Рішення

від 13.02.2025 по справі 910/14287/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2025Справа № 910/14287/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКТ»

до Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ»

про стягнення 84 608, 79 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» про стягнення 84 608, 79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №53-124-01-22-17180 від 07.02.2024.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 відкрито провадження у справі №910/14287/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

12.12.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов.

19.12.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.01.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору поставки №53-124-01-22-17180 від 07.02.2024 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 71 100,00 грн, на підтвердження поставки позивач надав видаткову накладну №3081 від 03.08.2022.

Позивач стверджує, що відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, оплату за поставлений позивачем товар у повному обсязі не здійснив, у зв`язку із чим у позивача виникла заборгованість у сумі 71 100,00 грн.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційне збільшення у розмірі 13 062,24 грн, 0,3% річних у розмірі 446,55 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що остаточний розмір здійснених ним судових витрат та докази, що його підтверджують будуть подані до суду в порядку, визначеному абзацом другим частини восьмої статті 129 ГПК України, протягом 5-ти днів з моменту ухвалення рішення суду по суті справи.

Позиція відповідача

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що враховуючи умови пункту 5.1. договору, передбачений договором 60-тиденний строк для оплати поставленого товару вартістю 71 100,00 грн з ПДВ розпочав свій перебіг з 11.08.2022 (перший день строку для оплати), закінчився 09.10.2022 (останній 60-й день строку для оплати), і є простроченим починаючи з 10.10.2022 (перший день прострочення оплати).

Також відповідач заперечив щодо стягнення з відповідача на користь позивача 446,55 грн 0,3% за прострочення оплати поставленого товару, оскільки прострочення відбулось з 10.10.2022.

Відповідач не визнає заявлений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в справі № 910/14287/24, оскільки розмір витрат (30 000 грн), пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги є надмірно завищеним.

У відзиві на позов відповідач просив, у разі ухвалення судом рішення у справі №910/14287/24 про повне або часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Енергомашкомплект», зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача у цій справі, до їх розумного, реального і обґрунтованого розміру, який складає 3 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

07.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКТ» (постачальник, позивач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція») (покупець, відповідач) укладено договір поставки №53-124-01-22-17180 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується в поставити і передати у власність покупцю в передбачені цим договором строки товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (додаток № 1 до договору), та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до пунктів 1.2. договору предметом поставки по даному договору є товар: код 42120000-6 згідно ДК 021-2015 (насоси та компресори).

Пунктами 3.1. та 3.2. договору передбачено, що строк поставки товару становить 50 календарних днів з дати укладення сторонами цього договору. Поставка товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDP згідне з ІНКОТЕРМС 2010 на склад Вантажоодержувача за адресою: (Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство»/ склад №10, вул. Енергетиків, 36. м. Нетішин, Хмельницька область, 30100).

Пунктом 3.5. договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення товару переходить до покупця з моменту поставки товару.

Згідно п. 4.1. договору ціна товару по договору становить 59 250,00 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят грн. 00 коп.), крім того ПДВ 20%: 11 850,00 грн. (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.). Всього ціна договору: 71 100,00 грн. (сімдесят одна тисяча сто грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 5.1. договору оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії».

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 71 100,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №3081 від 03.08.2022.

Податкова накладна № 2 на суму 71 000,00 грн зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією № 1 про доставку до ЄРПН 17.08.2022.

Ярлик № Я-059-24-23 на придатну продукцію вартістю 71 100,00 грн оформлено 10.08.2022.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату за поставлений товар за договором поставки у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 71 100,00 грн, інфляційне збільшення у розмірі 13 062,24 грн, 0,3% річних у розмірі 446,55 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір поставки № 53-124-01-22-17180 від 07.02.2022, відповідно до якого позивач зобов`язується в поставити і передати у власність відповідача в передбачені цим договором строки товар, а відповідач зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (додаток № 1 до договору), та є невід`ємною частиною договору.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору позивач згідно видаткової накладної №3081 від 03.08.2022 та товарно-транспортної накладної № 3081 від 03.08.2022 поставив відповідачу товар на суму 71 100,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пунктах 5.1. договору сторони погодили, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії».

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на встановлені договором строки оплати, відповідач зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар за видатковою накладною №3081 від 03.08.2022 у строк до 10.10.2022.

Отже, погоджений сторонами строк оплати за поставлену продукцію є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати за переданий товар та наявність заборгованості за договором на час звернення до суду у розмірі 71 100,00 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, у зв`язку із чим задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 71 100,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на відсутність можливості в строк здійснити оплату через складне фінансове становище ДП «НАЕК «Енергоатом», що була спричинена відсутністю належного розрахунку кредиторської заборгованості ДП «Гарантований покупець», ПрАТ «НЕК «Укренерго» перед відповідачем.

З огляду на ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, та відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором №53-124-01-22-17180 від 07.02.2024 саме на відповідача покладено обов`язок здійснювати оплату поставленої продукції, а тому посилання відповідача на відсутність можливості в строк здійснити оплату через складне фінансове становище не може бути прийнято судом, оскільки прострочення заборгованості інших осіб перед відповідачем не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленої продукції.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача та не приймає доводи відповідача.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані інфляційне збільшення у розмірі 13 062,24 грн, 0,3% річних у розмірі 446,55 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

З розрахунку позивача вбачається, що нарахування 0,3% річних здійснюється з 09.10.2022.

Водночас, з огляду на встановлені сторонами у пункті 5.1 договору строки оплати, останній день строку оплати за поставлений товар припадає на 09.10.2022 (неділя).

Відповідно до ч. 5 ст. 264 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За таких обставин, оскільки останнім днем закінчення строку є перший за ним робочий день - 10.10.2022, то нарахування 0,3% річних слід здійснювати з 11.10.2022.

Здійснивши перерахунок 0,3% річних за період з 09.10.2022 по 11.11.2024 судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає 0,3% річних у сумі 445,38 грн., а тому позовні вимоги у цій частині, суд задовольняє частково.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 13 062,24 грн, судом встановлено, що розрахунки здійснені арифметично вірно, у зв`язку із чим вимоги у цій частині підлягають задоволенню повністю.

Щодо посилань відповідача на засвідчення Торгово-Промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, то суд зазначає наступне.

Згідно з листом Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Отже, лист Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 не є належним доказом щодо встановлення обставин непереборної сили у даних правовідносинах.

Судом встановлено, що відповідачем не надано належних доказів неможливості виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин, зокрема сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України.

Крім того, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідач повинен був оцінити строк виконання зобов`язання з оплати поставленого товару та об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у визначений законом строк.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вище наведеного суд вважає необґрунтованими викладені у відзиві заперечення відповідача.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКТ» до Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУ ЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (01032, Україна, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, вулиця Енергетиків, будинок, 20; ідентифікаційний код 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКТ» (04071, місто Київ, вулиця Почайнинська, будинок, 25/49, офіс, 74; ідентифікаційний код 32556755) заборгованість у сумі 71 100,00 грн, 0,3% річних у сумі 445,38 грн, інфляційні втрати у сумі 13 062,24 грн та судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.02.2025.

Суддя О.В. Гулевець