Ухвала

від 13.02.2025 по справі 911/575/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/575/25

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» від 12.02.2025 (вх. № суду 4830 від 13.02.2025)про забезпечення позову особа, яка може отримати статус учасника справиПриватне підприємство «Компанія Фарт»встановив:

До Господарського суду Київської області до подачі позовної заяви в порядку ст. 137 Господарського процесуального кодексу України від Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» надійшла заява від 12.02.2025 (вх. № суду 4830 від 13.02.2025) про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти в розмірі 2580000,00 грн., що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Приватного підприємства «Компанія ФАРТ» у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в: АТ «СЕНС БАНК, НОМЕР_1 .

Подана заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до пп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлюється у такому розмірі: 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» від 12.02.2025 (вх. № суду 4830 від 13.02.2025) про забезпечення позову подана до Господарського суду Київської області з порушенням зазначених вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки до заяви про забезпечення позову не додано документів, які підтверджують сплату судового збору за подання до Господарського суду Київської області заяви про забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі.

Додана до заяви про забезпечення позову платіжна інструкція від 13.01.2025 № 1619 про сплату судового збору не є належним та допустимим доказом, який підтверджує сплату судового збору за подання до Господарського суду Київської області заяви про забезпечення позову у встановленому порядку та розмірі, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20).

Розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) в розділі «судовий збір» зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду Київської області та приклад заповнення графи «Призначення платежу» в платіжному документі.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» про забезпечення позову до Господарського суду Київської області заявник подав суду платіжну інструкції від 13.01.2025 № 1619 про сплату судового збору, у розділі призначення платежу якої зазначено: судовий збір за позовом ТОВ «Знаменівський масложиркомбінат», Господарський суд Київської області.

Зазначена платіжна інструкція за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання до господарського суду позову ТОВ «Знаменівський масложиркомбінат», а не за подання до Господарського суду Київської області ТОВ «Знаменівський масложиркомбінат» заяви про забезпечення позову.

За вказаних обставин, платіжна інструкція 13.01.2025 № 1619 про сплату судового збору за подання до господарського суду позову не може вважатися належним та допустимим доказом сплати судового збору за подання до Господарського суду Київської області заяви ТОВ «Знаменівський масложиркомбінат» про забезпечення позову.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що заявником не додано належних та допустимих доказів, які підтверджують сплату судового збору за подання до Господарського суду Київської області заяви про забезпечення позову у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що заяву про забезпечення позову подано товариством до Господарського суду Київської області без додержання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України, суд повертає її заявнику.

Керуючись ч. 5 ст. 139, ч. 7 ст. 140 ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» від 12.02.2025 (вх. № суду 4830 від 13.02.2025) про забезпечення позову повернути заявнику.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України та пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк