Постанова

від 13.02.2025 по справі 914/3080/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 914/3080/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Булгакової І.В., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції [ЄДРПОУ 43316386] (далі - Управління, скаржник)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 (головуючий - суддя Петрашко М.М.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 (головуюча - суддя Панова І.Ю., судді Зварич О.В., Малех І.Б.)

за скаргою (від 05.04.2023 вх.№1393/23) [далі - Скарга №1393] Львівської міської ради (далі - ЛМР)

на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

та скаргою (від 30.10.2023 вх. №4335/23) [далі - Скарга №4335] Виконавчого комітету ЛМР (далі- ВК ЛМР)

на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» (далі - Товариство)

до:

1) ЛМР;

2) Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради» (далі- Підприємство);

3) Управління капітального будівництва Львівської міської ради (далі - Управління);

про стягнення 89 486 830,14 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов.

1. Короткий зміст вимог скарг на дії державного виконавця та судових рішень

1.1. ЛМР звернулася до Господарського суду Львівської області зі Скаргою №1393, в якій просила:

- визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівський області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курмана Богдана Григоровича щодо відкриття 31.03.2023 виконавчого провадження ВП НОМЕР_1, винесення постанови про арешт майна боржника від 31.03.2023, прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2023 про арешт усього нерухомого майна, яке належить ЛМР (індексний номер 67024733), внесення запису до Державного реєстру речових прав про обтяження (номер запису про обтяження: 49777073, дата та час державної реєстрації: 31.03.2023 16:35:50) неправомірними;

- скасувати постанову про арешт майна боржника від 31.03.2023 зі скасуванням рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2023 про арешт усього нерухомого майна, яке належить ЛМР (індексний номер 67024733) та запису в Державному реєстрі речових прав про обтяження (номер запису про обтяження: 49777073, дата та час державної реєстрації: 31.03.2023, 16:35:50);

- закрити виконавче провадження ВП НОМЕР_1.

1.2. ВК ЛМР звернувся до суду зі Скаргою №4335, в якій просив:

- поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця;

- визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівський області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курмана Богдана Григоровича щодо відкриття 25.09.2023 виконавчого провадження ВП№НОМЕР_2, винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 25.09.2023, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25.09.2023, про арешт коштів боржника від 28.09.2023;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №НОМЕР_2 від 25.09.2023, постанову про стягнення виконавчого збору від 25.09.2023, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25.09.2023 та постанову про арешт коштів боржника від 28.09.2023.

- закрити виконавче провадження ВП №НОМЕР_2.

1.3. Господарський суд Львівської області ухвалою від 18.06.2024 у справі №914/3080/20:

- відмовив у задоволенні Скарги №1393 ЛМР;

- задовольнив частково Скаргу №4335 ВК ЛМР;

- визнав неправомірними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в частині відкриття 25.09.2023 виконавчого провадження №НОМЕР_2 та в частині накладення 28.09.2023 арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні №НОМЕР_2;

- скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2023 №НОМЕР_2 та постанову про арешт коштів боржника від 28.09.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2;

- відмовив у частині вимог за скаргою щодо визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 25.09.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2, щодо визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження НОМЕР_2 від 25.09.2023, а також, в частині вимог про закриття виконавчого провадження НОМЕР_2.

1.4. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Управління звернулося з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 у справі №914/3080/20 та прийняти нове рішення, яким залишити без розгляду скаргу ВК ЛМР на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

1.4.1. Управління зазначило, що суд першої інстанції залучив до участі в процесі іншу юридичну особу, яка перебуває в стані припинення та не є суб`єктом оскарження у зазначеній справі. Відповідно до даних кабінету Електронного суду апелянта, оскаржувана ухвала апелянту не надходила, так само як і не надходило жодної інформації про судове засідання 18.06.2024 чи інші судові засідання, які відбувалися у цій справі чим порушено права апелянта на право участі у судовому засіданні та можливості захистити себе та висловити заперечення щодо предмета скарги.

1.5. Західний апеляційний господарський суд постановою від 12.11.2024 у справі №914/3080/20 апеляційну скаргу Управління залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 у справі №914/3080/20 - без змін.

2. Короткий зміст вимог касаційної скарги

2.1. Управління просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №914/3080/20, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3.1. У поданій касаційній скарзі 27.12.2024 Управління з посиланням на абзац другий частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України вказує, що у зв`язку із не залученням до справи належного суб`єкта оскарження судами попередніх інстанцій, в порушення принципів змагальності, диспозитивності фактично односторонньо надали правову перевагу доводам ВК ЛМР та створили правові наслідки для юридичної особи, яка не була належно залучена до справи та не була відповідно повідомлена про неї вчасно, однак судом апеляційної інстанції не надано правових висновків з цього питання хоча про це наголошувалося апелянтом в апеляційній скарзі.

3.2. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції при розгляді скарги на дії державного виконавця не було розглянуто клопотання скаржника про поновлення строку на подання скарги та не було поновлено строк на подання такої скарги, за таких обставин, на думку скаржника, судом відповідно до частини другої статті 118 ГПК України скарга ВК ЛМР повинна була бути залишена без розгляду.

4. Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу

4.1. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу у визначений строк до Верховного Суду не надійшло.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. На примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021, додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі №914/3080/20 видано 11.11.2021 накази про:

- стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості в розмірі 32 477 691,76 грн і 267 009,50 грн судового збору;

- стягнення з Управління, як основного боржника, та з ЛМР, як субсидіарного боржника, на користь Товариства грошових коштів в розмірі 51 389 551,02 грн, з яких: 2 958 437,32 грн - пеня, 40 902 984,90 грн - інфляційні втрати та 7 528 128,80 грн - 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 422 490,06 грн;

- стягнення з Підприємства на користь Товариства 83 867,24 грн судових витрат на професійну правничу допомогу;

- стягнення з Управління та ЛМР, як субсидіарного боржника, на користь Товариства 83 867,24 грн;

- стягнення з Підприємства на користь Товариства 16 109,65 грн судових витрат на професійну правничу допомогу;

- стягнення з Управління, як основного боржника, та з ЛМР, як субсидіарного боржника, на користь Товариства 25 490,35 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

5.2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.01.2022:

1) Змінено порядок виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 у справі №914/3080/20, виклавши пункт 3 його резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 10, ідентифікаційний код 04056049), як основного боржника, та з Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) через Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 26256622), як субсидіарного боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" (81160, Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Княжа, будинок 14, ідентифікаційний код 35382784) грошові кошти в розмірі 51389551,02 грн., з яких: 2958437,32 грн. - пеня, 40902984,90 грн. - інфляційні втрати та 7528128,80 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 422490,06 грн.»;

2) змінено порядок виконання додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 у справі №914/3080/20, виклавши пункт 3 його резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 10, ідентифікаційний код 04056049), як основного боржника, та з Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) через Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 26256622), як субсидіарного боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" (81160, Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Княжа, будинок 14, ідентифікаційний код 35382784) 25490,35 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу»;

3) змінено порядок виконання додаткового рішення, прийнятого постановою Західного апеляційного Господарського суду від 27.10.2021 у справі №914/3080/20, виклавши абзац восьмий резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 10, ідентифікаційний код 04056049) та Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) через Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 26256622), як субсидіарного боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" (81160, Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Княжа, будинок 14, ідентифікаційний код 35382784) 83867,24 грн.»;

4) визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 11.11.2021 у справі №914/3080/20 про:

«Стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 10, ідентифікаційний код 04056049), як основного боржника, та з Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896), як субсидіарного боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" (81160, Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Княжа, будинок 14, ідентифікаційний код 35382784) грошових коштів в розмірі 51389551,02 грн., з яких: 2958437,32 грн. - пеня, 40902984,90 грн. - інфляційні втрати та 7528128,80 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 422490,06 грн.»;

