Ухвала

від 13.02.2025 по справі 911/2501/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/2501/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув заяву Київської обласної прокуратури про забезпечення позову, без виклику (повідомлення) учасників справи, у справі № 911/2501/24 за позовом

Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, будинок 27/2, код 02909996) в інтересах держави в особі: Поліської селищної ради (07053, Київська обл., Вишгородський р-н, селище міського типу Красятичі, вул. Воздвиженська, будинок 81, код 04361723)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Полісся» (07201, Київська обл., Вишгородський р-н, селище міського типу Іванків, вул. Поліська, будинок 107 А, код 43595021)

про витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2501/24 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (надалі також заявник/прокуратура) в інтересах держави в особі: Поліської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Полісся» про витребування на користь держави в особі Поліської селищної ради з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Полісся» земельні ділянки з кадастровими номерами:

3223588000:05:005:0003, 3223588000:10:001:0007, 3223588000:08:002:0003, 3223588000:08:003:0001, 3223588000:12:001:0007, 3223588000:07:005:0012, 3223588000:06:002:0001, 3223588000:10:001:0006, 3223588000:10:001:0005, 3223588000:10:001:0004, 3223588400:05:005:0002, 3223588400:06:008:0006, 3223588000:12:001:0008, 3223588000:08:002:0004, 3223588400:06:008:0004, 3223588400:06:002:0002, 3223588400:06:003:0001, 3223588400:03:001:0019, 3223588400:07:007:0003, 3223588400:07:007:0002, 3223588400:03:001:0017, 3223588400:03:001:0018, 3223588400:03:001:0020, 3223588000:06:001:0001, 3223588000:05:001:0001, 3223588000:06:001:0002, 3223588400:08:002:0001, 3223588002:02:003:0006, 3223588400:08:001:0001, 3223588001:01:007:0022, 3223588400:03:001:0015, 3223588402:02:003:0001, 3223587400:04:004:0001, 3223587400:05:003:0005, 3223588400:07:004:0004, 3223588400:08:001:0002, 3223587400:05:002:0012, 3223588400:03:001:0021, 3223588400:03:001:0016.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що згідно державних актів на право колективної власності на землю Колективному сільськогосподарському підприємству «Світанок» надано земельні ділянки загальною площею 2920,9 га для товарного сільськогосподарського виробництва.

При цьому, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанок Полісся» зареєстровано право приватної власності на спірні земельні ділянки, загальною площею 328,77 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Водночас, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 911/838/21, суд дійшов висновків про те, що спірні земельні ділянки, які належали КСП «Світанок» на праві колективної власності, не перейшли у встановленому законодавством порядку у приватну власність, а тому є власністю територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Зважаючи на наведене, прокурор стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок Полісся» не набуло статусу власника спірних земельних ділянок КСП «Світанок» та СТОВ «Світанок».

Відтак, передача у власність ТОВ «Світанок Полісся» спірних земельних ділянок загальною площею 327,77 га відбулась з порушенням вимог чинного законодавства, а тому такі земельні ділянки мають бути витребувані з незаконного володіння відповідача.

На адресу суду 11.02.2023 від прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223588000:05:005:0003, 3223588000:10:001:0007, 3223588000:08:002:0003, 3223588000:08:003:0001, 3223588000:12:001:0007, 3223588000:07:005:0012, 3223588000:06:002:0001, 3223588000:10:001:0006, 3223588000:10:001:0005, 3223588000:10:001:0004, 3223588400:05:005:0002, 3223588400:06:008:0006, 3223588000:12:001:0008, 3223588000:08:002:0004, 3223588400:06:008:0004, 3223588400:06:002:0002, 3223588400:06:003:0001, 3223588400:03:001:0019, 3223588400:07:007:0003, 3223588400:07:007:0002, 3223588400:03:001:0017, 3223588400:03:001:0018, 3223588400:03:001:0020, 3223588000:06:001:0001, 3223588000:05:001:0001, 3223588000:06:001:0002, 3223588400:08:002:0001, 3223588002:02:003:0006, 3223588400:08:001:0001, 3223588001:01:007:0022, 3223588400:03:001:0015, 3223588402:02:003:0001, 3223587400:04:004:0001, 3223587400:05:003:0005, 3223588400:07:004:0004, 3223588400:08:001:0002, 3223587400:05:002:0012, 3223588400:03:001:0021, 3223588400:03:001:0016.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник мотивує тим, що чинне земельне законодавство, яким чітко визначено підстави набуття сільськогосподарськими підприємствами права власності на землі сільськогосподарського призначення, не допускає можливості безоплатного відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність юридичних осіб, в тому числі таких приватних товариств як ТОВ «Світанок Полісся».

За твердженнями заявника спірними реєстраційними діями безпідставно зареєстровано право приватної власності на земельні ділянки, які до того ж на момент реєстрації вважались власністю територіальної громади в особі Поліської селищної ради. Тобто, проведено державну реєстрацію права приватної власності на землю, яка вже перебувала у власності територіальної громади. Крім того, на підставі документів, які посвідчували право на колективну власність, безпідставно зареєстровано право приватної власності.

Відтак, на думку заявника, реєстрація права власності за відповідачем відбулась без достатніх правових підстав та з порушенням вимог закону, а документи, на підставі яких здійснено реєстраційні дії, не відповідають ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та не засвідчують факту набуття ним права і не могли бути підставами для державної реєстрації такого права. Як наслідок, спірні реєстраційні дії не можуть вважатись законними, а земельні ділянки підлягають витребуванню з незаконного володіння відповідача.

Заявник вказує, що з огляду на очевидність протиправного оформлення права власності на спірні земельні ділянки, їх велику кількість та значну площу, відповідач у разі задоволення позову, або безпосередньо під час розгляду справи може проявити недобросовісну поведінку, направлену на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду шляхом поділу, об`єднання земельних ділянок, внесення їх у заставу або відчуження. Отже, на переконання заявника, існують достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може перешкодити ефективному захисту порушених інтересів держави.

Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З системного аналізу наведених норм права можна дійти висновку про те, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).

Надавши оцінку доводам заявника наведеним у заяві, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню. Адже заявником наведені обґрунтовані підстави щодо існування обставин, відповідно до яких, можливе здійснення відповідачем під час вирішення спору у справі дій спрямованих, зокрема, щодо відчуження, об`єднання або поділу спірних земельних ділянок, що, у свою чергу, фактично порушить принцип ефективного судового захисту прав і інтересів держави в особі позивача в межах одного провадження, та може призвести до необхідності подальшого звернення до суду до кінцевих набувачів речових прав на спірні земельні ділянки з інших підстав.

На думку суду запропоновані прокурором заходи забезпечення позову, є цілком співмірними, із заявленими позовними вимогами прокурора, виправданими та необхідними.

В контексті оцінки балансу інтересів сторін у цьому питанні, зазначені вище обставини дають суду підстави дійти висновку про перевагу інтересів саме позивача, адже саме його інтереси у разі невжиття відповідних заходів та задоволення позову потерпатимуть більше, оскільки їх відновлення буде більш ускладненим, ніж відновлення інтересів відповідача, у разі вжиття таких заходів та відмови у задоволенні позову.

Отже, розглянувши заяву прокурора, суд дійшов висновку про наявність достатніх, обґрунтованих підстав для її задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі № 911/2501/24 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223588000:05:005:0003, 3223588000:10:001:0007, 3223588000:08:002:0003, 3223588000:08:003:0001, 3223588000:12:001:0007, 3223588000:07:005:0012, 3223588000:06:002:0001, 3223588000:10:001:0006, 3223588000:10:001:0005, 3223588000:10:001:0004, 3223588400:05:005:0002, 3223588400:06:008:0006, 3223588000:12:001:0008, 3223588000:08:002:0004, 3223588400:06:008:0004, 3223588400:06:002:0002, 3223588400:06:003:0001, 3223588400:03:001:0019, 3223588400:07:007:0003, 3223588400:07:007:0002, 3223588400:03:001:0017, 3223588400:03:001:0018, 3223588400:03:001:0020, 3223588000:06:001:0001, 3223588000:05:001:0001, 3223588000:06:001:0002, 3223588400:08:002:0001, 3223588002:02:003:0006, 3223588400:08:001:0001, 3223588001:01:007:0022, 3223588400:03:001:0015, 3223588402:02:003:0001, 3223587400:04:004:0001, 3223587400:05:003:0005, 3223588400:07:004:0004, 3223588400:08:001:0002, 3223587400:05:002:0012, 3223588400:03:001:0021, 3223588400:03:001:0016.

Стягувачем за ухвалою є:

Київська обласна прокуратура (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, будинок 27/2, код: 02909996)

Боржником за ухвалою є:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Полісся» (07201, Київська обл., Вишгородський р-н, селище міського типу Іванків, вул. Поліська, будинок 107 А, код: 43595021)

Ця ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали Господарського суду Київської області від 13.02.2025 про забезпечення позову у справі № 911/2501/24 до виконання до 13.02.2028.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала Господарського суду Київської області від 13.02.2025 про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Повна ухвала складена та підписана 13.02.2025, набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.М. Колесник