Рішення

від 12.02.2025 по справі 918/26/25

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. м. РівнеСправа № 918/26/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромір-Кор"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Теплопостачання"

про: стягнення в сумі 131 085,58грн

секретар судового засідання: С.Коваль

від позивача: Р.Стецюк

від відповідача: не з`явився

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромір-Кор" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Теплопостачання" про стягнення в сумі 131 085,58 грн, з яких: 89 300,00 грн основний борг, 22 222,45 грн пеня, 4 164,48 грн відсотки річних, 15 398,65 грн інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромір-Кор" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Теплопостачання" уклали договір купівлі-продажу дров`яної деревини №1-09/23 предметом якого була поставка дров`яної деревини, мішаних порід в кількості 200 м3 за ціною 950 грн за 1 м3.

Всього ТОВ "Агромір-Кор" поставлено ТОВ "Регіон Теплопостачання" товару в кількості 374,6 куб.м на суму 355 870,00 грн. Відповідачем станом було оплачено 208 290 грн. Сума заборгованості ТОВ "Регіон Теплопостачання" перед ТОВ "Агромір-Кор" станом складала 147 580,00 грн, з них: заборгованість за видатковою накладною №81 від 01.12.2023 року складала 13 630,00 грн; за видатковою накладною №88 від 28.12.2023 року 44 650,00 грн; за видатковою накладною №1 від 03.01.2024 року 44 650,00 грн; за видатковою накладною №2 від 05.01.2024 року 44 650,00 грн.

Станом на 26.12.2024 року заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась на 58 280,00 грн (оплата за видатковими накладними № 81 та № 88) та складає на дату подання позовної заяви 89 300,00 грн.

Керуючись статтею 1 Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" позивач нарахував відповідачу 22 222,45 грн, а також, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 4 164,48 грн відсотків річних та 15 398,65 грн інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 15 січня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначив на 11 лютого 2025 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

28 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромір-Кор" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Теплопостачання" (покупець/відповідач) було укладено договір купівлі-продажу дров`яної деревини №1-09/23 (далі договір), відповідно до предмету якого продавець передає у власність па умовах франко-склад продавця (франко-двір) дров`яну деревину, мішаних порід (сосна\береза\вільха\осика) в кількості 200 м3 (надалі - товар), а покупець зобов`язуєшся прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Продавець продає, а покупець купує товар для власної переробки без права подальшої реалізації в необробленому в тому числі окорованому вигляді.

Право власності на товар переходить до покупця в моменту повної оплати продавцю вартості поставленої партії товару та підписання товарно-транспортної накладної.

Згідно з умовами пунктів 3.1.-3.2. договору, ціна па товар встановлена в гривнях за 1 куб. м на умовах франко-склад (франко-двір) продавця та становить 950 грн за 1 м3.

Загальна сума договору становить 190 000 гривень.

Згідно з умовами пункту 5.1.-5.4. договору, прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-склад (франко-двір) продавця за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними накладними з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця.

Не пізніше 5 календарних днів до передачі товару продавець повідомляє покупця про дату та місце поставки.

Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної.

В разі, якщо при прийманні-передачі товару покупець виявить неякісний товар, розходження по кількості товару між фактично наявним і зазначеним в товаросупровідних документах обсягах, складається акт за підписами представників обох сторін в двох екземплярах по одному кожній із сторін.

Відповідно до пункту 6.1. договору, платіж (оплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку - фактури на протязі 5-ти календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати, або за взаємною згодою сторін, в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження товару.

У матеріалах справи наявні наступні докази поставки позивачем відповідачу товару, а саме:

- видаткова накладна №73 від 16 жовтня 2023 року на суму 43 320,00 грн (оплата проведена за платіжною інструкцією № 2798 від 30.11.2023 на суму 43 320,00 грн);

- видаткова накладна №74 від 17.10.2023 року на суму 44 650,00 грн (оплата проведена за платіжною інструкцією № 2831 від 19.12.2023 року на суму 44 650,00 грн);

- видаткова накладна №76 від 30.10.2023 року на суму 44 650,00 грн (оплата проведена за платіжною інструкцією № 2857 від 25.12.2023 року на суму 44 650,00 грн);

- видаткова накладна №81 від 01.12.2023 року на суму 44 650,00 грн (часткова оплата проведена за платіжною інструкцією № 2869 від 28.12.2023 на суму 31 020,00 грн, за платіжною інструкцією № 3114 від 26.12.2024 року в сумі 13 630,00 грн;

- видаткова накладна №87 від 27.12.2023 року на суму 44 650,00 грн (оплата проведена за платіжною інструкцією № 2944 від 25.03.2024 року на суму 44 650,00 грн);

- видаткова накладна №88 від 28.12.2023 року на суму 44 650,00 грн (оплата проведена за платіжною інструкцією № 3113 від 26.12.2024 року в сумі 44 650,00 грн;

- видаткова накладна №1 від 03.01.2024 року на суму 44 650,00 грн;

- видаткова накладна №2 від 05.01.2024 року на суму 44 650,00 грн.

Таким чином залишок заборгованості становить 89 300,00 грн.

Керуючись статтею 1 Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" позивач нарахував відповідачу 22 222,45 грн пені, а також, керуючись статтею 625 ЦК України 4 164,48 грн відсотків річних та 15 398,65 грн інфляційних втрат.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором купівлі - продажу. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару порушеними.

Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено умовами договору, платіж (оплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку - фактури на протязі 5-ти календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати, або за взаємною згодою сторін, в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач поставив у 2023 - 2024 роках відповідачу товар частину вартості якого було оплачено, а частину, яка поставлена за видатковою накладною №1 від 03.01.2024 року на суму 44 650,00 грн та видатковою накладною №2 від 05.01.2024 року на суму 44 650,00 грн відповідачем не оплачено.

Таким чином залишок заборгованості складає 89 300,00 грн, доказів оплати якої матеріали справи не містять.

Керуючись статтею 1 Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" позивач нарахував відповідачу 22 222,45 грн пені.

За правилами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо нарахування пені суд відзначає наступне.

Суд установив, що у вчиненому сторонами правочині відсутні умови про розмір та базу нарахування пені за прострочення оплати наданих послуг.

Так, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Аналогічні правові висновки наводить Верховний Суд у своїй постанові від 10 грудня 2019 року по справі № 904/4156/18.

Згідно з нормами статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд звертає увагу позивача, що положення статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначають порядок обрахунку пені та обмеження її розміру, проте не встановлюють розмір пені який застосовується у випадку порушення грошового зобов`язання, оскільки такий розмір у зобов`язанні встановлюється сторонами у договорі (правочині) як вид забезпечення виконання зобов`язання виключно у письмовій формі, недодержання форми якої свідчить про нікчемність такого забезпечення, що зазначено у статті 547 ЦК України.

Підсумовуючи наведене, за відсутності у правочині умов щодо розміру та бази нарахування пені, підстави для стягнення заявленої позивачем до стягнення пені в сумі 22 222,45 грн відсутні, а тому суд відмовляє у задоволенні вказаної позовної вимоги.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, керуючись статтею 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період з 11 грудня 2023 року по 20 грудня 2024 року 4 164,48 грн відсотків річних та 15 398,65 грн інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок розміру відсотків річних та інфляційних втрат, суд зробив висновок про їх обґрунтований розмір.

Висновки суду

Встановлені обставини щодо прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати проданого товару свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 89 300,00 грн заборгованості, 4 164,48 грн відсотків річних, 15 398,65 грн інфляційних є обґрунтованими.

У задоволенні вимог про стягнення 22 222,45 грн пені необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору за даним позовом складав 2 422,40 грн (з врахуванням коефіцієнту 0,8).

Позивачем сплачено 3 028,00 грн, таким чином судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає до повернення позивачу як зайво сплачений.

У зв`язку з частковим задоволенням позову суд розподіляє судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 2 011,74 грн покладається на відповідача, решта судового збору в розмірі 410,66 грн покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Теплопостачання" (34300, Рівненська область, Вараський район, смт.Володимирець, вул.Шевченка 11, ідентифікаційний код 38184984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромір-Кор" (34331, Рівненська область, Сарненський район, с.Озеро, вул. 40-річчя Перемоги, 82, ідентифікаційний код 38575367) 89 300 (вісімдесят дев`ять тисяч триста) грн 00 коп заборгованості, 4 164 (чотири тисячі сто шістдесят чотири) 48 грн відсотків річних, 15 398 (п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто вісім) грн 65 коп інфляційних та 2 011 (дві тисячі одинадцять) грн 74 коп судового збору.

3. У задоволенні вимог про стягнення 22 222,45 грн пені відмовити.

4. Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 410,66 грн покласти на позивача.

5. Ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агромір-Кор" (34331, Рівненська область, Сарненський район, с.Озеро, вул. 40-річчя Перемоги, 82, ідентифікаційний код 38575367) 605,60 грн судового збору.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромір-Кор" (34331, Рівненська область, Сарненський район, с.Озеро, вул. 40-річчя Перемоги, 82, ідентифікаційний код 38575367).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Теплопостачання" (34300, Рівненська область, Вараський район, смт.Володимирець, вул.Шевченка 11, ідентифікаційний код 38184984).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 13 лютого 2025 року.

Суддя Андрій КАЧУР