Ухвала

від 13.02.2025 по справі 910/1126/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.02.2025Справа № 910/1126/25

Суддя Н.Плотницька, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" про скасування заходів забезпечення позову, у справі за заявою Приватне підприємство "Ефективна відгодівля тварин - Захід" про забезпечення позову до подачі позовної заяви

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: Приватне підприємство "Ефективна відгодівля тварин - Захід"

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс"

Представники: не викликались

ВСТАНОВИВ:

30.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства "Ефективна відгодівля тварин - Захід" про забезпечення позову до подачі позовної заяви, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки Hyundai Santa Fe, 2022 року випуску, колір сірий, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до набрання рішенням законної сили в справі за позовом Приватного підприємства "Ефективна відгодівля тварин - захід" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" про визнання права власності на транспортний засіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 задоволено заяву Приватного підприємства "Ефективна відгодівля тварин - Захід" про забезпечення позову, до набрання законної сили рішенням господарського суду у цій справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки Hyundai Santa Fe, 2022 року випуску, колір сірий, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

07.02.2025 до Господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" надійшло клопотаня про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Водночас, приймаючи до уваги, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 3 Конституції України життя і здоров`я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, забезпечення яких є головним обов`язком держави.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

У зв`язку із викладеним суд вважає за можливе розглянути подане клопотання в порядку письмового провадженні без виклику учасників справи.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" про скасування заходів забезпечення позову суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Обґрунтовуючи звернення з даним клопотанням Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" вказує на те, що ухвала 03.02.2025 накладено арешт на транспортний засіб марки, який не належить та (або) не підлягає передачі відповідачу та не знаходиться в нього. Тобто, такий захід жодним чином не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та призведе до порушення прав та охорощованих законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" зазначає, що заявником не надано будь-яких доказів наявності у нього права власності на вказане майно. Умови договору оперативного лізингу (оренди) не передбачають переходу права власності на транспортний засіб. Заявником не подано жодних доказів виконання умов, вказаних ним договорів у строк до 20.12.2024 року.

Тому, на переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс", існують правові підстави для скасування вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 у справі № 910/1126/25 заходів забезпечення позову.

У той же час наведені посилання заявника оцінюються судом критично та зазначає наступне.

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто, за своєю правовою природою заходи забезпечення позову є встановлені судом тимчасові заходи, спрямовані на попередження можливих порушень прав заявника відповідних заходів за час вирішення відповідного спору, мають бути співмірними із заявленими вимогами (предметом спору) та вживаються лише у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду - отримання ефективного захисту або поновлення порушених прав та інтересів в обраний позивачем спосіб.

В свою чергу, передбачене частиною 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України право суду скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи залежить виключно від встановлення судом після вжиття заходів до забезпечення позову обставин, які свідчать про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зокрема, у разі якщо особа доведе відсутність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, або у разі якщо обставини, які слугували підставами для вжиття заходів забезпечення позову після постановлення відповідної ухвали відпали.

В даному випадку, вживаючи ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб суд виходив із того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" вчиняє конкретні дії щодо продажу майна на яке претендує Приватне підприємство "Ефективна відгодівля тварин - Захід" на підставі договору договір оперативного лізингу (оренди) від 05.12.2022 № 221205/ОЛ-0340, що може призвести до протиправного позбавлення Приватного підприємства "Ефективна відгодівля тварин - Захід" права на майно у разі встановлення судом обставин існування в особи права власності на спірне майно.

Тобто у відповідній ухвалі судом було детально мотивовано чому вжиті заходи є співмірними та адекватними заходами із позовними вимогами.

Водночас, суд відзначає, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом стаття 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Однак, жодних обґрунтувань та доказів на спростування чи зміну наведених обставин, які слугували правовою підставою для вжиття ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 відповідного заходу забезпечення позову, Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" не надано. Поряд з цим, подане клопотання по своїй суті обґрунтовано виключно незгодою із майбутніми позовними вимогами позивача щодо визнання права власності на спірний транспортний засіб.

Водночас, всупереч наведеному, заявник не навів обґрунтованих доводів та не надав належних та допустимих доказів, як б підтверджували, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, що спричинило застосування заходів забезпечення позову у справі № 910/1126/25.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, за результатом оцінки поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" доказів судом не встановлено обставин, які у розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, тому клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 у справі № 910/1126/25, задоволенню не підлягає.

Отже, у поданому клопотанні не спростовано доцільності, адекватності та співмірності вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 заходів забезпечення позову чи зміни обставини за яких вони були вжиті.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 145, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" про скасування заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви у справі № 910/1126/25.

Згідно частини 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України

Суддя Н. Плотницька