Постанова

від 03.02.2025 по справі 910/628/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/628/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз",

представник боржника - не з`явився,

розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Ковальчук М.М.,

представник арбітражного керуючого - Ніколаєнко Д.В., адвокат,

кредитори - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вороб'ївське Агро",

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Іскра",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгей Агростандарт",

Приватне підприємство "Менське-Агро",

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Чернацьке",

представник кредиторів - Круш Я.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитори - Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський м`ясокомбінат",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття",

Дочірнє підприємство "Рідний край" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Левада",

представник кредиторів - Білан Н.М., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитори - Товариство з обмеженою відповідальністю "Червона Толока",

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Підрудянське",

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Мелені",

Селянське (фермерське) господарство "Зоря",

представник кредиторів - Приходько І.С., адвокат,

кредитори - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Агро-Пром",

Приватне підприємство "Агротал",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Немирів",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія Агротех",

представник кредиторів - Барішевський О.В., адвокат,

кредитор - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний Банк України",

представник кредитора - Орендівський В.І., адвокат,

кредитор - Національний Банк України,

представник кредитора - Пасацька В.В. (в порядку самопредставництва),

кредитор (скаржник) - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області,

представник кредитора - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"на ухвалу Господарського суду м. Києва (в частині відмови Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Україна" у визнанні кредиторських вимог)

від 17.04.2024

у складі судді: Омельченко Л.В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 30.09.2024

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. (головуючий), Доманської М.Л., Поліщука В.Ю.

у справі за заявою

Акціонерного товариства "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк"

до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Акціонерне товариство "Альфа-Банк" як правонаступник АТ "Укрсоцбанк" (в подальшому змінено назву на АТ "Сенс Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі - ПрАТ "Компанія "Райз", боржник) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі № 910/628/20, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз";

визнані грошові вимоги АТ "Альфа-Банк" до ПрАТ "Компанія "Райз" в розмірі 202 070 056,90 грн.;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Компанія "Райз";

призначено розпорядником майна ПрАТ "Компанія "Райз" арбітражного керуючого Костіна Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 54 від 08.02.2013), інше.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі № 910/628/20 в частині призначення розпорядником майна ПрАТ "Компанія Райз" арбітражного керуючого Костіна Сергія Олексійовича - скасовано.

Призначено розпорядником майна ПрАТ "Компанія Райз" арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 62 від 01.02.2013).

4. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"(далі - СТОВ "Україна", кредитор) звернулося до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 9 047 342,52 грн.

4.1. На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до місцевого суду копії: Договору поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р., Додаткової угоди № 1 від 27.02.2015р. та Додаткової угоди № 2 від 28.10.2015р. до Договору поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р., платіжного доручення № 3 від 27.02.2015р., виписки з банківського рахунку за 28.10.2015р., Угоди від 26.03.2018р. про розірвання Договору поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р., Договору поставки насіння на умовах 100% передоплати № НАС/ЦО-15 від 07.12.2015р., Додатку № 1 від 07.12.2015р. до Договору № НАС/ЦО-15, платіжного доручення № 27 від 09.12.2015р., Угоди від 26.03.2018р. про розірвання Договору поставки насіння на умовах 100% передоплати № НАС/ЦО-15 від 07.12.2015р.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2024р. у справі № 910/628/20, зокрема, відмовлено у визнанні кредитором боржника СГ ТОВ "Україна" на суму 9 047 342,52 грн.

6. Під час розгляду заяви СТОВ "Україна" господарським судом першої інстанції, враховуючи заперечення інших кредиторів, з застосуванням підвищеного стандарту доказування, встановлені такі обставини:

6.1. 27.02.2015р. між ПрАТ "Компанія "Райз" (постачальник) та СГ ТОВ "Україна" (покупець) було укладено Договір поставки № НАС/ЦО-22, відповідно до п.п.1.1, 1.3, 4.1 якого, постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує насіння кукурудзи (товар) на умовах, визначених сторонами у Додатковій угоді №1 до цього Договору та є невід`ємною його частиною. Загальна кількість товару становить 232,07 мішків та може бути збільшена або зменшена за згодою сторін. Покупець здійснює 100% передоплату товару із моменту виставлення рахунку-фактури, до 30.05.2015р.

6.2. Відповідно до п.п.1, 3, 4 Додаткової угоди № 1 від 27.02.2015р. та Додаткової угоди № 2 від 28.10.2015р. до Договору поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р., постачальник зобов`язався поставити, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар. Строки поставки - протягом 1 року з моменту оплати за товар. Оплата товару до 30.05.2016р.

6.3. Як стверджує заявник, СТОВ "Україна" свої зобов`язання за Договором поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р. виконав, сплативши 5 670 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 27.02.2015р., та 1 677 342,52 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку за 28.10.2015р.

6.4. Проте, постачальник (боржник ПрАТ "Компанія "Райз") свої зобов`язання за договором не виконав, товар не поставив.

6.5. 26.03.2018р. між ПрАТ "Компанія "Райз" та СТОВ "Україна" було укладено Угоду про розірвання Договору поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р., відповідно до якої сторони дійшли згоди про розірвання Договору поставки №НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р. з усіма додатками до нього. Відповідно до п.2 цієї Угоди, постачальник зобов`язався повернути на поточний рахунок покупця кошти у розмірі 7 347 342,52 грн., які було отримано в рахунок попередньої оплати, протягом 10-ти робочих днів з моменту набрання чинності цієї Угоди.

6.6. Угода від 26.03.2018р. про розірвання Договору поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р. виконана не була, кошти у розмірі 7 347 342,52 грн. боржником не повернуто.

6.7. 07.12.2015р. між ПрАТ "Компанія "Райз" (постачальник) та СТОВ "Україна" (покупець) було укладено Договір поставки насіння на умовах 100% передоплати № НАС/ЦО-15, відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.4, 3.2 якого, постачальник зобов`язався передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур (товар) на умовах 100% передоплати, а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його ціну. Найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна, строк поставки товару визначені, крім тексту цього Договору, також і в додатку який є невід`ємною частиною Договору. Товар постачається на умовах EXW (Інкотермс 2000). Постачальник зобов`язався поставити товар покупцю протягом 30 днів з моменту отримання 100% оплати за товар.

6.8. У відповідності до термінів оплати та поставки товару, викладених у Додатку № 1 від 07.12.2015р. до Договору № НАС/ЦО-15, постачальник (ПрАТ "Компанія "Райз") зобов`язався поставити покупцеві (СГ ТОВ «Україна») насіння соняшника на суму 1 700 000,00 грн.

6.9. Заявник стверджує, що СТОВ "Україна" свої зобов`язання за Договором поставки насіння на умовах 100% передоплати № НАС/ЦО-15 від 07.12.2015р. виконав, сплативши 1 700 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 09.12.2015р.

6.10. Проте, постачальник (боржник ПрАТ "Компанія "Райз") свої зобов`язання за договором не виконав, товар не поставив.

6.11. 26.03.2018р. між ПрАТ "Компанія "Райз" та СТОВ "Україна" було укладено Угоду про розірвання Договору поставки насіння на умовах 100% передоплати № НАС/ЦО-15 від 07.12.2015р., відповідно до якої сторони дійшли згоди про розірвання Договору поставки насіння на умовах 100% передоплати № НАС/ЦО-15 від 07.12.2015р. з усіма додатками до нього. Відповідно до п.2 цієї Угоди, постачальник зобов`язався повернути на поточний рахунок покупця кошти у розмірі кошти у розмірі 1 700 000,00 грн., які було отримано в рахунок попередньої оплати, протягом 10-ти робочих днів з моменту набрання чинності цієї Угоди.

6.12. Угода від 26.03.2018р. про розірвання Договору поставки № НАС/ЦО-15 від 07.12.2015р. виконана не була, кошти у розмірі 1 700 000,00 грн. боржником не повернуто.

7. Судом першої інстанції також встановлено:

7.1. на момент виникнення вимог, заявлених до боржника у справі №910/628/20, СТОВ "Україна" було юридичною особою, з якою боржник перебував під контролем третьої особи - кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також річною інформацією емітента цінних паперів ПрАТ "Компанія "Райз" за 2014-2017 роки.

7.2. господарські операції між кредитором і боржником, включаючи перекази грошових коштів, відбувались з використанням рахунків, відкритих кредитором і боржником у ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" (код МФО 380054 код 33299878). Власником 100% акцій ПАТ "КБ" "Фінансова ініціатива" є ТОВ "Інвест-Сервіс".

7.3. відповідно до даних, розміщених в загальнодоступному Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 100% статутного капіталу в ТОВ "Інвест-Сервіс" належить Компанії Quickcom Limited (Квікком Лімітед), кінцевим бенефіціаром якої, відповідно до даних того ж Єдиного реєстру, є ОСОБА_1 .

7.4. іноземна юридична особа "Ukrlandfarming PLC", ПрАТ "Райз-Максимко" "Український дистрибуційний центр" є юридичними особами, що здійснюють контроль над боржником, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Річною інформацією емітента цінних паперів ПАТ "Компанія "Райз" за 2014-2017 роки.

8. При поданні заяви із грошовими вимогами до боржника, заявником було подано до місцевого суду не завірені копії платіжних документів. Боржником наявність боргу було визнано, але надати для огляду суду першої інстанції оригінали первинних документів відмовився.

Надані місцевому суду заінтересованим кредитором СТОВ "Україна" документи не є належними доказами проведення платежів та виникнення заборгованості у боржника, оскільки такі платіжні доручення не підлягали виконанню через відсутність усіх обов`язкових реквізитів.

Виписку з особового рахунку, яка вміщує записи про операцію, здійснену протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і беззаперечно могла б підтвердити здійснення господарської операції та існування боргу, надано не було.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу СТОВ "Україна" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2024 по справі № 910/628/20 в частині відмови у визнанні кредитором боржника СТОВ "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн. залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. СТОВ "Україна" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2024 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог СТОВ "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі № 910/628/20, з вимогою судові рішення в оскарженій частині скасувати, прийняти нове рішення яким визнати кредиторські вимоги СТОВ "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/628/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.10.2024.

12. Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

13. 04.11.2024 від СТОВ "Україна" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з обґрунтуванням доводів касаційної скарги,

14. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/628/20 за касаційною скаргою СТОВ "Україна" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024.

Засідання суду призначено на 27.01.2025, про що повідомлено всіх учасників справи.

15. 11.12.2024 до Верховного Суду від Національного банку України надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з вимогою оскаржені судові рішення залишити без змін.

16. 03.01.2025, 20.01.2025 та 21.01.2025 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Закарпатській області, Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський м`ясокомбінат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття", Дочірнього підприємства "Рідний край" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Левада", Приватного підприємства "Менське-Агро", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Чернацьке", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгей Агростандарт", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра" надійшли заяви про проведення судових засідань у справі № 910/628/20 в режимі відеоконференції.

17. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2025 подані заяви про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

18. 27.01.2025 у судовому засіданні оголошено перерву, засідання суду призначено на 03.02.2025, про що повідомлено всіх учасників справи.

19. В судовому засіданні 03.02.2025 представник СТОВ "Україна" (в залі суду) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просив Верховний Суд ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2024 (в частині відмови СТОВ "Україна" у визнанні кредиторських вимог) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі № 910/628/20 скасувати, прийняти нове рішення яким визнати кредиторські вимоги СТОВ "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн.

20. Представники Національного Банку України та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" проти вимог скаржника заперечили з підстав викладених у відзиві, просили оскаржені судові рішення залишити без змін.

21. Представники інших кредиторів ПрАТ "Компанія "Райз" (за переліком згідно вступної частини цієї Постанови), що були присутні в судовому засіданні 03.02.2025, надали пояснення щодо доводів та вимог касаційної скарги (підтримали вимоги касаційної скарги СТОВ "Україна"), а також щодо оскаржуваних судових рішень.

22. Представник розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ковальчука М.М. адвокат Ніколаєнко Д.В. поклався на розсуд суду.

23. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

24. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX), Верховний Суд розглядає справу № 910/628/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(СТОВ "Україна")

25. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилався на положення п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначав про застосування судами попередніх інстанцій положень ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без врахування ряду правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, у постанові від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, у постанові від 01.08.2024 у справі №903/1199/23, постанові від 18.04.2024 у справі № 921/644/21;

зазначав про застосування положення статей 22, 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" п. 11.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 29.03.2004 № 377/8976 без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.07.2019 у справі № 908/1932/18 та постанові від 28.07.2022 у справі № 380/5389/20;

вказував на те, що судами попередніх інстанцій невірно встановлено обставини щодо руху коштів по рахункам боржника на підставі недопустимого доказу;

а також на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

26.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

27. Враховуючи встановлені приписами статті 300 ГПК України межі перегляду справі судом касаційної інстанції, виходячи зі змісту доводів та вимог касаційної скарги СТОВ "Україна", предметом касаційного перегляду є оскаржені судові рішення у цій справі в частинах щодо результатів розгляду грошових вимог СТОВ "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

28. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

29. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

30. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

31. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20);

32. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

33. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

34. Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019), що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

35. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

36. У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494));

37. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами.

38. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).

39. Предметом касаційного перегляду в цьому випадку, є правомірність відхилення грошових вимог судами першої та апеляційної інстанції СТОВ "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн.

40. В цій частині судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові вимоги СТОВ "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн. ґрунтуються на: Договорі поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р., Додатковій угоді №1 від 27.02.2015р. та Додатковій угоді № 2 від 28.10.2015р. до Договору поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р., Угоді від 26.03.2018р. про розірвання Договору поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р., Договорі поставки насіння на умовах 100% передоплати № НАС/ЦО-15 від 07.12.2015р., Додатку № 1 від 07.12.2015р. до Договору № НАС/ЦО-15, Угоді від 26.03.2018р. про розірвання Договору поставки насіння на умовах 100% передоплати № НАС/ЦО-15 від 07.12.2015р.

41. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Вимоги кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили б прострочення виконання грошового зобов`язання боржника.

42. У підтвердження вимог за основним зобов`язанням заявником надано суду копії платіжних доручень № 3 від 27.02.2015р та № 27 від 09.12.2015. Боржником наявність боргу було визнано, але надати для огляду суду першої інстанції оригінали первинних документів відмовився.

43. Під час розгляду грошових вимог судами було досліджено подані заявником документи в обґрунтування заявлених вимог, а також документи подані в обґрунтування заперечень кредиторів (АТ "Державний експортно-імпортний банк України", Національний банк України, АТ "Ощадбанк" та Експортно-імпортний Банк Сполучених Штатів) щодо заявлених грошових вимог.

44. За результатами дослідження таких документів (залучені до матеріалів справи), судами попередніх інстанцій встановлено:

44.1. Господарські операції між кредитором і боржником, включаючи перекази грошових коштів, відбувались з використанням рахунків, відкритих кредитором і боржником у ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" (ідентифікаційний код 33299878 код МФО 380054).

44.2. СТОВ "Україна" та ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива", які підконтрольні ОСОБА_1 , є заінтересованими особами стосовно боржника, що може бути фактором потенційної необ`єктивності та наявності спільних інтересів з боржником та може вплинути на ефективність перебігу процедури банкрутства для інших кредиторів;

44.3. Надані місцевому суду заінтересованим кредитором СТОВ "Україна" документи не є належними доказами проведення платежів та виникнення заборгованості у боржника, оскільки такі платіжні доручення не підлягали виконанню через відсутність усіх обов`язкових реквізитів.

44.4. Виписки з особових рахунків, які вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і беззаперечно могли б підтвердити здійснення господарських операцій та існування боргу, надані місцевому суду не були. Такі виписки в матеріалах справи відсутні.

44.4. Згідно архівних даних операційних систем ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива", у клієнта ПП "Компанія "Райз" по рахунку № НОМЕР_1 (980) за період з дати відкриття 08.02.2011 по дату закриття 29.07.2019 - рух коштів відсутній.

44.5. Згідно інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, наданої на виконання вимог ухвали місцевого суду від 28.02.2024, в Єдиній операційно-інформаційній системі Фонду (далі - ЄОІС) зберігається інформація щодо кредитів та рахунків, відкритих у неплатоспроможних банках, починаючи з дати запровадження тимчасової адміністрації у банку, а саме: з 24.06.2015р. по 29.07.2019. За даними ЄОІС в ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" у клієнта ПрАТ "Компанія "Райз" по рахунку № НОМЕР_1 (980) за період запровадження тимчасової адміністрації у банку, а саме: з 24.06.2015 по 29.07.2019, рух коштів відсутній.

45. Виходячи з визначених частиною другою статті 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції - суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. Отже, встановлення визначених обставин та здійснення переоцінки відповідних доказів не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/9375/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.

47. Щодо доводів скаржника (пункт 25 цієї Постанови), колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

47.1. Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

47.2. Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

47.3. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

47.4. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

47.5. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

47.6. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

47.7. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

47.8. Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

47.9. Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

48. Враховуючи подані кредиторами заперечення щодо реальності господарських операцій за якими виникли СТОВ "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн., встановлені обставини того, що СТОВ "Україна" та ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива", які підконтрольні ОСОБА_1 , є заінтересованими особами стосовно боржника, у запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів, до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, судами попередніх інстанцій правильно, з урахуванням в цій частині позицій Верховного Суду, було застосовано до розгляду грошових вимог СТОВ "Україна" підвищений стандарт доказування.

49. При цьому, судами попередніх інстанцій правильно зауважено, що КУзПБ не пов`язує установлення факту заінтересованості особи з фактом виникнення у такої особи прав і обов`язків учасника справи про банкрутство, як кредитора (певними обмеженнями у процедурах голосування). Відтак, лише сам факт, що СТОВ "Україна" є заінтересованою особою, не може бути підставою для відмови у визнанні кредитором, але за встановлених обставин, до розгляду грошових вимог такого кредитора пред`являються підвищені вимоги.

50. Суттєвим доводом, який ставить під сумнів реальність господарської операції, є посилання на обставини, які встановлені під час розгляду справи, а саме, що СТОВ "Україна" та ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" (перекази грошових коштів, відбувались з використанням рахунків, відкритих кредитором і боржником у ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива"), які підконтрольні ОСОБА_1 , є заінтересованими особами стосовно боржника. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами ГПК України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

51. Колегія суддів погоджується з твердженням судів попередніх інстанцій, що в цьому випадку за встановлених обставин, найбільш вірогідним (у порівнянні з іншими наданими) і допустимим доказом списання грошових коштів з рахунків кредиторів у ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" є виписка з їх особових рахунків, яка містить обов`язкові реквізити, передбачені п.5.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 18.06.2003 №254, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 за №559/7880.

52. Втім, виписку з особового рахунку, яка вміщує записи про операцію, здійснену протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і беззаперечно могла б підтвердити здійснення господарської операції та існування боргу, надано місцевому суду не було. Згідно архівних даних операційних систем ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива", у клієнта ПрАТ "Компанія "Райз" по рахунку № НОМЕР_1 (980) за період з дати відкриття 08.02.2011 по дату закриття 29.07.2019 рух коштів відсутній.

53. Таким чином, виходячи з принципу "вірогідності доказів" у сукупності з застосуванням підвищеного стандарту доказування, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що долучені до заяви про визнання кредиторських вимог СТОВ "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн., докази (копії: Договору поставки № /ЦО-22 від 27.02.2015р., Додаткової угоди № 1 від 27.02.2015р. та Додаткової угоди № 2 від 28.10.2015р. до Договору поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р., платіжного доручення № 3 від 27.02.2015р., виписки з банківського рахунку за 28.10.2015р., Угоди від 26.03.2018р. про розірвання Договору поставки № НАС/ЦО-22 від 27.02.2015р., Договору поставки насіння на умовах 100% передоплати № НАС/ЦО-15 від 07.12.2015р., Додатку № 1 від 07.12.2015р. до Договору № НАС/ЦО-15, платіжного доручення № 27 від 09.12.2015р., Угоди від 26.03.2018р. про розірвання Договору поставки насіння на умовах 100% передоплати № НАС/ЦО-15 від 07.12.2015р.), з більшою вірогідністю не підтверджують реальність перерахування грошових коштів, а також розмір заявлених грошових вимог, і доводи касаційної скарги кредитора зазначеного висновку судів попередніх інстанцій не спростовують.

Щодо доводів касаційної скарги

54. Як вже зазначалось, в касаційній скарзі кредитор, крім іншого, посилався, як на підставу касаційного оскарження, на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

55. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

56. Для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення з наведеної підстави наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

57. Суд звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні правовідносини.

58. Верховний Суд неодноразово наголошував, що підставою для касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

59. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

60. Проаналізувавши обставини правовідносин у цій справі та у справах, на постанови в яких посилається скаржник, шляхом співставлення їх суб`єктів, об`єктів та юридичного змісту, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справах не є подібними, тому підстави для врахування позицій Верховного Суду, викладених у постановах відсутні.

61. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

62. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття апеляційним господарським судом по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

64. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

65. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2024 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог СТОВ "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі №910/628/20 залишити без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

66. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення (в оскаржених частинах), суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2024 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" у сумі 9 047 342,52 грн.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі № 910/628/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.І. Картере