Рішення

від 14.01.2025 по справі 908/1560/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/44/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025 Справа № 908/1560/24(908/2844/24)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ, код ЄДРПОУ 40385546 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 72А, кімната 9)

про стягнення 129 756 198,00 грн

в межах справи № 908/1560/24

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ, код ЄДРПОУ 40385546 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 72А, кімната 9)

кредитор Публічне акціонерне товариство УКРНАФТА, код ЄДРПОУ 00135390 (04053 Україна, м. Запоріжжя, провулок Несторівський, буд. 3-5)

Представники сторін:

від позивача Чечель К.І.

від відповідача Маміч Я.С.

УСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ про стягнення 129 756 198,00 грн, з яких: 64 878 099,00 грн штрафу та 64 878 099,00 грн пені.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.10.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2844/24 та визначено до розгляду судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.11.2024 прийнято позовну заяву Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ про стягнення 129 756 198,00 грн, з яких: 64 878 099,00 грн штрафу та 64 878 099,00 грн пені, до розгляду в межах справи №908/1560/24 про банкрутство відповідача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; постановлено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; підготовче засідання призначено на 12.12.2024р. об 11-00.

У судовому засіданні 12.12.2024 судом оголошено перерву до 19.12.2024 о 15-00.

До суду через систему Електронний суд надійшли наступні документи:

- 28.11.24 письмові пояснення позивача;

- 09.12.24 відзив відповідача на позовну заяву;

- 12.12.24 відповідь позивача на відзив відповідача.

Ухвалою від 19.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №908/1560/24(908/2844/24) з розгляду позовної заяви Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ, про стягнення 129 756 198,00 грн, та призначено справу до розгляду по суті на 14.01.2025 об 11-00 год.

Представник відповідча просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Вважає, що Антимонольним комітетом України не доведено вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «БАРВІНОК-ІНВЕСТ» порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, а рішення судів першої та апеляційної інстанції є такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Представник позивача у судовому засіданні 14.01.2025 підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.01.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 240 ГПК УКраїни.

Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.

Антимонопольний комітет України (далі - Комітет, Позивач) розглянувши матеріали справи № 145-26.13/61-21 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Барвінок-Інвест» (ідентифікаційний код 40385546) (далі - ТОВ «Барвінок-Інвест», Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 03.08.2023 № 210-р (далі - Рішення № 210-р), яким визнано, що ТОВ «Барвінок Інвест» вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з продажу державного пакету акцій розміром 99,9906% статутного капіталу акціонерного товариства «Київпассервіс», проведеного Фондом державного майна України за допомогою вебпорталу «PROZORRO.SALE», ідентифікатор закупівлі № UA-PS-2020-01-29-000015-2.

За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 64 878 099 (шістдесят чотири мільйони вісімсот сімдесят вісім тисяч дев`яносто дев`ять) гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення Комітету набирають чинності з дня їх прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Комітету. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Копія Рішення № 210-р була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 17.08.2023 № 145-26.13/03-4809 та отримана Відповідачем 04.09.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303515618131.

Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 210-р, закінчився 06.11.2023 (оскільки 04.11.202 та 05.11.202 припадають на неробочі дні).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення органу Комітету до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Відповідач оскаржив Рішення № 210-р до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (далі - суд першої інстанції) від 13.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/17188/23 за позовом ТОВ «Барвінок-Інвест» до Комітету про визнання недійсним Рішення № 210-р.

Рішенням суду першої інстанції від 28.02.2024 у справі № 910/17188/23 ТОВ «Барвінок-Інвест» в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду (далі - суд апеляційної інстанції) від 30.04.2024 у справі № 910/17188/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Барвінок-Інвест» на зазначене рішення суду першої інстанції.

Постановою суду апеляційної інстанції від 24.06.2024 у справі № 910/17188/23 апеляційну скаргу ТОВ «Барвінок-Інвест» залишено без задоволення, а зазначене рішення Суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Верховного Суду (далі - суд касаційної інстанції) від 23.09.2024 у справі № 910/17188/23 касаційну скаргу ТОВ «Барвінок-Інвест» на зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції повернуто скаржнику.

Отже, Рішення № 210-р є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу та пені.

Станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № 210-р.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»: - за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; - нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Абзацом 3 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18 та від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.

Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.

Отже, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 210-р, зупинялось з 13.11.2023 до 28.02.2024 (розгляд справи № 910/17188/23 судом першої інстанції) та з 30.04.2024 до 24.06.2024 (розгляд справи № 910/17188/23 судом апеляційної інстанції).

Розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № 210-р, обчислено таким чином.

Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу: - з 07.11.2023 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням № 210-р) по 12.11.2023 включно (день, який передував винесенню ухвали судом першої інстанції про відкриття провадження у справі № 910/17188/23); - з 29.02.2024 (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі № 910/17188/23) по 29.04.2024 включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/17188/23); - з 25.06.2024 (наступний день після прийняття Судом апеляційної інстанції постанови у справі № 910/17188/23) по 02.10.2024 включно (день, до якого розраховано пеню).

Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 167 днів.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 64 878 099 х 1,5 % = 973 171,49 гривень, де 64 878 099 - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 210-р; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

За 167 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 973 171,49 х 167 = 162 519 638,83 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 64 878 099 гривень.

Загальна сума заборгованості становить: 64 878 099 + 64 878 099 = 129 756 198 гривень, де 64 878 099 - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 210-р; 64 878 099 - розмір пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ч. 7 та 14 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до ст. 327 ГПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції; наказ надсилається стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили; за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Таким чином, згідно з ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем у зазначеній справі є Антимонопольний комітет України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767).

Отже, заперечення Відповідача спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду факт несплати відповідачем суми штрафу у розмірі 64 878 099,00 грн та пені у розмірі 64 878 099,00 грн

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги у розмірі 129 756 198,00 грн, з яких: 64 878 099,00 грн штрафу та 64 878 099,00 грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок-Інвест» (вул. Перемоги, буд. 72 А, кімн. 9, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 40385546) штраф у розмірі 64 878 099 (шістдесят чотири мільйони вісімсот сімдесят вісім тисяч дев`яносто дев`ять) гривень та пеню у розмірі 64 878 099 (шістдесят чотири мільйони вісімсот сімдесят вісім тисяч дев`яносто дев`ять) гривень і зарахувати зазначені суми у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок-Інвест» (вул. Перемоги, буд. 72 А, кімн. 9, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 40385546) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) гривень.

4. Видати накази.

Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2025р.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.