5) згідно зі статтею 327 ГПК України видано наказ про:

«Стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 10, ідентифікаційний код 04056049), як основного боржника, та з Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) через Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 26256622), як субсидіарного боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" (81160, Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Княжа, будинок 14, ідентифікаційний код 35382784) грошових коштів в розмірі 51389551,02 грн., з яких: 2958437,32 грн. - пеня, 40902984,90 грн. - інфляційні втрати та 7528128,80 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 422490,06 грн.»;

6) визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 11.11.2021 у справі №914/3080/20 про:

«Стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 10, ідентифікаційний код 04056049), як основного боржника, та з Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896), як субсидіарного боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" (81160, Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Княжа, будинок 14, ідентифікаційний код 35382784) 25490,35 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу»;

7) згідно зі статтею 327 ГПК України видано наказ про:

«Стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 10, ідентифікаційний код 04056049), як основного боржника, та з Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) через Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 26256622), як субсидіарного боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" (81160, Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Княжа, будинок 14, ідентифікаційний код 35382784) 25490,35 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу»;

8) визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 11.11.2021 у справі №914/3080/20 про:

«Стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 10, ідентифікаційний код 04056049) та Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896), як субсидіарного боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" (81160, Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Княжа, будинок 14, ідентифікаційний код 35382784) 83867,24 грн.»;

9) згідно зі статтею 327 ГПК України видано наказ про:

«Стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 10, ідентифікаційний код 04056049) та Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) через Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 26256622), як субсидіарного боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" (81160, Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Княжа, будинок 14, ідентифікаційний код 35382784) 83867,24 грн.».

5.2.1. Вказаною ухвалою суду від 13.01.2022 у справі №914/3080/20 також постановлено надіслати на адресу ВК ЛМР копію ухвали Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі №914/3080/20.

5.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 апеляційну скаргу ВК ЛМР від 10.06.2022 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі №914/3080/20 скасовано в частині зміни резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 у справі №914/3080/20, додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 та додаткового рішення, прийнятого постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі №914/3080/20.

5.3.1. Зокрема, вказаною постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 змінено пункти 5, 7 та 9 резолютивної частини ухвали Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі №914/3080/20 та виключено посилання на те, що ВК ЛМР "як субсидіарний боржник".

5.3.2. Зазначеною постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 також доповнено резолютивну частину ухвали Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі №914/3080/20 пунктом такого змісту:

«Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" до Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Агенція ресурсів Львівської міської ради" та Управління капітального будівництва Львівської міської ради про зміну порядку виконання частини рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021р. у справі №914/3080/20, частини додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021р. у справі №914/3080/20 та частини додаткового рішення, прийнятого постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021р. у справі №914/3080/20 - задоволити».

5.3.3. В іншій частині апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВК ЛМР від 10.06.2022 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі №914/3080/20 постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 закрито.

5.4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2022 заяви (вх.№1482/22 від 24.05.2022 та вх.№1481/22 від 24.05.2022) ЛМР та ВК ЛМР про відстрочку виконання рішення суду у справі №914/3080/20 задоволено частково, а саме:

- відстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 у справі №914/3080/20 до 23.08.2022 в частині стягнення з Управління, як основного боржника, та з ЛМР через ВК ЛМР, як субсидіарного боржника, на користь Товариства грошових коштів в розмірі 51 389 551,02 грн, з яких: 2 958 437,32 грн пеня, 40 902 984,90 грн - інфляційні втрати та 7 528 128,80 грн - 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 422 490,06 грн;

- відстрочено виконання додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 у справі №914/3080/20 до 23.08.2022 в частині стягнення з Управління, як основного боржника, та з ЛМР через ВК ЛМР, як субсидіарного боржника, на користь Товариства 25 490,35 грн судових витрат на професійну правничу допомогу;

- відстрочено виконання додаткового рішення, прийнятого постановою Західного апеляційного Господарського суду від 27.10.2021 у справі №914/3080/20 до 23.08.2022 в частині стягнення з Управління та ЛМР через ВК ЛМР, як субсидіарного боржника, на користь Товариства 83 867,24 грн.

5.5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 апеляційну скаргу Товариства від 17.06.2022 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.06.2022 у справі №914/3080/20 залишено без змін.

5.6. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2022 у задоволенні заяви (вх.№1964/22 від 28.06.2022) Підприємства про відстрочку виконання рішення суду у справі №914/3080/20 відмовлено.

5.7. Постановою Західного апеляційного господарського суду 16.11.2022 апеляційну скаргу Підприємства за №1007 від 05.08.2022 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2022 у справі №914/3080/20 залишено без змін.

5.8. Верховний Суд постановою від 20.03.2023 касаційну скаргу ВК ЛМР на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі №914/3080/20 (з урахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 про виправлення описки стосовно дати прийняття ухвали, що оскаржується) задовольнив частково, ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі №914/3080/20 (з урахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 про виправлення описки стосовно дати прийняття ухвали, що оскаржується) скасував, а справу №914/3080/20 передав до Західного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду.

5.9. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 клопотання Товариства про закриття апеляційного провадження задоволено, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВК ЛМР на рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 у справі №914/3080/20 закрито.

5.10. Верховний Суд постановою від 20.11.2023 касаційну скаргу ВК ЛМР на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі №914/3080/20 про закриття апеляційного провадження задовольнив, ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі №914/3080/20 про закриття апеляційного провадження скасував, а справу №914/3080/20 передав до Західного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду.

5.11. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу ВК ЛМР від 10.06.2022 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 у справі №914/3080/20 залишено без змін.

5.12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у Скарзі №1393 ЛМР просила:

- визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівський області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курмана Богдана Григоровича щодо відкриття 31.03.2023 виконавчого провадження НОМЕР_1, винесення постанови про арешт майна боржника від 31.03.2023, прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2023 про арешт усього нерухомого майна, яке належить ЛМР (індексний номер 67024733), внесення запису до Державного реєстру речових прав про обтяження (номер запису про обтяження: 49777073, дата та час державної реєстрації: 31.03.2023 16:35:50) неправомірними;

- скасувати постанову про арешт майна боржника від 31.03.2023 зі скасуванням рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2023 про арешт усього нерухомого майна, яке належить ЛМР (індексний номер 67024733) та запису в Державному реєстрі речових прав про обтяження (номер запису про обтяження: 49777073, дата та час державної реєстрації: 31.03.2023, 16:35:50);

- закрити виконавче провадження ВП НОМЕР_1.

5.13. Однак, як вказують суди першої та апеляційної інстанцій, матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження НОМЕР_1, у якому боржниками є Управління та ЛМР, постановами від 07.04.2023:

- скасовано документ "Постанова про арешт майна боржника" від 31.03.2023 при примусовому виконанні наказу у справі №914/3080/20 від 20.04.2022;

- скасовано документ "Постанова про арешт коштів боржника" від 03.04.2023 при примусовому виконанні наказу у справі №914/3080/20 від 20.04.2022;

- скасовано документ "Постанова про стягнення виконавчого збору" від 31.03.2023 при примусовому виконанні наказу у справі №914/3080/20 від 20.04.2022;

- скасовано документ "Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" від 31.03.2023 при примусовому виконанні наказу у справі №914/3080/20 від 20.04.2022;

- скасовано документ "результати перевірки законності виконавчого провадження" від 07.04.2023 при примусовому виконанні наказу у справі №914/3080/20 від 20.04.2022;

- скасовано документ "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 31.03.2023 при примусовому виконанні наказу у справі №914/3080/20 від 20.04.2022.

5.14. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погодилася із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені Скарги №1393 ЛМР, з огляду на те, що державний виконавець скасував оскаржувані постанови, тим самим самостійно усунув допущені порушення у виконавчому провадженні НОМЕР_1 на момент розгляду скарги.

5.15. Щодо Скарги №4335 ВК ЛМР колегія суддів апеляційної інстанції зазначила таке.

5.15.1. Згідно із матеріалами справи, постановою державного виконавця від 25.09.2023 на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 20.04.2022 у справі №914/3080/20 відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 щодо боржника ВК ЛМР (код ЄДРПОУ 26256622), видано постанови про стягнення виконавчого збору від 25.09.2023, про стягнення витрат виконавчого провадження від 25.09.2023, про арешт коштів боржника від 28.09.2023.

5.15.2. В скарзі ВК ЛМР просив:

- визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівський області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курмана Богдана Григоровича щодо відкриття 25.09.2023 виконавчого провадження ВП№НОМЕР_2, винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 25.09.2023, про стягнення витрат виконавчого провадження від 25.09.2023, про арешт коштів боржника від 28.09.2023;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 від 25.09.2023, постанову про стягнення виконавчого збору від 25.09.2023, постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 25.09.2023 та постанову про арешт коштів боржника від 28.09.2023.

- закрити виконавче провадження ВП НОМЕР_2.

5.15.3. Скарга мотивована тим, що боржником за судовими рішеннями у справі №914/3080/20 є Управління та ЛМР, що є бюджетними установами, а предметом стягнення є грошові кошти місцевого бюджету, а тому за твердженням скаржника стягнення коштів з Управління та ЛМР повинно здійснюватися органами Казначейства в порядку та у спосіб, що визначені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (надалі - Порядок), що визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

5.15.4. Отже, за твердженнями скаржника, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, отримавши наказ Господарського суду Львівської області від 20.04.2022 у справі №914/3080/23, повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

5.15.5. Суди попередніх інстанцій зазначили, що згідно із матеріалами справи, у цій справі боржниками є Управління та ЛМР.

5.15.6. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 змінено порядок виконання судових рішень (дивись пункт 5.5 цієї постанови).

5.15.7. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 апеляційну скаргу ВК ЛМР від 10.06.2022 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі №914/3080/20 скасовано в частині зміни резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 у справі №914/3080/20, додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 та додаткового рішення, прийнятого постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі №914/3080/20.

5.15.8. Зокрема вказаною постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 змінено пункти 5, 7 та 9 резолютивної частини ухвали Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі №914/3080/20 та виключено посилання на те, що ВК ЛМР "як субсидіарний боржник".

5.15.9. Отже, ВК ЛМР, на думку суду апеляційної інстанції, не є боржником у цій справі.

5.15.10. Окрім цього, відповідно до постанови державного виконавця від 02.05.2024 вказано, що 30.04.2024 на адресу відділу надійшла заява представника позивача адвоката Цепко І.С. про повернення виконавчого документу без виконання та зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження підлягають виконанню в порядку визначеному Законом.

5.15.11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ВП№НОМЕР_2 сторонами не подано та в матеріалах справи відсутня.

5.15.12. Суд апеляційної інстанції виснував, що дії державного виконавця в частині відкриття 25.09.2023 виконавчого провадження ВП№НОМЕР_2 та в частині накладення 28.09.2023 арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні ВП№НОМЕР_2 є неправомірними, оскільки, в ухвалі суду від 13.01.2022, в редакції постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022, зазначено про зміни порядку виконання рішення, а саме стягнення грошових коштів з ЛМР, як субсидіарного боржника через ВК ЛМР, де виконавчий комітет не є боржником у справі 914/3080/20, проте ВК ЛМР включений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, і перебуває в Казначействі на обслуговуванні.

5.15.13. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилася із висновком суду першої інстанції про необхідність скасування постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 25.09.2023 та постанови про арешт коштів боржника від 28.09.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2.

5.15.14. Щодо вимоги про закриття виконавчого провадження НОМЕР_2 господарський суд, на думку суду апеляційної інстанції, також дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні скарги у цій частині, оскільки, чинним законодавством не передбачено механізму закриття виконавчого провадження у судовому порядку.

5.15.15. Щодо вимог Скарги №4335 про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 25.09.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та щодо визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження НОМЕР_2 від 25.09.2023 колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, зокрема, те, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що Скарга №4335 в частині вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 25.09.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та щодо визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження НОМЕР_2 від 25.09.2023 слід відмовити, оскільки, вирішення таких питань відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

5.15.16. Також, колегія суддів апеляційної інстанції відхилила доводи заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повідомив про розгляд справи Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України засобами електронної пошти, у зв`язку із тим, що довідками про доставку електронного листа, які наявні у матеріалах справи, підтверджується надіслання скаржнику копій ухвал господарського суду в його електронний кабінет.

5.15.17. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про дотримання місцевим господарським судом вимог ГПК України щодо належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового засідання та відхиляє протилежні доводи скаржника як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

5.15.18. Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 у справі №914/3080/20 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №914/3080/20 за касаційною скаргою Управління на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

6.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Скаржник означив предметом оскарження:

ухвалу Господарського суду апеляційної інстанції від 18.06.2024, якою суд першої інстанції:

- відмовив у задоволенні Скарги №1393 ЛМР;

- задовольнив частково Скаргу №4335 ВК ЛМР;

- визнав неправомірними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в частині відкриття 25.09.2023 виконавчого провадження НОМЕР_2 та в частині накладення 28.09.2023 арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_2;

- скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2023 НОМЕР_2 та постанову про арешт коштів боржника від 28.09.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2;

- відмовив у частині вимог за скаргою щодо визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 25.09.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2, щодо визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження НОМЕР_2 від 25.09.2023, а також, в частині вимог про закриття виконавчого провадження НОМЕР_2;

постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №914/3080/20, якою апеляційну скаргу Управління залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 у справі №914/3080/20 - без змін.

7.2. Скаржник з посиланням на абзац другий частини другої статті 287 ГПК України та пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України вказує, що у зв`язку із не залученням до справи належного суб`єкта оскарження судами попередніх інстанцій, в порушення принципів змагальності, диспозитивності фактично односторонньо надали правову перевагу доводам ВК ЛМР та створили правові наслідки для юридичної особи, яка не була належно залучена до справи та не була відповідно повідомлена про неї вчасно, а також зазначає, що судом першої інстанції не вирішено питання про поновлення строку на подання скарги скаржником, оскільки така була подана із пропуском десятиденного строку, що визнається ВК ЛМР, однак судом апеляційної інстанції не надано правових висновків з цього питання хоча про це наголошувалося апелянтом в апеляційній скарзі.

7.3. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції у контексті доводів Управління про неналежне повідомлення вказав таке:

- колегія суддів апеляційної інстанції відхилила доводи заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повідомив про розгляд справи Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України засобами електронної пошти, у зв`язку із тим, що довідками про доставку електронного листа, які наявні у матеріалах справи, підтверджується надіслання скаржнику копій ухвал господарського суду в його електронний кабінет;

- колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про дотримання місцевим господарським судом вимог ГПК України щодо належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового засідання та відхиляє протилежні доводи скаржника як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

7.4. Втім, Управління наголошувало, що всі повідомлення судом першої інстанції направлялися не до його Електронного кабінету (код ЄДРПОУ 43316386), а до Електронного кабінету іншої юридичної особи (код ЄДРПОУ 43317547).

7.4.1. Скаржник наголошує, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 43317547 міститься інформація про Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), юридична адреса: 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, яке перебуває в процесі припинення із 26.09.2022.

7.5. Колегія суддів касаційної інстанції, розглядаючи доводи скаржника, звертається до позиції, викладеної у постанові від 22.10.2021 у справі №910/7184/20, в якій Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду висловився стосовно обсягу повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, з метою перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, які впливають на відповідні висновки Суду.

7.5.1. Так, в вказаній вище постанові визначено, що:

« 7.15. Касаційний суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, діє в межах повноважень, які визначені статтею 300 ГПК України.

Разом з цим, суд касаційної інстанції наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки Суду.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.02.2020 у справі №925/782/18».

7.6. Верховний Суд виходить з того, що зі змісту матеріалів оскарження вбачається, зокрема, таке:

- у Скарзі №1393 та Скарзі №4335 ЛМР і ВК ЛМР зазначено, що особа, дії якої оскаржуються, має код ЄДРПОУ 43317547 та не вказано код ЄДРПОУ скаржника (43316386);

- постанови державного виконавця, які оскаржуються, та супровідні листи до них (копії вказаних документів містяться в матеріалах оскарження) містять код ЄДРПОУ Управління - 43316386, а не код ЄДРПОУ 43317547, тобто особи, яку ЛМР І ВК ЛМР визначили у своїх скаргах як особу, дії якої вони оскаржують;

- як вказано судом першої інстанції у списках розсилки, Господарський суд Львівської області надсилав копії ухвал про відкладення розгляду питання про прийняття до розгляду скарг до повернення матеріалів до Господарсько суду Львівської області на електронні пошти Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а саме: ppvr_lviv@ukr.net; info_prim@lv.dvs.gov.ua;

- довідки про доставку електронного листа містять інформацію про те, що ухвали надсилалися одержувачу «Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції» в його Електронний кабінет, втім, вказані довідки не містять інформації про те, чи цей Електронний кабінет зареєстровано на код ЄДРПОУ 43316386 або на код ЄДРПОУ 43317547;

- до письмових пояснень, які сформовані адвокатом Цепко І.С. в системі «Електронний суд», додано, зокрема, квитанцію №1190908, відповідно до якої документ доставлено Західному міжрегіональному управлінню міністерства юстиції (м. Львів) код ЄДРПОУ 43317547, тобто не Управлінню (код ЄДРПОУ 43316386);

- до скарг №1393 та №4335 надано список згрупованих відправлень, де зазначена адреса м. Львів, пл. Шашкевича, 1.

7.7. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

7.8. Верховний Суд, ураховуючи підстави касаційного оскарження (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України), перевіряє дотримання судами норм процесуального права, які визначають здійснення повідомлення учасників справи, направлення їм судових актів, і виходить з такого.

7.9. Відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС).

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) [далі - Положення ЄСІТС].

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

7.10. Верховний Суд звертає увагу, що з 04.11.2023 набрав чинності Закон України від 19.10.2023 №3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

7.11. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

7.12. Втім, відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, які кореспондуються з положеннями частини сьомої статті 6 ГПК України, особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

7.12.1. Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

7.13. Відповідно до частин першої, другої та дев`ятої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

7.13.1. Згідно із частинами п`ятою, шостою, десятою та одинадцятою статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

7.13.2. Отже, судові рішення направляються у порядку встановленому статтею 242 ГПК України з дотриманням вимог передбачених статтею 120 ГПК України.

7.14. Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: (1) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та (2) в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІКС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІКС (близький за змістом правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 906/1093/22, від 03.04.2024 у справі № 910/9569/23).

7.14.1. Верховний Суд виходить з того, що у пункті 84 постанови від 30.08.2024 у справі №908/3731/23 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що: «з 04.11.2023 (дата набуття змін до абз.1 ч.6 ст.6 ГПК, внесених законом №3424) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов`язок зареєструвати електронний кабінет».

7.15. Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 Положення ЄСІТС ідентифікаційні дані особи - для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України); для фізичних осіб - підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), для адвокатів - номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - УНЗР), реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або номер і серія паспорта. Для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР.

7.16. Таким чином, для ідентифікації юридичної особи у контексті з`ясування належності Електронного кабінету має вагоме значення саме код ЄДРПОУ.

