Рішення

від 12.02.2025 по справі 240/23276/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/23276/24

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалова Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу в електронній формі за позовом Приватного підприємства "Елітбуд-1" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Приватне підприємство "Елітбуд-1" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 043625 від 01.10.2024 винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час рейдової перевірки за направленням № 001690 від 30.08.2024 на автомобільній дорозі М-06 Житомирської області в с. Іванівка по вул. Лесі Українки було проведено перевірку транспортного засобу VOLVO з номерним знаком НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 під керуванням водія ОСОБА_2 03.09.2024 працівниками контролюючого органу було складено Акт № 069735 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Позивач вважає, що оскаржувана постанова від 01.10.2024 № 043625 є протиправною, оскільки, позивач у спірних правовідносинах немає статусу автомобільного перевізника, а отже не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у зв`язку з чим наявні підстави для її скасування. Також на думку позивача рішення у формі постанови від 01.10.2024 № 043625 було фактично прийнято особою, яка не є державним службовцем, що в свою чергу порушує приписи Закону України «Про державну службу» і автоматично робить усі прийняті такі рішення протиправними.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що підставою для застосування до Приватного підприємства «Елітбуд-1» адміністративно-господарського штрафу згідно оскаржуваної постанови від 01.10.2024 № 043625 стало порушення останнім законодавства про автомобільний транспорт, а саме: відсутність товарно-транспортної накладної та тахокарт за 03.09.2024, а також за попередніх 28 днів, що передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що потягнуло за собою накладення адміністративно-господарського штрафу. Під час проведення перевірки посадовою особою Укртрансбезпеки було виявлено, що транспортному засобі VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним повіреним контрольним пристроєм тахографом (що не заперечується позивачем по справі), здійснювалося внутрішнє перевезення вантажу за відсутності документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: ТТН, а також тахокарт водія ОСОБА_2 за 03.09.2024 та за попередніх 28 днів. Перевезення вантажу здійснювалося ПП «Елітбуд-1» згідно видаткової накладної від 03.09.2024 № РН-0002455, одержувачем та платником вантажу у якій визначено Приватне підприємство «ЕлітБуд-1»

Додатково відповідач зазначає, що видаткова накладна - це первинний документ, який виписує постачальник, аби підтвердити факт передачі товарів покупцеві. Її використання згідно з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 є необхідним для бухгалтерського обліку господарських операцій. З копії вищезазначеного документа вбачається, що останній не містить обов`язкових реквізитів, визначених законодавством, а отже не може вважатися належним документом на перевезення вантажів.

Також звертає увагу суду, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із видів господарської діяльності Приватного підприємства «Елітбуд-1» є «Вантажний автомобільний транспорт».

Відповідач зауважує, що позивача та Болейка Д.О. було запрошено для участі у розгляді справи про правопорушення. На розгляд справи з`явився ОСОБА_1 та надав договір оренди від 01.01.2024 № 01-24/03ОР, відповідно до якого транспортний засіб VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 передано у користування ПП «Елітбуд-1».

Крім того відповідач наголошує, що ОСОБА_1 є керівником Приватного підприємства «Елітбуд-1».

Щодо повноважень виконуючого обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області, відповідач зазначає, що Лисюк А.М., яка виконувала обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області, мала повноваження на розгляд справи про порушення автомобільного законодавства та винесення постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини,

на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

03.09.2024 працівниками відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області під час проведення рейдової перевірки, на підставі направлення на перевірку від 30.08.2024 №001690, здійснено перевірку транспортного засобу марки VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , дата реєстрації 19.04.2024, виданий ТСЦ 1841.

Під час перевірки транспортного засобу встановлено, що водій здійснював перевезення вантажу в напрямку м. Житомир, на момент проведення перевірки відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Транспортний засіб обладнаний діючим та повіреним цифровим тахографом. Разом з тим, відсутня тахокарта за 03.09.2024 та 28 тахокарт за попередні дні, чи бланк підтвердження діяльності водія, передбачений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.09.2024 №069735.

Акт підписаний водієм, пояснення водія в акті відсутні.

Повідомленнями відповідача від 12.09.2024 № 80092/26/24-24 та від 12.09.2024 № 80077/26/24-24 Приватне підприємство "Елітбуд-1" та власник транспортного засобу (він же один із засновників та директор Приватного підприємства "Елітбуд-1") Болейко Д.О. запрошувалися на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області на 01.10.2024.

При розгляді справи був присутнім ОСОБА_1

01.10.2024 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 043625, згідно з якою Приватне підприємство «Елітбуд-1» притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи вищезазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує на те, що в Укртрансбезпеці відбулась прихована реорганізація територіальних органів без відповідного рішення Уряду, а керівник територіального органу втратив статус державного службовця, його звільнення та призначення відтепер відбувається відповідно до КЗпПУ, а не законодавства про державну службу, що суперечить нормам статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Виконання обов`язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області було покладено на старшого державного інспектора цього відділу Лисюк Анну, посада якої не віднесена до посад державної служби, тому, на думку позивача, ОСОБА_3 не є належною особою, яка мала повноважень на підписання направлення на проведення рейдової перевірки, виданого згідно щотижневого графіка який також підписаний в.о. начальника Відділу - старшим державним інспектором Лисюк Анною.

Позивач вважає, що вказані ним обставини свідчать про порушення відповідачем приписів ЗУ «Про державну службу» і автоматично робить усі прийняті в.о. начальника Відділу - старшим державним інспектором Лисюк Анною рішення, в тому числі і оскаржуване, протиправними.

Надаючи оцінку вказаним твердженням позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до підпункту 18 пункту 12 Положення №103, голова Укртрансбезпеки приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Укртрансбезпеки.

05.07.2024 головою Укртрансбезпеки затверджено Положення про Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Зокрема, пунктом 4 розділу V вказаного Положення передбачено, що у разі відсутності одночасно начальника територіального органу і заступника начальника територіального органу, обов`язки начальника територіального органу за згодою може виконувати інший працівник територіального органу, відповідно до наказу Укртрансбезпеки.

Наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.08.2024 №1128-К покладено виконання обов`язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті, до його призначення, на Лисюк Анну з 20.08.2024.

Згода на призначення виконуючим обов`язки начальника підтверджується особистим підписом Лисюк Анни в наказі.

Наказ є чинним, докази його оскарження чи скасування відсутні.

Враховуючи вищевикладені обставини та правові регулювання суд доходить висновку, що станом на час проведення перевірки тимчасово виконуюча обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Лисюк Анна була наділена повноваженнями діяти від імені Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті. Підписані Лисюк Анною направлення на проведення перевірки, на підставі затвердженого нею графіку, видані уповноваженою на це особою.

Таким чином доводи позивача наведені у позові та додаткових поясненнях не спростовують висновків суду.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2344-III).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Приписами статті 6 Закону України №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно із зазначеним Порядком №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 25, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявленнЗа наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт"; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення визначені статтею 48 Закону України №2344-III, а саме - автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно статті 1 Закону України №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 33 Закону України №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Приписами абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України №2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Відтак, суб`єктом юридичної відповідальності за статтею 60 Закону України №2344-III є автомобільний перевізник.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства суд доходить висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників. При цьому, автомобільний перевізник це не тільки власник автомобіля, який перевозить вантажі за власний кошт, а і суб`єкт господарювання який на законних підставах використовує його для власної господарської діяльності.

Позивач у спірних правовідносинах вважає, що немає статусу автомобільного перевізника, а отже не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно з статтею 48 Закону №2344-III. Також зауважує, що власником, згідно акту № 069735 від 03.09.2024 року вказаний ОСОБА_1 , тому позивачу не відомо на якій підставі автомобіль VOLVO з номерним знаком НОМЕР_1 здійснював перевезення вантажу 03.09.2024 року.

Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками приватного підприємства «Елітбуд-1» (ЄДРПОУ 33555092) є фізична особа підприємець ОСОБА_4 та фізична особа підприємець ОСОБА_1 . Види діяльності, зокрема, 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів.

Директором приватного підприємства є ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 19.04.2024, власником автомобіля марки VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстровано ОСОБА_1

01.01.2024 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством «Елітбуд-1» укладено договір оренди транспортних засобів за № 01-24/03ОР.

За умовами договору та відповідно до акту приймання-передачі від 19.04.2024 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , як орендодавець, передав приватному підприємству «Елітбуд-1», в особі заступника директора ОСОБА_4 , транспортний засіб вантажний сідловий тягач VOLVO FM 9 ( НОМЕР_1 ).

Тобто з 19.04.2024 року автомобіль перебуває на праві користування у приватного підприємства «Елітбуд-1».

03.09.2024 працівниками відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області здійснено перевірку транспортного засобу марки VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Під час перевірки транспортного засобу водієм було надано на перевірку наступні документи: посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане ОСОБА_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 19.04.2024 на автомобіль VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та видаткова накладна №РН-0002455 від 03.09.2024.

Як вбачається з видаткової накладної №РН-0002455 від 03.09.2024 вона видана приватним підприємством «Давидівський гранкар`єр» (постачальник) на замовлення приватного підприємства «Елітбуд1» (одержувач та платник) за договором №55/08-16 від 25.08.2016, найменування товару: щебень, у кількості 22600т, на суму 5649,91грн.

Тобто під час перевірки встановлено, що суб`єкт господарювання ПП «Елітбуд1» використовуючи транспортний засіб, який належить йому на праві користування, марки VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив товар.

Таким чином, ПП «Елітбуд1» є автомобільним перевізником та суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно з нормами Закону №2344-III.

Як уже було зазначено, стаття 48 Закону України №2344-III встановлює, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 №128/2568 визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна є документом, який складається з метою оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів.

Крім того, стаття 48 Закону, передбачає обов`язок автомобільного перевізника мати інші документи, які передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу від 07.06.2010 №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу №385 від 24.06.2010, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР , або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Вимоги про необхідність обладнання автомобілів пристроями для обліку часу водіїв, виникли у зв`язку з приєднанням України у 2008 році до Конвенція Міжнародної організації праці 1979 №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті.

Відповідно до статті 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів.

Стаття 2 Конвенції, а також пункт 1.4 Положення, передбачають випадки коли вимоги про обмеження та обліку часу найманого водія не застосовуються, зокрема це стосується перевезення, здійснювані сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, настільки наскільки ці перевезення виконуються тракторами або іншими машинами, призначеними для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.

З системного аналізу правових норм убачається, що позивач, як автомобільний перевізник, зобов`язаний забезпечити наявність товарно-транспортної, документів обліку робочого часу найманого водія, який здійснює перевезення.

Зазначені документи мають забезпечувати належний облік та контроль за перевезеннями, а також підтверджувати дотримання вимог безпеки дорожнього руху та правил роботи водіїв. Відсутність вказаних документів є порушенням норм діючого законодавства.

Зафіксовані в Акті перевірки від 03.09.2024 №069735 порушення не спростовані позивачем під час розгляду справи. Тому позивач, як автомобільний перевізник несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Згідно зі статтею77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідностатті 90 цього Кодексу, оцінюєдокази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українирозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями9,14,73,74,75,76,77,78,90,143,242- 246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Елітбуд-1" (вул. Ольжича, буд. 31/10, кв. 3, м. Житомир, Житомирська область, 10001, ЄДРПОУ: 33555092) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (вул. Фізкультурна 9, м. Київ, 01033, ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 12 лютого 2025 року.

Суддя Т.О. Шувалова