Ухвала

від 13.02.2025 по справі 911/509/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" лютого 2025 р. Справа № 911/509/25

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардинал Плюс»

про розірвання договору та зобов`язання повернути лісову ділянку

установив:

05.02.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області подано заяву Білоцерківської окружної прокуратури (ідентифікаційний код 0290999621) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 00022533) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардинал Плюс» (ідентифікаційний код 33519410) (далі ТОВ «Кардинал Плюс»/відповідач) про розірвання договору №7 довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 04.02.2013 та зобов`язання повернути лісову ділянку.

Заявлені вимоги обґрунтовано істотним порушенням відповідачем умов договору №7 довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 04.02.2013, укладеного між Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» та ТОВ «Кардинал Плюс».

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до ч. 2, пп. 5, 8 ч. 3, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити, зокрема:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

Так, до позовної заяви Білоцерківської окружної прокуратури Київської області долучено повідомлення про представництво інтересів в суді №50-708вих-25 від 21.01.2025, адресоване Київській обласній державній адміністрації, попри те як позовна заява не містить пояснень стосовно направлення вказаного повідомлення про представництво інтересів в суді такому органу перед зверненням до суду із наданням відповідних доказів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Білоцерківської окружної прокуратури без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Крім того Білоцерківській окружній прокуратурі при визначенні спрямованості позовної вимоги про розірвання договору №7 довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 04.02.2013, укладеного між Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» та ТОВ «Кардинал Плюс», слід врахувати позицію викладену, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.09.2024 у справі 922/42/24.

Водночас у позовній заяві Білоцерківської окружної прокуратури вказано третю особу Філія «Білоцерківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Однак прокуратурою не обґрунтовано, на які права та обов`язки вказаної вище особи щодо однієї із сторін може вплинути рішення у даній справі, зокрема які права та обов`язки можуть з`явитися/змінитися/припинитися у цієї особи у разі задоволення поданого позову, як наслідок не доведено наявність підстав для залучення відповідної особи у якості третьої особи у розумінні статті 50 ГПК України.

До того ж суд звертає увагу на те, що будь-які процесуальні заява та/або клопотання повинні містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованими посиланням на конкретні обставини та наявністю доказів в підтвердження таких обставин.

Вказане вище не позбавляє прокуратуру можливості клопотати про вчинення відповідної процесуальної дії згідно статті 50 ГПК України із наведенням передбачених такою нормою мотивів та обґрунтування, врахувавши при цьому наявність/відсутність у такої особи прав юридичної особи.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174,232,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Білоцерківської окружної прокуратури без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження обставин направлення перед зверненням до суду на адресу Київської обласної державної адміністрації повідомлення про представництво інтересів в суді №50-708вих-25 від 21.01.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.

Суддя В.А. Ярема