7.17. Втім, з матеріалів оскарження не вбачається, що суд першої інстанції надсилав ухвали саме в Електронний кабінет скаржника (код ЄДРПОУ 43316386). Водночас, з огляду на вказане у пункті 7.6 цієї постанови більш вірогідним є те, що суд першої інстанції надсилав ухвали в Електронний кабінет іншої юридичної особи (код ЄДРПОУ 43317547).

7.18. Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку доводам скаржника щодо неповідомлення його судом першої інстанції, фактично здійснив формальну перевірку та, відхиляючи вказані доводи зазначив, що довідками про доставку електронного листа, які наявні у матеріалах справи, підтверджується надіслання скаржнику копій ухвал господарського суду в його електронний кабінет, з огляду на викладене у пункті 7.6 та означене у пунктах 7.9 - 7.17 цієї постанови.

7.19. Так, суд апеляційної інстанції достеменно не встановив чи означені ним довідки безумовно свідчать про те, що ухвали суду доставлялися саме в Електронний кабінет Управління, враховуючи те, що і Управління зареєстровано в Електронному суді під кодом ЄДРПОУ 43316386, і інша юридична особа - за кодом ЄДРПОУ 43317547, без перевірки з`ясування належності Електронного кабінету за кодом ЄДРПОУ, яке використовувалось судом першої інстанції.

7.20. Верховний Суд відзначає, що поштові адреси Управління (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11) та Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) [код ЄДРПОУ 43317547] (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) є різними.

7.21. Щодо надсилання копій ухвал на електронні адреси, то Верховний Суд зазначає таке.

7.21.1. Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2024 у справі №454/1883/22, такого змісту:

« 64. Отже, процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі -через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

65. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

66. Ураховуючи зазначене, можна зробити висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України(в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

67. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення).

68. Фізична особа (за виключенням передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів» - отримає судове рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому у такому випадку надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила у позовній заяві (скарзі) не є належним врученням судового рішення у розумінні статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення).

69. В розумінні процесуального закону надіслання судового рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та / або касаційна скарга, заяви / клопотання), в яких наявне прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення.

70. Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом».

7.21.2. Отже, станом до 04.11.2023 у разі відсутності зареєстрованого електронного кабінету суд не звільнявся від обов`язку надіслати учаснику справи судові акти у спосіб, встановлений процесуальним законом.

7.22. Враховуючи вище викладене, доводи скаржника в частині підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України, знайшли своє підтвердження, оскільки, матеріали оскарження не містять доказів, які б безумовно свідчили про те, що саме до Електронного кабінету Управління (код ЄДРПОУ 43316386) судом першої інстанції направлялися ухвали суду.

7.23. Щодо доводів скаржника про те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою клопотання ВК ЛМР про поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця, яке містилося у Скарзі № 4335, то слід зазначити таке.

7.24. Підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України є обов`язковою та самодостатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

7.25. Втім, ні оскаржувана ухвала, ані оскаржувана постанова не містить жодних посилань на клопотання ВК ЛМР про поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця.

7.26. Суд апеляційної інстанції залишив довід скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у частині клопотання ВК ЛМР про поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця без належної оцінки та перевірки, що свідчить про порушення норм процесуального права (зокрема, підпункти б, в, ґ пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України).

7.27. З огляду на те, що спочатку суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а суд апеляційної інстанції не усунув вказані порушення, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

7.28. Верховний Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 7 цієї постанови.

8.2. Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило, з огляду на доводи та докази, надані учасниками справи, встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції передбаченими статтю 300 ГПК України.

8.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

8.4. В силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

8.5. Ураховуючи, що спочатку суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а суд апеляційної інстанції не усунув вказані порушення, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Управління задовольнити, оскаржувані судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

8.6. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 7 цієї постанови, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи учасників справи, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити скарги відповідно до закону.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції [ЄДРПОУ 43316386] задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №914/3080/20 скасувати.

3. Справу №914/3080/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос