Рішення

від 13.02.2025 по справі 240/10409/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/10409/24

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Приватного акціонерного товариства "Ярунська сільгосптехніка" про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, у якому просить винести рішення про стягнення податкового боргу з Приватного акціонерного товариства "Ярунська сільгосптехніка" (далі - відповідач, ПАТ "Ярунська сільгосптехніка") в сумі 46 826,07 грн за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 46 826,07 грн., серед яких: 46 826,07 грн. - штрафна санкція.

Ухвалою від 05.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача 05.07.2024 надійшов відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти позову, зазначив, що позивачем безпідставно заявляється вимога про стягнення податкового боргу в сумі 46 826,07 грн за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі. Зокрема, право на звернення до суду з таким позовом дає відсутність на банківських рахунках платника податків коштів. Наголошує, що на рахунок підприємства, який відкритий в АБ "Укргазбанк", постійно надходять кошти від Звягельського КЕЧ району, які, в тому числі, спрямовуються і на сплату зборів, обов`язкових платежів та погашення заборгованості, яка виникла у ПАТ "Ярунська сільгосптехніка". Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Ярунська сільгосптехніка" зареєстроване 20.11.1995 як юридична особа та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Житомирській області, Звягельська державна податкова інспекція.

За ПАТ "Ярунська сільгосптехніка" рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 46826,07 грн., серед яких: 46826,07 трн. - штрафна санкція.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 у справі №806/1100/13-а задоволено позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області про стягнення з ПАТ "Ярунська сільгосптехніка" податкового боргу у сумі 46826,07 грн. (копія рішення додається), з яких не сплачено у визначені законом строки 46826,07грн.

Контролюючим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №1 від 03.01.2012.

ГУ ДПС у Житомирській області 23.01.2012 прийнято рішення №2803/24 про опис майна у податкову заставу майна, що перебуває у власності ПАТ "Ярунська сільгосптехніка".

Податковий керуючий згідно з актом опису майна №1/24 від 24.01.2024 провів опис майна ПАТ "Ярунська сільгосптехніка" усього на суму 178 000,60 грн., а податкову заставу було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

Контролюючий орган подавав платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, а саме: № 626-13-07 від 06.06.2023 на суму 46826,07 грн. та №1114 від 15.08.2023 на суму 46826,07 грн. Обидві платіжні інструкції повернуті без виконання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з підп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 88.1, п.88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пунктів 89.1, 89.2 статі 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

Згідно пунктів 89.2, 89.3 цієї ж статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п.91.3 ст.93 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 цієї статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.5 ст.95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В постанові від 24.02.2023 року по справі №826/17041/14 Верховний Суд, при вирішенні спору щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, дійшов висновку, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, податковим органом порушено встановлену чинним законодавством процедуру вживання заходів, спрямованих на погашення податкового боргу ПАТ "Ярунська сільгосптехніка" в сумі 46826,07 грн. за рахунок коштів, а саме: спочатку позивач вчинив дії щодо опису майна відповідача та зареєстрував податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, і тільки після вчинення даних дій розпочав процедуру примусового стягнення 178000,60 грн (не враховуючи той факт, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 у справі № 806/1100/13-а, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача податковий борг у сумі 46826,07 грн).

Тобто, податковий орган описав нерухоме майно та зареєстрував податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на суму вищу, ніж стягнув суд.

При цьому, як зазначає відповідач у відзиві, на рахунку підприємства, відкритому у АБ "Укргазбанк", акумулюються кошти підприємства, які щомісячно надходять від Звягельского КЕЧ району.

Як зазначалося вище, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Суд приходить до висновку, що у даному випадку контролюючий орган порушив вищевказану черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок нерухомого майна, не виконавши свій обов`язок спочатку стягнути дану суму боргу за рахунок грошових коштів, оскільки відповідач зазначає про існуючий банківський рахунок в АБ "Укргазбанк".

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин позов не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 139 КАС України відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ ВП44096781) до Приватного акціонерного товариства "Ярунська сільгосптехніка" (с. Степове, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11760, ЄДРПОУ 00903728) про стягнення податкового боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

13.02.25