Ухвала

від 13.02.2025 по справі 910/1527/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.02.2025Справа № 910/1527/25

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізко" (01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська (Шевченківський р-н), будинок 30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові мережі України" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12)

про визнання недійсним договору та застосувати наслідки недійсності правочину, визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

ВСТАНОВИВ:

08.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізко" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові мережі України" про визнання недійсним з 01.01.2022 договір про надання телекомунікаційних послуг № 1233 від 25.01.2019 та про застосування наслідків недійсності правочину з 01.01.2022.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач всупереч вимогам Закону України "Про електронні комунікації" не зареєстрований у Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, що ставить під сумнів можливість надання відповідачем послуг передбачених договором після набрав чинності Закон України "Про електронні комунікації", що є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення позовної заяви без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не визначено способу захисту прав або інтересів який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.

Також згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом

За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.

Отже, суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.

Звертаючись з даним позовом позивач просить застосувати наслідки недійсності правочину, однак, при цьому, позивачем не визначено які саме наслідки мають бути застосовані (з огляду на приписи статті 216 Цивільного кодексу України) (стягнення грошових коштів, повернення майна або відшкодування його вартості, відшкодування вартості послуг (або одразу декілька варіантів застосування наслідків недійсності правочину)).

Також суд звертає увагу позивача на те, що пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3 028 гривень.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи викладене, при зверненні з даним позовом до суду позивач мав сплатити судовий збір за 2 вимоги, проте як вбачається з квитанції від 28.10.2024 позивач судовий збір сплачено лише за одну вимогу.

Керуючись ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху дня усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суддя Н.Плотницька