Рішення

від 04.02.2025 по справі 910/15566/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2025Справа № 910/15566/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" (Київська область, м. Бориспіль)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (м. Київ)

про стягнення 2 981 424,72 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Гончаров Е.В.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" про стягнення 2 981 424,72 грн, з яких: 2 032 481,73 грн заборгованості за надані позивачем послуги за договором № ARS2020-002 про надання послуг з технічного обслуговування Повітряних Суден від 24.07.2020, 781 007,84 грн інфляційних втрат, 167 935,15 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань, та призначено підготовче засідання на 23.01.2025.

Означена ухвала була отримана відповідачем в електронному кабінеті 25.12.2024, проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

23.01.2025 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.02.2025.

У судовому засіданні 04.02.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тож його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.

04.02.2025 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (Замовник) було укладено Договір № ARS2020-002 про надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору за умови дотримання термінів і умов цього Договору Виконавець, як схвалена організація з технічного обслуговування, що діє на підставі Сертифікату організації з технічного обслуговування № UA.145.0087, отриманого відповідно до вимог стандарту PART 145, буде надавати Замовнику послуги та виконувати роботи з технічного обслуговування (надалі - "Послуги") повітряних суден (надалі - "ПС"), як зазначено в Статті 2 Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору послуги з технічного обслуговування перераховані в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з пунктами 8.2. - 8.4., 8.6., 8.7. Договору всі оплати за даним договором здійснюються за фактом виставлених рахунків в терміни, зазначені в Статті 8. Всі оплати здійснюються щомісячно. Замовник зобов`язаний підписати акт виконаних робіт протягом 7 робочих днів. У разі відсутності обґрунтованих претензій з боку Замовника протягом даного терміну, акт вважається підписаним. До 17 числа наступного місяця Замовник виконує оплату всіх рахунків виставлених за попередній місяць. Всі платежі за цим договором виконуються Замовником без будь-яких відрахувань, які можуть мати місце в зв`язку з поточним чи майбутнім оподаткуванням.

У пункті 12.1. Договору сторони погодили, що в разі необхідності відправки будь-якого повідомлення однієї із сторін іншій стороні, таке повідомлення буде відправлено шляхом факсимільного повідомлення, електронної пошти або в письмовій формі за підписом і буде адресовано уповноваженим представникам сторін.

Договір набуває чинності з дати, зазначеної на початку документа, і діє протягом 12 місяців. Якщо жодна із сторін в письмовій формі не повідомить іншу сторону про свій намір припинити дію Договору за 90 календарних днів до його закінчення, Договір вважається автоматично продовженим на наступні 12 місяців. Кожна сторона може розірвати дію Договору шляхом письмового повідомлення іншої сторони за 70 календарних днів до запланованої дати розірвання Договору (п. п. 11.1. - 11.3. Договору).

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 906 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зазначає позивач, він свої зобов`язання за Договором виконував своєчасно та у повному обсязі, на підтвердження чого надав до позовної заяви:

За послуги, надані в січні 2022 року на загальну суму 1 472 017,95 грн з ПДВ:

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №48 від 31.01.2022 на суму 1 378 810,21 грн;

- рахунок на оплату № 48 від 31.01.2022 на суму 1 378 810,21 грн;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №49 від 31.01.2022 на суму 10 034,04 грн;

- Рахунок на оплату № 49 від 31.01.2022 на суму 10 034,04 грн;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 53 від 31.01.2022 на суму 57 181,92 грн;

- Рахунок на оплату № 53 від 31.01.2022 на суму 57 181,92 грн;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 54 від 31.01.2022 на суму 25 991,78 грн;

- Рахунок на оплату № 54 від 31.01.2022 на суму 25 991,78 грн.

За послуги, надані в лютому 2022 року на суму 560 463,78 грн:

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 94 від 28.02.2022 на суму 521 022,19 грн;

- Рахунок на оплату № 94 від 28.02.2022 на суму 521 022,19 грн;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 95 від 28.02.2022 на суму 2 457,42 грн;

- Рахунок на оплату № 95 від 28.02.2022 на суму 2 457,42 грн;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 99 від 28.02.2022 на суму 21 133,81 грн;

- Рахунок на оплату № 99 від 28.02.2022 на суму 21 133,81 грн;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 100 від 28.02.2022 на суму 10 566,91 грн;

- Рахунок на оплату № 100 від 28.02.2022 на суму 10 566,91 грн;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 101 від 28.02.2022 на суму 5 283,45 грн;

- Рахунок на оплату № 101 від 28.02.2022 на загальну суму 5 283,45 грн.

Вказані акти та рахунки були направлені електронною поштою на електронні адреси представників відповідача, що підтверджується роздруківкою повідомлення із вкладенням від 03.02.2022 року (за послуги, надані в січні 2022 року), а також роздруківкою повідомлення із вкладенням від 11.03.2022 року (за послуги, надані в лютому 2022 року). Відповідач підписаних ним актів здачі-приймання робіт (надання послуг) не повернув, обґрунтованих претензій щодо направлених актів та рахунків не надав.

Листом від 08.03.2023 № 40 позивач повторно направив засобами поштового зв`язку акти та рахунки за послуги, надані в січні та лютому 2022 року (відправлення 0408033571819). Відповіді на лист від 08.03.2023 відповідач не надав, оплату направлених рахунків не здійснив, підписаних актів виконаних робіт позивачу не повернув.

Оскільки відповідач своїх зобов`язань за Договором з оплати наданих позивачем послуг у січні та лютому 2022 року на загальну суму 2 032 481,73 грн належним чином та в установлений Договором строк не виконав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім суми основного боргу, позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача також 781 007,84 грн інфляційних втрат та 167 935,15 грн 3% річних.

За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 26 А, офіс 103; ідентифікаційний код 43375876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, буд.54, корпус А; ідентифікаційний код 31943150) 2 032 481 (два мільйони тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 73 коп. заборгованості, 781 007 (сімсот вісімдесят одну тисячу сім) грн 84 коп. інфляційних витрат, 167 935 (сто шістдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн 15 коп. 3% річних, 44 721 (сорок чотири тисячі сімсот двадцять одну) грн 37 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 12.02.2025.

Суддя Т.М. Ващенко