Рішення

від 12.02.2025 по справі 140/930/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/930/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Щербюк Г.Д.,

за участю представника позивача Трофімова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Київська митниця Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач, Любомльський ВДВС), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Київська митниця Держмитслужби (далі третя особа, Київська митниця) про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №76824927; про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №76825332.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Любомльським ВДВС 25.01.2025 винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчих провадженнях №76824927, 76825332, де стягувачем зазначено Київську митницю.

Підставою для стягнення слугувала постанова Солом`янського районного суду м.Києва у справі №760/18890/22 від 23.02.2024 щодо стягнення штрафу та вартості товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил.

Позивач вважає вищевказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки згідно з довідкою зі справи №760/18890/22 постанова у справі набрала законної сили 05.03.2024, однак Київська митниця звернулась до Любомльського ВДВС в 2025 році, тобто постанова суду про притягнення його до відповідності направлена для примусового виконання після спливу трьох місяців з дня її винесення.

При цьому позивач покликається на статтю 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та статтю 536 Митного кодексу України (далі МК України), відповідно до яких не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Отже, на думку позивача, строк пред`явлення постанови Київською митницею пропущений, а тому відповідач мав повернути її стягувачу.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.21).

У поданому до суду відзиві (а.с.44-45) представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що 24.02.2022 Президент України підписав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Згідно з Указом воєнний стан запроваджується з 5:30 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом №2129-IX від 15.03.2022 розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, згідно з підпунктом 4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

З наведених підстав просив в задоволенні позову відмовити.

У поясненнях представник третьої особи з приводу заявлених позовних вимог зазначив, що 23.02.2024 за результатами розгляду адміністративної справи про порушення митних правил №1971/10000/22 Солом`янським районним судом міста Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за частиною першою ст.483 МК України та накладено адміністративне стягнення відповідно до санкції зазначеної статті у вигляді штрафу зі стягненням вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил на користь держави. Постанова засвідчена судом 19.11.2024, набрала законної сили 05.03.2024.

21.11.2024 Київською митницею було отримано постанову Солом`янського районного суду міста Києва №760/18890/22 від 23.02.2024, що підтверджується інформацією на супровідних листах суду та відміткою на штампі реєстрації вхідної кореспонденції Київської митниці.

Оскільки інформація про сплату порушником штрафу в розмірі 125 742,24 грн або вартості безпосередніх предметів порушення митних правил в розмірі 251 484,45 грн не надходила, постанова підлягає зверненню до органів виконавчої служби в кожній частині окремо.

18.12.2024 Київською митницею обґрунтованими заявами постанову суду №760/18890/22 від 23.02.2024 було звернуто для примусового виконання: в частині стягнення штрафу заявою № 7.8-5/20-05/8.19/23079; в частині стягнення вартості товарів заявою №7.8-5/20-05/8.19/23067.

20.01.2025 за результатами розгляду зазначених заяв та з метою здійснення виконавчих дій, направлених на виконання рішення суду, Любомльським ВДВС відкрито ВП №76824927 та №76825332, в рамках виконавчих проваджень накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, на думку представника митниці, визнання протиправними та скасування постанов у вказаних виконавчих провадженнях, на підставах, зазначених у позовній заяві, суперечить самій сутності провадження та судочинства в адміністративних справах та не відповідає вимогам законодавства.

Просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи не прибули, при цьому представник відповідача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності (а.с.50).

Враховуючи вимоги частини першої статті 205 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 23.02.2024 у справі №760/18890/22 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, на користь держави у розмірі 125 742,24 грн, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави вартість безпосереднього предмету порушення митних правил в розмірі 251 484,45 грн (а.с.11-15, 77-81, 95-99), яка надіслана Київській митниці 19.11.2024, що слідує із супровідного листа Солом`янського районного суду міста Києва (а.с.82, 100).

Заяви про примусове виконання рішення суду разом надійшли до державного виконавця 20.01.2025, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції Любомльського ВДВС (а.с.75, 93).

20.01.2025 головним державним виконавцем Любомльського ВДВС Хомічем С.В. відкрито виконавче провадження ВП №76825332 з виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 23.03.2024 у справі №760/18890/22 щодо стягнення з ОСОБА_1 вартості безпосереднього предмету порушення митних правил в сумі 251 484,45 грн, про що винесено відповідну постанову (а.с.86).

Також 20.01.2025 у ВП №76825332 винесено постанови про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. 21.01.2025 державним виконавцем винесено постанову арешт коштів боржника (а.с.88, 90, 92).

20.01.2025 головним державним виконавцем Любомльського ВДВС Хомічем С.В. відкрито виконавче провадження ВП №76824927 з виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 23.02.2024 у справі №760/18890/22 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 125 742,24 грн, про що винесено відповідну постанову (а.с.68).

Також 20.01.2025 у ВП №76824927 винесено постанови про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. 21.01.2025 державним виконавцем винесено постанову арешт коштів боржника (а.с.70, 72, 74).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним постановам виконавчих проваджень, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Положеннями статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Пунктом 6 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з тим частинами першою та другою статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

При цьому відповідно до статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Отже, недотримання строків пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання є підставою для повернення такого виконавчого документа стягувачу без його виконання.

Водночас, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та станом на сьогоднішній час строк дії воєнного стану продовжений.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, доповненого Законом України від 15.03.2022 №2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Звертаючись до фактичних обставин цієї справи, спірні постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчих провадженнях №76824927, 76825332 прийняті відповідачем 20.01.2025 та 21.01.2025, тобто після набрання чинності Законом №2129-IX від 15.03.2022.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом №1404-VIII, як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №260/2595/22.

З огляду на те, що постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 23.02.2024 у справі №760/18890/22, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, на користь держави у розмірі 125 742,24 грн, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави вартість безпосереднього предмету порушення митних правил в розмірі 251 484,45 грн виконується уповноваженим на те органом у порядку, визначеному Законом №1404-VIII, суд вважає обґрунтованим врахування відповідачем чинних законодавчих змін у порядку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, у державного виконавця були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа стягувачу та ним правомірно відкриті виконавчі провадження з виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 23.02.2024 у справі №760/18890/22 та винесені спірні постанови.

Аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій