Кадастровий номер не пам`ятає, не може відповісти на це питання. Як засівав культури чи збирав врожай ОСОБА_4 , не бачила та контроль не здійснювала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснив наступне, що він працював вМиколаївській селищнійраді Одеськоїобласті,землевпорядником.Здійснював контрольза правомірністювикористання земельнихділянок,які булиз порушеннямта передавалися вОбласний земельнийцентр.Площу замельної ділянки точно він не пам`ятає. Був присутній при огляді земельної ділянки. Земельна ділянка була не оброблена, тобто не використовувалася. При виклику до Миколаївської селищної ради, ОСОБА_17 повідомив, що вказану земельну ділянку не обробляє.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , суду пояснив, що кадастрові номера земельних ділянок, які обробляв ОСОБА_4 № 5123555100:01:004:0344, № 5123555100:01:004:0374, №5123555100:01:004:0344, №5123555100:01:004:0351, № 5123555100:01:004:0350 до 2017 року, всі земельні ділянки по 2 га. Люди, які були власниками на той момент ( 2017 - 2018 р. р.), Павлова , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , заключили договір з Шабатурою, так як боялись ОСОБА_4 .. До поліції ці люди не звертались з питанням , що їх земельні ділянки обробляє ОСОБА_4 . Власники отримали витяги після заключення з ним договорів. На момент складання договорів, земельні ділянки були зайняті культурними рослинами, він не хотів конфлікту і надав час на уборку врожаю. Крім того, суду повідомив, що він перебуває у неприязних стосунках з обвинуваченим.

Судом було поставлено на обговорення питання щодо прослуховування допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_21 , який був проведений Березівським районним судом Одеської області під час судового засідання 14.01.2020 року, оскільки дані свідки в судове засідання до Миколаївського районного суду Одеської області не з`являлися у зв`язку з перебування на службі в ЗСУ та відсутністю за місцем проживання/реєстрації, яке було підтримано стороною обвинувачення, потерпілою стороною, а також обвинуваченим та його захисником.

Допитаний в судовому засіданні Березівським районнимсудом Одеськоїобласті підчас судовогозасідання 14.01.2020рокусвідок ОСОБА_21 пояснив, що у 2017 році він працював на посаді начальника відділу ГУ Держгеокадастру в Одеській області, до відділу надійшло звернення ОСОБА_4 , про порушення на території Миколаївської селищної ради. Під час проведення перевірки встановлено що ОСОБА_4 , використовує земельну ділянку за межами населеного пункту. Всього масив складає 77 га, частина даної ділянки площею 64,3 га використовується самовільно без жодних правових підстав. Від ОСОБА_4 , відібрано пояснення, він пояснив що використовує дану ділянку. Шкоду було нараховано лише за 64,3 га так як 12,7 га вже були передані приватним особам. Складено адміністративний протокол, провадження по справі було закрито тому що в діях ОСОБА_4 , передбачався склад кримінального правопорушення, бо шкода перевищувала порог. Під час розгляду протоколу ОСОБА_4 , був присутній. Дії не оскаржувалися. ОСОБА_21 за результатами перевірки було складено акт обстеження земельної ділянки, акт перевірки, протокол про адмін. правопорушення. Акти складалися ним. При складанні акту обстеження нікого не було. Він був складений і вручений ОСОБА_4 , де є його підпис про отримання. ОСОБА_4 , надавав пояснення, є три пояснення. Він повідомив що ще у 2008 році уклав договір оренди земельної ділянки з ІНФОРМАЦІЯ_5 на 5 років на земельну ділянку площею 77 га. У 2012 році РДА не подовжив даний договір, йому порадили звернутися до ГУ, але він цього не зробив. ОСОБА_21 розповів, це один масив площею 77 га. На момент перевірки 12,7 га. перебувала у приватній власності. На момент перевірки вся ділянка була засіяна пшеницею. На момент перевірки була земля державної власності - це землі запасу, категорію встановити неможливо. На момент перевірки ділянка не була сформована. Ніяких дозвільних документів не було, жодних правових підстав не було. Кадастрового номеру не було, це не сформований масив. ОСОБА_21 пояснив, що вони звертаються до районного відділу бо вони є утримувачами первинної інформації. У них є википіювання та опис земельних ділянок. Потім вони виїжджали на місце. Відбувалися заміри земельної ділянки. ОСОБА_4 , пояснив, що сплачує податки за 65 га., а фактично ділянка 64,3 га.. Акт обстеження фіксує, стан земельної ділянки, встановлюється розмір шкоди, фіксується первинний огляд. Акт перевірки - це висновок, він містить дані про земельну ділянку, про особу, яке порушення допущено. Він пояснив, що розрахунок шкоди вручається разом з протоколом. Шкода у добровільному порядку відшкодована не була. ОСОБА_4 , як власнику даної земельної ділянки, жодного дозволу на використання даної ділянки не видавалося. На обстеження ми виїжджали один раз. ОСОБА_4 , визнав площу, не оскаржував, у нього було відібрано пояснення. Акт обстеження був один від 25.05.2017 року, акт перевірки також один. Точки ми не виставляли. Вони зафіксували точки за допомогою програми. Там можливо зробити геолокацію. Також використовується рулетка. Схема долучена до матеріалів перевірки. Свідок пояснив, що вони застосували схему надану Миколаївським районним відділом ГУ Держгеокадастру бо вона не відрізняється від їхньої. Був інспектор ОСОБА_22 , він йому просто допомагав вимірювати. ОСОБА_22 не був включений до складу комісії. Ніяких позначок хто використовує це поле не було, масив був засіяний пшеницею. У селищній раді нам повідомили що дану земельну ділянку обробляє ПП "СІД". Нам сказали у Миколаївській селищній раді, особисто голова селищної ради ОСОБА_23 . У нас були відомості, що обробляє дану ділянку ПП "СІД". Надійшла заява ОСОБА_4 , що земельні ділянки розподіляються неправомірно. Масив було встановлено. ОСОБА_4 , надав певні данні. Ми знаємо де ми надаємо дозволи тому масив було ідентифіковано. Це було встановлено за допомогою пояснень ОСОБА_4 .. Він пояснив, що засіяв у лютому. Він не заперечував даний факт. Все це з його пояснень - місце розташування, і факт використання було ним підтверджено особисто. ОСОБА_21 пояснення ОСОБА_4 , отримав особисто, він розписався, ознайомився. Він відбирав пояснення у зв"язку з проведенням перевірки. ОСОБА_4 , приїхав з помічником депутата, його хтось консультував. Такі права були роз"яснені ОСОБА_4 , ми йому повідомили що проводиться перевірка. Права роз`яснювалися в

усному порядку. Письмово роз`яснено не було бо у нього статусу ще не було. При складланні протоколу йому роз`яснювалися права, він розписався. Зі слів ОСОБА_24 , він особисто збирає врожай, йому відомо це з його слів. Свідок ОСОБА_21 розповів, що він не має бути пртисутнім при зборі врожаю. Земельна ділянка сформована не була ні у розмірі 77 га., ні у розмірі 64,3 га. У нас є пояснення ОСОБА_24 і ми в основному посилаємося на них.

Допитаний в судовому засіданні Березівським районнимсудом Одеськоїобласті підчас судовогозасідання 14.01.2020року свідок ОСОБА_11 , суду пояснив, що він працює головою Миколаївської селищної ради. Приблизно у кінці травня 2017 року до нього у кабінет прийшли ОСОБА_24 та ОСОБА_14 з повідомленням, що ОСОБА_4 , самовільно захватив земельну ділянку. Він сказав, що йому це невідомо. Це було наприкінці 2017 року. На посаді голови Миколаївської селищної ради працює з 05.05.2017 року. Ніяку перевірку не проводили за даним фактом. ОСОБА_11 , пояснив, що селищній раді і йому було відомо що земельну ділянку використовує ОСОБА_4 .. У 2016 році були звернення громадян про надання земельних ділянок площею 2 га.. У 2016 році ОСОБА_4 , йому повідомив що земля обробляється ним особисто. Земля знаходиться за межами селищної ради. ОСОБА_4 є керівником ПП "СІД". На скільки свідкові відомо, ОСОБА_4 свого часу орендував цю ділянку на підставі тимчасової угоди з Миколаївською РДА. Він використовував цю землю з 2008 року. Масив був площею здається 77 га.. Частину землі була видана людям. Він бачив цю земельну ділянку. Він знає землі селищної ради, в якому стані вони знаходяться. Кілька разів на рік ми виїжджаємо і оглядаємо землі. У 2017 році він не пам`ятає у якому стані була ця ділянка, кожного місяця податкова витребовує інформацію. ПП «СІД» орендує земельні паї у людей, загальну площу він не знає, назвати не може. Пояснив, що договір вони ніякий не укладали з ОСОБА_24 . Вони подають інформацію і нарахування робить податкова інспекція. Договору не має. Вони не є власниками. З червня 2016 року на нього, як на заступника голови миколаївської селищної ради були покладені обов"язки землевпорядника. Звернення, які надходили від людей і їм видавалися ділянки з земель запасу. До нього прийшов ОСОБА_4 і спитав чому він роздає землю, яку він обробляє. Так стало відомо, що ОСОБА_24 обробляє земельну ділянку. До травня 2017 року відомо що ділянкою користувалося ПП "СІД", відомо зі слів самого ОСОБА_4 .. ОСОБА_24 та ОСОБА_14 звернулися з питанням щодо підтвердження факту сплати за користування земельною ділянкою у другій половині 2016 року. Йому не відомо чи використовувало ПП «СІД» цю земельну ділянку у 2017 році. Йому не відомо про транспорт ПП «СІД». Йому нічого невідомо про найманих працівників ПП «СІД». У 2017 році у нього були відомості саме про цю земельну ділянку зі слів самого ОСОБА_24 . ОСОБА_11 пояснив, що вони неодноразово виїжджали на цю земельну ділянку, документи ніякі не складалися. Він не пам`ятає, що засівалося на земельній ділянці, знає що щось було посіяно. Ділянка була оброблена у 2017 році. Вона була чимось засіяна. ОСОБА_11 був на ділянці до уборки врожаю до липня 2017 року. ОСОБА_11 , пояснив, що постійно здійснюються проїзди, якщо вони виявляють факт самозахвату то викликають інспекцію. ОСОБА_4 , сплачує плату за користування землею, договору немає. Плата встановлюється податковою інспекціює. Він пояснив, що по цій земельній ділянці нічого не надавалося.

На доведеннявинуватості ОСОБА_4 у вчиненніінкримінованого йомукримінального правопорушеннястороною обвинуваченнянадано наступнідокази,які дослідженісудом безпосередньов судовомузасіданні заучастю сторін:

Наказ № 71-ДК від 13.05.2017 року Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності Т. 1 ( а.с. 68 );

Акт обстеження земельної ділянки від 25.05.2017 року № 71-ДК/1/АО/10/01/17 складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Березівському, Миколаївському, Лиманському районах Одеської області ОСОБА_21 Т. 1 ( а.с. 69, 70, 71, 72 );

Пояснення ОСОБА_4 Т. 1 ( а.с. 73, 74, 75 );

Договір оренди землі Т. 1 ( а.с. 76, 77, 78, 79 );

Угоду № 83 про добровільне внесення плати за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету Миколаївського району Т. 1 ( а.с. 80, 81);

Схему земельної ділянки Т. 1 ( а.с. 82, 83 );

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Т. 1 ( а.с. 84, 85, 86 );

Лист заступника начальника управління начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_25 Т. 1 ( а.с. 87 );

Доповідна записка заступника начальника управління начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_25 Т. 1 ( а.с. 88 );

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ( за межами населеного пункту ) Т. 1 ( а.с. 89 );

Лист заступника начальника управління начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_25 . Т. 1 ( а.с. 90 );

Рекомендоване повідомленням Т. 1 ( а.с. 91 );

Протокол про адміністративне правопорушення від 07.09.2017 року Т. 1 ( а.с. 92, 93, 94 );

Пояснення ( додатком до протоколу ) Т. 1 ( а.с. 95 );

Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Т. 1 ( а.с. 96, 97, 98 );

Повідомленн про розгляд справи про адміністративне правопорушення Т. 1 ( а.с. 99, 100 );

Пояснення ОСОБА_4 ( у порядку ст. 268 КУпАП ) щодо адміністративного правопорушення Т. 1 ( а.с. 103, 104 );

Лист Лиманської ОДПІ про сплату орендної плати Т. 1 ( а.с. 105 );

Квитанції Т. 1 ( а.с. 106, 107 );

Постанову про закриття справи від 26.10.2017 року Т. 1 ( а.с. 109, 110, 111, 112, 113 );

Довідку видану відділом у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки Т. 1 ( а.с. 114 );

Лист голови районної державної адміністрації ОСОБА_26 1 ( а.с. 115);

Копії двох Переліків орендарів земельних ділянок по Миколаївській селищній раді Т. 1 ( а.с. 116 123 );

Статут приватного підприємства «СІД» Т. 1 ( а.с. 124 200 );

Акт здачі приймання висновку судового експерта Т. 1 ( а.с. 201 );

Висновок експерта № 18-1541/1542 судово-економічної експертизи від 15.08.2018 року Т. 1 ( а.с.202-208);

Клопотання про визнання доказів недопустимими Т. 1 ( а.с. 231 235 );

Клопотанням про долучення до матеріалів кримінального провадження документів Т. 1 ( а.с. 236 248 );

Лист - повідомленням заступника начальника управління начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_25 . Т. 2 ( а.с. 39 40 );

Матеріал перевірки за зверненням голови ПП «СІД» - ОСОБА_4 , щодо самовільного зайняття земельних ділянок площею 77 га., які розташовані на території Миколаївської селищної ради Т. 2 ( а.с. 41 43 );

Лист голови ПП «СІД» ОСОБА_4 Т. 2 ( а.с. 46 - 47 );

Інформаційний лист заступника начальника управління начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_25 Т. 2 ( а.с. 48 );

Схему земельної ділянки Т. 2 ( а.с. 52 );

Клопотанням голови ПП «СІД» ОСОБА_4 Т. 2 ( а.с. 59 );

Перелік орендарів земельних ділянок по Миколаївській селищній раді за 2017 рік Т. 2 ( а.с. 60 63 );

Виписку по рахунку Т. 2 ( а.с. 64 65 );

Постанову про призначення судово-економічної експертизи та скасування раніше призначеної комплексної судово-економічної експертизи Т. 2 ( а.с. 66 68 );

Постанову про призначення комплексної судово-економічної експертизи Т. 2 ( а.с. 69 71 );

Повідомлення про відкриття додаткових матеріалів Т. 2 ( а.с. 72, 73, 74 );

Відповідь Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області від 05.02.2019 року Т. 4 ( а.с. 87).

Оцінюючи досліджені докази і аналізуючи їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КК Українипідставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Статтею 22 КПК Українивстановлено, що одна із засад кримінального провадженнязмагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, саме на прокурора та слідчого, відповідно до ч. 2ст. 9 КПК України, покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ізст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Статтею 92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього кодексу(обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні), належності та допустимості доказів покладено на слідчого, прокурора.

Частиною 1статті 197-1 КК Українивстановлено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Тобто сформульована у зазначеній нормі кримінального закону України диспозиція є бланкетною, так як відсилає до інших нормативних актів, у даному випадку доЗемельного кодексу України,Закону України «Про оренду землі»,Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а також до інших нормативно-правових актів, якими регулюються земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею, земельною ділянкою та права на них.

Земельна ділянка про яку йде мова в обвинувальному акті площею 64,3 га, належить до земель державної власності, яка знаходяться за межами населеного пункту на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області.

Відповідно до ч. 4 ст.122 ЗК Україницентральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким органом відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою КМУ №15 від 14 січня 2015 року, є відповідна Державна служба (Держгеокадастр).

Територіальним органом Держгеокадастру в Одеській області є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Статтею 1 Закону України«Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначено термін «самовільне зайняття земельної ділянки»будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Стаття 14 Конституції встановлює: «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону». Згідно із цим визначається і суспільна небезпечність посягань на землю.

Безпосередній об`єкт цього злочину передбаченого ст. 197-1 ч. 1 КК України - земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами цих відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами відносин є земля в межах України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Земельні відносини опосередковуються правом власності на землю і регулюються ЗК та іншими нормативно-правовими актами.

Предметом злочину є земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Тобто конкретна земельна ділянка, яка є сформованою відповідно до законодавства держави, має певні межові знаки, кадастровий номер, номери чи відповідно масив з номером, чи контурний номер. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 ЗК).

Об`єктивна сторона злочину полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Самовільне зайняття ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельної ділянки. Остання належить на праві власності іншій особі (фізичній чи юридичній), яка володіє нею на інших законних підставах (наприклад, на підставі договору оренди). Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.

Самовільне зайняття земельної ділянки з об`єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огорожуванні ділянки, знищенні і встановленні «своїх» межових знаків, у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт, завезення і розміщення будівельних матеріалів тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як «власник» чи «законний користувач» і при цьому порушує суб`єктивні інтереси учасників земельних правовідносин у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умисною виною: особа усвідомлює, що самовільно, з порушенням встановленого порядку займає (захоплює) чужу для неї земельну ділянку, передбачає, що власнику чи законному володільцю буде спричинена її діями значна шкода, і бажає цього. Мотив і мета злочину - корисливі та інші.

Суб`єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку.

Згідно зобвинуваченням ОСОБА_4 будучи директорПП «СІД»(ЄДРПОУ3129755),діючи умисно,в періодз лютогопо вересень2017року,більш точнийчас вході досудовогорозслідування встановитине вдалося,не маючивідповідного рішенняоргану виконавчоївлади чиоргану місцевогосамоврядування пропередачу увласність абонадання укористування (оренду)земельної ділянки,та відсутностібудь-якогоправочину щодонеї,а також,без державноїреєстрації цихправ,протиправно,тобто,самовільно зайнявта використовувавземельну ділянку,яка перебуваєу державнійвласності,що розташованаза межаминаселеного пунктуна територіїМиколаївської селищноїради Миколаївськогорайону Одеськоїобласті тамежує зземельними ділянкамиз кадастровиминомерами:5123555100:01:004:0311,5123555100:01:004:0237загальною площею64,3га,в інтересахПП «СІД»,а саме:у періодз лютогопо березень2017року,здійснив посівсільськогосподарської культури-пшениці наземельній ділянціплощею 64,3гектарів,та впослідуючому,в періодз серпняпо вересень2017року,більш точнийчас встановитив ходідосудового розслідуваннявстановити невдалося,здійснив збірурожаю наземельній ділянці,чим завдавматеріальну шкодудержаві вособі Головногоуправління Держгеокадаструв Одеськійобласті насуму 88003гривень 55копійок ( вісімдесят вісім тисяч три гривні п`ятдесят п`ять копійок ).

В той же час, суд рахує, що стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення, що саме він не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки, та відсутності будь-якого правочину щодо неї, а також, без державної реєстрації цих прав, протиправно, тобто, самовільно зайняв та використовував земельну ділянку, яка перебуває у державній власності, що розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області та межує з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5123555100:01:004:0311, 5123555100:01:004:0237 загальною площею 64,3 га, в інтересах ПП «СІД», а саме: у період з лютого по березень 2017 року, здійснив посів сільськогосподарської культури - пшениці на земельній ділянці площею 64,3 гектарів, та в послідуючому, в період з серпня по вересень 2017 року, здійснив збір урожаю на земельній ділянц.

Так жоден зі свідків допитаних в судовому засіданні не підтвердив той факт, що ОСОБА_4 в період часу з лютого по березень 2017 року здійснив посів сільськогосподарських культур на ділянці площе. 64,3 га та в період з серпня по вересень здійснив збір урожаю.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона знає про земельну ділянку, яку наче б то обробляв ОСОБА_4 , але в якому це було році і який розмір земельної ділянки не знає, хоча працюючи в відділі земельних ресурсів по Миколаївському районі могла б знати дану інформацію, оскільки, як вбачається з пояснень самого обвинуваченого та сторони обвинувачення та долученого стороною обвинувачення до матеріалів справи договору оренди землі від 2008 року ( а.с. 76-79), ПП «СІД» особі ОСОБА_4 уклав даний договір з Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області на земельну ділянку площею 77 га на 5 років, а тому суд рахує, що саме за дану земельну ділянку відомо свідку, а не за земельну ділянку площею 64,3 га, яку, як вбачається з обвинувального акту самовільно обробляв ОСОБА_4 . Крім того, не змогла повідомити суду де знаходиться земельна ділянка площею 64,3 га.

Свідок ОСОБА_15 , який працював в Миколаївській селищній раді на посаді землевпорядника, взагалі попросив допомоги в обвинуваченого, щоб останній показав землевпоряднику земельну ділянку за яку йде мова і яку обвинувачений мав намір взяти в оренду. Свідок повідомив, що земельна ділянка є не сформованою, тобто не має меж.

Свідок ОСОБА_18 суду повідомив, що ОСОБА_4 обробляв земельні ділянки пайовиків з якими у свідка були укладені договори оренди, однак дані ділянки були сформовані та мають кадастрові номери, що стосується ділянки 64,3 га жодного доказу свідком не надано щодо самовільного зайняття ОСОБА_4 даної ділянки та відповідного її обробітку. Тим паче свідок перебуває з обвинуваченим у неприязних стосунках. А тому до його показів суд відноситься критично.

Свідок ОСОБА_12 , працюючи головою Миколаївської селищної ради, жодним чином не підтвердив, що ОСОБА_4 обробляє самовільно земельну ділянку площею 64,3 га. Зі слів самого обвинуваченого йому стало відомо про земельну ділянку площею 77 га яку обвинувачений мав намір взяти в оренду для подальшого обробітку після закінчення дії договору оренди землі від 2008 року. Крім того повідомив, що земельна ділянка, про яку йде мова в обвинувальному акті є не сформованою. Що конкретно ОСОБА_4 обробляв земельну ділянку площею 64,3 га він не бачив.

Свідок ОСОБА_21 , який є державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Березівському, Миколаївському, Лиманському районах Одеської області вказує, що ОСОБА_4 самовільно без будь-яких дозвільних документів використовував земельну ділянку площею 64,3 га з загального масиву 77 га в 2017 році. Це було встановлено перевіркою, яку свідок проводив і під час якої ОСОБА_4 йому повідомив, що він обробляє дану ділянку. Однак свідок не зміг повідомити суду де знаходиться дана земельна ділянка, а саме її координати, оскільки вона була не сформована.

Крім того, даний свідок є зацікавленою особою.

Отже жоден зі свідків предметно не зміг повідомити суду, крім того що земельна ділянка площею 64,3 га знаходиться на території Миколаївської селищної ради поза межами населеного пункту, її координати, номер, масив, контурний номер, оскільки дана земельна ділянка є не сформованою. Також жоден зі свідків не підтвердив, що саме ПП «СІД» в особі ОСОБА_4 самовільно, без будь-яких правовстановлюючих документів зайняв та використовував зазначену земельну ділянку.

Стороною обвинувачення до матеріалів справи долучено та судом досліджено Акт обстеження земельної ділянки від 25.05.2017 року № 71-ДК/1/АО/10/01/17 складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Березівському, Миколаївському, Лиманському районах Одеської області ОСОБА_21 Т. 1 ( а.с. 69, 70, 71, 72 ), однак суд рахує, що даний доказ є неналежним доказом вини ОСОБА_4 , оскільки складений одноособово самим інспектором, на земельну ділянку площею 77 га, без відповідного плану-схеми земельної ділянки, за місцем роботи інспектора в ГУ Держгеокадастру в Одеській області, а не на місці огляду земельної ділянки.

До матеріалів справи стороною обвинувачення долучено письмові пояснення ОСОБА_17 , які він давав інпектору ОСОБА_21 як директор ПП «СІД» ( Т. 1 а.с. 73-75), однак вони не доводять вини обвинуваченого, оскільки мова йде про земельну ділянку площею 77 га, яку обробляв обвинувачений та сплачував орендну плату за 12 га безпосередньо власникам земельних ділянок та за 65 га до місцевого бюджету. Тим часом в обвинувальному акті зазначена земельна ділянка площею 64,3 га.

Що до договору оренди землі від 2008 року, який долучений до матеріалів справи стороною обвинувачення та укладений між Миколаївською РДА та ПП «СІД» в особі ОСОБА_4 ( Т. 1 а. с. 76-79) то суд констатує, що даний договір оренди землі ніяким чином не доводить винуватості ОСОБА_4 , оскільки договір укладався на 5 років, площа земельної ділянки 77 га, і його дія закінчила у 2013 році, що також підтверджено обвинуваченим. Тим паче, мова у договорі оренди землі йде про земельну ділянку площею 77 га., а не 64.3, як зазначено в овинувальному акті.

Картографічний матеріал ( чи можливо фотокопія) ( Т. 1 а.с. 82-86) та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.06.2017 року № 71-ДК/1/АП/09/01/17, які прокурором долучено в якості доказу, суд не приймає до уваги, оскільки з даних матеріалів неможливо зробити висновок, що це саме та ділянку за яку йде мова у обвинувальному акті, площею 64,3 га. Площа земельної ділянки 77 га з яких 12,7 га перебувають у приватній власності, 64,3 га у державній власності, хоча з картографії вбачається, що площа земельної ділянки державної власності 62 га.

Протокол про адміністративне правопорушення від 07.09.2017 року № 71-ДК/0144П/07/01/17 складений інспектором ОСОБА_21 і який долучений до матеріалів справи ( Т.1 а.с. 92-95), хоч і підписаний обвинуваченим ОСОБА_4 , однак жодним чином не доводить його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ( Т. 1 а.с. 96-98), досліджена в судовому засіданні, вказує на відсутність зареєстрованого за обвинуваченим ОСОБА_4 права оренди на земельні ділянки, однак це не доводить вини обвинуваченого, оскільки як повідомив у судовому засіданні сам обвинувачений , він і до сьогоднішнього дня орендує у родичів та знайомих земельні ділянки на підставі усних домовленостей.

В матеріалах справи наявна довідка з Лиманської ОДПІ від 18.09.2017 року № 1624 та квитанції про сплату ПП «СІД» «Орендна плата з юридичних осіб за період з 01.01.2017 року по 07.09.2017 року по коду платежу 18010600 на суму 83393,00 гривень ( Т. 1 а.с. 105-107), однак що це за платежі, прокурором в судовому засіданні не доведено, що дані кошти вносились ОСОБА_4 як добровільні внески за самовільне користування земельною ділянкою площею 64,3 га.

Відповідно до постанови про закриття провадження від 26.10.2017 року ( Т. 1 а.с. 109-113) вина ОСОБА_4 не встановлена. Провадження по справі закрито, оскільки вбачається склад кримінального правопорушення.

Інші письмові докази, які були дослідженні судом в судовому засіданні, жодним чином не вказують на винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1. виступає конкретна земельна ділянка, під якою треба розуміти частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, як було констатовано вище.

Юридичні ознаки земельної ділянки, як об`єкта права власності та як предмета розглядуваного злочину визначено статтею 79 Земельного кодексу України:

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 791 Земельного кодексу України визначено поняття - формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Згідно частини 1 ст. 79'1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно частини 2 ст. 79'1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно частини 3 ст. 79'1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Згідно частини 4 ст. 79'1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ч. 7. ст. 791 Земельного кодексу України Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Згідно ч. 9 Земельного кодексу України Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно ч. 10 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Всупереч наведеним положенням закону, стороною обвинувачення не встановлено та не доведено наявність предмету злочину, тобто самої земельної ділянки, а саме:

-земельна ділянка не сформована;

-документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки не виготовлено;

-не був присвоєний кадастровий номер земельній ділянці;

-не здійснено державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

-не здійснено державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку у Державному реєстрі прав власності.

Крім того, об`єктом перевірки ГУ Держгеокадастру була земельна ділянка площею 77 га, тоді як обвинувачення стосується земельної ділянки площею 64,3 га.

Матеріли не містять будь-яких доказів з яких можливо було встановити співвідношення цих двох різних об`єктів.

Таким чином, відсутній сам об`кт посягання, тобто конкретна земельна ділянка, яку згідно обвинувального акту ОСОБА_4 не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки, та відсутності будь-якого правочину щодо неї, а також, без державної реєстрації цих прав, протиправно, тобто, самовільно зайняв та використовував на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області загальною площею 64,3 га, в інтересах ПП «СІД», а саме: у період з лютого по березень 2017 року, здійснив посів сільськогосподарської культури - пшениці на земельній ділянці площею 64,3 гектарів, та в послідуючому, в період з серпня по вересень 2017 року, здійснив збір урожаю на земельній ділянці.

Крім того, передбачене ч. 1ст. 197-1 КК Українисамовільне зайняття земельної ділянки є злочином із матеріальним складом, який вважається закінченим з того моменту, коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію (освоєння), завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди. Кількісний аспект цієї кримінально утворюючої ознаки, яка дає змогу відмежувати злочинне самовільне зайняття земельної ділянки від відповідного адміністративного проступку (ст. 53-1 КУпАП), визначений у примітці дост. 197-1 КК України: шкода визнається значною, якщо вона у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімумів доходів громадян.

Розкриваючи змістовну наповнюваність суспільно небезпечних наслідківзначної шкоди, завданої власнику земельної ділянки або її законному володільцю необхідно враховувати норми Закону у відповідності до яких чинним законодавством передбачено порядок визначення розміру шкодисаме за самовільне зайняття земельної ділянки.

Так, визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), без спеціального дозволу, затвердженоїПостановою Кабінету міністрів України № 963 від 25.07.2007 року, згідно з п. 1 якої ця методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно зст. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Частиною 2ст. 93 КПК Українипередбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

На підтвердження розміру збитків, стороною обвинувачення надано та досліджено судом розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПП «СІД», відповідно до якого розмір шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки площею 64,3000 га на території Миколаївської селищної ради за межами населеного пункту становить 88003,55 грн. (т. 1 а.с. 89).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 242КПК України ( яка була чинною на той час) слідчий або прокурор зобов`язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків.

Тобто, законодавець в імперативному порядку визначив, що процесуальним джерелом доказів щодо розміру матеріальних збитків є виключно висновок експерта, залученого в порядку, передбаченому ст. ст.242243 КПК України.

Стороною обвинуваченнядо матеріалівсправи долученота всудовому засіданнідослідженовисновок експерта № 18-1541/1542 судово-економічної експертизи від 15.08.2018 року Т. 1 ( а.с. 202-208) з якого вбачається, що проведеним дослідженням у межах експерта-економіста по наданим матеріалам кримінального провадження дані Розрахунку «розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту) ПП «СІД»», складеного ГУ Держгеокадастру в Одеській області згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 07.06.2017 № 71-ДК/1/АП/09/01/17, розрахунково підтверджуються відповідно до затвердженої Постановою Кабінетуміністрів України№ 963від 25.07.2007року «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), без спеціального дозволу» на суму 88003,55 грн.

Однак судкритично відноситьсядоРозрахунку«розміру шкоди,заподіяної внаслідоксамовільного зайняттяземельної ділянки(замежами населеногопункту)ПП «СІД»»,складеного ГУДержгеокадастру вОдеській областізгідно актуперевірки дотриманнявимог земельногозаконодавства заоб`єктом земельної ділянкивід 07.06.2017№ 71-ДК/1/АП/09/01/17та висновокуексперта №18-1541/1542судово-економічноїекспертизи від15.08.2018року,з якоговбачається,що Розрахунок єправильним,як доказів,та вважаєїх неналежнимидоказами,оскільки цяМетодика спрямованана визначеннярозміру шкоди,заподіяної внаслідоксамовільного зайняттяземельних ділянок,використання земельнихділянок неза цільовимпризначенням,псування земель,порушення режиму,нормативів іправил їхвикористання,проте вконкретній правовійситуації вонане застосовується,оскільки фактусамовільного зайняттяземельної ділянкиобвинуваченим всудовому засіданніне встановлено,та належнимдоказом розміруматеріальних збитківє виключновисновок експертащодорозміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Висновок експерта стороною обвинувачення суду не надано.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено те, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В ході судового розгляду суд відповідно до ч. 6ст. 22 КПК України, п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» сприяв кожній із сторін мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом: були допитані обвинувачений, свідки, досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту.

Проти закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами сторони кримінального провадження не заперечували.

Відповідно до вимогст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом.

Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п. 3 ч. 3ст. 129 Конституції України, п. 10 ч. 1 ст.7, ст.17 КПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року. При здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).

Отже, у ході судового розгляду у справі стороною обвинувачення не доведено факту самовільного зайняття земельної ділянки обвинуваченим ОСОБА_4 та факту спричинення ним значної шкоди, у відповідності до примітки дост. 197-1 КК Українизаконному власнику - державі, в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у зв`язку з обробітком зазначеної в обвинувальному акті земельної ділянки площею 64,3 га.

Таким чином суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості, доступу до правосуддя та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків в розумні строки, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК Україниі він підлягає виправданню на підставі п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України.

Головним управлінням Дежргеокадастру в Одеській області пред`явлено позов до обвинуваченого ОСОБА_4 на загальну суму 88003,50 гривень.

Відповідно до ч. 3ст. 129 КПК Україниу разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду.

Таким чином, заявлений цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

По справі присутні витрати на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 14300 гривень, які не підлягають стягненню з обвинуваченого на користь Головного управління Дежргеокадастру в Одеській області, оскільки вина ОСОБА_4 не доведена стороною обвинувачення і він підлягає виправданню. Дані витрати суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 368 - 371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.197-1 ККУкраїни та виправдати за недоведеністю, що в його діях є склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Цивільний позов ГУ Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 88003 гривень 55 копійок залишити без розгляду.

Судові витрати за проведення судово-економічноїекспертизи врозмірі 14300гривеньвіднести на рахунок держави.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити виправданому та прокурору, інші учасники судового провадження копію даного вироку мають право отримати в суді.

Суддя: ОСОБА_1