Рішення

від 12.02.2025 по справі 120/581/25

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 лютого 2025 р. Справа № 120/581/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження за правилами визначеними статтею 287 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу ДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого відділу ДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

- скасувати арешт накладений на все майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку виконання вироку в частині конфіскації майна, накладений постановою державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/2428/13-к виданого Вінницьким міським судом Вінницької області від 24.01.2014, а саме 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/3 земельної ділянки, площею 0,0504 гектарів у межах, згідно з планом, кадастровий номер 0521687500:04:005:0218, що розташована за адресою: Вінницька область, Калинівський район Сальницька сільська рада, садове товариство «Строитель»;

- зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії, щодо зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладеного постановою державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 24.09.2014, номер та серія 43774502 та виключити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо арешту нерухомого майна (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34086151 від 01.03.2017 Друга Вінницька державна нотаріальна контора ,Вінницький міський нотаріальний округ, нотаріус Малая Наталія Василівна), належного ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 30.01.1997 року, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області, адреса: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 19254319 від 24.09.2014.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представником позивача зазначено, що Вінницьким міським судом Вінницької області 20 вересня 2013 року було постановлено вирок (кримінальне провадження № 127/2428/13-к), яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено до 5 років позбавлення волі із конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності в дохід держави, за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України.

Представник позивача зазначає, що станом на даний час, в Реєстрі міститься запис, що на майно ОСОБА_2 , Другою Вінницькою державною нотаріальною конторою, Вінницького міського нотаріального округу, нотаріусом Малою Н.С. накладено арешт за постановою від 01.03.2017 №34086151.

Разом із тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . Вирок у частині конфіскації майна не виконаний, 1/3 частина квартири та 1/3 земельної ділянки, належних ОСОБА_2 у власність держави не вилучена.

ІНФОРМАЦІЯ_3 - мати померлого ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець, звернулась до Першого відділу ДВС у м. Вінниці з заявою про вирішення питання щодо зняття арешту з майна, належного її сину.

У відповідь на вищевказане звернення державний виконавець Шуляк В.О. зазначив, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є ряд обставин, зокрема за рішенням суду, таким чином для вирішення питання щодо зняття арешту з майна ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як матері - було запропоновано звернутись до суду.

Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами визначеними статтею 287 КАС України. Одночасно витребувано у Першого відділу ДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завірені копії виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №127/2428/13-к, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області від 24.01.2014.

10.02.2025 представником Першого відділу ДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що у Вишенському відділі ДВС Вінницького міського управління юстиції на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження за номером в АСВП 43774502 щодо примусового виконання виконавчого листа №127/2428/13-к від 24.01.2014, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про конфіскацію усього майна належного засудженому ОСОБА_2 .

23.06.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

З метою забезпечення виконання рішення суду 24.09.2014 було накладено арешт на все невизначене майно боржника, винесено відповідну постанову за номером в АСВП 43774502, на підставі якої 24.09.2014 було прийнято рішення про арешт всього невизначеного нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав, номер запису про обтяження: 7110252 (спеціальний розділ).

25.12.2014 виконавче провадження було завершено.

Разом із тим відповідач зазначає, що виконавче провадження за номером в АСВП 43774502 щодо примусового виконання виконавчого листа №127/2428/13-к від 24.01.2014, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про конфіскацію усього майна належного засудженому ОСОБА_2 , було знищено у 2018 році, про що 02.01.2018 було складено акт щодо знищення завершених виконавчих проваджень.

Тому Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зазначив, що не має можливості виконати вимогу суду щодо надання належним чином завірених копій виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №127/2428/13-к від 24.01.2014, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про конфіскацію усього майна належного засудженому ОСОБА_2 .

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 є власником 1/3 частки земельної ділянки, площею 0,0504 гектарів у межах, згідно з планом, кадастровий номер 0521687500:04:005:0218, що розташована за адресою: Вінницька область, Калинівський район Сальницька сільська рада, садове товариство «Строитель», цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом № 2-247 від 01.03.2017 та 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом №3-205 від 06.04.2023.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

21.06.2024 Другою Вінницькою державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу за №72609058.

Разом із тим, відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявний запис, що на майно ОСОБА_2 , Другою Вінницькою державною нотаріальною конторою Вінницького міського нотаріального округу, нотаріусом Малою Н.С. накладено арешт за постановою від 01.03.2017 №34086151, номер запису про обтяження: 7110252 (спеціальний розділ).

Як свідчать матеріали справи, 20.09.2013 Вінницьким міським судом Вінницької області було винесено вирок у справі №127/2428/13-к щодо ОСОБА_2 за частиною 2 статті 307 КК України, призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі із конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності в дохід держави.

24.01.2014 Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист у справі №127/2428/13-к.

Як повідомив суду Перший відділ ДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 23.06.2014 Вишенським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43774502 щодо примусового виконання виконавчого листа №127/2428/13-к від 24.01.2014, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про конфіскацію усього майна належного засудженому ОСОБА_2 .

З метою забезпечення виконання рішення суду, 24.09.2014 було накладено арешт на все невизначене майно боржника, винесено відповідну постанову за номером в АСВП 43774502, на підставі якої 24.09.2014 було прийнято рішення про арешт всього невизначеного нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав, номер запису про обтяження: 7110252 (спеціальний розділ).

25.12.2014 виконавче провадження АСВП 43774502 було завершено.

02.01.2018 було складено акт щодо знищення завершених виконавчих проваджень, зокрема за номером в АСВП 43774502 щодо примусового виконання виконавчого листа №127/2428/13-к від 24.01.2014, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про конфіскацію усього майна належного засудженому ОСОБА_2 .

Поряд із цим, представником позивача - адвокатом Богачук І.Ю. було направлено адвокатський запит Першому відділу ДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просила надати інформацію щодо виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 .

У відповідь на запит, Перший відділ ДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом №181520/22.25-20 від 20.11.2024 повідомив, що на виконанні перебувало виконавче провадження №57583970 з виконання виконавчого листа від 28.12.2017 №127/15805/17 виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації коштів у сумі 12651,92 грн.

27.07.2022 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Представник позивач зазначає, що ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на успадкування майна за ОСОБА_2 , тому з метою захисту своїх прав звернулась з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Порядок виконання рішень суду на користь держави, в тому числі щодо конфіскації майна (на дату виникнення спірних правовідносин подання до примусового виконання виконавчого листа) регулювався, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999, Інструкцією з проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Мін`юсту України 15.12.1999 № 74/5, зареєстрованим в Мін`юсті України 15 грудня 1999 року за № 865/4158.

Частиною 1 статті 50 Закону № 606-XIV встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

За змістом частин 1, 2 статті 55 Закону № 606-XIV арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт застосовується, зокрема, для виконання рішення про конфіскацію майна боржника.

Відповідно до пп. 7.6.2, 7.6.3 Інструкції з проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мін`юсту України 15.12.1999 № 74/5, конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого, у тому числі його частка в спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках, на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

При виконанні конфіскації майна засудженого за вироком суду державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, якщо виконавчий лист відповідає вимогам статті 19 Закону, з доданням до нього копії вироку суду, протоколу накладення арешту на майно і опису майна або протоколу про відсутність майна, яке підлягає опису, або довідки суду про їх відсутність у кримінальній справі, а при потребі й копії постанови про накладення арешту на майно.

При виконанні конфіскації майна за постановами суду державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, якщо постанова суду відповідає вимогам статті 19 Закону, з доданням до неї протоколу вилучення майна, яке підлягає конфіскації.

Відповідно до статті 38 Закону №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 набрав чинності 05 жовтня 2016 року, відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до норм частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Суд встановив, що на виконанні Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції перебувало виконавче провадження ВП № 43774502 щодо примусового виконання виконавчого листа №127/2428/13-к від 24.01.2014, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про конфіскацію усього майна належного засудженому ОСОБА_2 .

При виконанні вказаного виконавчого листа Вишенський відділ ДВС Вінницького міського управління юстиції прийняв постанову про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП43774502 від 24.09.2014, на підставі якої зареєстровано обтяження (номер запису про обтяження 19254319, дата державної реєстрації 24.09.2014) - арешт нерухомого майна ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (а.с. 69).

Згідно інформації Першого відділу ДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зазначеної у відзиві, виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №127/2428/13-к від 24.01.2014, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області завершене, а матеріали виконавчого провадження знищені за терміном зберігання.

Також, у відповідь на адвокатський запит, Перший відділ ДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом №181520/22.25-20 від 20.11.2024 повідомив, що на виконанні перебувало виконавче провадження №57583970 з виконання виконавчого листа від 28.12.2017 №127/15805/17 виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації коштів у сумі 12651,92 грн. Однак, 27.07.2022 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів існування на момент звернення з даним позовом до суду незавершених виконавчих проваджень, у яких ОСОБА_2 виступає боржником і в межах яких накладено арешт на його майно.

Відтак на момент звернення з даним позовом до суду, відсутні незавершені виконавчі провадження, у яких ОСОБА_2 виступає боржником і в межах яких накладено арешт на його майно.

Крім того варто зазначити, що у розумінні приписів частини 1 статті 59 Кримінального кодексу України (далі КК України) конфіскація майна - різновид додаткового кримінального покарання і полягає в примусовому безплатному вилученні майна, яке є власністю засудженого, у власність держави. Цей вид покарання застосовується тільки тоді, коли він передбачений санкцією статті закону, за якою підсудний визнаний винним.

Для забезпечення конфіскації майна і цивільного позову у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством, накладається арешт на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, на яких законом покладено матеріальні відповідальність за його дії, а також вилучається майно, на яке накладено арешт.

Статтею 48 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК України) визначено порядок виконання покарання у виді конфіскації майна та встановлено, що суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Водночас, статтею 49 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України. Спори, пов`язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом.

Таким чином, виконання покарання у вигляді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби, зокрема, з певними особливостями. Так, державний виконавець отримує від суду, який постановив вирок наступні документи: 1) якщо опис майна проводився - виконавчий лист, копію вироку та копію опису майна; 2) якщо опис майна не проводився - виконавчий лист, копію вироку та довідку про те, що опис майна не проводився. На підставі отриманих від суду документів державний виконавець приймає рішення про відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

У першому випадку, якщо опис майна вже проводився, державний виконавець перевіряє наявність зазначеного в описі майна і вживає заходи щодо виявлення іншого майна засудженого, яке підлягає конфіскації. У випадку виявлення такого майна, державний виконавець включає його до опису.

У другому випадку, якщо опис майна не проводився, державний виконавець здійснює виконавчі дії, спрямовані на виявлення майна засудженого, що підлягає конфіскації і після його виявлення здійснює опис майна, про що складає відповідну постанову.

Особливість даного спору полягає у тому, що виконавче провадження здійснювалося з метою забезпечення виконання судового рішення, що передбачало конфіскацію майна, яке є власністю засудженого, як додаткового покарання, визначеного статтею 59 КК України.

При цьому, оскільки конфіскація майна є додатковим видом покарання, то вона направлена саме на майно, яке було набуте винною особою до винесення відповідного вироку суду. Засуджений не може нести додаткове покарання у вигляді конфіскації майна протягом невизначеного часу.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків №11 від 21.12.1990 (з подальшими змінами), в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством за поданням державного виконавця або прокурора суд може вирішити питання про звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, яке придбане до винесення вироку і підлягає за законом конфіскації, а також на майно, яке було придбане хоча б і після винесення вироку, але на гроші чи за рахунок майна, які підлягають конфіскації за вироком, у випадках, коли не закінчився строк давності виконання вироку.

Аналогічні правові висновки наведені у п. 4 Практики застосування судами конфіскації майна, затвердженої Верховним Судом України від 19.09.2000.

Отже, при вирішенні питання щодо звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, яке було придбане після винесення вироку, слід враховувати яким чином придбане це майно, зокрема, чи не придбане воно на гроші чи за рахунок майна, які підлягають конфіскації за вироком, тощо, і чи не закінчився строк давності виконання вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1/3 частки земельної ділянки, площею 0,0504 гектарів у межах, згідно з планом, кадастровий номер 0521687500:04:005:0218, що розташована за адресою: Вінницька область, Калинівський район Сальницька сільська рада, садове товариство «Строитель», цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом № 2-247 від 01.03.2017 та 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом №3-205 від 06.04.2023.

При цьому, право власності на вказане майно, на яке накладено арешт, ОСОБА_2 набув після смерті свого батька у порядку спадкування, після винесення та набрання законної сили вироком Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/2428/13-к.

Слід зазначити, що судом у вироку не зазначено конкретного майна позивача, що підлягає конфіскації, в тому числі і вище вказаних 1/3 частин земельної ділянки та квартири.

Отже, на даний час відпала необхідність обтяження майна боржника в рамках виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №127/2428/13-к від 24.01.2014.

Відтак, жодних підстав для продовження дії арешту майна ОСОБА_2 немає, що є достатньою підставою для скасування та зняття арешту, який накладений постановою ВП 43774502, виданою 24.09.2014 Вишенським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції (номер запису про обтяження 19254319).

При цьому судом враховано, що накладений арешт перешкоджає позивачці прийняти спадщину після ОСОБА_2 .

Суд нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).».

У рішенні по справі "Будченко проти України" від 24.07.2014 року ЄСПЛ зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника становить втручання у право власності згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Водночас у рішенні від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» ЄСПЛ вказав, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Суду як джерело права.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції серія та номер 43774502 від 24.09.2014 при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/2428/13-к виданого Вінницьким міським судом Вінницької області від 24.01.2014, на все майно, що належить ОСОБА_2 , а саме 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/3 земельної ділянки, площею 0,0504 гектарів у межах, згідно з планом, кадастровий номер 0521687500:04:005:0218, що розташована за адресою: Вінницька область, Калинівський район Сальницька сільська рада, садове товариство «Строитель».

Зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії, щодо зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_2 , накладеного постановою державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 24.09.2014, номер та серія 43774502 та внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19254319 та 7110252 (спеціальний розділ) від 24.09.2014).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абзацу 2 частини 1 статті 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - відсутній)

Відповідач: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Соборна, 15-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40143408)

СуддяМультян Марина Бондівна