Рішення

від 13.02.2025 по справі 200/7409/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року Справа№200/7409/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області

про: визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.09.2024 викладені в листі № 25086-22425/С02/8-0500/24 щодо не зарахування до пільгового стажу роботи по списку № 1 (Постанова №202) період роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016 на посаді начальника дільниці підземного в ТОВ «Техіновація» та періоду роботи з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017 на посаді заступника механіка та механіка підземного з повним робочим днем під землею в ВСП «ШУ Дніпровське» ДТЕК Павлоградвугілля»;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова № 202 від 31.03.1994 року) ОСОБА_1 період роботи з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017.по 30.09.2017 на посаді заступника механіка та механіка підземного з повним робочим днем під землею в ВСП «ШУ Дніпровське» ДТЕК Павлоградвугілля» та до страхового і пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова № 202 від 31.03.1994 року) період роботи в ТОВ «Техіновація» на посаді начальника дільниці підземного з повним робочим днем під землею та перерахувати пенсію по інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21 серпня 2024 року звернувся до відповідача 1 із заявою про перерахунок стажу.

Вказує, що відповідачем 1 протиправно не зараховано до його пільгового стажу за Списком № 1 (Постанова № 202) періоди його роботи з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017р., з 20.09.2017 по 30.09.2017.

Також з розрахунку стажу позивач дізнався, що відповідачем 1 протиправно, на його думку, не зараховано до його пільгового стажу період роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016.

Вважає такі дії відповідача 1 протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач 1, не погодившись з доводами позивача, викладеними у позовній, заяві надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою від 22.05.2023 про призначення пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва/профзахворювання згідно 30 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 (далі-Закон України №1058). Заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. За результатом розгляду заяви про призначення пенсії по інвалідності від 22.05.2023.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва/профзахворювання з 19.04.2023.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) від 30.09.2024 відомості про спецстаж роботи за кодом підстави ЗПЗ014А4 (інженернотехнічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, - за Списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України, за наявності стажу на підземних роботах) затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 02.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, 20.09.2017 по 30.09.2017 по підприємству ЄРДПОУ 00178353 ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля відсутні. Таким чином, у межах спірних правовідносин для підтвердження спеціального трудового стажу як працівнику провідних професій за Списком № 202 мають бути надані уточнюючі довідки ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля, в яких має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видані зазначені довідки.

Період роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016 в ТОВ Техіновація ЄРДПОУ 35293307 не зарахований до страхового та пільгового стажу роботу через відсутність сплати внесків, відсутність довідки про пільговий характер роботи, відсутність даних про спеціальний стаж роботи у відомостях персоніфікованого обліку

21.08.2024 позивач звернувся зі скаргою № ВЕБ-04001-Ф-С-24-137631, в якій просив повідомити причину не зарахування до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні) наступні періоди, протягом яких виконував роботу на посаді відповідно пільгової довідки № 278 від 26.04.2023, а саме: з 20.02.2017-28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017, по 30.06.2017, 17.07.2017 по 31.08.2017, 20.09.2017 по 30.09.2017 та просив перевірити пенсійну справу та зарахувати зазначені періоди до пільгового стажу по списку № 1 ст.14 пост.202 підземні. На вказану скаргу Головним управлінням була надана відповідь від 17.09.2024 №25086-22425/С-02/8-0500/24 в порядку Закону України «Про звернення громадян» та роз`яснено про причини не зарахування певних періодів роботи.

У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року залучено до участі у справі № 200/7409/24 у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Відповідач 2, не погодившись із позовними вимогами, надав до суду відзив на позовну заяву, мотивований наступним.

До Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 22 травня 2023 року звернувся позивач із заявою для призначення пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва/ профзахворювання згідно статті 30 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 25 листопада 2005 року № 1058-IV.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідачем 2 прийнято рішення про призначення пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва/профзахворювання з 19 квітня 2024 року.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка форми ОК-5) відомості про спецстаж роботи за кодом підстави ЗПЗ014А4 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, з 20 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року, з 02 березня 2017 року по 31 травня 2017 року, з 12 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, з 17 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року, з 20 вересня 2017 року по 30 вересня 2017 року по ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля відсутні. Тому для підтвердження пільгового стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.01.2025 6 України від 31 березня 1994 року № 202 позивачем мають бути надані уточнюючі довідки видані ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка форми ОК-5) відомості щодо сплати внесків щодо позивача у період роботи з 26 серпня 2016 року по 11 листопада 2016 року ТОВ Техіновація відсутні. Тому даний період роботи позивача не зарахований до страхового та пільгового стажу роботу через відсутність сплати внесків (у тому числі відомостей про спецстаж), а також відсутність уточнюючої довідки, яка підтверджувала пільговий характер роботи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності з 19.04.2023, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рішення про призначення пенсії від 31.05.2023 № 057350006942.

22 травня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою № 1207 про призначення пенсії по інвалідності.

Як зазначено відповідачами, вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.

Як встановлено судом з наданого відповідачем 2 до матеріалів справи розрахунку стажу позивача форми РС-право, в межах спірних правовідносин, до пільгового стажу позивача за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення (підземні роботи постанова № 202) не зараховано періоди роботи з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017.

Вказані періоди зараховано до страхового стажу позивача.

Період роботи позивача з 26.08.2016 по 11.11.2016 не зараховано ані до страхового стажу останнього, ані до будь-якого пільгового.

Зарахування або не зарахування до пільгового чи страхового стажу позивача будь-яких інших періодів не є спірним в даній справі.

21.08.2024 позивач звернувся зі скаргою вх. № ВЕБ-04001-Ф-С-24-137631, в якій просив повідомити причину не зарахування до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні) наступні періоди, протягом яких виконував роботу на посаді відповідно пільгової довідки № 278 від 26.04.2023, а саме: з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017 та просив перевірити пенсійну справу та зарахувати зазначені періоди до пільгового стажу по списку № 1 ст.14 пост.202 підземні.

На вказану скаргу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області була надана відповідь від 17.09.2024 №25086-22425/С-02/8-0500/24 в порядку Закону України «Про звернення громадян» та роз`яснено про причини не зарахування вказаних періодів роботи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відповідно до п. «а» ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (тут і далі в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії).

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до п. 1.7, 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3,4до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3розділу І цього Порядку).

Пунктом 2.2 Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2,наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі-Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Щодо періодів роботи позивача з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017, суд зазначає наступне.

Так, з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 (далі трудова книжка позивача) судом встановлено, що останній з 20.02.2017 по 11.09.2017 працював заступником механіка підземного на дільниці з водовідливу та осушення з повним днем в шахті (наказ від 20.02.2017 № 335-к);

- з 12.09.2017 по 09.02.2020 позивач працював підземним механіком дільниці ремонтно-відновлювальних робіт з повним робочим днем в шахті.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить відомості про атестацію вказаних професій за Списком № 1 (наказ від 15.12.2015 № 4883).

Вказані відомості також підтверджено довідкою ВО «Шахтоуправління «Дніпровське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» від 26.04.2023 № 278.

Суд зазначає, що зазначені вище документи було долучено позивачем до його заяви про призначення пенсії.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», до Списку № 1 віднесено працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі Список № 202).

Пунктом першим зазначеної постанови до Списку № 202 віднесено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Суд зазначає, що надані позивачем до заяви про призначення пенсії в повній мірі підтверджують зайнятість позивача на підземних роботах, передбачених як Списком № 1, так і Списком № 202 у періоди роботи з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017.

Разом з тим, відповідачем при прийнятті спірного рішення не враховано ані записи у трудовій книжці позивача, ані відомості, зазначені у вказаній вище довідці.

Натомість, відповідач обмежився лише аналізом Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5).

Щодо періоду роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016, суд зазначає наступне.

Відповідно до записів у трудовій книжці, позивач у вказаний період працював у якості начальника дільниці підземного з повним робочим днем під землею (наказ від 25.08.2016 № 283 к).

З цього приводу суд зазначає, що абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Суд зазначає, що страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами. Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

Так, зокрема статтею 113 Закону № 1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 частини другої статті 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону № 1058).

Статтею 106 Закону України № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату внесків законом покладено на страхувальника.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання ТОВ «Техіновація» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 31 жовтня 2019 року № 266/1994/17.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового та страхового стажу позивача період його роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що періоди роботи позивача з 26.08.2016 по 11.11.2016, з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017 мають бути зараховані пенсійним органом як до пільгового стажу позивача за ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (Список № 1), так і за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (Список № 202).

В свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що права позивача безпосередньо було порушено відповідачем 2 при призначенні пенсії по інвалідності, а не при зверненні зі скаргою від 21.08.2024.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо обраного позивачем способу захисту його порушеного права, суд зазначає наступне.

Приписами частини другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, з метою остаточного вирішення спору між сторонами, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017, а періоду роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016 до страхового та пільгового стажу; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 22.05.2023 № 1207 та здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 19.04.2023, зарахувавши до його страхового стажу період роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016 та до пільгового стажу за ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1) та за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 202) періоди його роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016, з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017.

Суд зазначає, що саме такий спосіб захисту буде належним та достатнім для відновлення порушених прав позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що підставою звернення до суду стали неправомірні дії відповідача, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017, а періоду роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016 до страхового та пільгового стажу; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 22.05.2023 № 1207 та здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 19.04.2023, зарахувавши до його страхового стажу період роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016 та до пільгового стажу за ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1) та за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 202) періоди його роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016, з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017, а періоду роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016 до страхового та пільгового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: 43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, буд. 6, код ЄДРПОУ 13358826). повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про призначення пенсії по інвалідності від 22.05.2023 № 1207 та здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 19.04.2023, зарахувавши до його страхового стажу період роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016 та до пільгового стажу за ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1) та за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 202) періоди його роботи з 26.08.2016 по 11.11.2016, з 20.02.2017 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 12.06.2017 по 30.06.2017, з 17.07.2017 по 31.08.2017, з 20.09.2017 по 30.09.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: 43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, буд. 6, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 13 лютого 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська