Рішення

від 11.02.2025 по справі 916/5334/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2025 р. Справа № 916/5334/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" (40016, м. Суми, вул. Прокоф`єва, 19; код ЄДРПОУ 38146855),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ" (65482, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19, оф. 807; код ЄДРПОУ 43331493),

про стягнення 957399,80 грн.

За участю представників сторін:

від позивача адвокат Горовий О.В., ордер серія АА № 1514119;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ" стягнення заборгованості за Договором поставки у розмірі 957399,80 грн. Судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 24 від 22.04.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 справу № 916/5334/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 10.12.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5334/24. Справу № 916/5334/24 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.01.2025 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 14.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/5334/24, призначити справу до судового розгляду по суті на 11.02.2025 о 12:00 год., повідомлено сторін у справі, що судове засідання призначене на 11.02.2025 о 12:00 год.

03 лютого 2025 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" надійшло клопотання про долучення доказів понесених позивачем судових витрат.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 11.02.2025 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 11.02.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про орієнтовний час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 22 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" (надалі позивач або постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ" (надалі відповідач або покупець) був укладений Договір поставки № 24 (надалі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору постачальник зобов`язався передавати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити "Товар", на умовах, визначених цим Договором.

Також 22 квітня 2021 року між ТОВ "Симфонія тепла" (постачальник) і ТОВ "АВАНГАРД-ОПТ" (покупець) був підписаний протокол узгодження розбіжностей до Договору поставки № 24 від 22.04.2021.

Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме - видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції (п. 1.2. Договору).

Відповідно до умов п. 3.1. Договору прийняття товару за асортиментом, кількістю і якістю відбувається покупцем згідно з супроводжувальними документами (видаткові накладні, а також документи, що засвідчують якість товару) на момент одержання товару від постачальника. Оригінали супроводжувальних документів постачальник передає покупцю разом із товаром.

У випадку, коли частина товару не була реалізованою протягом 90 днів з моменту отримання товару, покупець має право повернути його. Постачальник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту пред`явлення покупцем письмової вимоги, прийняти цей товар та/або замінити його. Постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів (п. 3.7. Договору).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що обов`язок постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару покупцю, який визначається датою накладної. Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару, переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній (п. 4.2. Договору).

Згідно умов 7.3. Договору з врахуванням Протоколу узгодження розбіжностей до Договору, встановлено, що покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар кожний 2-ий та 4-ий понеділок місяця. Якщо на день оплати припадає святковий (не робочий) день, - оплата переноситься на наступний робочий день. Покупець обов`язково надає постачальнику звіт із зазначенням кількості реалізованого товару (окремо по кожному місцю продажу) та вказує товарні залишки на дату формування звіту із зазначенням номенклатури товару/погодженого артикулу. Такий звіт надається покупцем 2 рази на місяць за періоди: з 1 по 15 число та з 16 по 31 число в електронному вигляді засобами електронної пошти, по факсу та/або у інший спосіб (п. 7.7 Договору).

Відповідно до умов п. 11.5. Договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 22.04.2022. Договір підлягає автоматичній пролонгації на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менше ніж за 14 днів до дати закінчення договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ТОВ "Симфонія тепла" у період з 26.07.2021 по 14.02.2022 поставило відповідачу товар на загальну суму 1430845,20 грн, що підтверджується податковими та видатковими накладними (т. 1, а.с. 37-196).

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, лише розмірі 473445,40 грн (т.1, а.с. 197-217). Загальна заборгованість за поставлений товар складає 957399,20 грн.

Крім того, позивач зазначає, що на виконання п. 3.7. Договору відповідачем, як нереалізований чи неякісний товар ТОВ "Симфонія тепла" не повертався.

Також матеріали справи містять Акт звірки взаємних розрахунків сторін за період з 22.04.2021 по 16.04.2024, який підписаний обома сторонам, в якому сторони станом на 16.04.2024 зафіксували суму заборгованості відповідача у розмірі 957399,80 грн (т. 1, а.с. 219).

14 жовтня 2024 року позивач направив на адреси відповідача в м. Херсон і в м. Одеса вимогу № 1010-01 від 10.10.2024 (т. 1, а.с. 220-222) про проведення інвентаризації залишків товару у відповідності до положень п. 2.9 Протоколу розбіжностей до Договору поставки. Вказану вимогу відповідач отримав 17.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 223), проте відповіді не надав, від проведення інвентаризації товару ухилився.

Також 15 листопада 2024 року позивач направив на адреси відповідача в м. Херсон і м. Одеса вимоги № 1511-02 та № 1511-01 від 15.11.2024 (т. 1, а.с. 224-227) про оплату отриманого товару за Договором поставки на суму 957399,80 грн, яку відповідач отримав 19.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 228), проте відповіді відповідачем не надано, сума боргу у розмірі 957399,80 грн не сплачена.

Таким чином, як зазначає позивач, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав зобов`язання щодо оплати отриманого товару, в результаті чого, станом на день подання позову заборгованість відповідача становить 957399,80 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" підлягають задоволенню, з таких підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

У відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши зміст Договору поставки № 24 від 22.04.2021, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

У відповідності до частин 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар, факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджено доданим до матеріалів справи видатковими накладним, які підписані сторонами без будь-яких претензій і зауважень.

На виконання умов Договору відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару.

Таким чином, у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору в частині оплати товару, за відповідачем перед позивачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 957399,80 грн.

Строк та умови здійснення відповідачем оплати повної вартості товару поставленого за Договорами, визначені розділом 7 Договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до Договору поставки № 24 від 22.04.2021.

Матеріали справі свідчать, що відповідачем в порушення приписів Договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України не було здійснено повного розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу, а відповідач здійснив часткову оплату, в результаті чого у останнього виникла прострочена заборгованість на загальну суму 957399,80 грн.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 957399,80 грн, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 957399,80 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем до стягнення судових витрат у розмірі 9000,00 грн, які понесені позивачем за надану професійну правничу допомогу, суд дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи слідує, що 07.10.2024 між адвокатським об`єднанням "АЛІАС" (надалі виконавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" (надалі замовник) укладено Договір №81/24 про надання правової допомоги (том 1, а.с. 229-230), відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу замовнику шляхом юридичних консультацій, складання та подачу вимоги, а також позову до Господарського суду Одеської області, представництва та захисту інтересів замовника, як позивача, в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, в органах державної виконавчої служби, за позовом замовника до ТОВ "АВАНГАРД-ОПТ", код ЄДРПОУ 43331493, далі - боржник, щодо стягнення з боржника заборгованості, штрафних санкцій та судових витрат, які виникли внаслідок не виконання боржником умов договору поставки №24 від 22.04.2021 року, далі - Договір, між замовником і боржником (надалі - «правова допомога», «послуги»).

Послуги замовнику виконавець буде надавати через своїх представників - адвокатів Горового О.В., та/або адвоката Слабоус Є.А., та/або адвоката Тихоненко Ю.І. (п. 1.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що за надання правової допомоги згідно умов даного Договору замовник сплачує виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі 3000,00 грн, без ПДВ за годину роботи представника виконавця. Замовник сплачує виконавцю передоплату в розмірі 9000,00 грн без ПДВ, за аналіз документів, підготовку та подачу вимоги до боржника, а також позову до боржника до суду, а за подальшу підготовку і подачу інших процесуальних документів та доказів, вчинення інших необхідних та передбачених законодавством процесуальних дій. які є необхідними та достатніми для забезпечення належного надання послуг щодо цього Договору, в тому числі за представництво інтересів замовника в суді - замовник додатково буде сплачувати виконавцю погодинний гонорар у відповідності до п. 3.1 даного Договору на підставі підписаного сторонами Акту про надану правову допомогу (3.2. Договору).

Інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" у справі представляв адвокат Горовий О.В. за ордером серії АА № 1514119 від 03.12.2024, копія міститься в матеріалах справи (т. 1, а.с. 235).

На виконання умов Договору, 07.11.2024 ТОВ "Симфонія тепла" здійснила передоплату в розмірі 9000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3392 (т. 1, а.с. 231).

03 лютого 2025 року адвокатом був наданий Акт № 01/24 про надання правової допомоги від 30.01.2025 (т. 2, а.с. 27), в якому перераховані виконані адвокатом та прийняті клієнтом роботи в межах договору про надання правової допомоги від 07.10.2024.

В Акті перелічено всі види робіт, які виконано адвокатом на користь позивача для вирішення цього спору, а саме підготовка та подача позову до суду.

Суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 ГПК України.

Відповідно до частин 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження обставин щодо понесення судових витрат на правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне або майбутнє здійснення таких витрат учасником справи.

Поряд з цим у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

З доказів наявних в матеріалах справи слідує, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу з розгляду справи в господарському суді, надано підписаний 07.10.2024 Договір № 81/24 про надання правової допомоги, Акт № 01/24 від 30.01.2025 та платіжну інструкцію № 3392 від 07.11.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому відповідно до ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Підсумовуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази підтверджують співмірність наданих адвокатом послуг, складності справи, обсяг виконаних робіт, тобто понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн є доведеним та обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ".

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ" (65482, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19, оф. 807; код ЄДРПОУ 43331493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" (40016, м. Суми, вул. Прокоф`єва, 19; код ЄДРПОУ 38146855) суму заборгованості у розмірі 957399,80 грн, суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 14361,00 грн та суму судових витрат на отримання правничої допомоги у розмірі 9000,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 13.02.2025.

Суддя Нікітенко С.В.