Ухвала

від 12.02.2025 по справі 907/1103/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" лютого 2025 р.м. УжгородСправа № 907/1103/24

Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Кірик К.І., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, код ЄДРПОУ -02909973,місцезнаходження-Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дмитра Апухтіна, будинок, 29 А, поштовий індекс 69005 в інтересах держави в особі

позивача: Державної аудиторської служби, код ЄДРПОУ 40165856, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок, 4, поштовий індекс 04070

до відповідача 1: Акціонерного товариства Українська залізниця, код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, 5, поштовий індекс 03150, в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 40081237, місцезнаходження Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок, 108, поштовий індекс 49602

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод, код ЄДРПОУ 01056280, місцезнаходження Закарпатська область, Рахівський район, місто Рахів, вулиця Миру, 34, поштовий індекс 90600,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013)

про визнання недійсним договору поставки №ПР/НХ-20392/НЮ від 01.06.2020 про закупівлю товару та стягнення 383760,00 грн,

за участі представників сторін:

від прокуратури Романюк Д.В., прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури,

від позивача - Дан Є.М., у порядку самопредставництва,

від відповідача 1 адвоката Хлабистіна Д.М., згідно довіреності від 09.12.2024 (дійсної до 29.04.2025), у режимі ВКЗ,

від відповідача 2 Півоварова М.В., у порядку самопредставництва, у режимі ВКЗ,

від третьої особи не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби, звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця та до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод, у якому просить суд:

- визнати недійсним договір поставки №ПР/НХ-20392/НЮ від 01.06.2020 про закупівлю товару, укладений між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця грошові кошти у розмірі 383760,00 грн;

- стягнути в дохід держави в особі Державної аудиторської служби з Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця одержані нею за рішенням суду 383760,00 грн.

Позов заявлено прокурором з підстав недотримання відповідачами норм Законів України Про публічні закупівлі та Про захист економічної конкуренції під час укладення зазначеного договору.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисин С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025.

16.01.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача 1 (Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця) адвоката Хлабистін Д.М. надійшла заява про вступ у справу як представника від 16.01.2025 (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/291/25).

Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 12.02.2025 на 14 год. 00 хв., залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

22.01.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача 1 (Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця) адвоката Хлабистін Д.М. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі від 22.01.2025 (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/495/25). Згідно з цим клопотанням адвокат Хлабистін Д.М., просить суд зупинити провадження у справі №907/1103/24 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

23.01.2025 через систему Електронний суд від Запорізької обласної прокуратури надійшла заява від 23.01.2025 (зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/582/25), згідно з якою до справи на виконання пункту 7 ухвали від 20.01.2025 про відкриття провадження у справі долучені докази направлення третій особі Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України копії позовної заяви з додатками.

27.01.2025 через систему Електронний суд від Державної аудиторської служби (позивача у справі) надійшло пояснення від 24.01.2025 №002500-17/956-2025 (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/639/25).

28.01.2025 через систему Електронний суд від ТОВ Запорізький механічний завод надійшов відзив на позовну заяву від 28.01.2025 (зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/716/25).

03.02.2025 через систему Електронний суд від Запорізької обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву від 31.01.2025 (зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/916/25).

04.02.2025 через систему Електронний суд від ТОВ Запорізький механічний завод надійшло заперечення на відповідь на відзив від 04.02.2025 (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/1043/25).

04.02.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача 1 (Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця) адвоката Хлабистін Д.М. надійшов відзив на позовну заяву від 04.02.2025 (зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/1051/25).

06.02.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача 1 (Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця) адвоката Хлабистін Д.М. надійшла заява від 06.02.2025 (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/1170/25) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку судом задоволено згідно з ухвалою від 12.02.2025.

06.02.2025 через систему Електронний суд від Запорізької обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву від 06.02.2025 (зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/1181/25).

07.02.2025 через систему Електронний суд від ТОВ Запорізький механічний завод надійшла заява від 07.02.2025 (зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/1193/25), згідно з якою до матеріалів справи долучені копії документів на підтвердження повноважень Півоварова М.В. діяти у порядку самопредставництва відповідача 2.

07.02.2025 через систему Електронний суд від ТОВ Запорізький механічний завод надійшла заява від 07.02.2025 (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/1205/25) про участь у судовому засіданні його представника Півоварова М.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка судом задоволено згідно з ухвалою від 10.02.2025.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 12.02.2025, суд, з урахуванням думки прокурора, представника позивача та відповідачів, згідно ухвали, постановленої без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, постановив: продовжити підготовче засідання за відсутності представника третьої особи, яка належним чином повідомлена про місце, дату та час підготовчого судового засідання.

У подальшому під час підготовчого засідання судом було розглянуто клопотання представника відповідача 1 (Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця) адвоката Хлабистін Д.М. про зупинення провадження у справі від 22.01.2025 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача 1, посилається на необхідність зупинення провадження у справі №907/1103/24 до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №922/3456/23, оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу №922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) для відступу від висновків щодо застосування норм права у спірних в даній справі правовідносинах (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України Про захист економічної конкуренції), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №914/1507/23 (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 1 на підтримання клопотання, думку прокурора та представника позивача, які не заперечили проти задоволення клопотання, думку представника відповідача 2, який підтримав подане клопотання, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі, з огляду на таке.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985), при цьому очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики, виступають причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини").

Пунктом 4 частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В силу частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абзац 1 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).

Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, що знаходяться в загальному доступі, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 справу № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі1) Харківської міської ради та 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: 1) Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи на розгляд об`єднаної палати Касаційний господарський суд вказав, що фактично як у справі № 922/3456/23, що переглядається, так і у справі № 914/1507/23, від правових висновків у якій прагне відступити колегія суддів, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів. Проте, сам лише факт вчинення учасниками порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 і частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на те, що положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням. Відтак, прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Колегія суддів у справі № 922/3456/23 пропонує відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 20.12.2024 прийняв до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 922/3456/23.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У той же час, обґрунтовуючи подання до суду позовної заяви у даній справі прокурор, з посиланням на статті 203, 215, 228 Цивільного України зазначає, що укладання оспорюваного договору про закупівлю супроводжувалося грубим порушенням принципів добросовісної конкуренції внаслідок вчинення учасниками відкритих торгів антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, внаслідок чого рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.10.2022 №63/38-р/к у справі № 63/1-01-11-2021 були притягнуті до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Із загального змісту судових рішень у справі № 922/3456/23 вбачається, що вказана справа є подібною до справи №907/1103/24, яка перебуває у провадженні суду, як за предметом спору, так і за суб`єктним складом та правовим регулюванням спірних правовідносин.

Іншими словами, характер спірних правовідносин у справах №922/3456/23 і №907/1103/24 в контексті застосування положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України Про захист економічної конкуренції є подібними.

Суд враховує також, що відповідно до ч. 2 ст. 302 ГПК України підставами для передачі справи на розгляд об`єднаної палати є забезпечення єдності судової практики у справах суду касаційної інстанції господарської спеціалізації у випадку наявності різних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах або необхідності відступу від означених висновків.

Відтак, враховуючи підстави даного позову, висновки об`єднаної палати у справі №922/3456/23 будуть мати значення при вирішенні справи № 907/1103/24 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник із подібних правовідносин.

Станом на 12.02.2025 у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про результати розгляду справи № 922/3456/23 об`єднаною палатою Верховного Суду не розглянута.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги наявність правової проблеми та різної практики застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України, з урахуванням статей 203, 215 ЦК України, статті 208 ГК України судом касаційної інстанції, з огляду на ту обставину, що на даний час в провадженні об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №922/3456/23, висновок в якій сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №907/1103/24 до закінчення перегляду судового рішення у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

Керуючись ст. 2, 13, 183, 228, 233, 234, 235 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання представника Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця адвоката Хлабистіна Дмитра Миколайовича про зупинення провадження у справі від 22.01.2025 (зареєстроване за вхідним № 02.3.1-02/495/25 від 22.01.2025) задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі №907/1103/24 до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №922/3456/23.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до статей 255 і 256 ГПК України.

Повна ухвала складена 13.02.2025.

Суддя С.В.Сисин