Рішення

від 13.02.2025 по справі 160/32504/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 рокуСправа №160/32504/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000159 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 року № UA110110/2024/300025/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.11.2016 між ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» та «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD» (Китай, продавець) укладено контракт № GGP-0411/16, згідно із п. 1 якого продавець приймає на себе обов`язок продати, а покупець приймає на себе обов`язок купити й прийняти від продавця товари, виготовлені продавцем відповідно до номенклатури, в кількості та по цінам, визначеним в Інвойсі та/або Специфікації, як додатку до цього контракту. Згідно із п. 3.1 цього контракту, відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010), умови постачання FOB Шеньчжень. Згідно умов Специфікації № 25 від 04.07.2024 до контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16, сторони узгодили поставку порцелянових кухлів, стаканів та піал на загальну суму 32787,60 доларів США. На підставі вказаного контракту та Специфікації вищевказаний товар було ввезено на митну територію України. З метою митного оформлення товару, позивач 24.09.2024 подав відповідачу електронну митну декларацію №24UA110110005980U3, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем прийнято оспорюване рішення №UA110110/2024/300025/2 від 25.09.2024 з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10ст. 58 Митного кодексу України та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000159, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 06.01.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

31.12.2024 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №24UA110110005980U3 від 24.09.2024, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6ст. 54 Митного кодексу України- прийняття рішення про коригування митної вартості. Також, під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: додаткових угод до контракту, щодо зміни умов поставки декларантом до митного оформлення не наддавалось; у наданій до митного оформлення Специфікації №25 від 04.07.2024 відсутні відомості щодо порядку проведення розрахунків по зовнішньоекономічній операції; неможливо чітко визначити порядок та терміни оплати за товар; неможливо пов`язати здійснену оплату за товар, що зазначено у платіжних документах з оцінюваною партією товару згідно заявленої до митного контролю митної декларації; у наданих до митного контролю платіжних документах відсутні підписи та інші відмітки банку, у зв`язку з чим зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар; платіжних доручень, що підтверджують оплату транспортно-експедиторських послуг декларантом не надано; не включена до складових митної вартості витрата з плати експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митними деклараціями, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1ст. 54 Митного кодексу України.

06.01.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано письмову відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позов, оскільки останній як в оскаржуваному рішенні, так і у відзиві на позов, не наводить обґрунтувань щодо доцільності коригування митної вартості ввезеного товару, позивачем надано усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, і без порушень термінів.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» зареєстроване 26.05.2003, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основними видами діяльності за код КВЕД є: 46.44 - оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

04.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» (покупець) та «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD» (Китай, продавець) укладено контракт № GGP-0411/16, згідно із п. 1 якого продавець приймає на себе обов`язок продати, а покупець приймає на себе обов`язок купити й прийняти від продавця товари, виготовлені продавцем відповідно до номенклатури, в кількості та по цінам, визначеним в Інвойсі та/або Специфікації, як додатку до цього контракту.

Згідно із п. 3.1 цього контракту, відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010), умови постачання FOB Шеньчжень.

Згідно умов Специфікації № 25 від 04.07.2024 до контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16, сторони узгодили поставку порцелянових кухлів, стаканів та піал на загальну суму 32787,60 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного товару ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» 24.09.2024 подано до митного оформлення електронну митну декларацію №24UA110110005980U3, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар: посуд столовий або кухонний з фарфору: RX-N16870 кухоль 12 унц.(350мл.) (білого кольору)-21600шт; RX-N16882 кухоль 12 унц.(350мл.) (білого кольору)-15840шт; RX-N9158 кухоль 12 унц.(350мл.) (чорного кольору)-4800шт; RX-N9159 кухоль 12 унц.(350мл.) (білого кольору з червоною ручкою)-4800шт; RX-N9189 кухоль 12,5 унц.(370мл.) (білого кольору)-4800шт; RX-N2411 стакан 14унц.(410мл) (білого кольору) з кольоровою силіконовою кришкою-2016шт; RX-N2433 стакан 14унц.(410мл) (жовтого кольору) з кольоровою силіконовою кришкою-2016шт; RX-N2444 стакан 14унц.(410мл) (червоного кольору) з кольоровою силіконовою кришкою-2016шт; RX-N2302 піала 13cм(5.25'') (білого кольору)-3600шт; RX-N230213 кухоль 12,8 унц.(380мл.) (білого кольору) з ложкою-5232шт; RX-N20405 кухоль 7,5 унц. (220мл.) (білого кольору)-1512шт, виробник: "LILING RONGXIANG CERAMIC CO.,LTD", на загальну суму 32 787,60 доларів США. Товар упаковано в 1490 коробки.

Вказаний товар поставлений продавцем в морському 40'HC контейнері EGSU9699549 на борт судна OOCL GERMANY/032W в порту YANTIAN, Китайська Народна Республіка, згідно коносаменту від 30.07.2024 № UTRUST24071306.

Доставка товару здійснювалася ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТИКС ЛТД» на підставі укладеного з позивачем договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 01.06.2023 № Х010623-158. Розмитнення вантажу здійснювалося на митному посту «Ліски» Дніпровської митниці.

Послуги по декларуванню вантажу надавалися ФОП ОСОБА_1 на підставі договору доручення на надання послуг митного брокера від 02.03.2020 № 1.

Митна вартість товарів, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, а саме: контракт від 04.11.2016 №GGP-0411/16; додаткові угоди від 26.08.2022 №6 та від 26.12.2022 №7 до контракту; Специфікація до контракту від 04.07.2024 №25; прайс-лист виробника товару 01.05.2024 - 01.10.2024; калькуляція собівартості від 21.05.2024 №RG96/05 та її переклад; рахунок-проформа (Proforma invoice) від 16.05.2024 №GAL-25 та його переклад; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 17.07.2024 №GAL-RX25 та його переклад; пакувальний лист (Packing list) від 17.07.2024 №GAL-RX25 та його переклад; копія митної декларації країни відправлення від 18.07.2024 №531620240161781597 та її переклад; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №С245635091260011та його переклад; платіжна інструкція про оплату товару від 23.05.2024 №66 на суму 6 420,22 USD; платіжна інструкція про оплату товару від 05.09.2024 №79 на суму 26 367,38 USD; договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 01.06.2023 №Х010623-158 між ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТИКС ЛТД» та позивачем; заявка від 10.07.2024 №1Y09/24 між ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТИКС ЛТД» та позивачем; коносамент (Bill of lading) від 30.07.2024 №UTRUST24071306; міжнародна автотранспортна накладна від 19.09.2024 №0294124; договір про надання послуг з перевезення №23-0202/01 від 02.02.2023; митна декларація №24PL322080NS6ZMCE0; рахунок ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТИКС ЛТД» на оплату транспортно-експедиційних послуг від 11.09.2024 №3493; рахунок ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТИКС ЛТД» на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.09.2024 №3607; довідка ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТИКС ЛТД» про транспортні витрати від 19.09.2024 №1031112150; калькуляція витрат на доставку товару від 20.09.2024 №2009/24; фото посуду; договір про надання послуг митного брокера від 02.03.2020 №1; лист ТОВ щодо подальшого призначення товару від 13.09.2024 №236.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до відомостей графи 44 ЕМД код документу 4104 зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 контракту відвантаження товару здійснюється на умовах поставки FOB (Інкотермс 2010).

Умови поставки FOB SHENZHEN п.п. 3.3 п. 3 контракту визначено, що по взаємній домовленості сторони контракту можуть змінити умови та строки поставки.

Проте, додаткових угод до контракту, щодо зміни умов поставки декларантом до митного оформлення не надавалось.

2) згідно із п.п. 5.1 п. 5 контракту, якщо інше не узгоджено між сторонами в письмовому вигляді, усі платежі за товар повинні бути здійснені в USD у вигляді 100% оплати згідно відвантаженого інвойсу.

Відповідно до п.п. 5.3 п. 5 контракту, умови оплати можуть бути змінені на протязі строку дії контракту, узгоджені сторонами та оформлені у додатку до контракту або Специфікації.

Проте, у наданій до митного оформлення Специфікації №25 від 04.07.2024 відсутні відомості щодо порядку проведення розрахунків по зовнішньоекономічній операції.

Додаткових угод щодо зміни умов оплати відповідно до контракту декларантом до митного оформлення не надавалось.

Натомість, у наданому декларантом до митного оформлення рахунку-проформі міститься інформація щодо умов оплати за товар: 20% передплата, 80% після випуску коносамента.

Після аналізу наданих до митного оформлення документів можна дійти висновку, що укладення рахунку-проформи не передбачено умовами укладеного контракту, а визначене поняття оплати «80% після випуску коносамента» не передбачає кінцевого строку здійснення оплати за товар, тому відповідно до банківських платіжних документах від 23.05.2024 № 66 (на суму 6420,22 USD) та від 05.09.2024 №79 (на суму 26367,38 USD) (гр. 44 ЕМД коди документів 3001), наданих декларантом, неможливо чітко визначити порядок та терміни оплати за товар.

3) відповідно п.п. 5.1. п.5 контракту всі платежі повинні бути виконані банківським переказом на розрахунковий рахунок вказаний у п. 12 контракту.

У п. 12 контракту вказані наступні реквізити: Industrial and Сommercial Bank of China Hunan Branch No.8 Xianyangroad Yangsanshi, Liling Hunan China. Account No:1903021629140003816, Swift Code: ICBKCNBJHUN.

Проте, у наданих до митного оформлення рахунку-проформі та рахунку-фактурі вказані інша банківська інформація: Industrial and Commercial Bank of China Hunan Branch ADDRESS: No.8 Xianyangroad Yangsanshi Liling Hunan China A/C NO: 1903021619200159232 SWIFT NO OF THE BANK: ICBKCNBJHUN.

Також, у наданих декларантом до митного оформлення платіжних документах вказані реквізити рахунку, які суперечать п. 12 контракту: Industrial and Сommercial Bank of China Hunan Branch No 8 Xianyangroad Yangsanshi, Liling Hunan China. Account No:1903021619200159232, Swift Code: ICBKCNBJHUN.

При цьому, додаткових угод щодо зміни банківських реквізитів продавця зазначених у контракті декларантом до митного оформлення не надавалось.

Вказане суперечить відомостям зазначеним у контракті в частині перерахування грошових коштів на відповідний банківський рахунок.

Таким чином, неможливо пов`язати здійснену оплату за товар, що зазначено у платіжних документах з оцінюваною партією товару згідно заявленої до митного контролю митної декларації.

Крім того, надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток, передбачених Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.

Таким чином, дані платіжні документи не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару.

У наданих до митного контролю платіжних документах відсутні підписи та інші відмітки банку.

Отже, зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар.

4) декларантом надано до митного оформлення договір про перевезення вантажу між експедитором (ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТИКС ЛТД») та імпортером (ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ») (гр. 44 ЕМД код документу 4301) №Х010623-158 від 01.06.2023 та рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.09.2024 №3493 (гр. 44 ЕМД код документу 3004 (рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги), та заявку від 10.09.2024 № 1 (гр. 44 ЕМД код документу 3000) до договору.

У цьому договорі п.п. 3.1 п.3 визначено, що якщо іншого не обумовлено в заявці, розрахунок між замовником та виконавцем здійснюється на умовах 100% передоплати вартості перевезення, не пізніше 2 (двох) банківських днів після підтвердження заявки та отримання рахунку.

Проте, у наданій заявці не обумовлені умови оплати вартості перевезення, тобто згідно наданих документів транспортно-експедиторські послуги повинні бути сплачені в повному обсязі.

Платіжних доручень, що підтверджують оплату транспортно-експедиторських послуг декларантом не надано.

5) декларантом не включена до складових митної вартості витрата з плати експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки.

На підставі ч. 3статті 53 Митного кодексу УкраїниДніпровькою митницею 24.09.2024 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З огляду на те, що наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» листом від 25.09.2024 №163/24 було відмовлено у наданні додаткових документів.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110110/2024/300025/2 від 25.09.2024, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000159.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товару № UA110110/2024/300025/2 від 25.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000159.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст. 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України)).

Згідно із ч.1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч.1 ст. 4 МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно з частинами першою, другою ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом ч.4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару(ч. 6 ст. 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п. 1 ч.4 ст. 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із ч.2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другоївосьмої ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем 25.09.2024 прийнято спірне рішення № UA110110/2024/300025/2 про коригування митної вартості товарів за ЕМД №24UA110110005980U3 від 24.09.2024, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішеннята у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо висновків відповідача, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, суд зазначає наступне.

Так, надані позивачем митному органу платіжна інструкція про оплату товару від 23.05.2024 №66 на суму 6420,22 USD та платіжна інструкція про оплату товару від 05.09.2024 №79 на суму 26 367,38 USD підтверджено оплату товару в повному обсязі в сумі 32 787,60 доларів США, відповідно до умов контракту від 04.11.2016 №GGP-0411/16, Специфікації до контракту від 04.07.2024 року № 25, рахунку-проформи від 16.05.2024 року № GAL-25 та рахунку-фактури (Commercial invoice) від 17.07.2024 №GAL-RX25.

При цьому, платіжна інструкція про оплату товару від 23.05.2024 №66 у сумі 6420,22 USD засвідчує попередню оплату у розмірі 20 % по проформі-інвойс №GAL-25 від 16.05.2024 у сумі 6420,22 USD. Платіжна інструкція про оплату товару від 05.09.2024 № 79 на суму 26 367,38 USD доплата 80 % за інвойсом №GAL-RX25 від 17.07.2024 (загальна сума 32 787,60 USD).

Водночас, відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже, на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

Крім того, згідно із п.3 висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така позиція обґрунтована тим, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, надані позивачем платіжна інструкція про оплату товару від 23.05.2024 №66 на суму 6420,22 USD та платіжна інструкція про оплату товару від 05.09.2024 №79 на суму 26 367,38 USD оформлені в електронному виді, мають коди автентифікації, а також підтвердження виконання банком, зокрема код UETR, який є унікальним ідентифікатором трансакції протягом усього її життєвого циклу на всьому ланцюгу її породження, оброблення та доставки.

Посилання відповідача на те, що платіжні інструкції не мають реквізитів, передбачених пунктом 14 розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, суд вважає безпідставними та такими, що суперечать змісту платіжних інструкцій.

Так, оплата позивачем здійснена на номер банківського рахунку "LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD", який визначено в п. 12 додаткової угоди від 03.07.2023 №8 до контракту №GGP-0411/16 от 04.11.2016, рахунку-проформи від 16.05.2024 №GAL-25 та рахунку-фактури (Commercial invoice) від 17.07.2024 №GAL-RX25.

Щодо доводів митного органу про ненадання документів, що підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг, відомостей про вартість транспортування товарів до ввезення на митну території України, документів що підтверджують витрати на навантаження, вивантаження, суд зазначає наступне.

З документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що товар був поставлений продавцем в морському 40'HC контейнері EGSU9699549 на борт судна OOCL GERMANY/032W в порту YANTIAN, Китайська Народна Республіка, згідно коносаменту від 30.07.2024 №UTRUST24071306.

Маршрут доставки: Yantian Гданськ, Польща Дніпро, Україна на умовах FOB Yantian.

Доставка товару здійснювалася ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТИКС ЛТД» на підставі укладеного з позивачем договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 01.06.2023 №Х010623-158.

Вартість транспортно-експедиторської послуги з перевезення вантажу з порту Яньтянь (Китай) до митного кордону України Ягодин, вантажу для позивача у контейнері No EGSU9699549, в авто BK9183IE/BK5145XF складають 471 519,20 грн. Експедиторська винагорода становить 2571,51 грн. (довідка ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТИКС ЛТД» про транспортні витрати від 19.09.2024 №1031112150 та калькуляція витрат на доставку товару позивача від 19.09.2024 №2009/24).

Згідно із п.14. висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 17.08.2017 року № 2, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Крім того, згідно із п. 5 висновків Узагальнення практики, тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. Декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів.

Таким чином, суд доходить висновку, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним зазначеним у митній декларації та доданим до матеріалів справи інвойсом, платіжними дорученнями про перерахування коштів. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.

Щодо посилань відповідача на те, що товар поставлений на умовах FOB CN YANTIAN (Китай), проте відповідно до пп. 3.1 п. 3 контракту відвантаження товару здійснюється на умовах поставки FOB (Інкотермс 2010). Умови поставки FOB SHENZHEN, суд зазначає наступне.

Так, назва «Порт SHENZEN (Шеньчжень)» збірна, оскільки цей порт на півострові Коулун складається з декілька менших портів, з яких порти SHEKOU та YANTIAN.

Умови поставки FOB Shenzen/Shekou/Yantian визначені в Специфікації до контракту від 04.07.2024 №25.

В Рахунок-фактурі (iнвойс) (Commercial invoice) від 17.07.2024 №GAL-RX25 та пакувальному листі (Packing list) від 17.07.2024 №GAL-RX25 визначена ціна на умовах FOB YANTIAN.

Саме з порту YANTIAN товар був відправлений, що підтверджується митною декларацією країни відправлення від 18.07.2024 №531620240161781597 та коносаменті (Bill of lading) від 30.07.2024 №UTRUST24071306.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що по суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.

Відповідачем не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мали протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до неї документами.

Доводи відповідача про обґрунтованість рішення №UA110110/2024/300025/2 від 25.09.2024 не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначені лише дати раніше оформлених МД, їх реєстраційний номер, ціна та найменування товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено, за яким методом здійснено митне оформлення раніше оформленого товару, не наведені повні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару (кг), а з його характеристик товару, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що митним органом оспорюване рішення № UA110110/2024/300025/2 від 25.09.2024 прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, у зв`язку з чим останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні №UA110110/2024/000159, яка є предметом спору у цій справі, суд зазначає, що згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000159 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110110/2024/300025/2.

Враховуючи, що судом скасоване рішення про коригування митної вартості № UA110110/2024/300025/2 від 25.09.2024 через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000159 також підлягає скасуванню.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипокладено обов`язок на позивачадовести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпровської митниці, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4 904,73 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №6800 від 03.12.2024.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дніпровської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4 904,73 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» (49000, м. Дніпро, вул. Пресова, буд. 65, код ЄДРПОУ 32502453) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110110/2024/300025/2 від 25.09.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000159.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» (49000, м. Дніпро, вул. Пресова, буд. 65, код ЄДРПОУ 32502453) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 904,73 грн (чотири тисячі дев`ятсот чотири гривні сімдесят три копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець