Постанова

від 06.02.2025 по справі 917/2270/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Харків Справа № 917/2270/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карсад І" (вх.№3107 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 (прийняту у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Байдуж Ю. С.) у справі № 917/2270/24 за результатами розгляду заяви Приватного підприємства "Карсад І" про забезпечення позову у справі до подання позову Приватного підприємства "Карсад І", с. Розсошенці, Полтавський район Полтавської області,

до Полтавської міської ради, м. Полтава,

третя особа Комунальне підприємство "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради, м.Полтава,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2024 Приватне підприємство "Карсад І" звернулось до Господарського суду Полтавської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив суд:

1. Вжити заходів щодо забезпечення позову ПП "Карсад І" до Полтавської міської ради, третя особа КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради про визнання права власності шляхом встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з реєстрацією права господарського відання Комунального підприємства Полтава-Сервіс Полтавської міської ради на об`єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а, а саме:

- громадську будівлю (вбиральню) літери Б-1, складова частина огорожа №1, огорожа №2, ворота № 3, замощення № 4, бордюр № 5, електроопори освітлення № 6, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2;

- громадський будинок (будівля охорони), А-1, загальна площа (кв.м): 4.9, огорожа, № 1, загальна площа (кв.м): 303, ворота № 2, загальна площа (кв.м): 11.4, ворота № 3, загальна площа (кв.м): 6.5, замощення № 4, загальна площа (кв.м): 2005, бордюр, % 5, довжиною 90 п.м, з бетону, електроопори освітлення, № 6, залізобетон, кількість - 3 шт, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 2в;

- бокс-сторожку, загальна площа (кв.м): 102,9, Опис: 1 - коридор площею 8,3 кв.м, 2 - кімната площею 9,1 кв.м, 3 - кімната площею 9,4 кв.м, 4 - коридор площею 7,0 кв.м, 5 - кімната площею 4,0 кв.м, 6 - кімната площею 9,3 кв.м, 7 - приміщення площею 52,3 кв.м, 8 - кладова площею 1,8 кв.м, 9 - кладова площею 1,7 кв.м, що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2;

- будівлю охорони, 1, А, 1989 року побудови, площа 44,4 кв.м, вбиральня, Б, площа 1,1 кв.м, огорожа, 3, металева сітка в металевих стовпах, площа 789,6 кв.м, ворота, 1, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,5 кв.м, ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,3 кв.м, замощення, 5, асфальт площею 7424 кв.м, естакада металева, 1 шт, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, шосе Київське, будинок 60а;

- будівлю охорони, 1, А, площа, 36,6 кв.м, вбиральня, 1, Б, площа: 1,4 кв.м, огорожа, 1, металева сітка в металевих стовпах, 901,0 кв.м, ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, 10,90 кв.м, ворота, 3, металева сітка в металевих стовпах, 5,0 кв.м, замощення, 4, асфальт площею 4,922 кв.м, огорожа, 5, бетонні блоки площею 9,4 кв.м, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Великотирновська, будинок 19а,

- будівлю охорони (переносна), А, загальна площа 8,8 кв.м, будівля охорони (незавершене будівництво), Б, загальна площа, 56,3 кв.м, огорожа, № 1, загальна площа 426,3 кв.м, ворота, № 2, загальна площа 7,7 кв.м, ворота, № 3, загальна площа 10,6 кв.м, замощення, № 4, загальна площа 124 кв.м, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 7а.

2. Вжити заходів щодо забезпечення позову ПП "Карсад І" до Полтавської міської ради, третя особа КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради про визнання права власності шляхом встановлення заборони Полтавській міській раді, Комунальному підприємству Полтава-Сервіс Полтавської міської ради вчиняти будь-які дії щодо об`єктів, спрямовані на їх псування, знищення, демонтаж, переміщення або передання об`єктів, розташованих на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а., а саме:

- громадську будівлю (вбиральню) літери Б-1, складова частина огорожа №1, огорожа №2, ворота № 3, замощення № 4, бордюр № 5, електроопори освітлення № 6, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2;

- громадський будинок (будівля охорони), А-1, загальна площа (кв.м): 4.9, огорожа, № 1, загальна площа (кв.м): 303, ворота № 2, загальна площа (кв.м): 11.4, ворота № 3, загальна площа (кв.м): 6.5, замощення № 4, загальна площа (кв.м): 2005, бордюр, % 5, довжиною 90 п.м, з бетону, електроопори освітлення, № 6, залізобетон, кількість - 3 шт, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 2в;

- бокс-сторожку, загальна площа (кв.м): 102,9, Опис: 1 - коридор площею 8,3 кв.м, 2 - кімната площею 9,1 кв.м, 3 - кімната площею 9,4 кв.м, 4 - коридор площею 7,0 кв.м, 5 - кімната площею 4,0 кв.м, 6 - кімната площею 9,3 кв.м, 7 - приміщення площею 52,3 кв.м, 8 - кладова площею 1,8 кв.м, 9 - кладова площею 1,7 кв.м, що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2;

- будівлю охорони, 1, А, 1989 року побудови, площа 44,4 кв.м, вбиральня, Б, площа 1,1 кв.м, огорожа, 3, металева сітка в металевих стовпах, площа 789,6 кв.м, ворота, 1, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,5 кв.м, ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,3 кв.м, замощення, 5, асфальт площею 7424 кв.м, естакада металева, 1 шт, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, шосе Київське, будинок 60а;

- будівлю охорони, 1, А, площа, 36,6 кв.м, вбиральня, 1, Б, площа: 1,4 кв.м, огорожа, 1, металева сітка в металевих стовпах, 901,0 кв.м, ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, 10,90 кв.м, ворота, 3, металева сітка в металевих стовпах, 5,0 кв.м, замощення, 4, асфальт площею 4,922 кв.м, огорожа, 5, бетонні блоки площею 9,4 кв.м, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Великотирновська, будинок 19а,

- будівлю охорони (переносна), А, загальна площа 8,8 кв.м, будівля охорони (незавершене будівництво), Б, загальна площа, 56,3 кв.м, огорожа, № 1, загальна площа 426,3 кв.м, ворота, № 2, загальна площа 7,7 кв.м, ворота, № 3, загальна площа 10,6 кв.м, замощення, № 4, загальна площа 124 кв.м, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 7а.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі №917/2270/24 у задоволенні заяви про забезпечення позову Приватному підприємству "Карсад І" відмовлено.

Ухвала суду обґрунтована тим, що заявник не надав достатніх, належних та допустимих доказів, котрі в сукупності давали б суду підґрунтя для висновку про те, що Полтавська міська рада, третя особа КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради чи будь-які інші особи дійсно вчиняють підготовчі дії (або мають реальний намір їх вчинити в майбутньому), спрямовані на передачу об`єктів, розташованих на земельних ділянках комунальної власності у місті Полтаві, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотернівська, 19а, які на переконання заявника належать йому, на користь третіх осіб. Єдиним доказом, на який заявник посилається, як на доказ в обґрунтування припущення про існування фактичних обставин, котрі можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав в майбутньому ПП "Карсад І", є рішення від 08.11.2024 шістдесятої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради Про питання господарського відання, з якого вбачається, що даним рішенням за КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради закріплено в установленому законом порядку на праві господарського відання об`єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, що перебувають в постійному користуванні підприємства за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотернівська, 19а. Проте вичерпний перелік таких об`єктів, переданих КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради, відсутній.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство "Карсад І" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі №917/2270/24 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву Приватного підприємства Карсад І про вжиття заходів забезпечення позову.

Вжити заходів щодо забезпечення позову ПП Карсад 1 до Полтавської міської ради, третя особа КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради про визнання права власності шляхом встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з реєстрацією права господарського відання Комунального підприємства Полтава-Сервіс Полтавської міської ради на об`єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а, а саме:

- громадську будівлю (вбиральню) літери Б-1, складова частина огорожа № 1, огорожа № 2, ворота № 3, замощення № 4, бордюр № 5, електроопори освітлення №6, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 1764661753101;

- громадський будинок (будівля охорони), А-1, загальна площа (кв.м): 4.9, огорожа, № 1, загальна площа (кв.м): 303, ворота № 2, загальна площа (кв.м): 11.4, ворота, № 3, загальна площа (кв.м): 6.5, замощення № 4, загальна площа (кв.м): 2005, бордюр, № 5, довжиною 90 п.м, з бетону, електроопори освітлення, № 6, залізобетон, кількість 3 шт, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 2в, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1690010353101;

- бокс-сторожку, загальна площа (кв.м): 102.9, Опис: 1 коридор площею 8,3 кв.м, 2 кімната площею 9,1 кв.м, 3 кімната площею 9,4 кв.м, 4 коридор площею 7,0 кв.м, 5 кімната площею 4,0 кв.м, 6 кімната площею 9,3 кв.м, 7 приміщення площею 52,3 кв.м, 8 кладова площею 1,8 кв.м, 9 кладова площею 1,7 кв.м, що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1689982653101;

- будівлю охорони, 1, А, 1989 року побудови, площа 44,4 кв.м, вбиральня, Б, площа 1,1 кв.м, огорожа, 3, металева сітка в металевих стовпах, площа 789,6 кв.м, ворота, 1, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,5 кв.м, ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,3 кв.м, замощення, 5, асфальт площею 7424 кв.м, естакада металева, 1 шт, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, шосе Київське, будинок, 60а, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 931427153240;

- будівлю охорони, 1, А, площа, 36,6 кв.м, вбиральня, 1, Б, площа 1,4 кв.м, огорожа, 1, металева сітка в металевих стовпах, 901,0 кв.м, ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, 10,90 кв.м, ворота, 3, металева сітка в металевих стовпах, 5,0 кв.м, замощення, 4, асфальт площею 4,922 кв.м, огорожа, 5, бетонні блоки площею 9,4 кв.м, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Великотирновська, будинок 19а, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №931325153240.

- будівлю охорони (переносна), А, загальна площа 8,8 кв.м, будівля охорони (незавершене будівництво), Б, загальна площа, 56,3 кв.м, огорожа, № 1, загальна площа 426,3 кв.м., ворота, № 2, загальна площа 7,7 кв.м., ворота, № 3, загальна площа 10,6 кв.м, замощення, № 4, загальна площа 124 кв.м, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 7а, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1244872553101.

Вжити заходів щодо забезпечення позову ПП Карсад 1 до Полтавської міської ради, третя особа КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради про визнання права власності шляхом заборони Полтавській міській раді, Комунальному підприємству Полтава-Сервіс Полтавської міської ради вчиняти будь-які дії щодо об`єктів, спрямовані на їх псування, знищення, демонтаж, переміщення або передання об`єктів, розташованих на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а, а саме:

- громадської будівлі (вбиральню) літери Б-1, складова частина огорожа № 1, огорожа № 2, ворота № 3, замощення № 4, бордюр № 5, електроопори освітлення №6, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2,

- громадського будинку (будівля охорони), А-1, загальна площа (кв.м): 4.9, огорожа, № 1, загальна площа (кв.м): 303, ворота № 2, загальна площа (кв.м): 11.4, ворота, № 3, загальна площа (кв.м): 6.5, замощення № 4, загальна площа (кв.м): 2005, бордюр, № 5, довжиною 90 п.м, з бетону, електроопори освітлення, № 6, залізобетон, кількість 3 шт, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 2в;

- бокс-сторожки, загальна площа (кв.м): 102.9, Опис: 1 коридор площею 8,3 кв.м, 2 кімната площею 9,1 кв.м, 3 кімната площею 9,4 кв.м, 4 коридор площею 7,0 кв.м, 5 кімната площею 4,0 кв.м, 6 кімната площею 9,3 кв.м, 7 приміщення площею 52,3 кв.м, 8 кладова площею 1,8 кв.м, 9 кладова площею 1,7 кв.м, що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2;

- будівлі охорони, 1, А, 1989 року побудови, площа 44,4 кв.м, вбиральня, Б, площа 1,1 кв.м, огорожа, 3, металева сітка в металевих стовпах, площа 789,6 кв.м, ворота, 1, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,5 кв.м, ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,3 кв.м, замощення, 5, асфальт площею 7424 кв.м, естакада металева, 1 шт, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, шосе Київське, будинок, 60а;

- будівлі охорони, 1, А, площа, 36,6 кв.м, вбиральня, 1, Б, площа 1,4 кв.м, огорожа, 1, металева сітка в металевих стовпах, 901,0 кв.м, ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, 10,90 кв.м, ворота, 3, металева сітка в металевих стовпах, 5,0 кв.м, замощення, 4, асфальт площею 4,922 кв.м, огорожа, 5, бетонні блоки площею 9,4 кв.м, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Великотирновська, будинок 19а;

- будівлі охорони (переносна), А, загальна площа 8,8 кв.м, будівля охорони (незавершене будівництво), Б, загальна площа, 56,3 кв.м, огорожа, № 1, загальна площа 426,3 кв.м, ворота, № 2, загальна площа 7,7 кв.м., ворота, № 3, загальна площа 10,6 кв.м, замощення, № 4, загальна площа 124 кв.м, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 7а.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що:

- об`єкти, які розташовані на вищезгаданих ділянках комунальної власності та рішенням відповідача закріплені за КП Полтава-сервіс, не належать Полтавській міській раді, а належать позивачеві (заявнику), оскільки створені/придбані ним за власні кошти, що унеможливлює віднесення їх до комунальної власності та порушує майнові права та інтереси ПП Карсад 1, а тому вказане зумовлює необхідність звернення позивача до суду із позовною заявою про визнання права власності на об`єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирновська, 19а;

- у рішенні Полтавської міської ради Про питання господарського відання від 08.11.2024 йдеться про передачу об`єктів, що належать апелянту. Саме на ці об`єкти і вимагали накласти арешт у заяві про забезпечення позову. Більше того, у матеріалах даної справи містяться копії технічних паспортів всіх вказаних об`єктів, що знаходяться за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирновська, 19а. Кожен з технічних паспортів містить розділ Схематичний план земельної ділянки за конкретною адресою. Зі схематичних зображень вбачається, що на земельних ділянках за вказаними адресами розміщуються тільки вищезазначені об`єкти, що належать ПП Карсад І, будь-які інші об`єкти, що належать третім особам відсутні, що вкотре свідчить про те, що рішення Полтавської міської ради стосується саме майна належного ПП Карсад І.

27.01.2025 до суду від ПП Карсад І надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№1286), в якому останній просить суд витребувати від Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 24388285) інформацію та копії підтверджуючих документів щодо переліку об`єктів (з їх ідентифікуючими ознаками) у місті Полтаві, розташованих на земельних ділянках комунальної власності, що перебувають в постійному користуванні КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7 а; вул. Джохара Дудаєва, 2 в; вул. Великотирновська, 19 а, та які рішенням Полтавської міської ради (шістдесята сесія восьмого скликання) Про питання господарського відання від 08.11.2024 вирішено закріпити в установленому законодавством порядку на праві господарського відання за Комунальним підприємством Полтава сервіс Полтавської міської ради.

29.01.2025 до суду від Полтавської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1371), в якому остання проти апеляційної скарги заперечує, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції правильно застосував процесуальні норми та встановив, що в обґрунтування поданої заяви позивач посилається виключно на припущення і твердження ПП Карсад І не підтверджуються наданими позивачем документами. Всупереч приписам процесуального закону ПП Карсад не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про реальне вчинення відповідачем чи третьою особою КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради, будь-яких дій, які б перешкоджали позивачу володіти, розпоряджатися чи користуватися зазначеним у позові майном.

03.02.2025 до суду від Полтавської міської ради надійшло клопотання (вх.№1611 від 04.02.2025), в якому остання просить розгляд справи відкласти, посилаючись на те, що в призначений день та час представник Полтавської міської ради О.Дзюбло знаходиться на стаціонарному лікуванні, на підтвердження чого надано довідку міської клінічної лікарні Полтавської міської ради імені Леоніда Куроєдова від 03.02.2025, внаслідок чого не зможе прийняти участь в призначеному судовому засіданні, а інші працівники юридичного управління виконавчого комітету Полтавської міської ради здійснюватимуть представництво інтересів Полтавської міської ради та Виконавчого комітету Полтавської міської ради в інших судових справах, що унеможливлює їх участь у даній справі.

05.02.2025 до суду від ПП Карсад І надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№1727), в якому останній просить суд: розглянути дане клопотання, визнати поважними причини пропущення строку на подання доказів у даній справі та задовільнити його; долучити до матеріалів даної справи відео тривалістю 6:46 хв під назвою Відео; долучити до матеріалів справи роздруківку з вебсайту Prozorro; здійснити огляд даного відео у судовому засіданні, що призначено у справі № 917/2270/24 на 06.02.2025 о 09:15, а саме такі інтервали відео: з 0:22 по 0:49с та з 3:08-4:00с; задовільнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представники Полтавської міської ради та Комунального підприємства "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради у судове засідання 06.02.2025 не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 13.01.2025.

Представник ПП Карсад І у судовому засіданні проти клопотання Полтавської міської ради про відкладення розгляду справи заперечував, вважає за можливе слухати справу за відсутності представника Полтавської міської ради.

Колегія суддів, розглянувши клопотання Полтавської міської ради про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Полтавською міською радою не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення апеляційного провадження в даному судовому засіданні.

Водночас, судом враховується, що у відзиві на апеляційну скаргу Полтавською міською радою чітко викладено свою позицію щодо оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи законодавчо обмежені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду та наявність відзиву на апеляційну скаргу Полтавської міської ради, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Полтавської міської ради про відкладення розгляду справи.

Представник апелянта у судовому засіданні повідомив, що ПП "Карсад І" відмовляється від клопотання про витребування доказів, а саме витребування інформації щодо переліку об`єктів (з їх ідентифікуючими ознаками) у місті Полтаві, розташованих на земельних ділянках комунальної власності, що перебувають в постійному користуванні КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7 а; вул. Джохара Дудаєва, 2 в; вул. Великотирновська, 19а. Підтримує клопотання про витребування доказів, а саме просить долучити до матеріалів даної справи відео тривалістю 6:46 хв під назвою Відео, здійснити огляд даного відео у судовому засіданні та визнати поважними причини пропущення строку на подання доказів у даній справі та задовільнити його.

Колегія суддів розглянувши клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи нових доказів, зазначає наступне.

За приписами ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Здобуття нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи суперечить основоположним принципам змагальності та рівності сторін господарського судочинства. Разом з цим, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено винятковості випадку для прийняття доказів судом апеляційної інстанції та не надано доказів неможливості подання їх до суду першої інстанції, в зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в грудні 2024 Приватне підприємство "Карсад І" звернулось до Господарського суду Полтавської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив суд вжити заходів щодо забезпечення позову ПП "Каскад І" до Полтавської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради, про визнання права власності, шляхом:

1) встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з реєстрацією права господарського відання Комунального підприємства Полтава-Сервіс Полтавської міської ради на об`єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирновська, 19а;

2) встановлення заборони Полтавській міській раді, Комунальному підприємству Полтава-Сервіс Полтавської міської ради вчиняти будь-які дії щодо об`єктів, спрямовані на їх псування, знищення, демонтаж, переміщення або передання об`єктів, розташованих на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а.

Заявник вказав, що Приватним підприємством Карсад-І здійснюється підготовка позовної заяви до Господарського суду Полтавської області з позовними вимогами до Полтавської міської ради, третя особа Комунальне підприємство Полтава-Сервіс Полтавської міської ради, про визнання права власності на об`єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирновська, 19а. У зв`язку з наявністю обставин, які можуть істотно ускладнити виконання рішення суду у даній справі, позивач вбачає за необхідне звернутися до суду з проханням вжити забезпечувальні заходи до подання позовної заяви.

18.12.2024 Господарським судом Полтавської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Порядок вжиття судом заходів забезпечення позову врегульований статтями 136, 137, 140, 144 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (статті 136 Господарського процесуального кодексу України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною першою статті 138 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Колегія суддів звертається до правової позиції, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 46-48 виснувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Колегія суддів виходить з того, що статті 138, 136 ГПК України передбачає право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Втім, під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23, від 31.05.2023 у справі № 906/1223/22, від 21.12.2022 у справі № 911/121/22.

Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зазначила, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

Такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 907/269/22, від 04.04.2023 у справі № 907/268/22, від 04.04.2023 у справі № 915/577/22.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.10.2022 у справі № 910/4192/22, у немайнових спорах суд вживає заходів забезпечення позову з превентивною метою щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, та, зважаючи на завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), суд має встановити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза унеможливлення чи суттєвого утруднення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

У справі № 910/1040/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 зазначила, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Водночас у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

У постановах Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 916/307/22, від 03.03.2023 у справі № 907/269/22, від 04.04.2023 у справі № 907/268/22, від 04.04.2023 у справі № 915/577/22 міститься висновок, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору.

У даній справі заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивачу стало відомо, що 08.11.2024 на засіданні шістдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання було прийнято рішення Про питання господарського відання, яким вирішено закріпити в установленому законом порядку на праві господарського відання за Комунальним підприємством Полтава-Сервіс Полтавської міської ради об`єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, що перебувають в постійному користуванні підприємства за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотернівська, 19а.

Проте, як зазначає заявник, об`єкти, які розташовані на вищезгаданих ділянках комунальної власності та рішенням відповідача закріплені за КП Полтава-сервіс, не належать Полтавській міській раді, а на переконання заявника, належать йому, оскільки створені/придбані ним за власні кошти, що унеможливлює віднесення їх до комунальної власності та порушує майнові права та інтереси ПП Карсад 1, а тому вказане зумовлює необхідність звернення заявника до суду з позовом про визнання права власності на вказані об`єкти.

Заявник переконаний, що внаслідок прийняття рішення Полтавської міської ради, фактично третя особа набуває права володіти, користуватися та розпоряджатися в певних межах майном, яке належить заявнику, і наразі рішення Полтавської міської ради вже є наявним свідченням можливості відчуження майна на користь третіх осіб.

Також зазначає, що з огляду на прийняте рішення, можна стверджувати, що Полтавська міська рада безпосередньо та/або опосередковано з певних особистих мотивів зацікавлена щодо об`єктів нерухомого майна, адже передала таке майно підпорядкованому комунальному підприємству, а відтак, як Полтавська міська рада, так і Комунальне підприємство Полтава-Сервіс Полтавської міської ради та інші, будь-які треті особи, у разі неможливості відчуження такого майна на користь третіх осіб, можуть вчиняти різного роду дії, спрямовані, або які матимуть наслідком переміщення або знищення чи псування такого майна, що в свою чергу призведе до нанесення майнової шкоди інтересам позивача, внаслідок чого позивач або втратить своє майно повністю, або його майно втратить частину своїх корисних властивостей.

Вказує, що з проекту рішення відповідача достеменно неможливо встановити перелік об`єктів, які були передані КП Полтава-Сервіс у господарське відання, адже у п. 1 проекту рішення відповідач обмежується визначенням об`єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності. З цього на думку заявника, випливає, що всі об`єкти розташовані на земельних ділянках були передані у господарське відання КП Полтава-Сервіс, у тому числі, об`єкти, які належать заявнику.

Таким чином, як зазначає заявник, внаслідок прийняття рішення Полтавської міської ради, фактично третя особа набуває права володіти, користуватися та розпоряджатися в певних межах майном, яке фактично належить позивачеві. Наразі рішення Полтавської міської ради вже є наявним свідченням можливості відчуження майна, на користь третіх осіб, що в результаті може призвести до фактичної неможливості позивачем поновлення своїх порушених прав після задоволення позовної заяви у вказаній справі та необхідності у повторному зверненні до суду. Але, якщо на таке майно не накласти арешт шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, нотаріусам, здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно це призведе до можливого відчуження такого майна належного ПП Карсад І на користь третіх осіб, та зумовить необхідність звернення ПП Карсад І з черговою позовною заявою до суду за захистом своїх прав, що суперечить принципу процесуальної економії.

Однак, як правильно зазначено судом першої інстанції, заявник не надав достатніх, належних та допустимих доказів, котрі в сукупності давали б суду підґрунтя для висновку про те, що Полтавська міська рада, третя особа КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради, чи будь-які інші особи дійсно вчиняють підготовчі дії (або мають реальний намір їх вчинити в майбутньому), спрямовані на передачу об`єктів, розташованих на земельних ділянках комунальної власності у місті Полтаві, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотернівська, 19а, які на переконання заявника належать йому, на користь третіх осіб.

Єдиним доказом, на який заявник посилається як на доказ в обґрунтування припущення про існування фактичних обставин, котрі можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав в майбутньому прав ПП "Карсад І", є рішення від 08.11.2024 шістдесятої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради Про питання господарського відання, з якого вбачається, що даним рішенням за КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради закріплено в установленому законом порядку на праві господарського відання об`єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, що перебувають в постійному користуванні підприємства за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотернівська, 19а.

Проте, як правильно зазначено судом першої інстанції, вичерпний перелік таких об`єктів, переданих КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради, відсутній.

За відсутності чіткого переліку об`єктів з їх ідентифікуючими ознаками, які були передані за цим рішенням, суд позбавлений можливості встановити, які саме об`єкти передані. Будь-яких інших доказів заявником не надано.

Крім того, з наданого рішення Полтавської міської ради вбачається, що КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради має вчинити дії щодо проведення технічної інвентаризації цих об`єктів, а також вчинити дії щодо їх реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що додатково підтверджує відсутність такого переліку об`єктів з їх ідентифікуючими ознаками, оскільки їх інвентаризація ще не проведена.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що у рішенні Полтавської міської ради Про питання господарського відання від 08.11.2024 йдеться про передачу об`єктів, що належать апелянту.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на те, що об`єкти, які розташовані на вищезгаданих ділянках комунальної власності та рішенням відповідача закріплені за КП Полтава-сервіс, не належать Полтавській міській раді, а належать позивачеві (заявнику), оскільки створенні/придбанні ним за власні кошти, що унеможливлює віднесення їх до комунальної власності та порушують майнові права та інтереси ПП Карсад 1, з огляду на те, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наданих заявником щодо всіх об`єктів, вбачається, що щодо кожного з об`єктів, відносно яких заявник просить застосувати заходи забезпечення позову, господарськими судами неодноразово розглядалися спори, в предмет дослідження яких входило питання набуття та припинення ПП Карсад І права власності на вказані об`єкти на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване, так як і послідуючі дії заявника з розпорядження об`єктами (справа № 917/1902/20, справа № 917/1970/20, справа № 917/10/21, справа № 917/961/21, справа № 917/970/21, справа № 917/962/21).

Як правильно зазначено судом першої інстанції, не підтверджене доказами твердження заявника про абстрактну вірогідність вчинення Полтавською міською радою, КП Полтава-Сервіс Полтавської міської ради чи іншими третіми особами тих чи інших дій з приводу об`єктів, які на переконання заявника належать йому, не є обґрунтованим припущенням. Необґрунтоване припущення не може бути покладене в основу рішення суду, котре за своєю правовою природою є істотним втручанням у право власності особи, якій воно належить. Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постанові від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для забезпечення позову та відмову у задоволенні поданої заяви.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Полтавської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі № 917/2270/24 без змін як такої, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судовий збір за подання апеляційної скарги, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карсад І" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі № 917/2270/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 13.02.2025

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза