ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про зупинення провадження
"10" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/2810/24
за позовом Тетіївського районного підприємства по будівництву (Райагробуд),
м. Тетіїв Київської області,
до відповідачів 1) ОСОБА_1 , м. Тетіїв Київської області,
2) ОСОБА_2 , м. Біла Церква Київської області,
за участю третіх осіб,що на заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:
1) приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєвої Олени Анатоліївни, м. Тетіїв, Київської області,
2) ОСОБА_3 , с. Дібрівка Білоцерківського району Київської області,
про визнання довіреності та договору дарування недійсними,
Суддя О.В. Конюх,
за участю представників:
від позивача: Галій Ю.М., в порядку самопредставництва, трудовий договір від 18.07.2022, посадова інструкція;
від відповідачів: не з`явилися;
від третіх осіб:не з`явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
позивач Тетіївське районне підприємство по будівництву (Райагробуд) 17.10.2024 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до відповідачів 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати недійсною довіреність від 18.07.2022, видану ОСОБА_1 ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєвою О.А. та зареєстровану в реєстрі за №683;
- визнати недійсним договір дарування частки в статутному капіталі колективного підприємства Тетіївське районне підприємство по будівництву (Райагробуд) від 30.07.2022, укладений між ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю від 18.07.2022, посвідченою приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєвою О.А. та зареєстрованою в реєстрі за №683 ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 .
- судові витрати покласти на відповідачів.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 18.07.2022 видав ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив останнього бути його представником у колективному підприємстві Тетіївське районне підприємство по будівництву (Райагоробуд) а також перед фізичними та юридичними особами з питань, пов`язаних із взаємовідносинами, які будуть виникати у нього як в учасника (засновника) Райагробуду, а також з питань, пов`язаних із відступленням ним (даруванням) на ім`я ОСОБА_2 належної йому частки у статутному капіталі Райагробуду.
30.07.2022 на підставі виданої довіреності між ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування частки у статутному капіталі підприємства.
Позивач твердить, що Тетіївське районне підприємство по будівництву (Райагробуд» створене за рахунок відокремленої майнової частки підприємства відповідно до протоколу №1 від 11.07.2000 і є власністю трудового колективу. Організаційно-правова форма Райагробуду колективне підприємство. Вищим органом управління підприємства є загальні збори колективу (пункт 4.1), які повноважні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 членів трудового колективу.
Позивач твердить, що відповідач-1 є засновником (учасником) підприємства але тривалий час не працює на підприємстві, у зв`язку з чим не мав права видавати довіреність на вчинення комплексу дій, пов`язаних із участю у загальних зборах підприємства, голосування тощо.
Позивач твердить, що положення Статуту підприємства не вказують на те, що засновникам підприємства належать частки у статутному капіталі, Статутом взагалі не передбачено утворення статутного капіталу, визначення його розміру, та відсутні положення щодо права відчуження членами трудового колективу або засновниками їх пайових внесків (часток) та щодо порядку такого відчуження.
Позивач твердить, що укладення представником ОСОБА_3 договору дарування на користь своєї дружини ОСОБА_2 суперечить ст. 238 ЦК України, позаяк представник ОСОБА_3 діяв у власних інтересах.
Відповідно до частини 2 ст. 718 ЦК України дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього у майбутньому.
Позивач твердить, що ОСОБА_1 не мав права укладати договір дарування частки у статутному капіталі, позаяк Статутом підприємства не передбачено, що засновникам належать частки у статутному капіталі, а також Статутом не передбачено порядку відчуження часток у колективному підприємстві.
Позивач твердить, що за організаційно-правовою формою господарювання та змістом корпоративних прав та корпоративних відносин Райагробуд наближений до виробничого кооперативу, у зв`язку з чим до нього за аналогією має бути застосовано законодавство про кооперацію. Згідно положень Закону України «Про кооперацію» виробничий кооператив утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов`язкової трудової участі з метою одержання прибутку; кооперація базується на принципах рівного права голосу під час прийняття рішень та безпосередньої участі членів кооперативу у його діяльності, членство у кооперативі припиняється у разі припинення трудової участі у діяльності кооперативу.
Позивач твердить про порушення прав підприємства, обґрунтовуючи це тим, що оспорювану довіреність було використано для заволодіння підприємством ОСОБА_3 , оскільки її було використано для проведення 30.07.2024 зборів учасників, на яких ОСОБА_3 обрав себе головою підприємства. Договір дарування було використано як підставу для зміни у складі членів підприємства та перерозподілу часток. Наслідком такого заволодіння стало викрадення архіву та всієї документації щодо трудових відносин працівників із Тетіївським районним підприємством по будівництву, по факту чого були відкриті кримінальні провадження.
Ухвалою від 22.10.2024 суд відклав вирішення питання щодо подальшого руху справи №911/2810/24 до отримання Господарським судом Київської області відповіді від Тетіївської міської ради на запит від 18.10.2024 щодо відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
11.11.2024 на адресу суду надійшла відповідь від 01.11.2024 №2.4.3-09/1663 від Виконавчого комітету Тетіївської міської ради щодо відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою від 14.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2810/24 у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 09.12.2024, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Васалатьєву О.А. та ОСОБА_3 .
Вказана ухвала відповідно до вимог процесуального закону була направлена та доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів позивача (доставлена 14.11.2024), відповідача-2 ОСОБА_2 (доставлена 14.11.2024), третьої особи-2 ОСОБА_3 (доставлена 14.11.2024).
Відповідачу-1 та третій особі-1 приватному нотаріусу Васалатьєвій О.М. копії ухвали суду від 11.11.2024 були надіслані на належні адреси рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням №0600984074074 та №0600983997802. Поштове відправлення №0600984074074 було вручено третій особі-1 23.11.2024.
Поштове відправлення №0600983997802, яким суд направляв відповідачу-1 копію ухвали про відкриття провадження у справі на належну адресу відповідно до інформації Виконкому Тетіївської міської ради (від 01.11.2024 №2.4.3-09/1663), повернулось на адресу суду із довідкою підприємства зв`язку за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
18.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої було додано докази направлення третім особам копії позовної заяви з доданими до неї документами.
05.12.2024 на адресу суду надійшов лист №384/01-16 від 29.11.2024 від приватного нотаріуса Васалатьєвої О. А., який за змістом є поясненнями третьої особи по суті позову. Вказані пояснення у порушення ст. 168 ГПК України не були направлені іншим учасникам справи.
09.12.2024 через систему Електронний суд відповідач-2 ОСОБА_2 подала клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовчому судовому засідання 09.12.2024 суд оголосив перерву до 21.01.2025, про що присутній представник позивача була повідомлена особисто під розпис, а відсутні учасники справи у спосіб направлення ухвали від 09.12.2024 відповідно до вимог процесуального закону. Вказану ухвалу відповідач-1 отримав 25.12.2024, про що свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600992974130.
Ухвалою від 21.01.2025 суд відклав підготовче судове засідання на 10.02.2025, про що присутній представник позивача була повідомлена особисто під розпис, а відсутні учасники справи у спосіб направлення ухвали від 21.01.2025 відповідно до вимог процесуального закону.
10.02.2025 від відповідача-2 ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви Тетіївського районного підприємства по будівництву (Райагробуд).
Щодо вказаного відзиву суд встановив таке.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 165 ГПК України копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
До відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
У порушення викладених вимог до відзиву ОСОБА_2 від 09.02.2025 додано докази його направлення лише позивачу до його електронного кабінету, докази направлення відзиву іншим учасникам справи відсутні.
Відповідно до частини 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
В ухвалі від 14.11.2024 про відкриття провадження у справі, яка у порядку пункту 5 частини 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою відповідачу-2 ОСОБА_2 через зареєстрований електронний кабінет 15.11.2024, суд у відповідності до наведеної статті 165 ГПК України встановив відповідачам строк для подання відзиву п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали.
За таких обставин, враховуючи правила ст. 116 ГПК України, строк на подання відзиву сплив 03.12.2024.
Згідно із ст. 119 ГПК України:
1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
2. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
3. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
4. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
5. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
6. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Отже, процесуальний закон передбачає можливість поновлення за ухвалою суду пропущеного процесуального строку виключно за заявою учасника справи, за умови, якщо суд визнає причини такого пропуску поважними.
Оскільки відзив у порушення ст. 165 ГПК України не направлений всім учасникам справи, а також поданий із пропуском процесуального строку без відповідного обґрунтованого клопотання про його поновлення, вказаний відзив належить залишити без розгляду.
10.02.2025 від представника позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа № 911/833/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області про визнання недійсними рішення загальних зборів від 30.07.2022. Як вбачається з рішення Господарського суду Київської області у справі 3911/833/24 суд дійшов висновку, що із змісту Статуту вбачається, що він не передбачає ані розміру часток, ані порядку їх визначення, та, тим більше, не визначає право на їх відчуження будь-яким способом, оскільки жодне положення Статуту не вказує на те, що засновникам підприємства належать частки у статутному капіталі.
За твердженням представника позивача позов у справі №911/833/24 має первісне значення по відношенню до позову у справі №911/2810/24, адже акт визнання відсутності у ОСОБА_1 права на відчуження частки ОСОБА_2 може суттєво вплинути на результат розгляду справи №911/2810/24.
У судове засідання 10.02.2025 з`явився представник позивача.
Відповідачі та треті особи до судового засідання повторно не з`явились, представників не направили, про причини нез`явлення суд не повідомили.
Відповідно до частини 2 ст. 182 ГПК України суд зокрема вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглянувши клопотання представника позивача від 10.02.2025 про зупинення провадження, суд встановив таке.
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.09.2024 у справі №911/833/24 за позовом ОСОБА_4 до відповідача Тетіївського районного підприємства по будівництву (Райагробуд), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 позов ОСОБА_4 задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів членів Тетіївського районного підприємства по будівництву колективного підприємства «Райагробуд», що оформлені протоколом від 30.07.2022 № 01/22.
У вказаному рішенні суд встановив, що влітку 2022 року ініціативною групою осіб, що входили до складу засновників Підприємства, у складі: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , було оформлено повідомлення-пропозицію про скликання Загальних зборів учасників від 01.07.2022, відповідно до якого було запропоновано до розгляду загальних зборів ряд питань, що було включено до порядку денного, а саме: 1) Про обрання голови та секретаря зборів; 2) Про звільнення Голови Підприємства; 3) Про обрання Голови Підприємства; 4) Про внесення змін до складу учасників Підприємства та перерозподіл часток; 5) Про реорганізацію Підприємства шляхом перетворення; 6) Про обрання голови та членів комісії з реорганізації; 7) Про встановлення порядку та строку заявлення кредиторами їхніх вимог до Підприємства. 8) Про затвердження нової редакції Статуту; 9) Про проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Суд у справі №911/833/24 встановив, що 30.07.2024 оскаржуваним рішенням загальних зборів, зокрема: звільнено Позивача з посади голови Підприємства; на посаду голови Підприємства з 02.08.2022 обрано ОСОБА_3 ; внесено зміни до складу учасників (засновників) Підприємства шляхом виключення зі складу членів підприємства у кількості сорока осіб та включення до складу членів Підприємства сімох осіб: ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ; затверджено склад учасників (засновників) Підприємства у кількості дев`яти осіб та здійснено перерозподіл часток наступним чином: ОСОБА_15 (7,14%), ОСОБА_8 (10,71%), ОСОБА_7 (7,14%), ОСОБА_6 (3,57%), ОСОБА_5 (14,29%), ОСОБА_2 (7,14%), ОСОБА_16 (3,57%), ОСОБА_17 (3,57%), ОСОБА_4 (3,57%); прийнято рішення про реорганізацію Підприємства у Товариство з обмеженою відповідальністю та призначено комісію з реорганізації Підприємства у складі: ОСОБА_3 (голова комісії), членів комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ; затверджено Статут Підприємства в новій редакції; виключено з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача як підписанта та включено до реєстру як підписанта (особу, яка має право вчиняти від імені юридичної особи дії без довіреності) ОСОБА_3 з 02.08.2022.
Суд встановив також, що починаючи з 2000 року Підприємство існує як підприємство колективної власності, а вищим органом управління визначено саме загальні збори членів трудового колективу. Суд зробив висновок про те, що за всіма ключовими ознаками Підприємство слід віднести до кооперативного підприємства, а саме виробничого кооперативу, з огляду на те, що саме для виробничого кооперативу притаманне визначення членства у взаємозв`язку із трудовою участю члена кооперативу у його діяльності, як і припинення членства обумовлене припиненням трудової участі в його діяльності, а також застосування рівного права голосу під час прийняття рішень на зборах (один член кооперативу - один голос), яке не залежить від розміру «частки» чи розміру «пайового внеску», від розміру статутного капіталу чи загального майнового фонду.
Суд встановив, що особи, які ініціювали проведення оскаржуваних зборів та видали довіреності, якими уповноважили на участь у зборах ОСОБА_3 , припинили свою трудову діяльність у Підприємстві, та відповідно не могли скликати збори та приймати в них участь.
Суд встановив, що у Статуті Підприємства не має згадки про визначення розміру статутного капіталу, порядок його розподілу між учасниками, порядку визначення часток засновників (членів, учасників) та не визначено порядку голосування на зборах в залежності від розміру частки засновника в статутному капіталі.
Суд встановив, що Статут не передбачає ані розміру часток, ані порядку їх визначення та, тим більше, не визначає право на їх відчуження будь-яким способом. Положення Статуту Підприємства передбачають лише право на розподіл прибутку, одержаного від реалізації господарської діяльності, який розподіляється між трудовим колективом з урахуванням їх дольових вкладів (п. 3.2. Статуту); та на майно та кошти, які залишилися після погашення заборгованості Підприємства в процесі його ліквідації (п. 5.3. Статуту). Суд встановив, що оскільки членство у підприємстві безпосередньо пов`язане із трудовою участю у його діяльності, як це відбувається і у виробничому кооперативі, з огляду на зміст Статуту Підприємства та положення Закону України «Про кооперацію» вільне відчуження часток засновниками Підприємства на користь третіх осіб виключається, а задоволення майнових інтересів в цій частині може відбуватися лише у спосіб отримання відповідних виплат від Підприємства у разі подання заяви про їх проведення або під час ліквідації Підприємства.
Вказане рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2024 у справі №911/833/24 не набрало законної сили. Ухвалою від 31.10.2024 Північним апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2024 у справі 3911/833/24.
З огляду на викладене, суд погоджується з тим, що від результатів вирішення справи №911/833/24 суттєво залежить оцінка обставин та висновки суду у справі №911/2810/24 предметом якої є визнання недійсною довіреності від 18.07.2022 та визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі колективного підприємства Тетіївське районне підприємство по будівництву (райагробуд) від 30.07.2022.
Крім того, результати розгляду справи №911/833/24 мають вплив на висновок суду про те, яка особа має право вчиняти юридично значимі дії від імені юридичної особи колективного підприємства Тетіївське районне підприємство по будівництву (райагробуд) станом на час подання позову та розгляду справи №911/2810/24, позаяк серед рішень, визнаних судом у справі №911/833/24 недійсними, присутнє рішення про обрання нового керівника.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до п.4 ч.1 до ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених пунктом 5 ст.227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить розгляд справи.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (ч.1 ст. 117 ГПК України).
Беручи наведене вище до уваги та керуючись ст. 177, п.5 ч.1 ст.227, п.4 ч.1 ст. 229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання від 10.02.2025 представника позивача про зупинення провадження у справі №911/2810/24 задовольнити.
2. Провадження у справі № 911/2810/24 зупинити до вирішення справи господарського суду Київської області № 911/833/24 та набрання остаточним рішенням у цій справі законної сили.
3. Зобов`язати учасників справи подати суду копію остаточного рішення у справі господарського суду Київської області №911/833/24 після набрання ним законної сили з метою виявлення підстав для поновлення провадження у справі.
Копію ухвали надіслати учасникам провадження.
Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/), а також за номером телефону (099) 385-76-80.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (частина 1 ст. 235 ГПК України) та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до пункту 12 частини 1 ст. 255 ГПК України протягом строків, передбачених ст. 256 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2025 |
Оприлюднено | 17.02.2025 |
Номер документу | 125138421 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі |
Господарське
Господарський суд Київської області
Конюх О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні