Ухвала

від 13.02.2025 по справі 908/338/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.02.2025 Справа № 908/338/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Федько О.А., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного підприємства «Астарта Агро» (вул. Троїцька, буд. 27, Запоріжжя, Запорізька область, 69063), представник позивача: адвокат Громут Володимир Ігорович

до відповідача-1: Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м. Москва, 119991, Російська Федерація)

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Алроса» (вул. Леніна, буд. 6, м. Мирний, ул. Мирненський, Республіка Саха (Якутія), 678175, Російська Федерація)

до відповідача-3: Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-Російські Авіалінії» (вул. Арбат, буд. 1, м. Москва, 119019, Російська Федерація)

до відповідача-4: Публічного акціонерного товариства «Банк «ВТБ» (пер. Дегтярний, буд. 11, літ. А, м. Санкт-Петербург, 191144, Російська Федерація)

до відповідача-5: Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (вул. Воздвиженка, буд. 10, м. Москва, вн. тер. муніципальний округ Арбат, м. Москва, 125009, Російська Федерація)

до відповідача-6: Публічного акціонерного товариства «Камаз» (пр-кт Автозаводський, буд. 2, м. Набережні Челни, Республіка Татарстан (Татарстан), 423827, Російська Федерація)

до відповідача-7: Публічного акціонерного товариства «Нафтова компанія «Роснєфть» (наб. Софійська, буд. 26/1, м. Москва, 115035, Російська Федерація),

до відповідача-8: Публічного акціонерного товариства «Федеральна Гідрогенеруюча Компанія - Русгідро» (вул. Дубровинського, буд. 43, стр. 1, Краснорськ, Красноярський край, 660017, Російська Федерація),

до відповідача-9: Публічного акціонерного товариства «Транснєфть» (наб. Пресненська, буд. 4, стр. 2, м. Москва, 123112, Російська Федерація)

про стягнення 99 832,22 долари США

ВСТАНОВИВ:

10.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 372/08-07/25) Приватного підприємства «Астарта Агро» до відповідача-1: Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Алроса», відповідача-3: Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-Російські Авіалінії», відповідача-4: Публічного акціонерного товариства «Банк «ВТБ», відповідача-5: Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», відповідача-6: Публічного акціонерного товариства «Камаз», відповідача-7: Публічного акціонерного товариства «Нафтова компанія «Роснєфть», відповідача-8: Публічного акціонерного товариства «Федеральна Гідрогенеруюча Компанія - Русгідро», відповідача-9: Публічного акціонерного товариства «Транснєфть» про стягнення 99 832,22 долари США в рахунок відшкодування збитків, заподіяних збройною агресією та окупацією частини території України.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/338/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу з наступних підстав.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем було придбано товар продукцію виробничо-технічного призначення - у ТОВ «Фірма Ерідон», який було поставлено на склад, що знаходився за адресою: Україна, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, 210. Залишки товару на зазначеному складі становили загальну суму в розмірі 87 441,74 грн та розкрадені (привласнені) збройними силами відповідача. Крім того, позивач зазначає, що на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аматекс-Україна» договору, він придбав аміачну селітру, яку було доставлено у місце призначення ПП «Дніпрянський річковий порт», смт. Дніпряни, Херсонська область та вивантажено 22.02.2022. Доводить, що загальна вартість аміачної селітри, яка знаходилась в смт. Дніпряни, м. Велика Каховка в межах ПП «Дніпрянський річковий порт», становить 2 833 140,00 грн, та розкрадена збройними силами відповідача.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Господарського суду Запорізької області позивач зазначає, що місцем заподіяння шкоди майну позивача є зокрема смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, відтак, позов подає з урахуванням вимог частини 8 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, для спорів про відшкодування шкоди, заподіяної майну, встановлено альтернативну підсудність (підсудність за вибором позивача), а саме: наведеною нормою процесуального закону встановлено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Як вбачається з позовної заяви та доданих матеріалів, а саме бухгалтерської довідки від 05.02.2025 №9 «Про залишки товару на складі», станом на 05.02.2025 на складі за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, буд. 210 (договір оренди складу №01102021-О від 01.10.2021) обліковуються залишки товару згідно наведеного переліку, загальна вартість якого 87 441,74 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2023 по справі №910/6441/23 за позовом ПП «Астарта Агро» до ТОВ «Аматекс-Україна» про стягнення 3 211 507,71 грн встановлено, що 04.02.2022 між ТОВ «АМАТЕКС-Україна» (постачальник) та ПП «АСТАРТА АГРО» (покупець) було укладено Договір № 2022/АМ/AN-05, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти товар (мінеральні добрива - Аміачна селітра 34.4% N в біг-бегах, код УКТ ЗЕД 3102309000) у кількості, за ціною та в строки відповідно до умов даного Договору та Специфікації, які є його невід`ємною частиною. У пункті 1 Специфікації № 1 від 04.02.2022 до Договору сторони узгодили постачання товару Аміачна селітра 34.4% N Код УКТ ЗЕД 3102309000 у кількості 111,0 тон, загальною вартістю 2 919 300,00 грн. Ціна товару вказана на умовах FCA смт. Дніпряни, м. Нова Каховка, Херсонська обл. (по узгодженню постачальника та покупця), у відповідності з міжнародними правилами «Інкотермс-2010» (п. 3 Специфікації №1 від 04.02.2022 до Договору). Суд встановив факт перерахування позивачем в якості попередньої оплати товару на рахунок відповідача грошових коштів у сумах 2 919 300,00 грн, 1 758 240,00 грн, 491 040,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1510 від 04.02.2022, № 1564 від 22.02.2022 та № 1576 від 23.02.2022, а також той факт, що оплачений позивачем товар було доставлено у місце призначення - ПП «Дніпрянський річковий порт», смт. Дніпряни, Херсонська обл., та вивантажено 22.02.2022. Оскільки територія ПП «Дніпрянський річковий порт» не є площею продавця у розумінні терміну FCA Інкотермс у редакції 2010 року, безвідносно до наявності у відповідача цивільних правовідносин із ПП «Дніпрянський річковий порт», а є названим місцем, то з урахуванням статті А.4 терміну FCA Інкотермс у редакції 2010 року поставка вважається здійсненою, а зобов`язання відповідача по передачі позивачу товару виконаним у момент, коли позивач дізнався про надання товару у його розпорядження. І з цього часу ризики щодо товару несе сам позивач, як покупець.

За фактом привласнення окупаційними військовими силами російської федерації товару, належного ПП «Астарта Агро», що перебував на території ПП «Дніпрянський річковий порт», позивач звернувся до Управління Служби Безпеки України в Запорізькій області з заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Ураховуючи викладене, шкода майну ПП «Астарта Агро» була заподіяна на території Запорізької області та на території Херсонської області.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У Рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (SokurenkoandStrygun v. Ukraine) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

На підставі зазначеного можна виокремити такі складові поняття «суд, встановлений законом», як: інституційна, процесуальна та компетенційна. Так, компетенційна складова передбачає правильне застосування правил юрисдикції та використання судом при розгляді та вирішенні справ виключно повноважень, передбачених процесуальним законодавством.

При цьому порушення будь-якої із цих складових визнається фундаментальним порушенням права на справедливий судовий розгляд у практиці ЄСПЛ, що, як правило, тягне за собою скасування судового рішення у справі.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції з розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

За частиною шостою статті 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Отже, визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Зазначений припис спрямований на те, щоб суб`єкт правовідносин міг з дотриманням принципів господарського судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань господарського судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Проте таке роз`єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.

Указаному кореспондує припис частини шостої статті 173 ГПК України, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Позивач об`єднав у позовній заяві вимоги щодо стягнення шкоди, яка була заподіяна на території Запорізької області, на яку розповсюджується юрисдикція Господарського суду Запорізької області та Херсонської області, на яку розповсюджується юрисдикція Господарського суду Херсонської області. Відтак, суд позбавлений можливості за власною ініціативою роз`єднати позовні вимоги, оскільки виділена вимога щодо стягнення з відповідачів шкоди, яка заподіяна на території Херсонської області не може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги господарському суді Запорізької області.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Господарським процесуальним законодавством не передбачено права суду самостійно роз`єднати позовні вимоги, які стосуються також територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відтак, суд позбавлений можливості надіслати позовні матеріали за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Херсонської області, оскільки шкода заподіяна майну позивача також і на території Запорізької області.

Пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи , якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Згідно ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 29, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Астарта Агро» вх. № 372/08-07/25 від 10.02.2025 з доданими до неї документами повернути позивачу.

Примірник ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала складена та підписана 13.02.2025.

Відповідно до положень ст.ст. 174, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання.

Суддя О.А Федько